Резюме Біографія Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• 1. Актуальність теми
• 2. Мета і задачі дослідження
• 3. Основний зміст магістерської работи
• 3.1 Теоретичні основи обґрунтування інвестицій на підприємстві
• 3.2 Методичне забезпечення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві
• 3.3 Рекомендації з удосконалення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві
• Висновки
• Перелік посилань

1. Актуальність теми

В Україні є великий, промислово-розвинений, потужний виробничий потенціал, розвинена інфраструктура, вигідне географічне положення. Позитивний вплив дещо раніше мали проведена грошова реформа, стабілізація національної валюти і керованість інфляційними процесами. За рівнем економічного потенціалу, як свідчать експертні оцінки, Україна входить у число перших п'ятьох країн Європи, а за ефективністю його використання знаходиться в другій сотні країн світу. Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі самостійно вийти з економічної кризи без залучення й ефективного використання іноземних інвестицій. Акумулюючи капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій і менеджменту, іноземні інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але і роблять динамічними інші чинники в розвитку ринків товарів і послуг. Крім того, іноземні інвестиції сприяють мірам макроекономічної стабілізації, дозволяють вирішувати багато соціальних проблем цього періоду. В цілому розвитку українсько-закордонної інвестиційної діяльності властиві: визначена динаміка; розширення масштабів, видів і сфер діяльності; географічна диверсифікація.

Якщо ж характеризувати ситуацію навколо іноземного інвестування в економіку нашої країни сьогодні, то його слід визначити як кризовий у порівнянні з динамічними процесами, що відбуваються в міжнародній економіці. Як кризову можна також охарактеризувати і внутрішню інвестиційну сферу. Найкращим показником привабливого інвестиційного клімату для іноземного інвестора є активні внутрішні інвестиції. В Україні відбувається абсолютне і відносне зменшення інвестиційних ресурсів, хоча, по оцінках спеціалістів, для стабільного економічного росту інвестиції повинні складати 20-25 % валового внутрішнього продукту. Так, розвинуті країни мають середньорічну питому вагу капіталовкладень (gross capital formation) 16-22 % і темп приросту валового внутрішнього продукту 2-3 %. Близькі аналогічні показники були характерні 1980-1990 рр. для СРСР, коли питома вага капіталовкладень у валовому національному продукті перевищувала 30 %, забезпечуючи його щорічний приріст на 2,5 %.

Нині інвестиції здійснюються здебільшого в короткострокові проекти, знижена інвестиційна активність у базових галузях народного господарства, слабко завантажені будівельні комплекси. Питома вага довгострокових інвестиційних кредитів у ряді значних комерційних банків складає лічені відсотки, а то і частки відсотка. Стійке пожвавлення інвестиційної активності, як правило, є ознакою початку стабільного економічного зростання. Між тим, стан інвестиційної сфери в Україні протягом практично перших п’яти років незалежності можна характеризувати як параліч всієї діяльності з нарощування продуктивної основи економіки. За ці роки обсяги інвестицій в основний капітал зменшились майже в п’ять разів, спадаючи в середньому на 21 % щорічно. І тільки з 2000 року почалось нарощування інвестицій, однак на сьогодні ще не досягнутий обсяг, характерний рівню 1990 року.

Вчені вважають, що Україна може вийти з кризового стану насамперед за рахунок власних сил і коштів. Проте інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки потребує співробітництва зі світовою системою господарювання, в якій іноземні інвестиції є важливим економічним важелем. Окрім того, варто приділити увагу таким питанням, як управління інвестиційними процесами загалом і планування інвестиційних процесів зокрема як головному чиннику підвищення інвестиційної активності.

Питання економічного обґрунтування інвестицій є предметом досліджень багатьох науковців та наукових колективів, зокрема слід відзначити наукові праці таких зарубіжних економістів, як: Р. Акофф, П. Друкер, М. Портер, Б. Санто, Б. Твисс.

Провідними українськими дослідниками економічного обґрунтування інвестицій є: О.І. Амоша, І.О. Александров, С.С. Аптекар, В.М. Геєць, М.І. Долішній, В.І. Ландик, М.М. Лепа, О.В. Савчук, М.Г. Чумаченко, В.М. Хобта, О.Ю. Попова, С.І. Кравченко.

2. Мета і задачі дослідження

Метою роботи є узагальнення і розвиток науково-методологічних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи.

Відповідно з поставленою метою були сформовані наступні завдання:

дослідити сучасний стан та перспективи розвитку інвестиційних процесів в Україні;

визначити сутність та види проектів;

розглянути механізм економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи;

провести аналіз стану інвестиційної діяльності підприємства, що досліджується;

уточнити принцип формування проектів;

оцінити критерії прийняття рішення інвестицій у Інтернет-стартапи;

сформувати рекомендації з удосконалення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві.

Об'єкт дослідження: процес економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві.

Предмет дослідження: методи і принципи економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи.

Методи дослідження. У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, що дозволило системно розв’язати проблему економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві. У процесі обґрунтування теоретичних аспектів роботи використані методи абстрагування для оцінення критеріїв прийняття рішень, порівняння для дослідження сучасного стану та перспектив розвитку інвестиційних ресурсів, системного аналізу та синтезу для оцінки стану інвестиційної діяльності підприємства, моделювання і формалізації для формування рекомендацій з удосконалення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи та інші.

Теоретичною базою випускної роботи магістра є об’єктивні закони і фундаментальні положення економічної теорії, теорії управління, теорії інвестицій, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Інформаційною базою є Державна служби статистики України, Головне управління статистики у Донецькій області.

Практична цінність результатів роботи. Ефективна діяльність підприємства вимагає постійного розвитку, а інвестиційні процеси є його невід'ємним елементом. У даній роботі розроблені методичні рекомендації з вдосконалення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві. Всі методичні рекомендації апробовані на прикладі конкретного підприємства.

3. Основний зміст магістерської работи

У вступі обґрунтована актуальність теми магістерської роботи, визначена мета, об'єкт, предмет і методологічні основи дослідження, сформульовано завдання, відображено практичну цінність результатів роботи.

3.1 Теоретичні основи обґрунтування інвестицій на підприємстві

У першому розділі уточнено поняття інновація; досліджено стан та перспективи розвитку інвестиційних процесів в Україні; уточнено сутність та види проектів; розглянуто механізм економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи. Встановлено, що у ринковій економіці інвестиції відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку національного виробництва. Завдяки їм відбувається технічне переоснащення підприємств, удосконалюється продукція, здійснюється науково-дослідна робота – на рівні підприємства, на рівні держави – поліпшується її інвестиційний клімат, підвищуються показники конкурентоспроможності економіки в цілому.[1]

В роботі вказано, що інвестування – це довгострокове вкладання наявних коштів з метою одержання вигоди в майбутньому. Постає питання, що краще: інвестувати наявні економічні ресурси чи все ж таки використати їх сьогодні[6]. Зрозуміло, що очікувані вигоди в майбутньому мають бути значними, оскільки вони мають компенсувати інвесторові, по-перше відстрочку задоволення поточних потреб за допомогою цих економічних ресурсів, а по-друге, – ризик втрати вкладених ресурсів.[2]

В процесі вирішення задач було виявлено, що інвестиційна діяльність – це не просто вкладання наявних ресурсів з метою отримання прибутку, але й важлива складова міжнародного руху капіталу, яка здатна забезпечити міграцію капіталу з однієї країни в іншу, а також прискорювати цю міграцію в одних сферах світового господарства, та уповільнювати в інших. Сьогодні інвестиційна діяльність – комплекс заходів держави, фізичних та юридичних осіб, спрямований на ефективне розміщення ресурсів з метою отримання очікуваного ефекту. Ефектом може бути не лише прибуток, а й, наприклад, розбудова інфраструктури, покращення умов життя населення тощо.[3]

Дослідження показують, що інвестиції в економіку України завжди мали місце, однак, можливо, не в бажаному обсязі. Як свідчить інформація, наведена в рис. 1, інвестиції мали номінальне зростання до 2008 р. включно, у 2009 р. відбулося різке скорочення, що було спричинено світовою фінансовою кризою та її наслідками. Динаміка інвестицій є нестабільною величиною, прив’язаною до загальної макроекономічної ситуації в країні.

Рис. 1 - Динаміка інвестиційної активності в Україні, у фактичних цінах, млн грн

Як можна побачити з рис. 1 динаміка інвестиційної діяльності в Україні, якщо не брати до уваги кризові роки, в цілому позитивна. Однак, на неї негативно впливає нестабільність законодавчої бази, не тільки тієї, яка регулює власне інвестиційні процеси, а й суміжних – оподаткування, регулювання банківської діяльності, ринку цінних паперів тощо. Суттєвою перешкодою на шляху активізації інвестиційної діяльності є нерозвинутість механізму управління ризиками – їх мінімізація, страхування, хеджування, перерозподіл.[4] Ще одним чинником, який негативно впливає на інвестиційну діяльність є відсутність бажання вітчизняних інвесторів вкладати гроші у власну економіку, що є важливим індикатором для іноземних інвесторів.[5] Така ситуація породжує дефіцит довгострокових фінансових ресурсів в економіці, без яких неможлива реалізація серйозних інвестиційних проектів.

3.2 Методичне забезпечення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві

У другому розділі магістерської роботи проведен аналіз господарської діяльності підприємства, що досліджується; уточнено принцип формування проектів; оцінені критерії прийняття рішень інвестування у Інтернет-стартапи на підприємстві.

Проблема прийняття рішень інвестиційного характеру передбачає аналіз не тільки кількісних параметрів інвестиційного проекту, але й особливостей мотивації та поведінки учасників інвестиційного процесу.[7] Коло людей, які беруть участь у прийнятті інвестиційних рішень доволі широке. Чим більше інформації необхідно для прийняття інвестиційного рішення, тим більше людей залучено до цього процесу. Таким чином, інвестиційні рішення – це комплексні рішення, які вимагають спільної роботи багатьох людей, які мають різну кваліфікацію та різні погляди на інвестиції.[8]

В процесі прийняття інвестиційного рішення слід керуватись критеріями, які дають змогу оцінити життєздатність проекту, доцільність його реалізації та його прийнятність:

1. Критерії, за якими оцінюється життєздатність проекту:

нормативні (правові) критерії, тобто норми національного та міжнародного права, вимоги стандартів, конвенцій та ін.;

ресурсні критерії (науково-технічні критерії; технологічні критерії; виробничі критерії; обсяг і джерела інвестиційних ресурсів);

2. Якісні критерії, за якими визначається доцільність інвестиційного проекту:

відповідність довгострокових цілей інвестиційного проекту цілям розвитку ділового середовища;

ризики та їх фінансові наслідки (чи призводять вони до зростання інвестиційних витрат або зниження обсягів виробництва, реалізації та ціни продукції проекту);

ступінь стійкості проекту;

ймовірність проектування сценарію і стану ділового середовища.

3. Кількісні критерії, за якими визначається прийнятність проекту:

чутливість прибутку до горизонту планування, до змін в діловому середовищі, до помилок при оцінюванні вхідних даних проекту;

обсяг інвестування;

чиста теперішня вартість проекту;

прибуток, генерований проектом;

рентабельність проекту;

внутрішня норма рентабельності;

період окупності;

3.3 Рекомендації з удосконалення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві

У третьому розділі планується покращити розроблені рекомендації з удосконалення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві. Реферат ще не завершений. Магістерська робота знаходиться в процесі систематизації, доповнення інформації та удосконалення.

Висновки

У магістерській роботі був проведений аналіз стану і перспективи розвитку інвестиційних процесів в Україні, розкрита сутність та види проектів, розглянутий механізм економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи. Проведено аналіз господарської діяльності підприємства, уточнено принцип формування проектів, оцінені критерії прийняття рішень інвестицій у Інтернет-стартапи. Сформовані рекомендації з удосконалення економічного обґрунтування інвестицій у Інтернет-стартапи на підприємстві.

Перелік посилань

1. Шумпетер Й. Теория экономического развития: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
2. Амоша О.І., Антонюк В.П., Землянкін А.І. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення: Монографія // НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2007. – 328 с.
3. Василенко В.О., Шматко В.Г. Інноваційний менеджмент. – К.: ЦНЛ, 2005. – 440 с.
4. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 446 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://4tivo.com/business_finance/20153-morozov-ju.p.-innovacionnyjj-menedzhment.html
5. Покропивний С.Ф., Новак А.П. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності: Зб. навч. мет. мат. – К.: КНЕУ, 1997. – 184 с.
6. Про інноваційну діяльність. Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №36. – Ст. 266. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=40-15
7. Куриленко Т.П. Логіка прийняття рішень інвестиційного характеру. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_ekon/2009_7/09ktpmik.pdf
8. Федулова Л.І. Інноваційна економіка. – К.: Либідь, 2006. – 480 с.
9. Хобта В.М. Управління інвестиціями: навчальний посібник. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – 394 с.
10. Черваньов Д.М., Нейкова Л.I. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Знання, 1999. – 515 с.
11. Хобта В.М., Кравченко С.И. Проблема формирования инновационной модели развития. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. http://nich.donntu.ru/konf/konf4/sek_10_innov/s10_01.pdf