ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Особливе значення у вузівській діяльності приділяється сьогодні створенню системи управління якістю освіти. Сьогодні все частіше вузи розглядаються як виробники освітніх послуг. Тому на вузи переноситься такий самий підхід: конкурентоспроможними на ринку освітніх послуг стає той університет, який прагне надати найбільш ефективне і економічну освіту найбільш високої якості. Відповідно, сучасний університет повинен мати систему управління якістю [1].

Одна з обов'язкових умов успішного функціонування Системи управління якістю — це високоефективна робота персоналу, чого неможливо уявити без правильно розробленої системи мотивацій.

1. Актуальність теми

Знаходження афективних способів мотивації студентів до навчання, є однією з фундаментальних частин при розробці Системи управління якістю. Виявлення основних потреб студентів дозволить правильно розробити середу навчання, матеріал для викладання, заохочення за успіхи та покарання за незадовільну роботу.

2. Мета і завдання дослідження

Метою даної роботи є розгляд понять системи управління якістю, принципи TQM, шляхи вдосконалення освітньої послуги шляхом впровадження системи, її позитивні і негативні риси, виявити ефективні способи мотивації студентів до навчання.

Завданням є аналіз і вивчення міжнародного стандарту ISO 9000:2005, на основі якого обґрунтувати причини необхідності розробки системи менеджменту якості у вищих навчальних закладах України.

3. Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розглядом питання мотивації студентів до навчання, її впливу на успішність і активність, зайняті багато вчених України та всього світу. Лісовець Н.М. у статті Професійна мотивація студентів як спосіб активації навчання, висвітлює питання мотивації студентів, шляхом зацікавленості їх у майбутній професійній діяльності, вивчення предметів дозволяють само розвиватися в цьому напрямку [2]. Іванова О.В. у статті Формування мотивації до самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів при навчанні іноземної мови, пропонує підвищення внутрішньої мотивації студентів до навчання, шляхом розширення самостійної роботи студентів, з вивчення нової інформації, у вигляді діалогових занять і самостійних завдань [3]. Олексеевскій В.С. в статті Мотивація та самомотивація до навчання, аналізує різні підходи до мотивації і самомотивації в навчанні, моделі навчання, розвиток в навчальному самосвідомості та цілеспрямованості [4].

Автори Бодунов С.А. і Вікторова Т.С. з університету ВФ ГОУ МГИУ у статті Шляхи підвищення мотивації студентів привели такі результати тестування студентів:

Були наведені шляхи мотивації, такі як заохочення, як значки відзнаки та винесення подяки на студентських лінійках, листи подяки сім'ям відмінників, введення рейтингу оцінок учнів та інше.

4. Виклад основного матеріалу

Якість освіти — категорія фундаментальна, багатогранна, потребує системного вивчення.

Ефективна робота системи забезпечення якості передбачає наявність чотирьох обов'язкових компонентів згідно циклу Демінга: планування якості; забезпечення якості; контроль якості; коригувальні дії.

Цикл Демінга (PDCA)

Рисунок 1 — Цикл Демінга (PDCA)[7]

Необхідно регулярно, із залученням зовнішнього аудиту та експертизи, оцінювати результати діяльності ВНЗ. Повинен бути розроблений механізм самоаналізу, що дозволяє максимально об'єктивно виділити недоліки і слабкі місця вузу. На основі самоаналізу й оцінки експертів розробляються управлінські рішення, що дозволяють послідовно долати виділені недоліки і покращувати роботу системи. Визначаються стратегічні, довгострокові і короткострокові напрямки діяльності щодо забезпечення якості освіти [1].

Сучасний університет за своїм річним фінансовим оборотом, за розмірами, за обсягом і вартості основних засобів, за структурою нічим не відрізняється від великих підприємств виробництва чи сфери послуг.

Університет, як правило, має велику інноваційну складову ніж об'єкти промисловості, і більш інтенсивно розвивається, так як послуги, які він надає, повинні випереджати своєю новизною і практичною апробацією індустрію виробництва та сфери послуг, в іншому випадку фахівці, яких університет випускає, залишаться незатребуваними . Більше того, вища школа повинна також навчити свого випускника всім прийомам інноваційного менеджменту, щоб, прийшовши в ринок, цей випускник динамічно розвивав підприємство, на якому він став трудитися, і сам постійно й динамічно розвивав свої знання та вміння.

Другим критерієм, що визначає необхідність для вузу мати сучасну систему менеджменту, є її уніфікація до світових вимог, її впізнаваність споживачем і суспільством, які отримують випускників університету, інвесторами, що розвивають університет.

Загалом менеджмент знань можна визначити як створення та управління цінними знаннями (інтелектуальними активами) університету. Дане визначення ще раз доводить, що вища школа, яка є одним з найважливіших ланок створення та управління знаннями в суспільстві, зобов'язана мати аналогічну систему менеджменту, що і весь світовий ринок [6].

В умовах посилення суперництва серед суб'єктів вищої школи цілий ряд необхідних конкурентних переваг створює система менеджменту якості, сертифікована відповідно до вимог ISO 9001:2008.

Як відомо, початковим етапом створення будь-якої системи є постановка цілей і задач, подальше виконання та досягнення яких стає ключем до вимірювання ефективності цієї системи. Тому надзвичайно важлива постановка реально досяжних цілей, адекватних сучасним умовам. Це необхідно для того, щоб створювані системи якості виступали дієвим механізмом підвищення якості і не ставали бюрократичним тягарем для вузів, як це часто буває на підприємствах, де створення системи якості стає самоціллю для керівництва і окремих фахівців.

Ґрунтуючись на принципах ТQM, і вимогах МС ISO серії 9000 версії 2005 року, постановка цілей при створенні системи менеджменту якості повинна бути орієнтована на задоволення вимог і очікувань споживачів і всіх зацікавлених сторін. Розглядаючи основну (освітню) діяльність ВНЗ, можна виділити цілий ряд зацікавлених в якості освіти сторін (суспільство, роботодавці, студенти, їхні батьки та ін.).

Основні принципи на яких базується стратегія TQM <br>(анимация MPGA 5 кадров, 5 циклов повторения, 240 килобайт)<br>

Рисунок 2 — Основні принципи на яких базується стратегія TQM [7]

Безперечні переваги такої системи управління в тому, що вона впорядковує освітню діяльність, тобто стандартизує взаємини між окремими її учасниками і підрозділами, а саме:

Можна конкретизувати переваги від створення СМЯ у вузі для різних груп споживачів:

  1. Для абітурієнтів та студентів:
    • підвищується якість навчального процесу в результаті систематизації, збору, поширення, аналізу та зберігання всієї необхідної інформації (навчальні плани, успішність та задоволеність студентів і т.д.);
    • знижується і зводиться нанівець число скасованих занять завдяки чіткій системі управління;
    • підвищується рівень підготовки фахівців - випускників вузу, зростає попит на них на ринку праці;
    • не залишаються без уваги питання, пропозиції і скарги студентів завдяки налагодженим механізмам взаємодії.
  2. Для роботодавців:
    • гарантія того, що фахівці були підготовлені з урахуванням постійно змінюються до них вимог;
    • впевненість в тому, що якість підготовки фахівців вузом підтримується постійно на високому рівні.
  3. Для керівництва і працівників:
    • поліпшується контроль над усіма сферами діяльності організації завдяки повній прозорості діяльності;
    • знижуються витрати за рахунок оптимізації основних і допоміжних процесів;
    • зменшується обсяг паперової роботи;
    • підвищується прозорість виконання прийнятих рішень;
    • удосконалюються внутрішні потоки інформації;
    • підвищується інвестиційна привабливість вузу;
    • кожен співробітник чітко усвідомлює свою роль і внесок у діяльність вузу.
  4. Для держави:
    • з'являється гарантія того, що надаються освітні послуги відповідають всім встановленим вимогам;
    • впровадження СУЯ в вузах сприяє інтеграції вищої освіти в світову систему освіти;
    • держава одержує гарантію в цільовому і найбільш ефективному використанні виділених вузу бюджетних коштів;
    • полегшуються процедури ліцензування, атестації та акредитації [9].

    Відповідно до розділу 8.2, ISO 9001:2008, Моніторинг та оцінка та пункту 8.2.1 Задоволеність споживача, мотивація студентів-споживачів до навчання - споживання послуг, аналіз їх потреб і вимог, є ключовими у процесі розробки та підтримки СУЯ .

    Классификація мотивів навчання

    Рисунок 3 — Классификація мотивів навчання [10]

    Мотивація, на думку психологів — це спонукання, що викликають активність особистості та визначають її напрямок [11].

    Мотивація (від lat. Movere) — спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, що визначає його спрямованість, організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби [12].

    Класифікують мотивацію по-різному, наприклад, за спрямованістю та змістом виділяють такі види:

    1. Соціальні мотиви (борг, відповідальність, розуміння значимості навчання для всього суспільства);
    2. Пізнавальні мотиви (прагнення більше знати з усіх предметів, стати ерудованою);
    3. Професійно-ціннісні мотиви (без знань не буде гарною професії);
    4. Естетичні мотиви (від навчання отримуєш задоволення, розкриваєш свої приховані здібності і таланти);
    5. Комунікативні мотиви (можливість розширювати своє коло спілкування завдяки підвищенню свого інтелектуального рівня і новим знайомствам);
    6. Статусно-позиційні мотиви (прагнення через вчення або громадську діяльність утвердитися в суспільстві, у своєму ВУЗі, групі і т.д.);
    7. Традиційно-історичні мотиви (встановлені стереотипи, які виникли в суспільстві і зміцнилися з плином часу);
    8. Утилітарно-практичні мотиви (необхідність в отриманні свідоцтва про освіту, яке дозволяє отримати заповітне робоче місце);
    9. Навчально-пізнавальні мотиви (прагнення засвоїти окремий цікавить предмет і навчитися самоосвіти);
    10. Неусвідомлені мотиви (засноване на повному нерозумінні сенсу одержуваної інформації і повній відсутності інтересу до пізнавального процесу) [11].

    Мотив (лат. moveo — рухаю) — це матеріальний або ідеальний предмет, досягнення якого виступає сенсом діяльності. Мотив представлений суб'єкту у вигляді специфічних переживань, що характеризуються або позитивними емоціями від очікування досягнення даного предмета, або негативними, пов'язаними з неповнотою цього положення [12].

    Висновки

    Викладач і студент — головні фігури у вузі. Викладач є працівником вузу і власником інтенсивної технології навчання, яку експлуатує і споживає вуз для того, щоб навчати студентів. Вуз багато в чому є посередником між студентом і викладачем, допомагаючи задовольняти їм свої потреби. Все викладене вище повинні чітко розуміти вузівські керівники: завідувачі кафедрами, декани та їх заступники, ректор і проректори. Їх завдання створювати клімат, робоче середовище, яка б навчала і підтримувала викладача як менеджера, мотивувала б його на поліпшення своєї роботи. Для цього потрібна зміна корпоративної культури та стилю менеджменту в напрямку ідей і принципів TQM, а також розробка прикладної моделі системи менеджменту якості вузу [13].

    Нові стандарти сучасного життя вимагають нових підходів до мотивації студентів для отримання вищої освіти. Вони зачіпають не тільки матеріальний аспект життя студента, але і його психологічний настрій на досягнення мети.

    Необхідно пам'ятати, що питання подальшого влаштування студентів не є тільки його особистою проблемою, молодим фахівцям як ніколи потрібна підтримка держави і ВНЗ зокрема.

    При написанні даного реферату магістерська робота була ще не закінчена. Остаточне закінчення: грудень 2012 року. Повний текст роботи та матеріали за темою можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

    Перелік посилань

    1. Шафранов-Куцев Г.Ф. Качество образования в стратегии управления классическим университетом / Шафранов-Куцев Г.Ф./Университетское управление: практика и анализ.— 2002.-№2.
    2. Лисовец Н.М. Профессиональная мотивация студентов как способ активации обучения [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://festival.1september.ru/....
    3. Иванова О.В. Формирование мотивации к самостоятельной учебно-познавательной деятельности студентов при обучении иностранному языку [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.sworld.com.ua/....
    4. Алексеевский В.С. Мотивация и самомотивация к обучению [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.elitarium.ru/....
    5. Бодунов С.А., Викторова Т.С. Пути повышения мотивации студентов [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.vfmgiu.ru/....
    6. Рузаев Е. Н. Менеджмент качества образовательных услуг и менеджмент знаний в высшей школе / Е. Н. Рузаев, П. Е. Рузаева // Университетское управление: практика и анализ. — 2004. - № 1(30). С. 56-60.
    7. Момот А.И. Менеджмент качества: Учебное пособие для вузов/ Момот А.И. Донецк: ДонГТУ, 2000.
    8. Структура системы управления качеством образования. Основные направления развития//Опубликовано в сборнике: Материалы научно-практического семинара "Проблемы управления качеством образования". Уфа: РИО БФ АТиСО.- 2003.
    9. Викторов В.Г. Внедрение международных стандартов качества и влияние их на подготовку высококвалифицированных специалистов [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://jeducation.ru/....
    10. Виды и классификации мотивов познания [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.monographies.ru....
    11. Хабнер А.С. Мотивация студентов к обучению[Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://cs-alternativa.ru/....
    12. Википедия [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/....
    13. Солонин С.И., Кортов С.В. Качество образования: проблемы и задачи изменения внутренней среды ВУЗа [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/....