Біографія

Особистісне становлення

Півстоліття тому на північний захід від столиці Донбасу з'явилося селище, яке зараз носить ім'я Вугледар. Саме там, 6 травня 1991 року, на світ з'явилася маленька дівчинка, тобто я. Своєю появою на світ зобов'язана улюбленим батькам Андрію Іллічу та Олені Вікторівні. До 5 років я жила в цьому населеному пункті, і по праву вважаю його містом свого дитинства. У садок тут я не ходила, так як часто хворіла. Моїм вихованням займалася мама. Саме вона навчила мене малювати перші в моєму житті палички і кружечки, а так само розповідати віршики. А тато, він завжди підтримував і заступався за мене, як за єдину і улюблену доньку. Батьки – моя сама надійна опора і підтримка у цьому житті, і за все, що у мене було, є і буде, я їм дуже вдячна.

У 1996 році ми переїхали до м. Донецьк. Тут я пішла в дитячий садок № 23 «Росинка». З іншими дітками в садочку ми грали, вчилися рахувати і читати, малювали, вчили англійську, а так само брали участь у дитячих ранках, присвячених різним святам. Саме тут у мене з'явилися перші друзі і перша дитяча любов. Але все хороше має властивість закінчуватися, от і у мене в червні 1998 року прозвучала пісенька «Прощавай дитячий садок», я отримала свою першу серйозну книжку «НАУКА Енциклопедія» і покинула цей дошкільний заклад назавжди.

Професійне становлення

1 – го вересня цього ж року для мене продзвенів перший дзвінок. Вчилася я у загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 54 (нині Донецький багатопрофільний ліцей № 54). Я потрапила до 1 – А класу, де всі предмети викладалися українською мовою. Моєю першою вчителькою була Наталія Михайлівна. У першому класі я стала ходити на гурток малювання в Будинок творчості дітей та юнацтва Київського району. Це захоплення присутнє у моєму житті і донині. Класним керівником у 6 – 11 класі у мене була Козко Ганна Іванівна. Вона була для нас як друга мама, завжди чуйна, турботлива, але разом з тим і сувора. Саме класний керівник навчила мене йти до поставлених цілей і показала, що якщо дуже захотіти, то можна багато чого досягти.

Ще у шкільні роки я зарекомендувала себе старанною, сумлінною і відповідальною людиною. У класі і серед вчителів користувалася повагою. По успішності була третьою, після двох медалісток, і хоча в атестаті стоїть кілька 9 – к, середній бал - 10.0. Улюбленими предметами були історія, література та українська мова.

Після закінчення 9 – го класу, вступила до 10 – го класу з гуманітарним профілем.

Одинадцятий клас. Останній дзвінок. Зовнішнє незалежне тестування. Іспити. Коли відкривала конверт з результатами тестування, я дуже нервувала. З математики 9 балів, з української 10, хоча в школі ледве витягували цей предмет на 9 – ку. Це і було першим доказом того, що немає нічого неможливого. А попереду випускний, перший дорослий світанок і маса можливостей, що відкриваються!

Десь у середині навчального процесу 11 – го класу я замислилась про вступ і подальше навчання. Чомусь моя майбутня професія мені завжди представлялася пов'язаною з економікою, і неодмінно в будівельній галузі. Весь одинадцятий клас я їздила на підготовчі курси до Донецької національної академії будівництва і архітектури (ДонНАБА). І коли прийшов час подавати документи, мій вибір припав на три ВНЗ: Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), Державний університет інформатики і штучного інтелекту (ДУІіШІ), і звичайно ДонНАБА. Без проблем пройшла в два останні на бюджет, але вибір пав усе-таки на Штучний Інтелект. Там, як мені тоді здавалося, була така незвичайна спеціальність «Економічна кібернетика». Вивчивши детально суть цього поняття, я зробила висновок, що цей напрямок перспективніше «Економіки підприємства» і можливість працевлаштування у майбутньому буде існувати не тільки у будівельній галузі.

Звикати до студентського життя було не складно: перші лекції та семінари, дебют першокурсника і день студента, перші конференції. Найважче було вникнути у суть Болонської системи освіти, постійний підрахунок балів. Спасибі нашим викладачам, вони передали нам досвід і весь багаж знань, намагаючись якомога ближче познайомити нас з можливостями застосування нашої спеціальності в різних областях економіки.

У 2011 році Державний університет інформатики і штучного інтелекту став структурним підрозділом ДонНТУ. Спеціальність «Економічна кібернетика» об'єднали, і закінчувала я вже це вищий навчальний заклад.

Моїм науковим керівником стала к.е.н. доцент Коломицева Анна Олегівна. Темою бакалаврської роботи була: «Інформаційні завдання підвищення ефективності комерційної діяльності підприємства з використанням багатовимірного моделювання », яку я захистила на 5, за що дуже вдячна своєму науковому керівнику.

Після закінчення 4 – го курсу переді мною став вибір вступу на спеціаліста або магістра. Документи подавала на обидва напрямки і вступила на магістратуру. Керівником, звичайно ж, залишилася Коломицева А.О. Тема магістерської роботи «Адаптивно-імітаційне моделювання фінансової безпеки діяльності підприємства».

Плани на майбутнє

У найближчому майбутньому планую успішно закінчити навчання в магістратурі, захистити дипломну роботу. Влаштуватися на роботу, яка буде мені подобатися і приносити дохід. Хочу подорожувати і подивитися світ, так як полюбляю дізнаватися щось нове. Ну і, звичайно ж, сім'я.