Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- 1. Загальна характеристика роботи
- 2. Аналіз, систематизація та узагальнення раніше проведених досліджень
- 3. Фізико-географічні умови району
- 4. Динаміка процесів забруднення атмосферного повітря в зоні впливу породного відвалу протягом 2007-2009 р.р.
- 5. Динаміка процесу забруднення грунтів зони впливу мулонакопичувача протягом 2007-2010р.р.
- Перелік посилань
Актуальність досліджень
Актуальність досліджень полягає в тому, що в Донбасі склалася дуже важка екологічна ситуація. Будучи «столицею» шахтарського краю України, на цих територіях експлуатується багато вугільних шахт та вуглепереробних підприємств, які розташовуються в безпосередній близькості від житлових кварталів, і негативно впливають на життєдіяльність та здоров'я населення та екологічний стан в цілому. В результаті розгляду впливу переробки вугілля на довкілля на прикладі ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство" головними несприятливими факторами пов'язаними з переробкою вугілля є накопичення величезних масс вуглеотходов, які розташовуються близько до міської межі і чинять негативний комплексний вплив на навколишнє природне середовище. До складу Моспінського вуглепереробного підприємства входять об'єкти підвищеної екологічної небезпеки: породний відвал і мулонакопичувач. У відходах вуглезбагачення є підвищені концентрації широкого спектру токсичних елементів, які повітряним і водним шляхом здатні проникати в компоненти навколишнього середовища. У вогнищах горіння і окислення в породному відвалі утворюються небезпечні компоненти-забруднювачі атмосферного повітря: сірчана кислота, сірчистий ангідрид, окисли азоту. В анаеробних умовах формуються викиди аміаку і сірководню. Всі ці явища становлять небезпеку для навколишнього середовища і населення прилеглих територій. Тому всебічне дослідження негативних процесів і явищ,а також їх просторово тимчасової динаміки є досить актуальним завданням.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконана на основі матеріалів, отриманих у процесі проведення моніторингу атмосферного повітря, грунтів, підземних і поверхневих вод в зоні впливу місць видалення відходів вуглезбагачення ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство" у відповідність з програмами природоохоронних заходів місцевого значення. Робота виконана у співпраці з ПГП "Артемівська гідрогеологічна партія" м. Артемівськ.
Магістерська робота відповідає державній науковій програмі "Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища" (постанова Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 16761), а також "Стратегії державної екологічної політики України на Период до 2020 року". Тема роботи пов'язана з областними программи: № 3/25-656 "Науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року"; № 6/4-086 "Поводження з відходами в Донецькій області на 2011-2015 роки"; № 6/9 -219 "Економічний і соціальний розвиток Донецької області на 2012 і основні напрвления розвитку на 2013 і 2014 року".
Також, необхідність проведення даних досліджень обгрунтовується низкою нормативних документів: Законом України: "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 р. (Стаття 22); Законами України: "Про відходи" та "Про охорону земель"; постановою Кабінету Міністрів України № 391 від 30 березня 1998р.: "Положення про державну систему моніторінгу довкілля"; постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р., № 661: "Положення про моніторинг земель".
Мета і завдання досліджень
Метою роботи є відстеження просторово-часової динаміки процесів забруднення, визначення ступеня небезпеки і масштабів забруднення в зоні впливу породного відвалу та мулонакопичувача ТОВ "Моспінське улеперерабативающее підприємство".
Основними завданнями досліджень є:
1. Обробка даних моніторингу атмосферного повітря, грунтів, поверхневих і підземних вод зон впливу породного відвалу та мулонакопичувача Моспінского УПП.
2. Картування ореолів забруднення, побудова комплекту карт, що відображають динаміку і спрямованість процесів забруднення.
3. Визначення ступеня і масштабів забруднення атмосферного повітря та грунтів в зоні впливу породного відвалу, а також грунтів, поверхневих і підземних вод в зоні впливу мулонакопичувача;
4. Визначення меж зон впливу об'єктів моніторингу - породного відвалу і мулонакопичувача;
5. Вивчення динаміки процесів забруднення навколишнього середовища в зонах впливу породного відвалу та мулонакопичувача.
Об'єкт дослідження
Об'єктом еколого-геохімічного дослідження є зони впливу породного відвалу і мулонакопичувача ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство".
Предмет дослідження
Предметом дослідження є атмосферне повітря, грунти, підземні та поверхневі води
Методи досліджень
• Метод системного аналізу наявної інформації
• Польові роботи (геолого-екологічні маршрути, обстеження породного відвалу, мулонакопичувача і прилеглих територій, відбір проб);
• Обробка експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики і використанням сучасного програмного забезпечення;
• Метод просторового аналізу;
• Метод графічного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів
1. На основі дослідження динаміки забруднення атмосферного повітря встановлено послідовність основних забруднюючих компонентів - зміна сірчистого ангідриду, аміаком і сірководнем, що пов'язано із зміною умов експлуатації відвалу і процесів перетворення відходів.
2. Забруднення грунтів територій прилеглих до мулонакопичувача на пряму пов'язано з геохімічної спеціалізацією відходів вуглезбагачення, зміна якої супроводжується зміною спектру індікаторних елементів забруднення грунтів.
3. Техногенна гідрогеохімічних зональність сформована під впливом мулонакопичувача, за якою встановлюється зона його впливу
Практичне значення роботи
Практичне значення полягає в комплексній геолого-екологічнії оцінці ступеня і масштабів впливу породних відвалів і мулонакопичувачів вуглеперерабатывающих підприємств. Відстежування динаміки забруднення дозволяє переглянути пріоритети в системі моніторингу навколишнього середовища, встановлення санітарно-захисних зон.
Особистий внесок автора. Автор брав участь у польових роботах по моніторінгу грунтів, підземних і поверхневих вод, здійснював обробку, аналіз та систематизацію даних.
Апробація результатів роботи. Результати роботи були використані в підготовці виробничих звітів. Також використані в статті "Екологічні проблеми у зв'язку із збагаченням вугілля", яка готується до друку в збірнику ДонНТУ.
Тільки в останні роки значний розвиток отримало вивчення негативних процесів пов'язаних з переробкою вугілля, а конкретно з накопиченням величезних мас вуглевідходів в породних відвалах, які постійно збільшуються в об'ємі і як наслідок посилюється техногенне навантаження на навколишнє середовище. Породні відвали, майданчики просушування відходів й мулонакопичувачі часто розташовуються в межах міської черти і займають значні території, роблять негативний комплексний вплив на навколишнє природне середовище, мають підвищену екологічну небезпеку.
Детальні результати досліджень даної проблематики з'являються в 80-і рр.. минулого століття. Вони пов'язані з такими організаціями як: ВО "Укрвуглегеологія", ДРГП "Донецькгеологія", ВАТ "Донгіпрошахт", однак всі дослідження орієнтовані в першу чергу на оцінку можливості використання породних відвалів у народному господарстві, питання екології в цих роботах розглянуті поверхнево в рамках проектів з рекультивації териконів. Ці роботи пов'язані з іменами таких дослідників як: Канон Я. Ф., Ганопольский Ф. І., Пелипенко С. А.
В даний час про породні відвали і мулонакопичувачі накопичен значний обсяг різноманітних матеріалів. У науково-дослідницьких працях Альохіна В.І., Мигулі П.С., Проскурні Ю.А., Виборова С.Г., Панова Б.С., Зборщика М.П., Осокіна В.В. [1-6] розглянуті екологічні, геохімічні, мінералого-петрографічні особливості породних відвалів вугільних шахт. У цих роботах вже приділяють більшу увагу питанням екологічної безпеки досліджуваних об'єктів. Всі учасника сходяться на думці, що породні відвали представляють екологічну небезпеку, займають значну територію міста і можуть служити в якості вторинної сировини.
Екологічна небезпека породних відвалів обумовленпроцесами горіння породної маси, що служить джерелом викидів шкідливих речовин в атмосферу, таких як пил, двоокис сірки, двоокис азоту, сірководень і окис вуглецю. Разом з пилом і газовими викидами можуть мігрувати і деякі токсичні елементи, наприклад, миш'як, свинець, ртуть та інші. В даний час досить детально досліджено механізм самозаймання породної маси, розроблено заходи з гасіння та профілактиці вогнищ горіння. Веселовський В.С., Алексєєва Н.Д., Виноградова Л.П., Саранчук В.І., Скочинський А.А., Огієвський В.М. [7-9] вважають, що єдиною причиною самозагорання вугілля є взаємодія його з киснем атмосферного повітря.
У більш пізній період з'являються узагальнюючі роботи, в яких вважається, що навколо накопичувачів відходів вуглезбагачення в процесі повітряної і водної міграції та диференціації речовини відходів формуються техногенні ореоли заміщення геологічного середовища. Характер впливу і його інтенсивність залежить від умов експлуатації даних об'єктів і може становити екологічну небезпеку для населення прилеглих територій.
Огляд раніше проведених досліджень дає можливість зробити висновок про те, що проблеми формування та розподілу ореолів забруднення в навколишньому середовищі приділяється багато уваги, але, не дивлячись на все це, вона залишається недостатньо дослідженою, оскільки приділялося мало уваги вивченню питань зміни параметрів ореолів в часі . Тому досить актуальним є розгляд досліджуваних даних з метою виявлення причин утворення ореолів забруднення та дослідження їх динаміки.
У відповідності з фізико-географічним районуванням Донбасу територія розміщення мулонакопичувача і відвалу Моспінського УПП належить до Кринсько-Нагольчанському району, який охоплює схили Донецького кряжу у верхів'ях басейнів річок Кальміусу і Міуса (з притоками - р.р. Грузська, Кринка і Нагольна).
В геологічній будові території беруть участь кам'яновугільні відкладення, головним чином, пісковики, алевроліти і вапняки. Вони оголюються по долинах річок, ярах і балках.
Складний і досить різноманітний сучасний рельєф сформувався в тісному зв'язку з геологічною будовою і тектонікою. Тут вапняки і пісковики карбону (більше стійкі проти процесів вивітрювання і розмиву) утворюють численні гривки, куполи, "могили", кряжі. Поверхня району сильно порізана густою мережею річкових долин, глибоких ярів і балок.
Мулонакопичувач розташован в заплаві річки Грузская.С півночі ділянка обмежениа залізницею і проммайданчиком підприємства, з південного боку - р. Грузська. На захід в 120 м від мулонакопичувача і в 220 м на схід від майданчика просушування розташовані найближчі житлові забудови м. Моспіно (рис. 3.1).
Рис. 3.1.– Ситуаційний план території розміщення мулонакопичувача і породного відвалу Моспінського УПП
Перепад висот в межах досліджуваної ділянки становить 10 м. Відмітки поверхні змінюються від 99,0 до 109,0. Загальний ухил поверхні спрямований на південь у бок р. Грузська. Заплава річки заболочена, представляє собою рівнинну ділянку, ускладненну численними переплануваннями у зв'язку з будівництвом мулонакопичувача, залізних і автомобільних доріг, житлових будинків та ін.
Із сучасних фізико-геологічних процесів поширені: площинний (поверхневий) змив; ерозія бортів мулонакопичувача; заболочування прилеглої до мулонакопичувача території в заплаві р. Грузська.
Породний відвал розташований на правобережному схилі р. Грузська в 2,25 км на північ, північний захід від її русла. Ухил поверхні до долини річки становить 0,003 - 0,004. Абсолютні позначки в підставі відвалу коливаються від 148 на південно-західній околиці до 160 на північній стороні. Максимальна відмітка поверхні відвалу становить 236,3 за даними маркшейдерської зйомки 2007 р. потужність тіла плоского породного відвалу становить 70 - 80 метрів. Площа, зайнята відходами, становить 19,83 га [10]. На північний захід і північний схід від відвалу існують локальні пониження балочного типу, що обмежують поверхневий стік з його боку. Укоси відвалу не укріплені і не заізольовані інертними грунтами, їх поверхня схильна вітрової та водної ерозії, сліди якої чітко проявлені у вигляді вузьких лінійних вимоїн по схилах. Поширенню забрудненого поверхневого стоку з боку відвалу обмежується обваловками і дренажними канавами по його периметру.
Якість атмосферного повітря досліджуваної території в цілому визначає досить високий регіональний фон, властивий промисловій зоні Донбасу, куди входять всі об'єкти Моспінського УПП. Викиди підприємств суттєво впливають на якість атмосферного повітря прилеглих територій і поширюються повітряними потоками на десятки км, утворюють масштабні ореоли розсіювання різних шкідливих речовин.
Викиди сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю, сірководню і двоокису азоту можуть здійснюватися з боку відвалу в процесі фізико-хімічних, мікробіологічних перетворень відходів, що супроводжуються підвищенням температури всередині відвалу. Відходи вуглезбагачення мають у своєму складі в якості розсіяної тонкодисперсної вкрапленності піріт (FeS2), який у присутності кисню і води легко окислюється з виділенням тепла. При цьому утворюються нерозчинний у воді гідроксид заліза (Fe2O3 * n H2O) і газ - сірчистий ангідрид (SO2), який частково випаровується в атмосферу, частково, окисляючись далі, утворює сульфат іон (SO42-) і підвищує агресивність порових вод тіла відходів. Підвищення температури в окремих осередках може призводити до часткового займання (або окисленню) органічної вугільної частини відходів, що в умовах нестачі кисню сприятиме викидам чадного газу (СО). Крім того, органічна частина вугілля містить сірку і азот, оксиди яких можуть утворюватися в осередках горіння відходів та виділятися через їх товщу по капілярно-поровій системі в атмосферне повітря. В умовах нестачі кисню розвиваються анаеробні процеси, основним продуктом яких є сірководень. Так як за насиченістю киснем відвал неоднорідний, то і в різних його частинах можуть проявлятися різні процеси термічного перетворення відходів. Горіння в умовах достатньої кількості кисню призводить до утворення горілих порід червоного кольору. При нестачі кисню утворюються темно-сірі до чорного кольору породи. Обидва типи горілих порід у межах досліджуваного відвалу присутні [12].
У період з 2007 по 2009 р. була вивчена динаміка поведінки основних забруднювачів атмосферного повітря в точках спостереження (-320, 320, 640 і 1000 м) в зоні впливу породного відвалу. У процесі лабораторних досліджень визначалися концентрації пилу, окису вуглецю, двоокису сірки, двоокису азоту, сірководню. Паралельно визначалися основні кліматичні характеристики: напрямок і швидкість вітру, температура, відносна вологість повітря і атмосферний тиск.
Так у фонової точці -320 м до впливу відвалу основними забруднювачами перевищують ГДКм.р. є двоокис азоту (у травні 2009 р.) і пил (у липні 2008 р.). Інші компоненти в різні періоди контролю залишаються в межах нормативних значень (рис.4.1).
У підфакельного зоні на відстані 320 м від породного відвалу з травня 2007р. і протягом 2008 р. усі забруднювачі знаходяться в рамках нормативних показників. Впродовж 2009 р. концентрації двоокису азоту і сірководню перевищують ГДК.
Рис. 4.1 – Графіки розподілу контрольованих компонентів в атмосферному повітрі зони впливу відвалу протягом 2007-2009 р.р. Контрольний пункт -320 м
Рис. 4.2 – Графіки розподілу контрольованих компонентів в атмосферному повітрі зони впливу відвалу протягом 2007-2009 р.р. Контрольний пункт 320 м
Рис. 4.3&ndash Графіки розподілу контрольованих компонентів в атмосферному повітрі зони впливу відвалу протягом 2007-2009 р.р. Контрольний пункт 640 м
Рис. 4.4 – Графіки розподілу контрольованих компонентів в атмосферному повітрі зони впливу відвалу протягом 2007-2009 р.р. Контрольний пункт 1000 м
У літні місяці з червня по серпень відбувається зростання концентрації всіх контрольованих компонентів. Так спостерігаються максимальні перевищення ГДК з липня 2007-2008 р.р. двоокисом азоту, сірководнем і пилом і поступове падіння їх концентрацій у серпні. Виявлені підвищені концентрації двоокису сірки в червні 2007 р. і в липні 2009 р., а також окису вуглецю в липні 2008 р. (рис.4.2).
У підфакельній зоні відвалу на відстані 640 м з травня 2007 р. і протягом 2008 р. концентрації всіх контрольованих компонентів знаходяться в межах нормативних значень. Лише в 2009 р. спостерігається максимальне перевищення двоокису азоту і сірководню у порівнянні з попередніми етапами. У літні місяці перевищення ГДК для сірководню і двоокису азоту виявлені тільки в липні 2008 р. (рис.4.3).
На відстані 1000 м від відвалу перевищення ГДК для двоокису азоту і сірководню виявлено тільки в травні 2009 р. В інші періоди контролю концентрації всіх контрольованих інгредієнтів знаходяться в межах норми.
Таким чином, в 2009 р. відзначається деяке зростання концентрацій двоокису азоту і сірководню в спостережному пункті на відстані 320м від відвалу по відношенню до інших періодів контролю. По мірі віддалення від відвалу на відстані 640м до 1000м концентрація всіх компонентів поступово знижується до нормативних значень і наближається до рівня регіонального фону.
Забруднення грунтів прилеглих територій відбувається повітряним шляхом у процесі розсіювання по земній поверхні пилу, димових викидів, продуктів розкладання і перетворення відходів, а також у процесі водної міграції на ділянках підтоплення.Інтенсивність забруднення і геохімічний спектр аномалій безпосередньо залежать від параметрів джерела - обсягів викидів, концентрації в них забруднюючих речовин, форм їх знаходження та міграції. Морфологія ореолів, їх просторова приуроченість при повітряній міграції визначається переважаючим напрямком і швидкістю вітрів, геоморфологічними особливостями місцевості і позицією джерела викидів. У процесі водної міграції ореоли забруднення грунтів формуються на ділянках підтоплення в напрямку нижче по підземному потоку від джерела. Як правило, такі ділянки виділяються в заплавних частинах балок і річкових долин. Ореоли забруднення грунтів, що виникають у процесі водної міграції, відрізняються від аномалій, сформованих повітряним шляхом підвищеним засоленням. У будь-якому випадку ореоли забруднення мають закономірне будову стосовно джерела. Чим інтенсивніше вплив, тим ці закономірності проявлені яскравіше. Навколо джерел формуються аномалії з певною концентраційної і асоціативною зональністю.Отходи вуглезбагачення характеризуються своєрідним геохімічним спектром, який відрізняється від геохімічного спектру первинних грунтів. Це дозволяє визначити межі пилового ореолу, локалізованого в грунтовому шарі.
У період з 2007 по 2010 р. був проведен моніторинг стану грунтів. На кожному етапі було відібрано 16 проб по п'яти контрольнимстворам. При цьому в кожному створі проводився відбір двох-трьох проб, перша з яких на відстані 20-50 м, а наступні на відстані 150-250м і 500-750м від межі майданчика складування відходів. Кількісно визначався зміст таких елементів: Pb, Zn, Cd, Hg, Ni, Cu, Mn, Fe, V, Cr, Co, As. Поряд з валовими змістами елементів в пробах визначалися концентрації сульфатів, а також сірка в рухомій формі [13-15].
Для характеристики ступеня забруднення грунтів досліджуваної території були розраховані коефіцієнти концентрації компонентів стосовно регіональних фонових концентрацій, а також до гранично допустимих концентрацій [11].
Дослідженнями встановлена досить часта зміна геохімічної спеціалізації переробляємого на підприємстві вугілля, що відбивалося на будові і геохімічному спектрі ореолів забруднення прилеглих грунтів.
Сумарне забруднення грунтів прилеглої території характеризується переважно допустимим ступенем (рис. 5.1). У 2007 р. відзначається мінімальна ступінь сумарного забруднення на рівні показника Zc до 10 од. Відходи вуглезбагачення при цьому також не виділяються істотними аномаліями токсичних елементів. У 2008 р. ситуація змінилася, ступінь сумарного забруднення відходів звиріс до середньої категорії забруднення (Zc = 14,6 од.). Навколо мулонакопичувача та майданчики просушування сформувався ореол забруднення з Zc від 10 до 16 од., Його зовнішні кордони видалені на відстань до 100 м від контуру досліджуваних об'єктів. У 2008 р. ступінь сумарного забруднення залишилася на тому ж рівні, ореол середньої категорії забруднення дещо розширився, проте зберіг виразну просторову приуроченість до мулонакопичувача й майданчика просушування відходів.
Рис. 5.1. – Динаміка ореолів сумарного забруднення грунтів в зоні впливу мулонакопичувача МУПП протягом чотирьох етапів моніторингу 2007-2010 р.р.
У 2010 р. різко зріс ступінь сумарного забруднення відходів вуглезбагачення (Zc = 43,0 од.) До небезпечної міри, що не призвело до істотного збільшення масштабів та інтенсивності ореолу забруднення грунтів по периферії мулонакопичувача. Встановлюється деяке розширення у східному напрямку вздовж автодороги, по якій відходи транспортуються на породний відвал МУПП.
На всьому протязі моніторингу спектр елементів забруднювачів декілька змінювався, що відбивалося на динаміці розподілу мікроелементів в прилеглих до мулонакопичувача грунтах. Ступінь сумарного забруднення грунтів в різні етапи моніторингу визначали концентрації кадмію, ртуті, миш'яку, свинцю і цинку.
Рисунок 5.2 – Негативний вплив на навколишне середовище
Аналіз результатів досліджень дозволяє зробити два важливих висновки:
1. Геохімічний спектр ореолів забруднення грунтів безпосередньо пов'язаний з геохімічної спеціалізацією вугілля. Характер динамічних кривих у відходах і грунтах аналогічний для всіх показників, розрізняється лише в рівні концентрування. Зміна концентрацій елементів у відходах призводить до узгодженої їх поведінки в грунтах. Так в 2007 р. незначне концентрування відзначається лише для ртуті, в 2008 і 2009 р.р. аномалії характерні для кадмію, миш'яку, в меншій мірі для ртуті і свинцю, в 2010 р. головну роль грають цинк, кадмій і свинець.
2. Встановлюється чітка закономірність у поведінці токсичних елементів і сульфатів - чим вище концентрація сульфатів, тим нижче рівень сумарного забруднення токсичними елементами і, навпаки. Це пов'язано з різними умовами їх міграції та локалізації в рамках водної диференціації. Сульфати концентруються в умовах підвищеної кислотності, розчиняються і мігрують при підвищенні рН. Катіоногенні елементи - велика частина токсичних елементів і важких металів, мігрують в кислому середовищі і локалізуються в умовах поверхні на лужному бар'єрі. Тому швидка динаміка ореолів забруднення і засолення грунтів визначається встановленої для регіональних ореолів сезонною зміною грунтових умов.
1. Альохін В.І., Мігуля П.С., Проскурня Ю.А. Мінералого-петрографічні та еколого-геохімічні особливості порід териконів Донбасу (на прикладі Донецько-Макіївської промислового району) / / Зб. наук. тр. НГА України. - Дніпропетровськ. - 1998. - Т. 5, № 3. - С. 35-39.
2. Альохін В.І., Проскурня Ю.А. Екологічні аспекти геохімії породних відвалів шахт / / Зб. мат. конф. "Актуальні проблеми геології України". - Київ. - 1998. - 53 с.
3. Вивчення шахтних териконів Донецько-Макіївського району як нових видів мінеральної сировини / Панов Б.С., Альохін В.І., Мігуля П.С. та ін / / Звіт по НДР. - Донецьк: Фонди ДонДТУ. - 1993. - 70 с.
4. Зборщик М.П., Осокін В.В. Запобігання самозаймання гірських порід. - К.: Техніка, 1990. - 176 с.
5. Зборщик М.П., Осокін В.В. Запобігання екологічно шкідливих проявів в породах вугільних родовищ. - Донецьк: ДонДТУ, 1996. - 178 с.
6. Панов Б.С. Деякі питання екологічної мінералогії Донецького басейну / / Мінералогічний журнал. - 1993. - Т. 15, № 6. - С. 43-50.
7. Веселовський В.С., Алексєєва Н.Д., Виноградова Л.П. Самозаймання промислових матеріалів. - М.: Наука, 1964. - С. 242.
8. Саранчук В.І. Окислення і самонагрівання вугілля. - К.: Наук. Думка, 1982. - 168 с.
9. Ськочинський А.А., Огієвський В.М. Рудничні пожежі. - М.: Углетехіздат, 1954. - 387 с.
10. Паспорти місць видалення відходів ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство", реєстраційні № № 79 і 80 від 28.19.04.
11. Алексєєнко В.А. Екологічна геохімія. М.: Логос, 2000. 627с.
12. Звіт про проведену температурної зйомки породного відвалу, що належить ТОВ "Моспинскоеуглеперерабатыеающее підприємство" та ГО АТ ЦЗФ "Моспінська". Науково-виробнича впроваджувальна фірма "Екор-ост". Донецьк, 2007.
13. Визначення мінерального складу і концентрацій макро-і мікрокомпонентів відходів вуглезбагачення ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство". Технічний звіт. ТОВ ПДП "Артемівська гідрогеологічна партія". Донецьк. 2006.
14. Проведення екологічного моніторингу в зоні впливу місць видалення відходів вуглезбагачення ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство". Технічний звіт. ТОВ ПДП "Артемівська гідрогеологічна партія". Донецьк, 2007.
15. Проведення екологічного моніторингу в зоні впливу місць видалення відходів вуглезбагачення ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство" в 2008 р. Технічний звіт. ТОВ ПДП "Артемівська гідрогеологічна партія". Донецьк, 2008.