Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Липницкий Л. М. Технология цветного литья. Морозов И. В., Яненко А. А. — Л.: Машиностроение, Ленингр. отделение, 1986.— 224 с.
- Курдюмов А.В. Плавка и затвердевание сплавов цветных металлов. Пикунов М.В.,Бахтиаров Л.А. — М.: Металлургия. 1968.— 226 с.
- Белоусов Н.Н. Плавка н разливка сплавов цветных металлов. Л.: Машиностроение, 1981. - 79 с.
- Осинцев O.E. Медь и медные сплавы. Отечественные и зарубежные марки: Справочник. Федоров В.Н.- М: Машиностроение, 2004.- 336 с.
- Лютый И.Ю. Электрошлаковая выплавка и рафинирование металлов. Латаш Ю.В. / Под ред. Б. Е. Патона,- Киев : Наукова думка, 1982. — 88 с.
- Бредихин В.Н. Медь вторичная / Бредихин В.Н., Маняк Н.А., Кафтаненко А.Я. – Донецк: ДонНТУ, 2006. – 407 с.
- Червоный И.Ф. Медь – сестра украинской промышленности / И.Ф. Червоный, В.И. Иващенко, С.Г.Егоров // Металлургический компас.- 2006. - № 5 (41). – С. 32-35.
- Гришаев С.И. Соотношение вторичного и рудного сырья в производстве цветных металлов в России / С.И.Гришаев, И.М.Петров // Минеральные ресурсы России. Экономика и управление.- 2008.- № 5.- С.15-23.
Вступ
Особливе місце в житті людини з прадавніх часів займали мідь і її сплави. Цілий період в історії цивілізації названий ім'ям слова міді з оловом – бронзове століття. Впродовж всієї історії розвитку людини мідь і її сплави успішно використовувалися як в побуті (посуд, інструменти, знаряддя обробки землі і тому подібне), так і у виробах військового призначення – мечі, гармати, гільзи і ін. враховуючи особливу роль міді у військових виробах (снаряди, гільзи, патрони, кулі), її іменують як елемент пострілу.
С развитием электротехники XIX-XX в.в. потребление меди для производства проводников тока, кабелей, двигателей, генераторов и т.п. из года в год увеличивалось.
У XX ст. потреба в міді, у зв'язку з розвитком радіо, стала ще значнішою.Відкриття в середині XX ст. напівпровідників, а потім освоєння мікросхем, і перехід на комп'ютеризацію і мініатюризацію зажадало від металургів не лише збільшувати обсяги виробництва міді, але і різко покращувати якісні характеристики міді і її сплавів.
Систематичне зниження вмісту кольорових металів в рудній сировині, зменшення світових рудних запасів, підвищення витрат на його переробку, з одного боку, і збільшення металевого фонду в більшості країн світу, з іншого боку, сприяє зростанню виробництва кольорових металів з вторинної сировини. Серед важких кольорових металів, вироблюваних з лому і відходів, за об'ємом випуску перше місце займає мідь і її сплави. Це пов'язано з великим металевим фондом міді і наявністю великих спеціалізованих підприємств, що переробляють як сировину чисту мідь (кабельні заводи, підприємства електротехнічних виробів, металургійні заводи по виробництву міді і сплавів на її основі, машинобудівні заводи і тому подібне).
Особливо гостро стоїть питання вжитку міді в Україні, оскільки в країні відсутня рудна база міді. Тому питання використання вторинної міді з власної вторинної мідної сировини є первинним для українських заводів споживачів міді. Електрошлакове кокільне литво є високотехнологічним методом здобуття відливань з вторинної сировини, тому було прийнято рішення досліджувати відливання, отримані цим способом із вторіинної міді.
ЕКЛ – двохстадійний процес: спочатку в електрошлаковій печі тигля отримують рідкий електрошлаковий метал, а потім заливають його в кокіль разом з шлаком, використаним при плавці.
ЕШЛ, які надають дію, що революціонізувала, на виробництво машинобудівних заготовок і виробів завдяки великій економії металу і різкому зниженню витрат на механічну обробку.
1.Огляд досліджень по темі в ДонНТУ
Проблемами ЕШП міді і мідних сплавів займається кафедра "Кольорової металургії і конструкційних матеріалів.
2.Основні результати
Електрошлакове кокільне литво є високотехнологічним методом здобуття відливань з вторинної сировини, тому було прийнято рішення досліджувати відливання, отримані цим способом з відходів мідної провідникової продукції.
Для здобуття відливань електрошлаковим кокільним литвом, як шихта був використаний кабельний лом міді марки М00; як флюси використовували промислові флюси марок АН-348А, АНФ-6, АНФ-1П, а також суміш флюсу АНФ-1П і кріоліту(Na3alf6).
Були проведені ряд плавок з використанням цих флюсів. Хімічний склад отриманих відливань, отриманий за допомогою спектрального атомно-електронного аналізатора «Spectrolab» приведений в таблиці.
Таблиця – Хімічний склад виливків
На основі отриманих даних був зроблений висновок, що мідь марки М00, в даних умовах можна отримати лише проводячи плавку під флюсом М1.
Оскільки хімічний аналіз не дав інформації про вміст кисню у виливках, була визначена його масова доля в отриманих виливках металографічним методом (ГОСТ 13938.13 – 93 С.).
Порівнюючи еталонний зразок макрошліфа з найменшою по Госту масовою долею кисню (матеріал – мідь, що деформується, масова доля кисню – 0,01%,освітлення – розсіяне світло), (ріс.1), з макрошліфом отриманим із зразка плавки 3 (ріс.2) видно, що в останнього кількість оксидних включень на порядок нижча, тобто в досліджуваному зразку масова доля кисню менше 0,01%.
Рисунок 1 - Эталон №1
Рисунок 2 - Зразок
Вимір міцності зразків отриманих електрошлаковим кокільним литвом визначали методом Брінелля, навантаження 250кг., діаметр кульки 5 мм. – діаметр отриманого відбитку 2 мм. Отримали міцність рівну 75,8 НВ. Цей показник відповідає деформованій міді.
Висновок
Методом електрошлакового кокільного литва під шлаком, який складається з суміші флюсу АНФ-1П і кріоліту (Na3alf6) можливо отримувати мідні виливки без шлакових включень і газової пористості, за якістю не гірше кованим.
Примітка