Біографія

Я, Лютий Євген Володимирович, народився 22 червня 1991 року в селі Миколаївка Волноваського району Донецької області. Коли мені було три роки батьки привели мене в дитячий садок, де я добре проводив час і почав поступово пізнавати навколишній світ. Власне кажучи, моє дитинство було веселим і безтурботним.

З шести років почав ходити в середньоосвітню школу. У п'ятому чи шостому класі я усвідомив, що пріоритетними для мене є точні науки. Але при цьому, я намагався вивчати всі шкільні предмети на належному рівні. Найбільше мені подобалася математика, до якої я мав пристрасть з самого дитинства. Десь у сьомому класі почав займатися математикою додатково, випереджаючи і виходячи за рамки шкільної програми. Майже щодня по кілька годин поспіль я з захопленням вирішував різні математичні завдання. Захоплення інформатикою прийшло дещо пізніше, а перші кроки в програмуванні були зроблені тільки в 10-му класі. У шкільні роки захоплювався різними видами спорту, але найулюбленішим був футбол. Я почав грати у футбол, коли мені було ще 5 років, і продовжую грати до сих пір. Також захоплювався шахами. Ще в 10-му класі я вирішив, до якого вищого навчального закладу хочу вступати. Цей нелегкий вибір допомогла мені здійснити моя вчителька з математики, яка знала про мої уподобання в предметній області і порадила вступати до Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) на факультет, тоді ще, обчислювальної техніки та інформатики (ОТІ). Я зробив свій остаточний вибір на користь ДонНТУ, тому що це провідний технічний ВНЗ в Україні. Окрім вивчення мов програмування мені завжди було цікаво зрозуміти принципи роботи комп'ютера, розібратися в його структурі. Тому я вибрав спеціальність системне програмування (СП). Школу я закінчив із золотою медаллю і добре здав зовнішнє тестування. Вступив же я за результатами рейтингового тестування, яке проводилося для майбутніх абітурієнтів.

Перші дні навчання в ДонНТУ були для мене нервовими. Але вже через два тижні я звик до особливостей навчання в університеті. За результатами модулів, по закінченню першого курсу був зарахований в німецьку групу. При цьому, окрім вивчення німецької мови, посилилася вимогливість з боку викладачів з основних предметів. Незважаючи на це, навчання в університеті стало подобатися мені ще більше, адже в групі у нас склалися дружні стосунки. Практично всі предмети, що викладаються в університеті, мені подобаються. На нашій кафедрі працюють висококваліфіковані викладачі, що сприяє процесу навчання. Ми виконуємо багато лабораторних робіт, що дає нам практичні навички в програмуванні та комп'ютерної інженерії. Також я вивчаю паралельно англійську та німецьку мови, що є важливим аспектом освіти в сучасному світі. Завзятість у навчанні допомогла мені закінчити бакалаврат з червоним дипломом і вступити до магістратури на бюджет.

Я вважаю, що у кожного студента є свій улюблений викладач. Це та людина, на яку безсумнівно можна рівнятися, лекції якої слухав би й слухав. Для мене таким викладачем є Володимир Андрійович Святний. На першій же його лекції я був приємно здивований його манерою викладання та подачі навчального матеріалу, тим як він доносить інформацію до студентів. Він надихає і дає позитивний настрій для подальшої роботи. При виборі наукового керівника у мене не було сумнівів, що ним повинен бути Володимир Андрійович. Він допоміг мені визначитися з темою магістерської роботи: «MIMD-симулятор керованого мережного динамічного об'єкту з розподіленими параметрами».

Мабуть найяскравіші враження під час навчання в університеті пов'язані з моєю поїздкою до Німеччини. За критерієм найбільшого середнього балу за період навчання я увійшов до числа тих, хто отримали стипендію Леонарда Ейлера і за програмою DAAD поїхали в Штутгарт. Під час цього відрядження ми познайомилися з цікавими проектами Штутгартського університету. В інституті автоматизації та програмотехніки (Institut fur Automatisierungs-und Softwaretechnik) ми разом з двома моїми товаришами розробляли і програмували автоматизовану мануфактурну систему на основі програмованого конструктора Lego MindStorms. Також під час цього відрядження я придбав практичні навички в області JAVA-програмування, поліпшив свої знання німецької та англійської мов.

Хотілося б відзначити, що навчання в ДонНТУ не тільки дає хорошу базу знань і навичок, але і готує до подальшого життя. Всі випускники нашого факультету підготовлені до швидкого вивчення нової інформації, нових технологій. Для них виконання великого обсягу роботи у встановлені терміни є звичною справою. Тому наші випускники на хорошому рахунку у роботодавців і у них немає проблем з працевлаштуванням.

У моїх найближчих планах – закінчення навчання і захист магістерської роботи, а також працевлаштування у сфері IT-технологій. Самий оптимальний для мене варіант – це робота у великій фірмі (бажано в Німеччині або США) з перспективами подальшого розвитку, вдосконалення своїх навичок і можливістю кар'єрного зростання. Також планую продовжувати вивчення англійської та німецької мов.