Біографія
Особистісне становлення
Я, Ганна Євгенівна Богоявленська, народилася 19 березня 1992 року в чудовому місті Донецьк.
Моя мама, Анжеліка Степанівна Богоявленська, працює секретарем судового засідання в Ленінському районному суді міста Донецька.
Мій тато, Євген Вікторович Богоявленський, працює водієм в ТОВ Донецькпродторг
.
Мій брат, Роман Євгенович Богоявленський, навчається в школі.
У дитинстві я була досить самостійною дитиною, про що говорить те, що в 5 років я заявила, що більше в дитячий сад ходити не буду, і готова сама сидіти удома, поки батьки будуть на роботі. Рідні не стали цьому перешкоджати і пішли мені на зустріч, правда я частенько залишалася з бабусею.
1 вересня 1999 року прозвучав мій перший дзвінок в школі № 118 міста Донецька. Вчитися мені дуже подобалося. Мій перший класний керівник, Галина Петрівна Аралкина, мені дуже імпонував і попри те, що вона була дуже добра до нас, все ж навчити нас дисципліні і порядку їй вдалося.
З першого класу батьки віддали мене в колектив
народного танцю Каблучок
, зайняття проходило в БК ім. Пушкіна, яке знаходиться в моєму районі. Досі пам'ятаю своє перше зайняття,
я страшенно хвилювалася і переживала, але все таки притягнути увагу хореографа, шановної Людмили Костянтинівни Овчинникової, мені вдалося,
і вона вирішила залишити мене, попре те, що я була дуже маленька і не зовсім вписувалася в загальну картину колективу через зріст, вона повірила в мій талант,
і не даремно. Танцями я займалася 13 років, за цей час було дуже багато конкурсів і перемог. Через декілька років я стала солісткою.
Думала навіть присвятити усе своє життя танцям і вивчитися на хореографа, але це залишилося лише дитячою мрією. Відколи, я почала займатися танцями,
окрім участі в конкурсах зі своїм колективом, я усі 10 років навчання відстоювала честь школи на подібних змаганнях, завжди займаючи призові місця.
У сім'ї я довго була єдиною дитиною, що мені дуже не подобалося, оскільки я завжди хотіла молодшого брата, і ось, коли мені було 12 років,
батьки зробили мені такий чудовий подарунок
. Незважаючи на таку велику різницю у віці, мені дуже подобалося проводити час з малюком,
і нині, коли йому вже 9 років, нам завжди є про що поговорити, ми граємо, і він завжди ділиться зі мною своїми переживаннями і таємницями.
26 червня 2009 року відбувся мій шкільний випускний. Шалено сумно було розлучатися з школою, з улюбленими вчителями, але, з іншого боку, я розуміла, що починається зовсім інше життя, яке буде не менш цікаве. За час навчання я зрозуміла, що точні науки мені даються легше, ніж гуманітарні, тому завжди брала участь в олімпіадах з хімії та біології, що і вплинуло на вибір майбутньої спеціальності.
Професійне становлення
Після здачі зовнішнього тестування на досить високі бали, я подала документи на навчання в декілька університетів, але коли переді мною
став вибір між ДонНУ і ДонНТУ, я навіть не коливалася, а відразу прийняла рішення на користь ДонНТУ, адже саме в цьому учбовому закладі
готують самих кращих фахівців, так я і поступила на факультет екології та хімічної технології (ФЕХТ). Коли я поступила на перший курс, то
спочатку навчання проходило за загальною програмою для екологів, конкретної спеціальності не було, і тільки на другому курсі стався розподіл.
Перед нами поставили вибір між 5 спеціалізаціями, але тут я довго не коливалася і вибрала напрям Екологія хімічних виробництв
, адже саме
тут було так багато предметів, пов'язаних з хімією, яка мені так завжди подобалася. Так почалося моє студентське життя.
Прийшовши в університет, я відразу ж почала цікавитися про участь в Дебюті першокурсника
, оскільки дуже
хотілося подивитися на інші таланти, ну і, звичайно ж, показати себе. Пройшовши відбір, ми стали ставити танець, і у нас вийшла ціла постановка,
яка зайняла 3 місце в категорії Танець
. Але після дебюту моя активна діяльність не припинилася, і почалася підготовка до дня факультету,
ось так після 5 років, я все так само танцюю в університеті, що мені шалено подобається.
Незважаючи на своє активне життя, я ніколи не забувала про навчання, що дозволило мені успішно закінчити четвертий курс з відзнакою,
отримати червоний диплом і поступити на бюджет в магістратуру.
Ще навчаючись на третьому курсі, я вибрала собі науковим керівником чудового викладача — Юлію Миколаївну Ганнову, яка допомагала мені в написанні бакалаврської, а тепер і магістерської роботи. Мій керівник є моїм безпосереднім наставником і прикладом працьовитості і цілеспрямованості. Так само хочу виразити вдячність таким викладачам, як Анатолію Івановичу Панасенко, к.т.н. і професорові кафедри ПЕ та ОНС, а також, Олені Анатоліївні Трошиній, доцентові кафедри ПЕ і ОНС, за їх талант і професіоналізм у викладі наукового матеріалу.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
В найближчому майбутньому планую успішно закінчити магістратуру і знайти роботу за фахом. Є плани повернутися у свій танцювальний колектив, але не в якості танцівниці, а вже викладачем молодшої групи. Але крім всього цього хочеться звичайно ж створити міцну, щасливу і дружну сім'ю, в якій пануватимуть любов і розуміння.