Біографія
Дитинство
Я народилася опівдні найспекотнішого літнього дня, можливо тому я так люблю сонечко та теплі діньки:), 29 липня 1991 року в селі Рівнопіль (Волноваський район, Донецька область). Вже через рік у мене з'явився братик Саша. Про нього, в моїй розповіді про дитинство, я забути не можу, так як дитинство у нас було одне на двох. Наша мама, Моторіна Людмила Леонідівна, займалася тоді виключно швейним справою, завжди була з нами, і тому приділяла достатньо часу для того, щоб нас виховувати. У неї добре серце, поступливий характер, моя мама чесна
і чуйна людина. Багато якостей у мене саме від мами.
Наш тато, Моторін Олександр Іванович, водій-автомобіліст за
професією, любив техніку і цю любов він зумів прищепити братові. Тато був вірний своїй справі, але для нас з братом час все ж знаходив. Ми дуже його любимо. На той момент ми жили з дідусем і бабусею (батьками тата) у великому затишному будиночку з подвір'ям і городиком.
Ми з мамою шили лялькам яскраві сукні, а брата все частіше тато брав із собою в гараж. Все було так просто ... Ми часто подорожували всією родиною. Їздили у гості до бабусі і дідуся (маминим батькам), до численних родичів і друзів родини. Коли мені було 4 роки, мама відвела
мене в дитячий садок, а через рік ми з братом, міцно тримаючись за руки, ходили туди вже вдвох. І навіть якось організували звідти втечу. З дитинства з'явилася ця любов і відповідальність один за
одного, яка не лишає нас досі. У нас було добре, веселе і дружне дитинство!
А потім була школа
У перший клас Рівнопольської ЗОШ я пішла 1 вересня 1997 і провчилася там 8 років. В мене була добра успішність. Брала активну участь у житті школи: виступала на ранках, відвідувала гуртки співу і танців, вчилася вишивці і навіть брала участь у виставках. Випускні класи я закінчувала в Донській ЗОШ, у зв'язку з переїздом. Я швидко освоїлась в новому колективі, дякуючи класному керівнику, Левашовій Оксані Іванівні, хлопцям і дівчатам. Улюбленим предметом була математика, вирішувати приклади і задачі для мене не становило жодних проблем. У цьому є заслуга Мещерякової Зинаїди Дмитрівни, вона добре підготувала нас до випускних і вступних іспитів. Останній рік навчання я поєднувала з підготовкою до вступу в ВНЗ.
Тоді я вже знала, що буду вступати до Донецького Національного Технічного Університету.
Університет
Підготовка до вступних іспитів не пройшла марно. Влітку 2008 року я стала студентом ДонНТУ, вступивши на спеціальність «Промислова теплотехніка» фізико-металургійного факультету. Починати вчитися у великому місті було цікаво. Безліч нових знайомств не давали нудьгувати. Предмети були складні, але цікаві. Нас поступово вводили в курс справи. Четвертий курс закінчила, отримавши диплом бакалавра за спеціальністю «Промислова теплотехніка», влітку 2012 року, вступила до магістратури. Визначитися з темою магістерської роботи мені допоміг мій керівник Курбатов Юрій Леонідович. Він детально розтлумачив мені важливість і необхідність вирішення обраної нами проблеми. Темою роботи я швидко перейнялася, а звучить вона так: «Дослідження теплообмінних процесів в нижній частині доменної печі при роботі із застосуванням пиловугільного палива».
Плани на майбутнє
На даному життєвому етапі мої плани визначені цілком логічно. Головною метою в найближчому році є написання і захист дипломної роботи. Один з основних етапів мого життя завершиться врученням диплома магістра. Наступним етапом буде пошук роботи. Хоча деякі спроби знайти роботу я вже робила, але, враховуючи навантаження в університеті, і відсутність достатньої кількості вільного часу дають мені зрозуміти, що поєднати зараз роботи і навчання не вийде. Потрібно зауважити, що навчання за спеціальністю «Промислова теплотехніка» було достатньо різнобічним. Місце своєї роботи я можу бачити в абсолютно різних організаціях. Мене дуже приваблює робота не монотонного характеру, я буду рада відрядженням і відповідальним завданням. Але все ж, як би не склалося, головне для мене, щоб моя майбутня професія приносила мені задоволення, а робота була улюбленою! Тоді і труднощі не страшні й осягнення нових вершин. А ще я мрію про подорожі. Мені хочеться побувати в багатьох містах України та Росії. Слов'янська культура та історія цікавить мене давно. Обіцяю оптимістично дивитися у своє майбутнє і дуже сподіваюся, що певну частину моїх планів і прагнень мені вдасться здійснити.