Біографія
Особистісне становлення
Мене звуть, Леухін Сергій Геннадійович. Я народився 20 жовтня 1991 року в невеликому містечку під назвою Вугледар у Донецькій області. Моя мати, Леухіна Тетяна Петрівна-домогосподарка. А тато, Леухін Геннадій Петрович, працює водієм швидкої допомоги. Ріс і виховувався в рідному місті. Батьки говорили, що я був спокійною дитиною, зразково сидів на підлозі або мовчки повзав по квартирі. З самого дитинства моїм вихованням займалася, здебільшого, мати. Весь свій вільний час вона присвячувала мені. Памʼятаю, що ще до школи вона навчила мене читати, писати і рахувати. Саме вона привила любов до навчання. Але, на жаль, дитинство пройшло швидко і непомітно. І настала пора йти до школи.
Професійне становлення
У 1999 році пішов у ЗОШ I-III ступенів № 2 м. Вугледар, де і провчився 10 років. Спочатку було важко, але незабаром освоївся і не поспішаючи почав справлятися з усіма труднощами. Я був спокійним учнем, любив тишу і спокій. Хочеться висловити особливу подяку своїм першим вчителям, які завжди допомагали мені. Отримував шкільні нагороди та заохочення. Так само ходив в дитячо-юнацьку спортивну школу (ДЮСШ) на секцію баскетболу, яку з часом закінчив і отримав перший дорослий розряд.
У десятому класі почав замислюватися про майбутню професію. Відразу не міг визначиться зі своїм напрямком, дуже довго вагався ким я хочу стати. З часом, я вирішив, що моє майбутнє буде повʼязане з технічним напрямком. Навчання в школі добігало кінця і пора було замислюватися про вибір вищого навчального закладу. Це був довгий і важкий процес, так як навчальних закладів в Україні, що надають навчання в даному напрямку, дуже багато. Але, розглянувши велику кількість інформації та відгуків про університети, я все-таки зупинився на Донецькому національному технічному університеті, так як цей ВНЗ надає великий вибір спеціальностей і є одним з найпрестижніших університетів країни.
Незабаром прийшла пора внутрішнього тестування, власне, за якими я і вступив в цей університет. І в 2009 році я офіційно став студентом за фахом: "Автоматизоване управління технологічними процесами" (АУП) (кафедра гірнича електротехніка й автоматика імені Р. М. Лейбова – (ГЕА)). Але навчання у ВНЗі виявилося не таким легким, як я очікував. Спочатку було важко, але з часом втягнувся і звик до студентського життя. Брав участь у різних конференціях, грав у КВК, їздив на Туристичні зльоти. Був неодноразово нагороджений заохочувальними дипломами. Паралельно навчанню закінчив військову кафедру при Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ), зі званням молодшого лейтенанта. Під час четвертого курсу пішов на курси водіння і після чого отримав права категорії "В С".
У 2013 році я отримав диплом бакалавра, чому невимовно зрадів. Незабаром переді мною став вибір: почати працювати або продовжити навчання в університеті з метою отримання диплома магістра, що я, зрештою, і вибрав. Я вважаю, що навчання в університеті обов'язково має бути повним, та й магістру відкриваються великі перспективи, ніж у фахівця або бакалавра. Ще мені було треба обрати напрямок діяльності – науково-технічна творчість студента (НТТС), керівником якої стала Інна Володимирівна Ковальова, к. т. н., доцент кафедри "Гірнича електротехніка і автоматика". Під її керівництвом я вибрав тему магістерської роботи: "Дослідження і розробка засоби автоматичного струмообмеження рудничного електротехнічного комплексу". У 2013 році я отримав диплом бакалавра, чому невимовно зрадів. Незабаром переді мною став вибір: почати працювати або продовжити навчання в університеті з метою отримання диплома магістра, що я, зрештою, і вибрав. Я вважаю, що навчання в університеті обовʼязково має бути повним, та й магістру відкриваються великі перспективи, ніж у фахівця або бакалавра.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Найближчим часом планую гідно захистити кваліфікаційну ступінь магістра з автоматизації та компʼютерно-інтегрованих технологій, знайти цікаву, високооплачувану роботу за фахом з можливістю професійного росту, а також створити міцну сімʼю.
Крім того, дуже хочу продовжувати розвиватися як особистість і самовдосконалюватися, вивчати інші мови і подорожувати по різних куточках нашої планети, вивчаючи культуру та звичаї різних країн.