ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

1. Актуальність теми

Впровадження нових методів автоматизації є одним з головних завдань в сучасному процесі обробки інформації. Створення нових інформаційних систем, які використовують різні бази знань, стало сьогодні необхідністю. Об'єми оброблюваної інформації, що зберігається, неухильно ростуть, таким чином, доступ і робота з даними ускладнюється. Автоматизація не лише допомагає підвищити ефективність виробничого процесу, але і усуває можливі протиріччя в даних, тобто допомагає уникати помилок в роботі. Ці чинники можуть істотно підвищити працездатність і скоротити час, що витрачається на обробку і складання різної документації.

Для вирішення певних економічних або математичних завдань існує широкий спектр комп'ютерних програм. Такі засоби дозволяють людині швидко обробляти інформацію, що поступає, шляхом звернення до баз даних. Оброблені дані легко виводяться на друк і їх можна зберігати в паперовому виді, проте доступність інформації в базі даних в рази вище.

Рутинна робота вимагає постійної уваги до великої кількості документів, тому значна частина робочого часу людини витрачається на розгляд однотипних даних. Цей чинник негативно впливає як на працездатність, так і на якість виконуваних дій.

Науково-викладацький склад є головним інструментом стабільної і якісної роботи вищого навчального закладу. Саме такі працівники здійснюють усю трудомістку роботу з навчально-виховної підготовки. Від рівня підготовки і професіоналізму викладачів залежить престижність і репутація вищого навчального закладу. Отже, від недоліку співробітників у викладацькому складі підвищується навантаження на кожну окремо взяту людину, тому якість і ефективність навчання знижуються. Надлишок викладачів веде до зайвих витрат ВНЗ і не дозволяє багатьом співробітникам реалізуватися.

Враховуючи усі чинники, автоматизація цієї області позбавляє співробітників кафедри від шаблонної роботи. Це допоможе збільшити ефективність дій в навчальній і науковій областях

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою роботи є аналіз існуючої системи розподілу навчального навантаження між викладачами кафедри університету для подальшої розробки альтернативних методів розподілу.

Основні завдання дослідження:

  1. дослідити позитивні та негативні сторони роботи існуючої системи;
  2. розглянути можливість використання методів, що застосовуються в системах штучного інтелекту ;
  3. розробити базу знань для нової системи;
  4. розробити найбільш ефекитивну систему для подальшого впровадження.

3. Методичні рекомендації з розробки навчальних планів

Розробка нових навчальних планів здійснюється з урахуванням існуючих відповідних бакалаврських програм, які підлягають уточненню, згідно з чинним законодавством, нормативними документами, таблицями зіставлення напрямів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра переліку 2006 р. та досвідом роботи кафедр і факультетів ДонНТУ.

Основним нормативним документом, який визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки є навчальний план (наказ МОН від 02.07.03 р. № 101).

Навчальний план затверджується ректором університету, чий підпис скріплюється печаткою.

Навчальний план формується за такими схемами підготовки:

  1. бакалавр;
  2. спеціаліст (до прийняття нової редакції Закону «Про вищу освіту»);
  3. магістр (на базі бакалавра).

Структурно навчальний план містить:

  1. титульний лист;
  2. графік навчального процесу;
  3. загальний перелік навчальних дисциплін навчального плану за основними циклами підготовки (зміст навчального плану);
  4. посеместрово план навчального процесу з переліком та обсягом навчальних дисциплін.

На титульному аркуші навчального плану вказується: підпорядкованість університету, повна назва університету, повна назва факультету, і окремо кафедр, на яких готуються фахівці, форма навчання (денна, заочна, дистанційна), напрям підготовки, спеціальність (спеціалізація), освітньо-кваліфікаційний рівень, кваліфікація фахівця, період навчання, забезпечення службового оформлення (підпис ректора про затвердження, підписи проректора з навчальної роботи, декана, завідувача випускаючої кафедри та рік прийняття плану).

У графіку навчального процесу умовними позначеннями (кольором, знаками і т.п.) відображається побудова навчальної роботи в кожному семестрі, на кожному курсі з прив'язкою всіх навчальних заходів до тижнями та місяцями навчання.

Тривалість навчальних заходів графіка навчального процесу відзначається з точністю до половини календарного тижня.

Графіком навчального процесу передбачена двосеместрового схема (осінній та весняний семестри) з розподілом тижнів у навчальному році, наведеним в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Показники графіку навчального процесу

з/п

Показники графіка

Тривалість тижнів

1

Навчальний рік

52

2

Навчальних тижнів за рік

40

3

Канікули:

– літні

– зимові

12

10

2 (з переносом 1 тижня на різдвяні свята)

4

Навчальний семестр

20

5

Теоретичне навчання за семестр, з них:

– аудиторні заняття

– самостійна робота і контактний час з викладачем

18

16

2

6

Сесія в семестрі

2

7

Практика:

– підготовка бакалавра

– підготовка магістра

4 (8 семестр)

8 (12 семестр)

8

Комплексний іспит за фахом (підготовка магістра)

3 (12 семестр)

9

Дипломне проектування

– підготовка бакалавра

– підготовка магістра

2 (8 семестр)

6 (12 семестр)

10

Державна атестаця:

– бакалавра

– магістра

2 (8 семестр)

4 (12 семестр)

У навчальному плані зазначаються повні назви навчальних дисциплін (нормативних і вибіркових) по циклам підготовки:

Для кожної навчальної дисципліни визначається загальний обсяг годин і кредитів ECTS на її вивчення, час на аудиторні заняття і час на всі види самостійної роботи, в тому числі окремо на науково-дослідну роботу, форми семестрового контролю і звітності за індивідуальними завданнями.

В кожному звичайноми семестрі має бути не більше 7 (семи) і не менше 6 (шести) навчальних дисциплін нормативної і вибіркової частин, а для 8 семестру – 5 дисциплін.

Навчальна дисципліна «Фізичне виховання» планується в 1-7 семестрах без урахування в загальному обсязі кредитів.

Для семестрового контролю встановлюються такі форми:

  1. іспити (для навчальних дисциплін, які мають загальний обсяг кредитів від 3 (трьох) і більше);
  2. диференційний залік (для навчальних дисциплін, які мають загальний обсяг кредитів до 3-х включно) [1].

План навчального процесу складається на кожен семестр окремо.

У розділі індивідуальні завдання вказується вид завдання, кількість індивідуальних завдань та їх вид з певної дисципліни, які залежать від розрахованого бюджету в годинах і кредитах.

Під час планування цієї форми навчальної роботи студента необхідно використовувати такі види індивідуальних завдань з відповідним об'ємом в кредитах:

  1. (до 0,5 кредиту) – реферати (РЕ) з навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки, а також письмові доповіді з навчальних дисциплін, які мають базовий обсяг до 3 кредитів включно;
  2. (0,75-1,0 кредит) – розрахункові (Р), розрахунково-графічні (РГ) завдання з навчальних дисциплін природно-наукової (фундаментальної) підготовки і професійно-орієнтованих дисциплін, які мають базовий обсяг від 3 до 4 кредитів включно або 2 розрахункові завдання для дисциплін обсягом 6 кредитів;
  3. (1,0-1,25 кредитів) – курсові проекти (роботи) з професійно-орієнтованих дисциплін професійної та практичної підготовки, які мають об'єм 4-5 кредитів;
  4. (1,5-1,75 кредитів) – курсові проекти (роботи) з професійних навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки (спеціальних дисциплін), які мають базовий обсяг 6-7 кредитів;
  5. науково-дослідна робота з окремим плануванням обсягу;
  6. інші види індивідуальних завдань, які не передбачені вище наведеним переліком[3].

Виходячи з бюджету часу і навчального навантаження студента, передбаченого на виконання індивідуальних завдань, їх кількість в одному семестрі обмежено таким чином:

  1. курсовий проект (робота) не більше 1, причому в першому, восьмому та дванадцятому семестрах курсові проекти (роботи) не планувати, а також не планувати їх окремо в наступному семестрі після вивчення дисципліни;
  2. розрахункових робіт не більше 5 на семестр и не більше, ніж 2 на одну дисциплину;
  3. розрахунково-графічних робіт не більше 1;
  4. рефератів не більше 3.

Як зазначалося вище, можна планувати в межах обсягу часу на індивідуальні завдання інші види завдань, наприклад, самостійне вивчення окремих розділів дисципліни, і т.п., які передбачені робочою навчальною програмою дисципліни, але не відповідають традиційним видам індивідуальних завдань, а зараховуються викладачем при поточному контролі (як елемент в накопичувальній системі здачі модулів).

Важливою особливістю нових навчальних планів є окреме планування часу на науково-дослідну роботу при вивченні дисципліни в межах загального обсягу годин, який передбачений на самостійну роботу для виконання індивідуальних завдань. При цьому для окремих дисциплін, при необхідності, можна відводити весь обсяг годин цього виду самостійної роботи, в інших випадках – передбачену в плані частина обсягу.

Крім зазначених вище видів навчальної роботи студентів, існують інші, не пов'язані з конкретними навчальними дисциплінами – так звані постдісціплінарні види навчальної роботи студента: практика, дипломне проектування, науково-дослідна робота магістра. Ці види навчального навантаження студента також повинні бути оцінені відповідною кількістю кредитів.

Рекомендовані обсяги постдісціплінарних видів навчальної роботи студента:

  1. 54 години (1,5 кредиту) на один тиждень практики;
  2. 108 годин (3 кредити) на виконання і оформлення випускної роботи бакалавра;
  3. 216 години (6 кредитів) на виконання і оформлення випускної роботи магістра.

Окремо в навчальному плані визначаються форми державної атестації студентів у вигляді захисту дипломного проекту (роботи) на рівні бакалавра та науково-дослідної роботи на рівні магістра[4].

Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік – 60 кредитів ЕСТS, на один семестр – 30 кредитів. Ціна одного кредиту складає 36 академічних годин (наказ МОН України від 20.10.2004г. № 812). Таким чином, максимальне навчальний час на рік становить 2160 годин, а на один семестр 1080 годин. Максимальна навчальний час на підготовку фахівців ОКР бакалавр і магістр – наведено в таблиці 3.2.

Максимальна навчальний час на підготовку фахівців складається з навчального часу, передбаченого на засвоєння нормативної частини змісту навчального плану та вибіркової частини. Навчальний час, передбачений для засвоєння нормативної частини підготовки всіх напрямів, крім економічних, має становити 65 ± 5% від максимального навчального часу, а на засвоєння вибіркової частини – 35 ± 5%. Для економічних напрямів відповідно: 75 ± 5% і 25 ± 5% (наказ МОН України від 07.06.2006г. № 444).

Таблиця 3.2 – Максимальна навчальний час підготовки фахівців

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Період навчання, років

Максимальна навчальний час, годин

Максимальна кількість кредитів ЕСТS

Бакалавр

4

8640

240

Магістр (на базі бакалавра)

2

4320

120

При формуванні навчальних планів ОКР бакалавра необхідно дотримуватися орієнтовного обсягу навчального часу в годинах і кредитах, які мають складові частини навчального плану. Виходячи з того, що згідно з графіком навчального процесу теоретичне навчання за 4 роки становить 7452 години, визначаємо максимальний обсяг навчального часу на нормативну частину в кількості 4834 години на вибіркову частина залишається 2618 годин, що приблизно складає 134 і 73 кредиту ЕСТS відповідно[5].

З метою поліпшення уніфікації підготовки студентів, які навчаються на споріднених спеціальностях в межах одного напряму, забезпечення мобільності студентів, встановлюється перелік навчальних дисциплін в циклах гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової (фундаментальної) і професійної практичної підготовки з зазначенням кількості кредитів базового об'єму в семестрі. Порядок вивчення цих дисциплін протягом підготовки бакалаврів.

При формуванні навчальних планів навчальні дисципліни гуманітарного та соціально-економічного циклу підготовки плануються у вигляді інтегрованих навчальних дисциплін:

  1. «Філософія» включає два модулі: філософія, логіка;
  2. «Культурологія» включає три модулі: культурологія, етика і естетика, релігієзнавство.

Завершення вивчення кожного модуля закінчується проведенням модульного контролю, навчальний час проведення якого визначається за рахунок інтегрованої дисципліни і становить не більше 2 годин на академічну групу.

Однією з важливих особливостей нових навчальних планів є обов'язкове введення для всіх напрямів підготовки, крім економічного, на першому курсі (1, 2 семестри) фундаментальної навчальної дисципліни «Інформатика» із загальною кількістю кредитів – 12 (по 6 в кожному семестрі) з формою семестрового контролю – іспит.

Виходячи з того, що в нових навчальних планах кількість дисциплін у семестрі обмежено, при необхідності близькі за змістом навчальні дисципліни можна зводити в одну дисципліну з встановленням однієї форми семестрового контролю. При узгодженні навчальних планів з навчальною частиною ДонНТУ потрібно надавати інформацію про такі дисципліни за визначеною формою. Також при складанні нових навчальних планів необхідно обов'язково ввести нові навчальні дисципліни, пов'язані з новими інформаційними, ресурсозберігаючими, енергозберігаючими технологіями, САПР та іншими новітніми технологіями.

Перелік дисциплін нормативної частини підготовки бакалаврів певного напряму, який встановлює галузевий стандарт або вимоги відповідної науково-методичної комісії (НМК) до розробки такого стандарту і дисципліни самостійного вибору ВНЗ визначаються і узгоджуються робочими групами за відповідними напрямками. Обсяг дисциплін самостійного вибору ВНЗ не повинен перевищувати 50 кредитів. Робоча група має також забезпечити збільшення обсягу фундаментальних дисциплін професійного спрямування не менше, ніж як на 5% від обсягу діючих трансформованих планів.

Перелік дисциплін вибіркової частини вільного вибору студента встановлює випускаюча кафедра, але з урахуванням того, що він повинен мати форму блоку (певна кількість навчальних дисциплін, але не більше 5) і організаційно забезпечувати підготовку студентів в межах як мінімум однієї академічної групи. Цей блок повинен бути базою для майбутньої підготовки магістрів відповідної спеціальності і повинен плануватися не раніше, ніж з 6 семестру. Обсяг дисциплін вільного вибору студента не повинен перевищувати 23 кредиту.

Студент за власним бажанням може здійснювати також військову підготовку за програмою, яка передбачає теоретичне навчання і військові табори (останні за рахунок канікулярного часу) і відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів, на підставі яких студенту може бути присвоєно звання офіцера запасу. Максимальна навчальний час підготовки складає 684 години протягом 5-8 семестрів. Цей час не враховується в загальний обсяг підготовки бакалавра.

4 Опис підходів розподілу навчального навантаження між викладачами кафедр університету

4.1 Опис старого підходу до розподілу навчального навантаження між вікладачами кафедр

В університеті розподіл навчального навантаження викладачів кафедр в даний момент здійснюється за допомогою електронних таблиць.

Перевагами використання електронної таблиці є те, що вона дозволяє достатньо просто організувати виконання розрахунків, які проводяться при вирішенні задачі розподілу та обліку виконання навчального навантаження. Вбудовані в MS Excel засоби пошуку та фільтрації даних, їх сортування, підведення проміжних підсумків та створення зведених таблиць дозволяють швидко отримати необхідну інформацію. Крім того, безпосередньо в процесі виконання завдання на етапі розподілу навчального навантаження можна відразу ж наочно відобразити в різних зрізах її структуру засобами вбудованої ділової графіки, що значно спрощує сприйняття отриманих результатів. Вихідними даними для рішення задачі є:

  1. планове штатний розклад кафедри;
  2. фактичний штат викладачів кафедри;
  3. таблиця з загальним навантаженням для кафедри.

Система розрахунку навчального навантаження являє собою електронну книгу MS Excel, що містить такі основні листи: «Викладачі», «Навчальне навантаження», «Штат кафедри», «Звітні форми», «Розклад», «Діаграми».

Таблиця «Викладачі» містить відомості про викладачів, сумісників і почасовикам кафедри, їх інтегральної планової навантаження, результати щомісячного виконання всіх видів навчального навантаження, розрахункових даних по поточних відхилень фактично виконаної навантаження від планової.

У таблиці «Навчальне навантаження» містяться відомості про всі види навчального навантаження кафедри з різним формам навчання (очна, очно-заочна, заочна), навчальних дисциплін, видам навчальних занять (лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, контрольні і курсові роботи і т. д.) та закріплення її за конкретними викладачами.

Електронна книга містить кілька таблиць «Звітні форми» (кілька листів з різними іменами), призначені для надання звітів про виконання навантаження викладачами відповідно до встановлених у ВНЗ формами звітності.

Таблиця «Розклад» призначена для підготовки даних з навчальної навантаженні викладачів кафедри, переданих в диспетчерську ВНЗ.

Таблиця «Діаграми» дозволяє представити результати розподілу навчального навантаження і дані про її виконання з використанням засобів ділової графіки.

4.2 Опис нового підходу

Розподіл навчального навантаження на викладачів може здійснюватися таким методом: дані про нормативи розподілу навчального навантаження, про дисциплінах, контингенті студентів, про викладачів (посада, ставка) імпортуються в програмний продукт. Далі система, кожному викладачеві привласнює певну кількість дисциплін з дисциплін даної кафедри. При цьому система враховує посаду і кількість годин, відведених для поточного викладача, і вибирає саме ті дисципліни, у яких сумарна кількість, займаних годин, збігається з нормою годин для поточного викладача. У разі не вдалого розподілу навчального навантаження викладачів відбувається процес перерозподілу, з урахуванням минулих невдалих результатів.

Результати, отримані в ході розподілу навантаження можна зберегти у файл з розширенням .хls і працювати з ним за допомогою електронних таблиць Excel (для друку або деякого редагування), так само можна зберегти звіт, в якому міститися дані про дисципліни, групи і кількості годин, що відводяться для різних видів занять (лекції, практики, лабораторні тощо). Останній звіт може бути корисний при складанні розкладу занять.

Система розрахунку навчального навантаження, реалізована у вигляді електронної книги MS Excel, що дозволяє спростити процедуру розподілу навантаження, але вся основна робота виконується завідуючим кафедрою, а при автоматизації цього процесу розподілу навантаження між викладачами кафедр буде заощаджуватися тимчасові ресурси і зменшитися кількість можливих помилок, що виникає в силу людського фактора і монотонної роботи.

4.3 Опис алтернативного підходу

Також розподіл може здійснюватися таким методом: дані про нормативи розподілу навчального навантаження, дисципліни, контингент студентів, викладачів (посада, ставка) імпортуються в програмний продукт. Далі система розраховує коефіціенти для кожної дісциплини, враховуючи чисельність групп. Після получення коефіціентів, система редагує показники, зазначені у стовпці «Всего за семестр» та відбуважться перерозрахунок показника суми годин за семестр. Такий підхід може призвести до з’єднання різних групп для однакових дисціплин, та при цьому сумарні показники залишаться без змін. В результаті кількість годин, проведених за лекціями, пратиками та іншими видами аудиторного навантаження зменшиться, а кількість відпрацьованних годин не зміниться.

Висновки

В ході виконання научно-досліднецької роботи були досліджені існуючи підходи та альтернативний новий підхід розподілу навчального навантаження викладачів кафедри університета.

У новому підході надається можливість автоматичного та ручного розподілу навчального навантаження. Автоматичний варіант полягає у наступному: система, кожному викладачю присвоює певну кількість дисциплін з усіх дисциплін даної кафедри. При цьому система враховує посаду і кількість годин, відведених для поточного викладача, і вибирає саме ті дисципліни, у яких сумарна кількість годин, які вона займає, співпадає з нормою годин для поточного викладача. У разі невдалого розподілу навчального навантаження викладачів відбувається процес перерозподілу з урахуванням минулих невдалих результатів.

Такий підхід дозволяє зменьшити витрати часу на розподіл навчального навантаження та зменшити кількість помилок, які виникають при розподілі навчального навантаження вручну без допомоги системи.

В альтернативному підході метод розподілу навантаження, базується в першу чергу на загальному контингентові студентів, а не на об'ємі учбового навантаження, та надається мождивість зменшити кількість часів, відведених на аудиторне навантаження при цьому не зменшив ставки викладачів. Таким чином не буде потреби до штучного збільшення учбового навантаження, та в учбовому семестрі буде не велика кількість дисциплін, а також буде легше розподіляти учбові дисципліни між викладачяма та полегшиться забезпечення логічної узгодженості викладання дисциплін. Після аналізу цоьго методу були виявлені наступні переваги:

  1. метод стимулює викладання многокредітних дисциплін в одному семестрі, оскільки це, не впливаючи на величину штату ПВС, призводить до зменшення навчального навантаження;
  2. алгоритми розподілу, на яких базується розрахунок, мало залежать від співвідношення годин аудиторної і самостійної роботи студента, отже, при збільшенні СРС штат кафедр практично не зміниться;
  3. стає невигідним штучне формування дрібних потоків, а також формування неповних академічних груп.

У результаті аналізу можно зробити висновок що впровадження методів з розрахунку штатного розкладу, учбова частина матиме більшу ефективність роботи шляхом зменшення витрат часу на виконання рутинних операцій розрахунку штатного розкладу.

Список джерел

  1. Анофриков В.Е. Учеб. пособие для вузов / В. Е. Анофриков, С.А., М.Н. Дудко, Г.Д. Елистратов / ГУУ. М., ЗАО "Финстатинформ", 1999.
  2. Исмагилова Л.А. Качество высшего образования как основа системы экономического управления образовательным процессом / Л.А. Исмагилова, Д.А. Хасанова / / Высшее образование в России. – 2001. – № 1, – С. 20-21.
  3. Куликов Г.Г. Интеллектуальные информационные системы. Методические указания к лабораторному практикуму. / Г.Г. Куликов, Т.В. Брейкин, Л.З. Камалова - Уфа: Уфимский. гос. авиац. техн. ун-т, 1999. – 40 с.
  4. Ломоносов А.В. Зависимость между основными трудовыми показателями высших учебных заведений III-IV уровней аккредитации / В. Ломоносов / / Научно-метод не журнал. - Вип.86.«Экономические науки». – М.: Изд-во им., Петра Могилы, 2008. – Т.99. – С. 117-124.
  5. Ломоносов А.В. Методические основы управления численностью научно-педагогических работников высших учебных заведений / А.В. Ломоносов / / Научно-метод не журнал. Вип.86.Экономические науки. – М.: Изд-во им.Петра Могилы, 2010. – Т.99. – С. 56-60.
  6. Мелихов А.Н. Ситуационные советующие системы с нечеткой логикой. / А.Н. Мелихов, Л.С. Бернштейн, С.Я. Коровин - М.: Наука, Гл. ред. Физматлит, 1990. – 272 с.
  7. Никифоров Л.Л. Безопасность труда. Производственная безопасность: учеб. пособие / Л.Л. Никифоров, В. Персиянов. – М.: МГУПБ, 2006. – 257 с.
  8. Остенко А.Л. Планирование работы кафедры как решение прикладной информационной задачи / Остенко А.Л. – Уфа: Башкир. гос. ун-т., 2000. – 130 с.
  9. Gorry GA - MS A Framework for Management Information Systems / Scott Morton / / Gorry GA, Sloan.Management Review. – 1971, № 1, p. 55-70.
  10. Little А. А. С. Models and Managers: The Concept of a Decision Calculus. / Little А А. / / Management Science. – 1970. – № 8. – Р. 466 – 485.
  11. Разработка рабочих учебных планов. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: Перейти

Зауваження

На момент написання даного реферату магістерська робота ще є не завершеною. Передбачувана дата завершення: грудень 2013 р., через що повний текст роботи, а також матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника тільки після зазначеної дати.