Біографія магістра

Особистісне становлення

Народився я в понеділок 10 вересня 1990 року в місті Донецьку.

Моя мама – Тутутченко Тетяна Володимирівна технолог ветсан-експерт за освітою. Мій папа – Тутутченко Володимир Миколайович за освітою водій.

У п'ять років мене віддали в Донецький дитячий садок «Дельфін». Там я, в першу чергу, став більш товариським дитям, оскільки до цього був трохи замкнутим. У садку багато було чого цікавого: гімнастика, уроки співу, ми вивчали вірші (у тому числі і на англійському), вчилися малювати, клеїли різні вироби, були багато іграшок.

1 вересня 1998 року я пішов до ОШ №4 у м. Красногоровка (Донецька обл.). Першим моїм вчителем стала Денисова Надія Андріївна, вона була дуже добра, стала для нас маленьких як друга мама, при цьому зуміла зробити учбовий процес легким та інтересним.

З першого класу мені дуже сподобалися уроки музики, вчителем була Гончаренко Надія Володимирівна, і уроки фіз-культурі, вчителем був Бабков Юрій Миколайович. Він прищепив мені любов до здорового способу життя, до футболу, і багато чому іншому. Впродовж всіх шести років навчання в школі Юрій Миколайович мене привчив до того, що потрібно працювати над собою самому, і не чекати уроків фіз-культурі, або яких-небудь інших, що потрібно наполегливо працювати і з терпінням чекати результатів, які приходять не відразу.

У п'ятому класі у мене з'явилася нова класна керівник Чечельницька Ірина Миколаївна, вчитель біології і фізики. Вона була молода вчителька і на її уроках було цікаво, Ірина Миколаївна вела їх якось інакше на відміну від вчителів які старше. Саме у 5 – 7 класах я зрозумів, що мені більше подобаються точні науки, а не гуманітарні, це розуміли і мої батьки, і поступово стали готувати мене до вступу до Донецького технічного ліцею.

За роки навчання у школі я брав активну участь в різних заходах: різні концерти, змагання по футболу (неодноразово займали 2-е місце по Мар’їнському району), КВН (також неодноразово займали 2-е місце по району, в конкурсі капітанів команд я займав завжди перше місце), Зарниця (довоєнна підготовка).

У 2004 році я поступив туди, куди і планувалося – в Донецький технічний ліцей (ДТЛ). Моїм новим класним керівником стала Чепіга Інна Олександрівна, вчитель української мови і літератури. Наша група стала для неї єдиною в якій вона була куратором, а вона для нас, у свою чергу, другою мамою, людиною з яким я міг поділиться тим, чим не міг навіть з батьками. Любов до математики мені прищепила Мілаєнко Олена Вітальєвна, чудова вчителька і цікава людина.

За чотири роки навчання в ліцеї я так само брав активну участь в різних заходах.

Професійне становлення

У 11 класі строго стало питання про вступ. Вибір Вузу не був настільки складним, оскільки я виучувався в технічному ліцеї, поступати вирішив так само в технічний ВУЗ Донецький національний технічний університет. Інші варіанти вибору ВУЗів навіть не хотів розглядати, в силу своїх вподобань до предметыв і того, що ДонНТУ був і є одним з найсильніших і престижніших вищих учбових закладів країни. Було складно вибрати на якому саме факультеті я хочу продовжити своє вчення. Потім від свого старшого товариша по ліцею Патрушева Сергія я дізнався про факультет КИТА і про напрям підготовки Телекомунікації (ТКС), він розповів мені, що це один з провідних факультетів і один з кращих по підготовці в ДонНТУ, а спеціальність ТКС – одна з найцікавіших і перспективніших. Також виявилось, що туди зібралися поступати мої одногрупникі по ліцею Анікєєнко Володимир, Івлєв Олексій, Майстренко Олександр, Налівайко Олександр. Вибір був зроблений на користь ТКС. Почалася наполеглива підготовка до здачі зовнішнього незалежного тестування, яке в 2008 році проводилося вперше в історії України. Ускладнювало завдання ще те, що конкурс на нашу спеціальність був, м'яко кажучи, не маленький.

Дуже добре запам'яталися перші дні навчання в університеті, деканат на перших порах призначив мене старостою групи, надалі мене переобрали мої одногрупники. Мені повезло не лише з товаришами по групі, але і з потоком в цілому, за чотири роки ми всі здружилися.

І ось я вже студент: у мене не вчителі, а викладачі, не уроки, а пари, і сесії раз на півроку. Лекції, лабораторні роботи, курсові, інколи прогулював пари. Давалося не все легко, звикся не відразу. На початкових курсах нам читали більше загальноосвітні предмети, але все одно я ніколи не забуду наступні дисципліни і викладачів: «Вища математика» (Петренко О.Д. і Шевченко Т.С.), «Фізика» (Волков О.Ф.), «Інженерна графіка» (Катькалова О.А.). Окремо хочеться виділити дві дисципліни, що побічно стосуються нашої спеціальності, і тих «маестро» чиї лекції, чий типаж я часто згадую і не забуду ніколи: «Теоретичні основи електротехніки» (Апухтін М.В.) і «Основи схемотехніки» (Кочин О.Е., опрацювання з ним вів Штепа О.А.). Коли почали читати предмети за фахом, ситуація стала вияснюватися. На нашій кафедрі Автоматики і телекомунікацій я не можу виділити когось з викладачів, всі по-своєму цікаві і всі були до нас чуйні і доброзичливі. Найважливішими для мене дисциплінами були: «Теорія телетрафіку» (Воропаєва В.Я.), «Теорія електрозв'язку» (Воронцов О.Г. і Ступак Г.В.), «Проектування телекомунікаційних систем» (Дегтяренко І.В.), «Комп'ютерні мережі» (Федюн Р.В.), «Системи комутації» (Бойко В.В.), «Мережеве і програмне забезпечення» (Батир С.С.).

На четвертому курсі прийшов час зробити вибір наукового керівника і теми для майбутнього диплома або магістерської роботи. Пам'ятаю, сподобалися лекції Федюна Романа Валерійовича і я забажав, що б він став керівником моєї роботи. Так і вийшло, а після здачі ГОСа і вступних іспитів встало питання про вибір рівня кваліфікації. Я прийняв рішення продовжувати навчання на магістратурі.

За чотири роки навчання у ДонНТУ я так само, як і в школі/ліцеї брав активну участь в житті, тепер вже факультету. З другого по четвертий курси був Головою Ради студентської самоврядності ФКІТА, брав активну участь в організації різного роду заходів, також не забував про свої прямі обов'язки (будучи представником студентства) - захищати інтереси студентів.

Цілі, плани і бачення майбутнього

Зараз найголовніша мета для мене – закінчити навчання на магістратурі, написати науково-дослідну роботу магістра і успішно її захистити. Після закінчення, знайти роботу за фахом з можливістю кар'єрного зростання і росту заробітної плати. В майбутньому хотілося б продовжити розвиватися не лише в рамках своєї роботи, а залишатися різносторонньою особистістю, пізнавати щось нове.