Біографія
Дитинство
Я, Гришаєва Анастасія Андріївна, народилася 29 листопада 1992р. у місті Донецьк. У сім'ї я перша дитина. У нас дуже велика і дружна сім'я, ми завжди допомагаємо і дбаємо один про одного. Моя сім'я – моя гордість.
Моя сім'я:
Батько – Андрій Анатолійович Грішаєв, 1971 року народження, підприємець;
Мати – Наталія Володимирівна Грішаєва, 1972 року народження, старший методист Донецького центрального архіву.
Сестра – Аліна Андріївна Грішаєва, 13років – школярка.
Розвивалася я дуже швидко, була активна і допитлива дитина. З самого дитинства я була дуже товариською і веселою. В 3 роки мене віддали в дитячий садок. В 6 років мене відправили в 1й клас разом з дітьми, які були на рік і на два старші за мене.
Шкільні роки
«У перший клас – перший раз» я пішла в свою районну школу № 125 р. Донецька. Шкільне життя виявилася цікавою і захоплюючою, знання давалися легко. Я ходила на бальні танці, у віці 11 років, але все–таки віддала перевагу тренажерного залу і плавання чим займаюся і донині. Дуже любила виступати на сцені, тому жодне шкільне свято не проходило без моєї участі. У мене з'явилося багато друзів, з якими я близько спілкуюся дотепер. Вчилася я добре, ходила на різні додаткові заняття і брала участь в олімпіадах. В 11–му класі відвідувала курси математики при Донецькому інституті підприємництва, вступила в цей вуз, але вирішила вчитися в Донецькому державному університеті управління тому, що він престижніше і обрана спеціальність краще та цікавіше. Дуже вдячна всьому викладацькому складу школи – вони внесли невід'ємний внесок у становлення мене як особистості, сприяли розвитку логічних здібностей, формуванню художнього і творчого мислення, а також розвитку світогляду та духовності.
Університет
Закінчивши школу, необхідно було задуматися про майбутнє, про серйозне етапі дорослому житті – вступ до вищого навчального закладу. У виборі університету я дуже довго сумнівалася: надійшла і в будівельну академію, і в технічний університет, і в університет управління. В результаті вибрала університет управління за рекомендаціями родичів і друзів. За час студентства було багато цікавого і дивного. Потрібно в житті все подивитися, тим більше коли надається можливість. Брала участь у різних конференціях, отримувала грамоти. Група була дуже дружною, тому часто відвідували різні заходи, зокрема КВК, а також виїжджали за місто. До кінця четвертого курсу прийшла пора подумати, як продовжити життєвий шлях. І я вирішила змінити спеціальність, стати фахівцем в іншій області. Адже хочеться дізнатися як можна більше в цьому житті. І по середньому балу вступила на бюджетну форму навчання в магістратуру на спеціальність «Якість, стандартизація та сертифікація. Ця спеціальність мені ближче по духу і про свій вибір я не шкодую досі. Обрана мною професія досить перспективним в Україні та Росії, так як в останній час кількість підприємств, що впровадили та сертифікували у себе систему менеджменту якості, на відповідність вимогам міжнародних стандартів серії ISO сильно зросла.
Темою моєї дипломної роботи – «Розробка заходів по впровадженню інновацій у сфері освіти». Науковим керівником дипломної роботи є Мірошниченко О.В.
Я вважаю, що ця тема нині дуже актуальна, тому що всі наші життєво важливі системи (політика, економіка, соціальні інститути) - це взаємозв'язок між людьми. В залежності від якості освіти і виховання залежить якість зв'язків між людьми, значить і результат політико-економічної діяльності. Всі існуючі на сьогодні проблеми у світі - це результат поганого виховання і освіти. Для того щоб вирішити проблеми, потрібно спрямувати всі сили на вивчення впливу виховання і освіти на життєдіяльність людини і підвищувати якість освіти повсюдно. Керівник мого диплома Мірошниченко О.В. допомагала мені у вивченні даних питань.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Звичайно, перш за все успішно здати магістерську дисертацію. Влаштуватися на роботу за фахом, якщо ж відповідної кваліфікації не знайдеться стати тоді приватним підприємцем. Або суміщати дві діяльності разом.