Біографія
Особистісне становлення
Я, Дмитро Юрійович Подопріхін, народився 20 березня 1991 року в місті Єнакієве. Я був досить слухняною і допитливою дитиною, і зазвичай не завдавав батькам особливих турбот. В 3 роки я пішов у дитячий садок. Мені подобалося ходити в садок, тому що я був дуже активним і потребував спілкування з однолітками. У 5 років я почав цікавитися різними видами спорту, відвідував секцію Ушу
Моє дитинство було безхмарним і щасливим, і в цьому, звичайно, заслуга моїх батьків, Юрія Івановича Подопріхіна і Наталії Олегівни Подопріхіної.
У 1998 році я пішов у перший клас ЗОШ № 12 м. Єнакієве, однак для подальшого навчання батьки вибрали ЗОШ № 1 м.Єнакієве, яка відрізнялася високим рівнем підготовки. Так 5 клас я зустрів вже в новій школі. Вчився я добре, мене цікавило все нове і я із задоволенням відвідував заняття. Особливий інтерес у мене викликали точні науки і англійську мову. Я приймав активну участь у житті школи: приймав участь у олімпіадах з математики, фізики та української мови. За час навчання я здружився з багатьма хлопцями. Ми разом активно займалися спортом і досягали непоганих результатів, також ми їздили на екскурсії у Львів, Київ, Карпати. До цих пір підтримуємо добрі стосунки і по можливості бачимося.
Ще в школі мені була цікава механіка і все, що з нею пов'язане. Я любив бувати у батька на роботі на металургійному заводі і дивитися як відливають сталь. Він часто до пізна залишався на роботі, коли траплялися аварії та простої на виробництві, проте видно було, як йому подобається і приносить радість те, чим він займається. Коли прийшов час задуматися про вибір професії, я не вагаючись вибрав шлях батька.
Професійне становлення
У 2008 році я вступив до бажаного університету і вибрав спеціальність Механічне обладнання заводів чорної металургії
. У перші роки вчитися було досить важко, занадто багато було предметів і занадто мало часу. Однак сесії я завжди здавав успішно, отримував стипендію, в цьому мені допомагали моя цілеспрямованість і наполегливість. Під час навчання познайомився з цікавими людьми, з якими із задоволенням спілкуюся і збираюся продовжувати спілкування. Ми досить часто збираємося посидіти в кафе, поділитися новинами і просто поговорити.
На старших курсах вчитися стало набагато цікавіше, адже велика частина предметів читалась на рідній кафедрі. Особливо мені подобалися такі предмети, як Моделювання несправностей металургійних машин
, Комп'ютерне моделювання металургійних машин
, Організація і управління ремонтним виробництвом
, Технічна діагностика металургійного обладнання
. Часом бували і труднощі, проте завдяки викладачам кафедри я з ними успішно справлявся.
Поступово викладачі зацікавлювали нас та прививали нам любов до майбутньої професії. Саме їх наполегливість багато в чому вплинула на моє рішення продовжувати займатися науковою діяльністю. Керівником моєї магістерської роботи став кандидат технічних наук, доцент Володимир Анатолійович Сідоров, який запропонував мені попрацювати над дуже цікавою темою Дослідження стану різьбових з'єднань редуктора в умовах експлуатації кліті №1 сортопрокатного стана 390
, яка ще досить актуальна на сучасному етапі розвитку науки і вимагає детального розгляду та вивчення. Ця тема досить актуальна в металургійному виробництві, так як наше обладнання відрізняється наявністю великої кількості різьбових з'єднань, при виході з ладу яких підприємство зазнає великих часових і фінансових втрат через аварійнй зупинки обладнання.
Без сумніву, студентські роки назавжди залишаться в моїй пам'яті. Часом навіть шкода, що вони так швидко минуть.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Не люблю особливо загадувати на майбутнє, адже зазвичай плани не збігаються з реальністю, проте самої найближчою метою є успішний захист магістерської роботи. Також хотілося б знайти цікаву роботу за фахом і гідно проявити себе, як кваліфікований фахівець своєї справи.
Головне ніколи не зупинятися на досягнутому, ніколи не здаватися, прагнути до більшого і кращого.
Я впевнений, у мене все обов'язково вийде!