Біография магістра

Дитинство

Я, Фурлет Катерина Сергіївна, народжена 2 жовтня 1992, – особистість дуже різнобічна та неординарна. Ви запитаєте мене в чому це проявляється!? – А я вам відповім! – У ВСЬОМУ! Але почнемо з початку.

Вже з дитинства в мене були сумніви, ким я стану, коли стану дорослою?! (Те, що стану гарною людиною – то зрозуміло).

Банальні професії по типу лікаря, космонавта або балерини мене взагалі не приваблювали, мені хотілося чогось нового та незвичайного, тому у своїх дитячих бажаннях я зупинилася на двох професіях – Єгиптолог або щось більш українське, –таке, наприклад, як Банкір! І от протягом багатьох років мене терзали сумніви, на чому ж все таки зупинитися, ким же стати?

Але вибір був очевидний! Чому, запитаєте ви? Та тому–що у мене, гадки не маю звідки, з'явилася алергія на сонце, тому з нею, з мрією, зв'язати своє життя з пустелями Єгипту, довелося розпрощатися.

Але я не дуже засмутилася, тому що у мене в запасі завжди була друга професія моєї мрії. Трохи поміркувавши, я зрозуміла, що бути Банкіром – це МОЄ.

На чому ґрунтувалися мої висновки?! Та на тому, що, наприклад, перше слово, яке я вимовила, було не мама і не тато, а – В ПРИНЦИПІ! (Так, так, я не помилилася). Таким чином, з самого дитинства стало зрозуміло, що звичайною та ординарною людиною мені не бути.

Далі було дитинство, в якому в 5 років я вперше побачила апарат, який рахує гроші. Він захопив мене повністю, і я зрозуміла, що майбутне моє життя буде пов'язане з грошима та їх підрахунком.

Далі мої аналітичні здібності зрощував й розвивав мій улюблений дідусь, який у сім років навчив мене грати в нарди. За цим заняттям ми провели з ним багато днів та годин.

Школа

Далі були шкільні роки. Чогось дуже особливого в ті роки зі мною не відбувалося, я як і всі вчилася, але показувала деякі здібності в математиці. Все йшло добре та спокійно! Але то було не для мене і я вирішила трохи змінити своє життя.

Я подала документи до ліцею при Донецькому Національному Університету на математичний профіль. Для вступу треба було скласти іспит. Та й що?! Якийсь екзамен! Але прийшовши в призначений день, в призначене місце і час, я трохи розгубилася – співвідношення бажаючих вивчати математику у ліцеї було близько 15 осіб на 1 місце. Але нічого – написала, зарахували.

И цей час почалося формування моєї особистості. Вчитися було дуже складно, але результат не змусив себе довго чекати. Далі було ще півтора роки напруженого, але в той же час дуже чудового ліцейського часу, але не за горами вже мерехтіло більш доросле життя – Університет!

І тут я знову замислилася! Що ж робити?

Хотіла вивчати мови, але в той же час бажання стати Банкіром не залишало мене.

І я вирішила освоювати все поступово.

Університет

І ось я поступила на Економічний факультет ДонНТУ. Заходи, КВК, поїздки по різних містах і просто репетиції та зустрічі, крiм того було навчання, але чомусь не на першому місці. Закінчивши перший курс на «добре» я зрозуміла, що треба щось змінювати.

І от з самого початку другого курсу навчання стало для мене прiоритетом. Але, закінчивши вже другий курс я зрозуміла, що тепер настав час опановувати і практичні навички, не тільки теоретичні. Я влаштувалася на роботу! Пропрацювавши півтора роки в невеликий промислово–комерційній фірмі (успішно поєднуючи навчання і роботу на неповний робочий день) я знову подумала, що треба щось змінити і влаштувалася в солідну міжнародну компанію. Вдалося мені туди влаштуватися тому, що починаючи зі школи я приділяла велику увагу іноземним мовам і, починаючи з третього курсу, паралельно з Економікою в ДонНТУ вивчала Англійську мову на факультеті суміжних та додаткових професій в ДонНУ.

Таким чином, через 4 роки після початку навчання на моєму рахунку було вже 2 дипломи Бакалавра (один з них з відзнакою – ДонНТУ) і 2 роки досвіду роботи.

І тут до мене знову приходить усвідомлення того, що треба в житті щось міняти і йти далі. І ось я поступаю до ДонНТУ на Магістратуру по своїй же спеціальності, але в той же час починаю посилено вивчати німецьку мову. Минає рік і мої старання дають про себе знати – я складаю іспит з німецької мови на вищий бал і таким чином маю можливість вчитись у ВНЗ Німеччини. За літо написавши диплом і пройшовши практику я сміливо поступаю на перший курс Магістратури одного з кращих німецьких університетів. Запитайте чому саме Німеччина? Тому що німецька економічна і банківська системи одні з найсильніших і найнадійніших у світі, таким чином шансів втілити тут мою дитячу мрію в життя у мене додається.

Плани на майбутнє

Сподiваюсь що до того моменту, як мій одногрупник Іван Братусь стане Президентом України, я стану Президентом МВФ і буду давати цільові кредити для своєї коханої країни під найменші відсотки, якщо звичайно вони будуть їй потрібні.