Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Вступ
- 1. Мета, об'єкт і завдання досліджень
- 2. Розміщення кафе і ресторанів в житлових будинках
- 3. Вплив шуму на організм людини
- Висновки
- Список джерел
Вступ
В останні роки різко визначилася тенденція розміщення торгово–розважальних і харчових закладів у цокольних приміщеннях і перших поверхах житлових будівель, особливо це стосується кафе і ресторанів.
Поняття якість життя
розглядається як комплекс ціннісних характеристик життєдіяльності людини, а також умов і процесів їх здійснення. До групи показників об'єктивної оцінки якості життя населення слід віднести наступні критерії: здоров'я, екологія, житлові умови, особиста безпека, харчування, відпочинок, освіта, ринок праці, вільний час і добробут [1] (рис. 1).
Рисунок 1 — Критерії об'єктивної оцінки якості життя населення
(Анімація складається з 7 кадрів із затримкою в 100 мс між кадрами та має 7 повторів. Зроблено в Easy Gif Animator.)
Аналіз перелічених критеріїв показує, що на першому місці виступає рівень здоров'я, оскільки його негативні зміни призводять не тільки до медико–соціальних проблем, включаючи страждання людей, але й викликають значні економічні збитки [2]. Якщо людина — це джерело й водночас головна рушійна сила розвитку суспільства, то з точки зору екологічної безпеки, вона, як ключовий об'єкт
, має право на безпечне життя, тому дана тема є актуальною сьогодні.
У свою чергу, показник здоров'я входить до групи соціальних індикаторів сталого розвитку суспільства, має багатофакторну залежність, в тому числі, житлові умови, які представляють одну зі сторін особистої безпеки кожного громадянина, яка забезпечується державою.
1. Мета, об'єкт і завдання досліджень
Метою досліджень є вивчення впливу харчово–розважально закладів на стан здоров'я мешканців житлових будівель.
У представленій роботі об'єктом дослідження обрано 5–поверхова будівля по вулиці Артема в місті Донецьк , яка здана в експлуатацію в 1953 році і функціонує до сьогодні без капітального ремонту (рис. 2). Основною причиною для вибору теми і об'єкта стали звернення мешканців будинку в різні інстанції щодо порушення Правил після відкриття ресторану (далі Ресторан
) в 2011 році в окремих приміщеннях першого поверху, які до цього часу використовувалися як аптека і невелика продовольча торгова точка ще з радянських часів.
Рисунок 2 — Об'єкт дослідження
У роботі планується виконання таких завдань:
- дослідження екологічних чинників: розрахунок розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в результаті діяльності харчово–розважального закладу за допомогою програми ЕОЛ +;
- дослідження фізичних факторів: розрахунки і вимірювання рівнів шуму і вібрації в результаті експлуатації систем вентиляцій в харчово–розважальному закладі;
- встановлення рівня ризику техногено–антропогенного впливу;
- дослідження соціальних факторів: анкетування мешканців житлового будинку, в якому розташований об'єкт дослідження, з приводу їх самопочуття (здоров'я);
- аналіз відповідності результатів досліджень вимогам нормативного законодавства.
2. Розміщення кафе і ресторанів в житлових будинках
2.1 Статус будинку. Нежитловий фонд.
Будинки класифікуються за їх функціональним призначенням. Тобто, якщо більша в процентному співвідношенні частина будинку призначена для проживання фізичних осіб, то такий будинок вважається житловим. На першому, другому і цокольному приміщеннях житлових будинків допускається розміщувати приміщення, у тому числі адміністративні та для громадського харчування (рис. 3), загальною площею не більше 700 м2. Облаштування в житлових будинках ресторанів з кількістю місць більше 50 (крім гуртожитку) і домових кухонь продуктивністю більше 500 обідів на день забороняється [3].
Рисунок 3 — Харчово–розважальний заклад на першому поверсі житлового будинку
Заклади ресторанного господарства можна вбудовувати або прибудовувати до житлових будівель при дотриманні необхідних санітарно–гігієнічних і противопожежних вимог, при цьому повинні зберігатися всі функциональні параметри як самого ресторана, так і об'єкта, в який він вбудовується.
Підходи і під'їзди до ресторану, розташованим на першому поверсі багатоквартирних будівель, не повинні перешкоджати під'їзду пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб до кожного входу житлового будинку. Приміщення громадського харчування повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку.
У житлових будинках допускається розташовувати вбудовані і прибудовані закладу ресторанного господарства місткістю не більше 50 посадочних місць, з режимом функціонування до 22 годин і без оркестрового супроводу, магазини кулінарії без технологічних процесів торговой площею не більше 150 м2, а також кафетерії в складі підприємств торгівлі. Не допускається розміщувати підприємства харчування на прибудинкових територіях житлових будинків.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва вказує, що при використанні приміщень у житлових будинках для інших цілей важливо не обмежувати інтереси інших громадян, котрі проживають у таких будинках.
Проектом нового порядку передбачено, що для отримання дозволу на переведення приміщення в нежитловий фонд необхідно згоду власників суміжних приміщень.
Часто виникають ситуації, коли мешканці будинку скаржаться на вже функціонуючий ресторан. Наприклад, обмеження по шуму настільки жорсткі, що навіть гучна музика вже буде порушенням. Основні положення та вимоги з питань експлуатації подібних закладів визначаються переліком таких документів:
- Нормативи
Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)
(ДБН В.2.2– 25: 2009), затверджені приказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30 грудня 2009 року № 703 [4]; Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018–2000
, затверджений наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507;- Лист Державного комітету України з питань регуляторного політики та підприємництва від 6 березня 2002 № 2–222 / 1301;
- Державні будіввельних норми (ДБН) В.2.2–15–2005
Житлові будинки. Основні положення
, введені в дію наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28 вересня 2005 № 175.
2.2 Загальні розпорядження для ресторанів в житловому будинку
При організації і виконання будівельних і ремонтних робіт замовники не повинні порушувати занонні права та інтереси користувачей прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будівель і споруд, а також зобов'язані відшкодовувати причинені їм збитки. Майбутні ресторатори зобов'язані приймати необхідні заходи для запобігання та недопущення перевищення встановлених санітарними нормами рівнів впливу фізичних та біологічних чинників на людину.
Установи ресторанного господарства зобов'язані:
- за пропозиціями посадових осіб державної санітарно–епідеміологічної служби (СЕС) розробляти і здійснювати санітарні та противоепідемічні заходи;
- за вимогами посадових осіб державної СЕС надавати безкоштовно зразки використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, яка випускається чи реалізується для проведення держаної санітарно–епідеміологічної експертизи;
- виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної СЕС при здійсненні ними державного санітарно–епідеміологічного нагляду;
- негайно інформувати органи державної СЕС про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу здоров'ю населення;
- відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, нанесенний їх здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства;
- утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності житлові, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.
У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, обладнання, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, які відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворювань, отруєнь, травм, забруднення навколишнього середовища.
При здійсненні своєї діяльності, ресторани з метою запобігання та зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:
- здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно–будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;
- забезпечувати рівень звучання звуковідтворювальної апаратури і музичних інструментів, а також рівень шуму в прилеглих житлових і громадських будівлях, не вище встановлених.
Вище вказані вимоги закріплені в наступних законах України:
- Закон України
Про архітектурну діяльність
, (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 31, ст. 246); - Закон України
Про охорону атмосферного повітря
, (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 50, ст. 678); - Закон України
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
, (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 27, ст.218); Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, які виробляють м'яке морозиво
(СанПіН 42–123–5777–91), затверджені Міністерством охорони здоров'я та Міністерством торгівлі СРСР 19 березня 1991 року [5].
2.3 Відповідальність за порушення встановлених вимог
Посадові особи державної СЕС для припинення порушення санітарного законодавства мають право приймати наступні заходи (при необхідності залучувати працівників міліції):
- обмеження, тимчасова заборона або припинення діяльності закладів та об'єктів будь–якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;
- обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів у разі відступу від затвердженого проекту;
- тимчасова заборона використання технологічного оболаднання, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також, якщо вони визнані шкідливими для здоров'я людей;
- обмеження, призупинність або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;
- зупинення або препинення інвестиційної діяльності;
- винесення власникам, уповноваженим особам представлень про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб;
- заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів.
Працівники, дії яких призвели до порушення санітарного законодавства, невиконання постанов, распоряджень, приписів, висновків посадових осіб державної СЕС, підлягають дисциплинарної відповідальності. Крім того, за вказані дії можливе накладення штрафів.
За порушення вимог відносно дотримання тиші і обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, суб'єкт господарської діяльності також сплачує штраф. У випадку, якщо після застосування такої санкції порушення не припинено, виплачується штраф у розмірі ста відсотків вартості реалізованої продукції наданих послуг.
2.4 Вимоги по конкретних сфер: шум і вентиляція
Шум
Ресторатори, чиї заклади розташовані в житлових будинках, зобов'язані передбачати і здійснювати необхідні заходи щодо зниження шуму до нормативних рівнів. Дозволи на граничноно допустимі рівні шуму, вироблюваних стаціонарними джерелами шуму, зокрема під час роботи обладнання, інструментів, а також використання в ресторанах, кафе, барах звуковідтворювальної апаратури і музичних інструментів, видаються міською державною адміністрацією після надання розрахункових або інструментальних даних і карт розподілу рівнів шуму, карт акустичного дискомфорту.
У нічний час, з 22.00 до 08.00 годин, у житлових будинках, на прилеглих територіях і в ресторанах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворюваної апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, фейєрверків, використання піротехнічних засобів.
Рівень шуму (рис. 4) в ресторанах не повинен перевищувати 40 акустичних децибел (дБ) в денний і 30 дБ — у нічний час. Під час виконання музичних творів допустимі значення максимальних рівнів звуку не повинні перевищувати:
- на час виступу музичних ансамблів — 80–85 дБ;
- при відтворенні музики електроакустичними системами — 65–70 дБ.
Рисунок 4 — Рівні шуму
Вентиляція
Системи вентиляції в ресторанах повинні бути роздільніми з відповідними системами будинків, в які вбудовані ресторани.
Системи загальнообмінної вентиляції для приміщень без природного провітрювання сліду проектувати не менше ніж з двома приточними і двома витяжнимі вентиляторами, кажен з витратою по 50 % необхідного повітрообміну.
У житлових будинках недопускається розміщення вентиляційних обладнань з витратою повітря понад 10 тис. м3/год. При цьому потрібно враховувати обмеження за рівнем шуму всередині житлових будинків. У приміщення для відвідувачів і в виробничих приміщення повітря повинне подаватися окремими приточніми системами.
Системи витяжної вентиляції (рис. 5) повинні проектуватися самостійними для:
- приміщень для відвідувачів;
- мийних;
- місцевих витяжок, вбудованих в технологічне обладнання;
- складських приміщень;
- адміністративних приміщень;
- туалетів, умивальних і душових;
- охолоджуваних камер для зберіганання овочів і фруктів
- охолоджуваних камер для зберінання харчових відходів.
Рисунок 5 — Система витяжної вентиляції Ресторану
Розрахунок повітрообміну в горячому і кондитерському цехах проводиться на поглинання надлишків тепла в робочій зоні від людей, сонячної радіації (або електроосвітлення) і технологичного обладнання. Для розрахунка повітряобміну в цих цехах температуру технологичного обладнання, слід приймати 42 °С, а температуру повітря під стелею 30 °С. Повний тепловий потік від одного працівка приймається 210 Вт.
Розрахунок повітряобміну в обидніх залах слід проводити на поглинання надлишків тепла від людей, сонячної радіації або електроосвітлення. Повний тепловий потік від одного відвідувача приймається 116 Вт.
У гарячому цеху має бути забезпечене розрідження, яке досягається подачею безпосередньо в цех 40 % припливного повітря, призначеного для його вентиляції. Залишок приточного повітря подається через обідню залу. Припливне повітря слід подавати в робочу зону гарячого та кондитерських цехів і у верхню зону інших приміщень.
Більш докладно щодо вимог до вентиляції можна дізнатися в державних нормах Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)
(ДБН В.2.2– 25: 2009) і Опалення, вентиляція і кондиціонування
СНіП 2.04.05–91 [6].
3. Вплив шуму на організм людини
Реакція людини на шум різна. Деякі люди до нього терпимі, а в інших — викликає роздратування, прагнення піти від його джерела. Психологічна оцінка шуму в основному базується на понятті сприйняття, причому велике значення має внутрішня настройка до джерела шуму (рис. 6). Вона визначає, чи буде він сприйматися як заважає. Часто шум, відтворений самою людиною, не турбує його, у той час як невеликий рівень шуму, викликаний сусідами або яким–небудь іншим джерелом, надає сильний дратівливий ефект.
Рисунок 6 — Різні джерела шуму
В умовах сильного міського шуму (рис. 7) відбувається постійна напруга слухового аналізатора. Це викликає збільшення порога чутності (10 дБ для більшості людей з нормальним слухом) на 10–25 дБ. Він ускладнює розбірливість мови, особливо при його рівні більше 70 дБ. Збиток, який завдає слуху сильний шум, залежить від спектра звукових коливань і характеру їх зміни. Небезпека можливої втрати слуху в значній мірі залежить від індивідуальних особливостей людини. Деякі втрачають слух навіть після короткого шумового впливу порівняно помірної інтенсивності , інші можуть працювати при сильному шумі майже все життя без скільки–небудь помітної втрати слуху. Постійний його вплив може не тільки негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки — дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищену втому.
Рисунок 7 — Міський шум і людина
Шум у великих містах скорочує тривалість життя людини. За даними австрійських дослідників, це скорочення коливається в межах 8–12 років. Надмірний його вплив може стати причиною нервового виснаження , психічної пригніченості, вегетативного неврозу, виразкової хвороби, розлади ендокринної та серцево–судинної систем. Він заважає людям працювати і відпочивати, знижує продуктивність праці.
Найбільш чутливі до дії шуму особи старшого віку. Так, у віці до 27 років на шум реагують 46 % людей, у віці 28–37 років — 57 % , у віці 38–57 років — 62 % , а у віці 58 років і старше — 72 %. Велике число скарг у немолодих людей, очевидно, пов'язано з віковими особливостями і станом центральної нервової системи цієї групи населення. Спостерігається залежність між числом скарг і характером виконуваної роботи. Дані опитування показують, що дію шуму, який турбує, відбивається більше на людях, зайнятих розумовою працею, в порівнянні з людьми, що виконують фізичну роботу (відповідно 60 % і 55 %). Більш часті скарги осіб розумової праці, мабуть, пов'язані з великим стомленням нервової системи.
Високі рівні шуму в міському середовищі, що є одним з агресивних подразників центральної нервової системи, здатні викликати її перенапруження. Міський шум надає несприятливий вплив і на серцево–судинну систему. Ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, підвищений вміст холестерину в крові зустрічаються частіше у осіб, що проживають у гучних районах.
Шум значною мірою порушує сон. Вкрай несприятливо діють переривчасті, раптово виникаючи шуми, особливо у вечірні та нічні години, на людину, котра тільки заснула. Раптом шум, що виник під час сну шум (наприклад , гуркіт вантажівки), нерідко викликає сильний переляк, особливо у хворих людей і у дітей. Він зменшує тривалість і глибину сну. Під впливом шуму рівнем 50 дБ термін засипання збільшується на годину і більше, сон стає поверхневим, після пробудження люди відчувають втому, головний біль, а нерідко і серцебиття. Відсутність нормального відпочинку після трудового дня призводить до того, що стомлення в процесі роботи не зникає, а поступово переходить у хронічну перевтому, яка сприяє розвитку ряду захворювань, таких як розлад центральної нервової системи, гіпертонічна хвороба [7].
Висновки
Дослідження вибраного об'єкту показали:
- доцільність зміни функціонального призначення житлового приміщення не була узгоджена з жителями будинку;
- негативними наслідками роботи Ресторану стали порушення вимог до обладнання системи вентиляції і поява небезпеки в результаті викидів чадного газу, гучність музичного супроводу, вібрація підлоги в квартирах над приміщеннями Ресторану та ін;
- результати анкетування мешканців будинку показали, що за останні 2 роки функціонування Ресторану у більшості з них спостерігається різке погіршення стану здоров'я, їх звернення до влади не дають позитивних результатів, а спроби продажу окремих квартир не увінчалися успіхом;
- найбільш чутливим негативним фактором впливу на стан здоров'я виявився шум: головні болі, втрата сну, підвищена дратівливість, а також різкі перепади артеріального тиску — такі наслідки впливу відзначалися в анкетах.
Таким чином, можна зробити висновок, що спостерігається порушення прав мешканців будинку станом житлових умов, а також адміністративні порушення з боку органів виконавчої влади.
Перехід до сталого розвитку вимагає від органів муніципальної влади підвищення відповідальності та адекватності своєї роботи, з одного боку, а з іншого, успіх може бути досягнутий тільки за умови активної позиції кожного громадянина за підтримки органів судової системи.
При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена.
Список джерел
- Экология города: Учебник. — К: Либра, 2000. — 464 с.
- Статистичний щорічник Донецької області за 2011 рік / За ред. О. А. Зеленого. — Донецьк, Головне управління статистики у Донецькій області, 2011. — 502 с.
- Ресторан в жилом доме [Электронный ресурс]. — Режим доступа: www.restorator.ua
- ДБН В.2.2–25:2009. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства): введено в дію Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2009 р. — К: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, 2009. — № 703. — 79 с. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: dwg.ru
- Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое (СанПин 42–123–5777–91): утверждены заместителем Министра здравоохранения СССР Главным Государственным санитарным врачом СССР от 19 марта 1991 г. — М: Министерство охраны здоровья СССР, 1991. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: zakon4.rada.gov.ua
- Корсун, Н. Ресторан в жилом доме [Электронный ресурс] / Н. Корсун. — Адвокатское объединение
Юсутум
. — Режим доступа: juscutum.com - Влияние шума на организм человека [Электронный ресурс] / Учебные материалы. — Режим доступа: works.doklad.ru