Біографія
Особистісне становлення
Я, Горонькіна Владислава Геннадіївна, народилася 26 лютого 1992 року в невеликому містечку Авдіївка Донецької області. На моє щастя (а, може, і жаль :-)) в той час моя матуся працювала вчителем початкових класів. Тому в 2,5 роки я сміливо читала напам'ять вірші Пушкіна і Єсеніна. А мій улюблений татко, працюючи водієм, кожну вільну хвилинку проводив поруч зі мною. У дитячий садок ходила зовсім недовго, оскільки в дитинстві була дуже хворобливою дитиною. Тому батькам довелося неабияк зі мною "помучитися".
Шкільні роки, я вважаю, були самими насиченими роками в моєму житті. У 1998 році батьки відправили мене до Авдіївської загальноосвітньої школи № 2. Взагалі-то я просилася туди на рік раніше, але, жодна школа не була згодна взяти "під крило" 5-річну дівчинку.
Відразу після зарахування у перший клас я відправилася займатися в гурток пісні і танцю "Калинонька", тому що схильність до співу простежувалася як з дитинства, так і генетично. У наслідку, гурток захистив звання "вокального ансамблю" і в його складі я отримала безліч нагород різного рівня, від міських до міжнародних.
Вже в першому класі батькам стало зрозуміло, що енергію їх чада потрібно "пускати в потрібне русло". Тому в 1999 році мене віддали в Ансамбль народного танцю "Забава", диплом по закінченню "школи танцю" я успішно отримала у скаді цього ансамблю в 2007 році. У складі цього ансамблю я побувала в різних країнах, таких як Іспанія, Росія, Болгарія. Мені здається, танцювала б я все своє життя, але ансамбль припинив своє існування в 2007 році через переїзд керівників в іншу країну.
Крім найяскравіших моїх захоплень, починаючи ще з часів початкової школи, я також займалася англійською мовою, плела з бісеру, відвідувала гуртки макраме та малювання, комп'ютерні курси, театр мод "Ідилія". Загалом, весь вільний від навчання час я присвячувала своєму творчому розвитку.
Професійне становлення
У той час, як мені було присвоєно почесне звання "абітурієнт", моя мама вже трудилася у сфері реклами і мені дуже хотілося піти по її стопах. Тому спочатку я була впевнена, що стану маркетологом. Але, дивлячись на перелік спеціальностей, мені шалено сподобалося словосполучення "Економічна кібернетика", і зі словами: "Чим чорт не жартує!" другий примірник документів відправився туди. За підсумком, мій вибір припав на Державний університет інформатики і штучного інтелекту.
Перший курс, як і у всіх студентів, був просто переповнений емоціями. Вищого класу викладацький склад і краща група – ось що дісталося мені на цій дивовижній і поки ще невідомої професії. Вчитися було нелегко, але дуже цікаво. І з кожним роком я все більше усвідомлювала, ким належить мені бути, що потрібно робити і як мислити. Та й громадська діяльність в університеті давала хорошу розрядку мозку і заповнювала позитивними емоціями. Попутно, навчаючись "кібернетиці", мені захотілося поліпшити свої знання англійської мови, і в 2010 році я вступила до Донецького національного університету отримувати спеціалізацію "Перекладач ділової документації з англійської мови", де після двох років навчання отримала диплом.
І ось, в 2012 році, успішно склавши державні іспити і захистивши дипломну роботу, я отримала червоний диплом бакалавра з економічної кібернетики і вступила до магістратури в Донецький національний технічний університет.
Науковий керівник моєї магістрської роботи – к.е.н., доц. Тарасова Олена Олександрівна. Разом з нею ми займаємося вивчанням конкурентоспросожності регіонів України. І спільними зусиллями ми рухаємося до того, щоб в рамках моєї теми "Моделювання конкурентної динаміки розвитку інноваційно-орієнтованих систем" розробити модель для найбільш чітке визначення конкурентоспроможності Донецької області і рекомендації з підвищення основних показників її розвитку.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Як сказала мені колись моя приятелька: "Не можна точно загадувати своє майбутнє більш ніж на годину". Ось я і не стану розписувати своє подальше життя по пунктах на десять років вперед. Але основні прагнення і цілі у мене, звичайно ж, є. Після закінчення університету я планую знайти перспективну роботу, з можливістю подальшого розвитку своїх знань і професійних якостей і навичок.
Якщо говорити про особистісний і духовний розвиток, з самого раннього дитинства я мріяла подорожувати по різних країнах. І я готова докласти максимум зусиль, щоб ця мрія почала збуватися.
І, природно, як і кожна дівчина, я прагну реалізувати себе не тільки в кар'єрі, але і в сімейному житті. Я хочу, щоб у майбутньому у мене була велика і міцна сім'я. Адже це завжди надійний тил і міцна опора у всіх життєвих негараздах.