Біографія
Особистісне становлення
Я, Дмитро Сергійович Ісаєв, народився 19 серпня 1991 року в м. Дзержинськ Донецької області. У 1992 році молода сім'я переїхала в м. Горлівка, де я і провів своє дитинство. Моя родина: батько - Сергій Михайлович Ісаєв, 1967 року народження, інженер з автоматизації систем управління технологічним виробництвом в ПрАТ "Геркулес"; мати - Лариса Георгіївна Ісаєва, 1968 року народження, бухгалтер в ПАТ "Концерн Стирол"; брат - Єгор Сергійович Ісаєв, 2000 року народження, учень ЗОШ № 21. Батько і мати мали значний вплив на формування моєї особистості. Батько, у якого просто "золоті руки", з дитинства прищепив мені любов до різних механізмів і процесів і виховав у мені сильну і вольову людину. Мати зі свого боку, прищепила мені такі людські якості, як любов, доброта і чесність, що дозволяє мені бути всебічно розвиненою людиною.
Професійне становлення
У 1997 році я пішов у загальноосвітню школу № 21 м. Горлівки, де я провчився до 2006 року, закінчивши дев'ять класів з недостатньо добрим результатом - чотири "трійки" у свідоцтві. По закінченні дев'яти класів, за певних обставин, я вперше став студентом, склавши іспити та вступивши в Горлівський машинобудівний коледж за спеціальністю "Обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічних комплексів".
Ще навчаючись у школі, я почав займатися велосипедним спортом, досягав високих результатів на чемпіонатах області та країни. Мені було присвоєно спортивний розряд "Кандидат у майстри спорту України" з шосейних велогонок і маутенбайку. У 2008 році, оцінивши "цінність" професійного спорту в нашій країні, прийняв рішення про закінчення спортивної кар'єри і віддав перевагу основному фаху. Спорт зміцнив вольові якості і розвинув цілеспрямованість, що відбилося на моєму навчанні і дозволило стати відмінником навчання.
У 2010 році вибрав тему дипломного проекту: "Розробити технологічний процес обробки деталі ГШ500.01.05.002 - вал і заходи щодо технічного обслуговування та налагодження токарного верстата з ЧПУ для реалізації його на механічній ділянці" під керівництвом старшого викладача Євгенії Павлівни Бондаренко. Проект захистив на "відмінно", отримавши грошову премію за "Оригінальний підхід до подання дипломного проекту", і отримав диплом з відзнакою. У цьому ж році склавши іспити вступив на третій курс в Донецький національний технічний університет, змінивши спеціальність на "Технологія машинобудування".
У 2012 році закінчив четвертий курс і здавши державний іспит на "відмінно", отримав диплом бакалавра з відзнакою, після чого, склавши вступні іспити, вступив до магістратури. Темою моєї магістерської роботи стало "Технологічне забезпечення процесу токарної обробки тонкостінних виробів із застосуванням ультразвукових коливань інструмента" під керівництвом доктора технічних наук, завідуючого кафедрою "Технології машинобудування", професора Олександра Миколайовича Михайлова. Діяльність Олександра Миколайовича, як вченого, підштовхнула мене замислитися про можливе подальше отриманні наукового ступеня.
Під час навчання брав участь в університетських, обласних та Всеукраїнських олімпіадах:
- Обласна олімпіада з дисципліни "Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання" (2 місце) – 2011 р;
- Всеукраїнська олімпіада з дисципліни "Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання" (Диплом третього ступеня) – 2011 р;
- Університетська олімпіада з дисципліни "Технологія машинобудування" (3 місце) – 2012 р;
- Всеукраїнська олімпіада з дисципліни "Технологія машинобудування" (Диплом на рівні третього місця) – 2012 р;
- Університетська олімпіада з дисципліни "Технологія машинобудування" (1 місце) – 2013 р;
- Всеукраїнська олімпіада з дисципліни "Технологія машинобудування" (Диплом третього ступеня) – 2013 р;
- Конкурс спонсорів від НВК "Гірничі машини" (1 місце) – 2013 р.
Брав участь у конференціях "Автоматизація, технологія і якість в машинобудуванні" (Донецьк - 2012) і "Молода наука 21 століття" (Краматорськ - 2013).
Плани на майбутнє
Плани на майбутнє: знайти цікаву, перспективну, добре оплачувану роботу, паралельно займатися науковою діяльністю, стати висококваліфікованим фахівцем у своїй справі і внести вагомий внесок у розвиток галузі машинобудування та не тільки, створити сім'ю.
Пригадуються слова Миколи Олексійовича Островського: "Найдорожче у людини - це життя. Воно дається їй один раз, і прожити його потрібно так, щоб не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки, щоб не палила ганьба за підленьке і дріб'язкове минуле..."