ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Вся історія людства і її розвиток в рамках різних культурних і цивілізаційних об'єднань детерміновані наявністю релігійного сегменту в чітко виражених інституційних формах, що охоплюють всі форми соціальних взаємодій і конструювання індивідуальних особистостей з їх подальшою ініціацією і включення до громади. При наступному переході до формування об'єднань державного типу з виділенням різних інституційно-структурних одиниць за типами і особливостям внутрішніх та зовнішніх взаємодій, релігійним організаціям була надана функція легітимізації їх у суспільстві, а також регуляція етично-моральної, культурної та інших сфер життєдіяльності соціуму. Не слід залишати в стороні той факт, що релігійне мислення в цей період часу залишалося домінуючої парадигмою конкретних товариств, саме тому формально виділені соціальні структури не мали можливості проводити власну незалежну політику в підконтрольних областях. З початком стрімкого розвитку науки, появою науково-технічних революцій, суспільних потрясінь і виникнення світських доктрин в галузі державного управління, релігійний сегмент був винесений за рамки владних повноважень локальних органів влади. У деяких державах відбулися спроби повного знищення площині релігійного в суспільстві, інші країни залишили можливості широкого взаємодії соціально-політичних інституцій з релігійними течіями в рамках освіти, культури, медицини, реєстрації шлюбів тощо. Сьогодні поле релігійного в будь-якій частині земної кулі має широкий вплив на локальні культурні, соціальні та політичні процеси.

1. Актуальність теми

На початку XXI століття на арену історичного розвитку був винесений абсолютно новий інструментарій, що дозволяє стрімкими темпами кроїти звичні сучасній людині соціальні зв'язки, стійкі культурні та політичні об'єднання, а також політичну карту світу в цілому - це мультимедійні та інформаційні технології, в цілому об'єднані явищем Internet. В цілому, наслідки використання людиною досягнень Internet-індустрії в площині культурно-соціальної видно неозброєним оком - це і можливості миттєвого обміну інформацією в сукупності з консолідуванням громадської думки і відповідною реакцією у вигляді протестних акцій, організованих як раз за допомогою віртуального простору і присутніх у ньому соціальних мереж, що об'єднують користувачів; це взаємодії в галузі культури, що дозволяють знайомитися з досягненнями далеких для кожного конкретного локального користувача цивілізацій, отримувати фактично новий досвід і трансформувати власні погляди і переконання під впливом нових факторів; це велике поле для всіляких взаємодій між індивідуальностями і соціальними об'єднаннями, наслідки яких в деякій мірі абсолютно не можна назвати передбачуваними. Таким чином виникає питання про те, яким чином в сучасному суспільстві, що підлягає величезній кількості часто суперечливих одна одній тенденцій, здатні розвиватися і взаємодіяти між собою та з соціумом релігійні організації, яким чином будуть трансформуватися або трансформувати простір навколо себе їх релігійно-догматичні, інституційні, соціально-культурні особливості.

2. Мета і задачі дослідження

Метою даного наукового дослідження є вивчення сучасних трансформацій релігійного поля соціальної реальності.

Для досягнення поставленої мети дослідником було поставлено ряд наступних завдань:

  1. Виявлення структурних трансформацій сучасних традиційних і нових релігійних рухів.
  2. Вивчення зміни догматичної складової вчень релігійних організацій.
  3. Визначення підходів і тенденцій у взаєминах релігійних організацій з соціальними та політичними структурами.
  4. Характеристика моделей використання сучасних інформаційних каналів і віртуального простору Internet релігійними структурами.
  5. Прогнозування подальшого розвитку релігійних організацій у рамках сучасного інформаційного суспільства, визначення їх ролі та місця у формуванні суспільства нового типу.

Об'єктом дослідження є сучасні релігійні організації, рухи, інституції та об'єднання.

Предметом є особливості їх розвитку та трансформування в рамках сучасного інформаційного суспільства і розвитку віртуальних Internet-технологій.

Методологічна основа дослідження базується на використанні загальнонаукових та філософських наукових методів, а саме: історичного, компаративного, герменевтичного, структурно-типологічного, культурологічного, методів логічного аналізу та синтезу.

3. Огляд досліджень та розробок

Вивчення явища релігії має міждисциплінарний і диференційований характер, оскільки практично всі сфери людської діяльності в тих чи інших рамках або детермінуються, або стикаються з полем релігійного, що дозволяє говорити про величезний інтерес до даного питання з боку дослідників різних тематичних напрямів.

Новий і новітній час, у зв'язку з появою такої галузі наукового знання, як психологія, дозволяють з повною впевненістю говорити про виникнення суміжної галузі психології та релігієзнавства під назвою «психологія релігії», яка займається дослідженнями релігійних явищ з точки зору психологічної парадигми, а саме розглядає підстави появи, подальшого структурного розвитку і власне процесів життєдіяльності інституцій релігійного характеру як в плані окремої людської особистості і особливостей устрою її психології, так і з ракурсу соціальних взаємодій ряду індивідів в суспільному плані. Це дозволяє з'ясувати характер відносин між релігійними організаціями та соціальними об'єднаннями, охарактеризувати їх взаємозв'язок, тенденції подальшого розвитку та впливу на формування індивідуальних особливостей кожного зі своїх членів. У цій галузі можна і слід виділити роботи З. Фрейда і У. Джеймса, другого прийнято взагалі вважати одним з фактичних засновників психології.

Дослідження М. Вебера, Е. Дюркгейма, О. Конта, Г. Спенсера прийнято відносити до галузі соціології релігії, яка, в якості суміжного і міждисциплінарного напряму, характеризує взаємодію соціального і релігійного, в основному знаходячи причини появи релігійних інституцій та відповідного релігійної поведінки саме в сформованих соціальних відносинах в рамках конкретної спільності.

Самі трансформації релігійного поля і супутніх йому явищ розглядаються дослідниками постіндустріального суспільства, до яких прийнято відносити Е. Тоффлера, М. Кастельса, Е. Гідденса, Ю. Габермаса.

Взаємодія релігійного поля і різних явищ суспільного і культурного життя сучасного постсекулярного суспільства досліджується в роботах таких західних авторів, як П. Бергер, Т. Лукман, Т. Парсонс, і пострадянських авторів П. Гайденко, Т. Глєбової, Ю. Левади.

Зміна функціональних особливостей релігії та її ролі в подальшому розвитку людства вивчається Д. Бонхеффером, Л. Туроу, Г. Зіммелем, Р. Мертоном. Релігійне поведінка як відображення внутрішньої індивідуальної та соціальної релігійності розглядається в роботах В. Гараджі, І. Яблокова, Е. Хоффера, Д. Фурмана.

4. Сучасні трансформації релігійного регіону соціальної реальності

Як вже було сказано у вступі, стрімкі соціальні трансформації, які більшість дослідників пов'язують з настанням інформаційної епохи, не можуть не вплинути на область, присутню в будь-якому соціальному середовищі. Йдеться про явище релігії, яке проявляється як у якості інституціоналізованих форм (рухів, об'єднань, течій), так і у всіх сферах людського життя через релігійне мислення або ж опосередкований вплив на культурні постулати конкретних спільнот. Власне, багато в чому сучасні західна і східна цивілізації засновані саме на релігійному мисленні, яке в процесі власної трансформації було винесено за рамки політичного, однак залишило достатній вплив на всі сфери соціальних взаємодій між індивідами. Так чи інакше, комунікаційне середовище, яка змінює світ навколо нас, змінить або вже змінює звичні нам релігійні рухи. Зміни ці стосуються як зовнішньої організаційної структури і методів інформаційної взаємодії всередині і поза, а й глибоких, фундаментальних параметрів, на яких сама релігійність ґрунтується. Саме послідовне вивчення всіх тих впливів, які або вже мають місце, або є справою найближчого майбутнього, нам і слід вивчити.

Зміна методів і форм комунікації, яке відбувається відповідно з появою віртуального простору Internet, фактично змінює світ навколо нас. Якщо раніше володіння інформацією було основною цінністю, а передача її між індивідами і соціальними групами на далекі відстані виглядала вельми складним завданням, то сьогодні головним атрибутом сучасної людини є саме доступність інформації, можливість швидкого координування взаємодії з членами власної соціальної групи і культурного обміну з представниками інших громадських об'єднань. Для релігійних об'єднань головною метою наприкінці XX - на початку XXI століття стало формування віртуальних Internet-представництв у всесвітній мережі і засобів миттєвої комунікації між власними інституційними одиницями. Отже, релігійними рухами були прийняті формати взаємодії з користувачами, які прийняті як в Internet-співтоваристві, так і в засобах масової інформації взагалі, які з кожним днем все більше і більше віртуалізуються. Це дозволяє не тільки говорити про створення потужної комунікаційної сітки, а й про можливість перенесення релігійної культової діяльності у віртуальний простір за допомогою мультимедійних форматів.

Подібні трансформації не можуть не відбитися на кожному конкретному користувачі, фактично трансформуючи як його релігійний світогляд, так і соціальну та культурну ідентичності взагалі. Віртуальний простір є полем взаємодії, в якому можуть відбуватися дуже стрімкі процеси обміну культурною інформацією між представниками різних куточків земної кулі. Людина більше не буде пов'язувати себе з конкретною соціальною спільністю, організації нового типу будуть фундовано на світоглядних засадах, а не на територіальній прив’язці. Це здатне призвести до руйнування як звичних нам спільнот, так і до переформатування політичної карти світу.

З іншого боку, можуть проявитися такі явища, як ізоляціонізм і жорсткий догматизм, які всіляко будуть припиняти можливості комунікаційних засобів в якості створення віртуальних спільнот, а сам Internet перетвориться на чітко регламентований канал передачі інформації без шансів на тотальне включення до нього користувача зі створенням віртуального світу , який буде здатний замінити фактично всі можливі сфери реальної життєдіяльності саме його віртуальними аналогами.

Висновки

Сучасні умови ставлять широкий ряд питань, що викликають великий інтерес у дослідників. Інформаційні канали і віртуальний простір Internet, завдяки своїй доступності та широким можливостям, є каталізатором культурних, соціальних і політичних потрясінь останнього часу. Слідом за появою нових моделей взаємодії з кінцевим користувачем, почали власну трансформацію і канали передачі інформації, які все більше і більше орієнтуються на безпосередню взаємодію тут і зараз з миттєвим обміном думок. Ця платформа є дуже привабливою для різних релігійних рухів в галузі поліпшення якості їх внутрішньої роботи і взаємодії як з державою, так і з іншими релігійними організаціями. Однак, у свою чергу, релігійні течії самі можуть бути трансформовані цими інформаційними каналами через прийняття принципів взаємодії, характерних для них. Це може призвести не тільки до трансформації внутрішньої структури, а й зміни догматичних і культурних підстав, які потягнуть за собою зміну ідентичності кінцевих користувачів ресурсів і переформатування світу взагалі.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2013 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

Перелік посилань

  1. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества / Бауман З. ; [пер. с англ.]. — Москва: Весь мир, 2004. — 188 с.
  2. Брайант Дж. Основы воздействия СМИ / Брайант Дж., Томпсон С. — Москва-Санкт-Петербург-Киев: Издательский дом «Вильяме», 2004. — 432 с.
  3. Винтерхофф-Шпрук П. Медиапсихология. Основные принципы. / Винтерхофф-Шпрук П. — Харьков, 2007. — 286 с.
  4. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Гэлбрейт Дж. — Москва: Прогресс, 1969. — 480 с.
  5. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / Кастельс М. ; [пер. с англ.]. — Екатеринбург: У-Фактория, 2004. — 328 с.
  6. Лобовик Б.А. Религиозное сознание и его особенности / Лобовик Б.А. — Киев: Наука, 1986. — 274 с.
  7. Луман Н. Медиакоммуникации / Луман Н.М. ; [пер. с нем.]. — Москва: Логос, 2005. — 275 с.
  8. Маклюэн М. Галактика Гутенберга / Маклюэн М. — Киев: Ника Центр, 2003. — 432 с.
  9. Тоффлер Э. Шок будущего / Тоффлер Э. — Москва: ACT, 2001. — 557 с.
  10. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Уэбстер Ф. ; [пер. с англ.]. — Москва: Аспект-пресс, 2004. — 400 с.
  11. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / Хабермас Ю. — Москва, 2000. — 377 с.
  12. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / Хантингтон С. — Москва, 2002. — 576 с.
  13. Яблоков И.Н. Основы религиоведения: Учебник / Яблоков И.Н. — Москва: Высшая школа, 2004. — 508 с.