Грачова Ілона Євгенівна

Факультет економіки

Кафедра економіки підприємства

Спеціальність Управління інноваційною діяльністю

Антикризове управління інноваційного підприємства

Науковий керівник: к.е.н., доц. Шилова Ольга Юріївна

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• Основний зміст
• Висновки
• Перелік використанної літератури

Вступ

Метою роботи є розвиток теоретичних положень і розробка методичних рекомендацій з антикризового управління інноваційним підприємством. Для досягнення мети ставляться наступні задачі:

розкрити теоретичні основи антикризового управління інноваційним підприємством;

оцінити стан і перспективи антикризового управління інноваційного підприємства;

встановити задачі і функції антикризового управління інноваційним підприємством;

виділити основні елементи системи антикризового управління інноваційним підприємством.

проаналізувати існуючі методи оцінки антикризового управління інноваційним підприємством;

обґрунтувати необхідність антикризового управління інноваційним підприємством у сучасних умовах функціонування;

розробити  інтегральні методичні основи оцінки антикризового управління  інноваційним підприємством на основі існуючих методів;

запропонувати практичні рекомендації по антикризовому управлінню інноваційним підприємством;

провести аналіз ефективності розроблених в дипломі положень зантикризового управлення інноваційним підприємством та впровадження рекомендацій, які розроблено на основі теоретичних досліджень.

Об'єкт дослідження:Процеси господарської діяльності інноваційного підприємства.

Предмет дослідження: Принципи і методи антикризового управління інноваційним підприємством.

Для експериментальної оцінки отриманих теоретичних результатів і формування фундаменту наступних досліджень, у якості практичних результатів планується удосконалення визначення антикризового управління інноваційним підприємством. Систематизації методів антикризового управління інноваційного підприємства.

Практична значимість Виконана класифікація джерел виникнення кризових явищ на інноваційних підприємствах дозволить створити умови для випереджаючого управління кризовим станом при розробці та реалізації діяльності підприємства; результати дипломної роботи, можуть бути представлені для практичного використання у формі методичних рекомендацій.

Основний зміст

Отже, антикризове управління інноваційного підприємства – це постійно змінююче організоване управління, спрямоване на виявлення та усунення кризових явищ за допомогою механізму управління, який включає сукупність цілей, методів, принципів і завдань.

Інноваційна діяльність має певні характеристики, що значною мірою визначають і особливості управління нею: управління здійснюється з огляду на потенційні можливості інновації; управління повинно відбуватись у тісній взаємодії із іншими сферами діяльності підприємства та ґрунтуватись на специфічній методології управління; управління вимагає високоякісної підготовки управлінських та наукових кадрів; управління передбачає застосування специфічних методів стимулювання працівників до інтенсифікації інноваційної діяльності; управління вимагає використання специфічних методів планування, організації та контролю за інноваційним розвитком підприємства тощо. Отже, управління інноваційною діяльністю охоплює процеси планування, організації, стимулювання та контролю за інноваційним розвитком, що спрямовані на утримання вжеіснуючих конкурентних переваг на ринку та завоювання нових перспективних позицій.

Процес формування ефективної системи інноваційного управління залежить від рівня інноваційного потенціалу підприємства – його можливості у досягненні встановлених інноваційнихцілей. Реалізація цих цілей у глобальних масштабах виступає як засіб отримання достатньовисокого прибутку у довгостроковій перспективі, стабілізації, підвищення конкурентоспроможностіна ринку, вирішення кризової проблеми та проблеми виживання взагалі.

У цих умовах необхідно розвивати інновації на підприємствах для забезпечення економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності промисловості та інших галузей. Тільки випуск принципово нової продукції та введення нових технологій дозволять створити нову конкурентне середовище та забезпечити передумови лідерства.

Ідея антикризового управління на основі моделювання вбачає за необхідне розробку спеціальної схеми менеджерського впливу. Складовими такої схеми стають окремі методи антикризового управління на підприємстві, вибір яких базується на кількісних методиках.

Серед кількісних методик оцінювання ефективності антикризового процесу на підприємстві найбільшу цікавість становлять такі з них:

двофакторна модель прогнозування вірогідності банкрутства Альтмана (Z2), в основі якої лежать коефіцієнт поточної ліквідності та частки залучених коштів у капіталі підприємства;

п`ятифакторна модель прогнозування вірогідності банкрутства Альтмана (Z5), базу для розрахунків у межах якої становлять оборотні активи, сума активів, операційний прибуток, ринкова вартість акцій, дохід (виручка);

рейтингова методика прогнозування банкрутства Савицької (Св), в основі якої лежать коефіцієнти абсолютної, швидкої та поточної ліквідності, автономії, забезпеченості власними обіговими коштами, забезпеченості запасів власним обіговим капіталом [8];

модель прогнозування банкрутства Таффлера (Т), базу для розрахунків у межах якої становлять оборотні активи, операційний прибуток, кредиторська заборгованість, дохід (виручка);

модель оцінки фінансового стану компанії Бівера (Б), в основі якої серед інших факторів лежать коефіцієнти поточної ліквідності та забезпеченості власними обіговими коштами, фінансовий леверидж;

методика розрахунку індикаторів фінансової стійкості Кремня (Кр), базу для розрахунків у межах якої становлять оборотні активи, сума актив, власний капітал, довгострокові пасиви, короткострокові пасиви [10];

чотирифакторна методика прогнозування банкрутства Іркутської державної економічної академії (І), в основі розрахунків якої лежать обоотні активи, чистий прибуток, дохід (виручка), інтегральні витрати;

методика розрахунку показника Аргенті (А), базу якої серед інших факторів становлять частка залучених коштів у капіталі підпрємства та забезпеченість власними обіговими коштами [3];

методика грошового потоку Коваленка (К), в основі якої лежать чистий грошовий потік та залишок грошових коштів на поточному рахунку та в касі [5];

методика моніторингу граничних показників підприємницької діяльності Соколова (Ск), базу якої становлять рівні кредиторської та дебіторської заборгованості;

методика визначення індикаторів розвитку фінансової мікросистеми Шаховської (Ш), в основі якої лежать частка ринку та маркетинговий бюджет [7].

Висновки

Наука і практика антикризового управління знаходяться в стадії початкового розвитку. Мінливі умови функціонування компаній, а також деякі зміни, що відбувалися в мисленні і психіці людини, формують нові пріоритети і концепції антикризового управління. Антикризове управління як новий тип менеджменту, базується на припущенні появи кризових ситуацій, пом'якшення перебігу та наслідків криз у господарській діяльності підприємств. Однак система антикризового управління не існує відокремлено, вона заснована на класичній теорії менеджменту й існує разом з нею. Вана також тісно взаємопов'язана з теорією і практикою стратегічного управління, інноваційним та інвестиційним менеджментом, маркетингом, теорією мотивації, виробничим (операційним) менеджментом. Вона нероздільна також із проблемами прогнозування, теорії ризиків, стійкості та інвестиційних процесів в економіці. 

Кризові перетворення необхідно використовувати для переходу виробництва та організації діяльності на нові рівні і в якісно нові форми господарювання, вміло застосовуючи накопичені десятиліттями, науково-технічні знання і практичні навики. Україна має значні досягнення в науковій та винахідницької діяльності, що вимагають вмілого управління та повної державної підтримки. 

Отже, вибір правильної та ефективної стратегії антикризового управління, дотримання всіх правил і етапів виходу з кризи гарантує довгостроковий успіх підприємства. 

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2013 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік використанної літератури

1. Перечень использованной литератури Кравченко С.І., Корнєва О.В. Активізація інноваційних процесів в Україні в контексті розвитку світової економіки // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики». – Львів: Видвництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 236-237 с.
2. О.М.Фіщенко, А.В.Халаімова. Особливості оцінювання інноваційних ризиків \\ Маркетинг і менеджмент інновацій. – Суми: ТОВ „ВТД «Університетська книга”, 2011. - № 4. – Т.ІІ. – С. 52-57.
3. Шилова О.Ю.,ЧермошенцеваЄ.С., Інноваційний потенціал підприємства: сутність і механізм управління // Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2012. - №1. - с.220-227.
4. А. П. Стефаненко-Шупик, Теоретико-концептуальні підходи до посилення мотивації інноваційного розвитку промислового підприємства// Фаховий журнал ЧДТУ Вісник. Серія: Економічні науки. Випуск №3 (52). - Чернігів 2011. С. 29 - 39.
5. Фіщенко О.М. Формування механізму мотивації інноваційної діяльності підприємства \\ Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Економічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. – С. 84-92.
6. Кравченко, С.И., Кладченко, И.С., Исследование сущности инновационного потенциала // НауковіпраціДонецькогонаціональноготехнічногоуніверситету. Серія: економічна. Випуск 68 - Донецьк, ДонНТУ, 2007. - С. 88 – 96
7. Кравченко, С.И., Корнева, О.В., Особенности современного инновационного развития экономики Украины в контексте увеличения ее конкурентоспособности // Донбас-2020: перспективи розвитку очима молодих вчених: Матеріали V науково- практичної конференції. м. Донецьк, 25-27 травня 2010 р. – Донецьк, ДонНТУ Міністерства освіти і науки, 2010.- 973 с.
8. Хобта В.М., Руднєва О.Ю. Напрямки формування ефективного організаційно-економічного механізму екологічного управління // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 37-3. - Донецьк, ДонНТУ, 2009. - 222 с. - С. 178-185.
9. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством : Навч. посібник / В. О. Василенко – К., 2003. – 504 с.
10. Коваленко В. В., Банківська криза та інструменти антикризового управління / В. В. Коваленко, О. Г. Коренєва, О. В. Крухмаль // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №2. – с. 144-150