Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- 1. Актуальність теми
- 2. Мета роботи
- 3. Короткі відомості про шахту
- 4. Програмна система ревода
- 5. Розрахунок витрати повітря для провітрювання шахти в цілому
- 6. Оцінка стану провітрювання шахти на основі депрессионной зйомки
- 7. Заходи для підвищення ефективності провітрювання шахти
- Висновки
- Перелік посилань
1. Актуальність теми
Ведення гірських робіт на глибоких горизонтах пов’язано з ускладненням гірничо-геологічних умов розробки вугільних пластів, збільшенням газовості, температури вмещаюіх порід, запиленості рудникової атмосфери та вартості підтримки гірничих виробок. Крім того, зростання виробничих потужностей шахт і розмірів шахтних полів здійснюється в умовах концентрації та інтенсифікації гірничих робіт. Все це значно ускладнює провітрювання вугільних шахт. Вентиляція стає одним із чинників, прямо або побічно визначають параметри вугільних підприємств.
2. Мета роботи
Розробити ряд заходів з удосконалення провітрювання шахти на основі розкриття недоліків в провітрюванні шахти, встановлення фактичного стану гірничих виробок і вентиляційних споруд, оцінки стану вентиляторів головного провітрювання та параметрів режимів їх роботи на шахтну вентиляційну мережу.
3. Короткі відомості про шахту
Шахта ім. М.І. Калініна ДП ДУЕК
розташована на території Донецько-Макіївського району Донецької області Україна і знаходиться в Калінінському районі м. Донецька.
В даний час шахтою розробляється пласт – h10. Шахта віднесена до небезпечних за раптовими викидами вугілля і газу [1]. Її абсолютна газообільних – 16,6 м³/ хв, відносна газообільних – 25,2 м³/ т. Загальна протяжність діючих гірничих виробок дорівнює 59,3 км. Спосіб проведення гірничих виробок – буровибухові роботи.
Шахтне поле розкрите п’ятьма вертикальними стволами (клітьовим № 1, № 2, № 3, скіповим і вентиляційним), а також капітальними квершлагами на обрії 229 м, 758 м і 1070 м. Спосіб підготовки шахтного поля – панельний. Система розробки – суцільна.
Спосіб провітрювання шахти – всмоктуючий. Схема провітрювання – комбінована. Провітрювання шахти здійснюється двома вентиляторними установками головного провітрювання: ВЦД-47у на східному вентиляційному стовбурі і ВЦ-5 на скіповому стволі. Свіже повітря в шахту надходить по клітьовому стволу № 1, клітьовому стволу № 2 і клітьовому стволу № 3. Вихідна струмінь повітря по східному вентиляційному стовбурі і скіповому стовбуру видається на поверхню.
Депрессионная зйомка гірничих виробок виконувалася в III-IV кварталі 2010 року працівниками служби депресійних зйомок з метою аналізу фактичного стану провітрювання шахти та отримання вихідних даних для розробки рекомендацій щодо його поліпшення. Обробка результатів депрессионной зйомки здійснювалася за допомогою програмної системи РЕВОД.
4. Програмна система РЕВОД
Програмна система РЕВОД забезпечує оперативне вирішення комплексу задач повітрерозподілення в ШВС і орієнтована на використання персональних ЕОМ, сумісних з IBM PC.
Система ревода є високоефективним інструментом для ІТП дільниць ВТБ вугільних шахт і депресійних служб ВГРЗ при вирішенні задач аналізу стану вентиляційної мережі і перспектив її розвитку.
Основним набором вихідних даних для системи ревода є список гілок і вузлів ШВС із зазначенням їх взаємозв’язку, аеродинамічні опору гілок і характеристики вентиляторів. Додаткові дані (температура повітря у вузлах мережі, метановиділення, відводи та ін) розширюють функціональний набір одержуваних рішень. Для ефективного формування вихідних даних в системі використовується спеціальна програма управління базами даних.
Система ревода дозволяє:
- виконувати контроль коректності вихідних даних;
- вирішувати завдання природного повітрерозподілення в нормальному і в реверсивному режимах провітрювання для мереж, що містять до 1400 гілок;
- оперативно здійснювати вибір ефективних режимів провітрювання шахт і окремих виробок при аваріях;
- враховувати природну тягу;
- виконувати розрахунок енерговитрат по об’єктах провітрювання;
- визначати ступінь впливу кожного ВГП на провітрювання окремих виробок;
- виконувати розрахунок розподілу метану, оксиду вуглецю і інших газів по гірських виробках шахти при заданих джерелах газовиділення;
- визначати аеродинамічні опору заданих гілок з фіксованими витратами повітря;
- моделювати аварійні ситуації в ШВС при обваленні гірських порід і суфлярними виділення газу;
- аналізувати стійкість вентиляційної мережі при нормальних умовах провітрювання, при пожежах по заданих тепловим депресій, при послідовному обваленні порід виробок і руйнування вентсооруженій;
- оцінювати газову обстановку на виїмкових дільницях при зміні режимів провітрювання і дегазації;
- робити оцінку небезпеки утворення шарових скупчень метану і визначати максимальний вміст метану в шарах;
- визначати максимально очікуване вміст метану в тупику при відпрацюванні ділянки з погашенням вентиляційної виробки слідом за лавою;
- виконувати розрахунок вибуховості суміші горючих газів;
- визначати температуру вогнища самозаймання вугілля і стадії розвитку ендогенного пожежі;
- виконувати розрахунок часу загазування метаном тупикової вироблення (після зупинки ВМП) і виробок виїмкової ділянки (після їх ізоляції);
- здійснювати регулювання повітрерозподілення в ШВС;
- виконувати розрахунок значень теплових депресій в похилих і вертикальних виробках;
- визначати наявність в мережі циркуляційних контурів;
- комплектувати і використовувати графічну бібліотеку характеристик вентиляторів;
- оперативно змінювати параметри мережі та виконувати зіставний розрахунок нового варіанту в порівнянні з базовим варіантом;
- виконувати автоматичну зміну базового варіанту мережі на варіант, заданий користувачем, тощо.
При розробці системи ревода використаний ряд оригінальних рішень, що забезпечують високу швидкодію і надійність її роботи.
Система оснащена потужною і гнучкою сервісної оболонкою, що спрощує підготовку вихідних даних, коригування параметрів мережі, рішення задач розподілення повітря та інтерпретацію отриманих результатів.
5. Розрахунок витрати повітря для провітрювання шахти в цілому
Розрахунок витрати повітря для шахти в цілому визначається за формулою:
Qш = 1,1 * (ΣQуч + ΣQт.в + ΣQпог.в + ΣQпод.в + ΣQк + ΣQут), P>
де 1,1 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу повітря по мережі гірничих виробок;
ΣQуч – витрата повітря для провітрювання виїмкових дільниць, м³/хв;
ΣQт.в – витрата повітря, що подається до всаса ВМП для відокремленого провітрювання тупикових виробок, м³/хв;
ΣQпог.в – витрата повітря для відокремленого провітрювання погашаються виробок, м³/хв;
ΣQпод.в – витрата повітря для відокремленого провітрювання підтримуваних виробок, м³/хв;
ΣQк – витрата повітря для відокремленого провітрювання камер, м³/хв;
ΣQут – витоку повітря через вентиляційні споруди, розташовані за межами виїмкових дільниць, м³/хв.
Розрахунковий витрата повітря, необхідний для провітрювання шахти, дорівнює:
Q ш.р. = 1,1 * (17,0 + 21,6 + 17,9 + 61,9 + 9,5) = 140,7 м³/c.
Забезпеченість шахти повітрям становила:
(Qш.ф. / Qш.р.) * 100 % = (259,3 / 140,7) * 100 % = 184 %.
6. Оцінка стану провітрювання шахти на основі депрессионной зйомки
В період проведення депрессионной зйомки в шахту надходило 259,3 м³/c повітря, тоді як за розрахунком [2] було потрібно 140,7 м³/c, забезпеченість шахти розрахунковою кількістю повітря становила 184 %. У мережі вентилятора ВЦД-47у вироблення забезпечені повітрям на 233 %, в мережі вентилятора ВЦ-5 на 138%. P>
По групах об’єктів провітрювання надходить в шахту повітря розподілявся таким чином: P>
- виїмкові ділянки – 18,9 м³/c (7 % від вступника в шахту);
- камери – 27,9 м³/c (11% від вступника в шахту);
- підтримувані вироблення – 146,2 м³/c (56 % від вступника в шахту);
- підготовчі вибої – 49,2 м³/c (19 % від вступника в шахту);
- внутрішні витоку – 17,1 м³/c (7 % від вступника в шахту).
Очисний ділянка 1-й панельної лави ЦПУ пл. h10 забезпечений розрахунковим витратою повітря на 111 %, Qф = 18,9 м³/c (розрахунковий витрата повітря становить Qр = 17,0 м³/c).
Аналіз депрессіограмми в мережі вентилятора ВЦД-47у по маршруту через 1-у панельну лаву ЦПУ пл. h10 (довжина маршруту 10209 м) показав, що з 538,8 даПа депресії розвивається вентилятором 109,3 даПа, втрачається у виробках зі свіжим струменем повітря (l = 3795 м), у виробках з вихідним струменем повітря (l = 6414 м) втрачається 429,5 даПа.
Найбільші втрати депресії спостерігалися в наступних виробках:
- вентиляційний ходок 2-ої східної лави ЦПУ пл. h10;
- вентиляційний ходок № 2 1-ої східної лави;
- третій східний польовий відкатний штрек пл. h10;
- польовий капітальний ходок.
Під час депрессионной зйомки проводилися заміри концентрації метану у вихідних струменях виїмкової дільниці і шахти. Вміст метану в місцях виміру не перевищувала норм допустимих ПБ.
На період зйомки в роботі знаходився 1 Очисний ділянка – 1 панельна лава ЦПУ пл.h10. При розрахунках визначалося зміна витрат повітря у лаві (виїмкової дільниці) при одночасному відкритті дверей шлюзів в межах вентиляційного ділянки, для діагональних лав – змінювалися аеродинамічні опору визначають гілок.
Аналіз результатів розрахунку показує, що провітрювання 1 панельної лави ЦПУ пл. h10 за схемою 2-В-З-в-вт (верхня частина лави) буде стійко по витраті повітря, але не стійке у напрямку вентиляційного струменя.
Провітрювання 1 панельної лави ЦПУ пл. h10 за схемою 2-В-З-н-вт (нижня частина лави) буде стійко по витраті повітря та напрямку.
Враховуючи вимоги ПБ, а також для підвищення ступеня стійкості схеми провітрювання виїмкової ділянки необхідно обладнати двері шлюзів, механічної або електричної блокуванням, що перешкоджає одночасному відкриттю дверей у шлюзі, з виведенням інформації про становище дверей на пульт гірничого диспетчера (оператора АГК, УТАС) в наступних виробках :
- вентиляційні двері лебідочними камери людського ходка ЦПУ пл. h10;
- вентиляційні двері з людського ходка центрального польового ухилу пл. h10 на 2 східний вентиляційний штрек пл. h10;
- вентиляційні двері у вентиляційній збійки з центрального польового ухилу на 2 східний груповий вентиляційний штрек гор.1070 м пл. h10;
- вентиляційні двері у вентиляційній збійки з 1 східного польового відкатувального штреку пл. h10 на людський ходок пл. h10;
- вентиляційні двері в квершлагу № 1 на вентиляційний ходок 1 панельної лави ЦПУ пл. h10. В процесі експлуатації підтримувати кількість вентиляційних дверей і перетин прорізів у шлюзах, встановлених в наступних виробках:
- вентиляційні двері з людського ходка центрального польового ухилу пл. h10 на 2 східний вентиляційний штрек пл. h10, n = 2, Sпр.max = 1,6 м²;
- вентиляційні двері у вентиляційній збійки з центрального польового ухилу на 2 східний груповий вентиляційний штрек гір. 1070 м пл. h10, n = 2, Sпр.max = 4,6 м²;
- вентиляційні двері у вентиляційній збійки з 1 східного польового відкатувального штреку пл. h10 на людський ходок пл. h10, n = 2, Sпр.max = 1,8 м²;
- вентиляційні двері в квершлагу № 1 на вентиляційний ходок 1 панельної лави ЦПУ пл. h10, n = 2, Sпр.max = 3,2 м².
7. Заходи для підвищення ефективності провітрювання шахти
На основі проведеного аналізу для підвищення ефективності провітрювання шахти і оптимального розподілу повітря по об’єктах провітрювання рекомендується ряд заходів:
1. Забезпечити розрахунковою витратою повітря наступні об’єкти провітрювання шляхом регулювання в них витрати повітря (збільшення):
- лебідочними камера ЦПУ пл. h10 (Qф = 1,7 м³/с; Qр = 2,8 м³/с);
- лебідочними камера ЦУ пл. h8 (Qф = 1,6 м³/с; Qр = 2,3 м³/с);
- лебідочними камера центрального бремсберга пл. h8 (Qф = 1,3 м³/с; Qр = 2,3 м³/с);
- ходок провітрювання електровозного гаража (Qф = 3,0 м³/с; Qр = 3,3 м³/с).
2. Скоротити до нормативних величин витрата повітря в наступних виробках, використовуючи в них наявні вентиляційні пристрої:
- ходок чистки зумпфа скіпового ствола, Qр = 1,4 м³/с;
- склад ВМ гор. 758 м, Qр = 0,6 м³/с;
- головний відкаточних штрек гір. 758 м, Qр = 3,0 м³/с;
- конвеєрний квершлаг пл. h7-h10 гір. 973 м, Qр = 2,5 м³/с;
- корінний західний відкатний штрек пл. k22, Qр = 1,6 м³/с;
- ходок провітрювання електровозного гаража гір. 229 м, Qр = 2,6 м³/с;
- конвеєрний штрек 1 західної лави пл. h10, Qр = 0,6 м³/с;
- вентиляційний квершлаг, Qр = 1,7 м³/с.
3. Знизити внутрішні витоку через вентиляційні споруди в першу чергу за рахунок їх герметизації:
- з польового відкатувального штреку пл. h7 на вентиляційний квершлаг пл. h7, Qр = 0,6 м³/с;
- з польового допоміжного ухилу пл. h7 на корінний західний вентиляційний штрек пл. h7, Qр = 0,4 м³/с;
- в збійки з корінного західного відкатувального штреку пл. h10 гір. 1070 м на вентиляційний ходок розвантажувальної лави пл. h10, Qр = 0,5 м³/с.
4. Скоротити зовнішні підсосі:
- знизити до розрахункових величин зовнішні підсосі на ВГП ВЦ-5 шляхом герметизації надшахтної будівлі до розрахункової величини Qр = 15,9 м³/с;
- знизити до розрахункових величин зовнішні підсосі на ВГП ВЦД-47У шляхом герметизації в районі вентиляторної установки і в надшахтній будівлі до розрахункової величини Qр = 16,2 м³/с.
5. Погасити наступні непідтримувані вироблення і ізолювати їх постійними перемичками:
- польовий вентиляційний ухил пл. h7;
- 2 східний груповий вентиляційний штрек пл. h8;
- відкаточних квершлаг пл. h8-h10.
6. В нижчезазначених виробках провести Перекріплення в місцях з перетином, що не відповідає проектному:
- корінний східний польовий відкатний штрек гір. 1070 м, l = 50 м з Sвир = 5,6 м ? до S = 12,0 м ?;
- ходок провітрювання конвеєрного ухилу пл. h7, l = 20 м з Sвир = 1,7 м ? до S = 8,0 м ?;
- вентиляційний квершлаг пл. h7, l = 15 м з Sвир = 4,6 м2 до S = 8,0 м ?;
- вентиляційний ходок № 2 1 східної лави, l = 20 м з Sвир = 7,5 м ? до S = 9,0 м2;
- вантажно-людських ухил (гілка 138) l = 20 м з Sвир = 7,0 м ? до S = 8,0 м ?;
- польовий конвеєрний ухил пл. h10, l = 30 м з Sвир = 4,0 м ? до S = 8,0 м ?.
Висновки
Після виконання запропонованих заходів в повному обсязі, всі основні об’єкти провітрювання будуть забезпечені розрахунковою витратою повітря. Розподіл повітря по гірничих виробках буде раціональніше, за рахунок чого з’явиться резерв для подальшого розвитку гірничих робіт, вентилятори головного провітрювання будуть працювати в зоні промислового використання.
Перелік посилань
- Правила безопасности в угольных и сланцевых шахтах. – М.: Недра, 1986. – 387 с.
- Руководство по проектрованию вентиляции угольных шахт. – К.: Основа, 1994. – 312 с.
- Патрушев М.А. и др. «Совершенствование проветривания угольных шахт. Из опыта разработки и внедрения эффективных схем проветривания» Донцк, «Донбас», 1976. – 126 с.
- Инструкция по расчету количества воздуха необходимого для проветривания действующих угольных шахт. – М.: Недра, 1975. – 80 с.
- Ушаков К.З., Бурчаков А.С., Пучков Л.А., Медведев И.И. «Аэрология горных предприятий»: Учебник для ВУЗов, – М. :Недра, 1987.– 421 с.
- Депрессионная съемка шахты им М.И. Калинина, – Донецк, – 2010.