Біографія
Особистісне становлення
Я, Лєвшов Михайло Михайлович, народився 14 квітня 1992 року в місті Донецьку. Мій батько, Лєвшов Михайло Васильович працював електро-газозварювальником, моя мати, Лєвшова Наталія Василівна була домогосподаркою. Я друга дитина в сім’ї – моя сестра, Лєвшова Надія Михайлівна, старше за мене на 4 роки.
На відміну від багатьох своїх однолітків, я не ходив у дитячий сад – моїм вихованням займалися батьки. Літні канікули я з задоволенням проводив у своїх родичів у Ростові-на-Дону. Був дуже допитливою дитиною, вже з раннього віку особливий інтерес виявляв до всілякої техніки, механізмам. Щоб вгамувати мою цікавість батьки постійно купували мені різні енциклопедії, батько часто брав мене собою в гараж, попутно пояснюючи, доступною для мене тоді мовою, будову автомобіля.
Професійне становлення
У 1999 році після проходження нетривалих підготовчих занять я пішов вчитися в загальноосвітню школу № 30 міста Донецька. За результатами тестування, що проводилося серед дітей, я почав навчання в класі з ускладненою освітньою програмою. У молодших класах був, як і багато інших, круглим відмінником, хоча й не сказав би, що навчання приносило мені багато задоволення. Став захоплюватися карате та іншими контактними видами спорту.
У середній школі мене особливо зацікавила історія, завдяки нашим вчителям, яки вітали висловлення власної думки учня, і охоче вступали з нами в дискусії. У цьому віці, захопився читанням робіт таких авторів як Ніцше, Крішнамурті, Макіавеллі. Мені здається, це було пов’язано з тим що саме в цьому віці починаєш серйозно задаватися питанням: Ким я хочу бути?
.
У 2007 році після закінчення 9 класу я вступив до Донецького ліцею № 30 на базі ЗШ. Тоді я твердо вирішив для себе, що хочу стати інженером, причому було практично не важливо в якій галузі. Мене приваблювала перспектива створення чогось нового. Я безмірно вдячний своїм батькам за те, що після закінчення ліцею вони надали мені самостійно обирати місце свого подальшого навчання та спеціальність. Вибір на користь Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) був, для мене, очевидним, тому що це один з кращих технічних ВНЗ нашої країни.
Багато хто вибирає спеціальності, бо вже зі школи додатково готувалися до навчання у ВНЗ (наприклад, поглиблено вивчали англійську або програмування). Я ж пішов протилежним шляхом. Я обрав факультет комп’ютерних інформаційних технологій та автоматики, а саме – кафедру електронної техніки (ЕТ), бо спеціальності цієї кафедри здалися мені перспективними для подальшого працевлаштування, і, що найважливіше – абсолютно для мене невідомими. Зрозуміти принцип роботи якого-небудь механічного пристрою, лише поверхово, дозволяли знання шкільного курсу фізики, яка була багата на подібні приклад. Основні принципи написання примітивних комп’ютерних програм я отримав у ліцеї та на курсах з програмування в ДонНТУ. Але принципи роботи та взаємодії електронних пристроїв – для мене залишалися цілковитою загадкою. Мені, здається, бажання дізнатися як працюють електронні прилади зіграло основну роль у виборі спеціальності.
Після здачі зовнішнього незалежного оцінювання, іспитів в ліцеї та проходження приймальної комісії в ДонНТУ я вступив на спеціальність Наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи
, що абсолютно відповідало моїм бажанням.
Тому що в 11 класі я відвідував підготовчі курси в ДонНТУ з математики, української мови та програмування мені не було складно звикнути до студентського способу життя.
З перших днів навчання в університеті я став дуже серйозно ставитися до освітнього процесу. Я ніколи не показував екстраординарних здібностей до точних наук, проте відкрив у собі багато терпіння і усидливості. Саме завдяки цим якостям, у мене не виникало особливих проблем з успішністю в ДонНТУ, і я по закінченні бакалаврату отримав диплом з відзнакою (середній бал 4,85).
Для того щоб деякі, отримані в університеті знання, підкріпити практичними навичками, з серпня 2012 року працюю електромонтажником-наладчиком.
Я вирішив вступати до магістратури, тому що ціную ту роботу, яку з нами проводять викладачі, і хочу отримати максимальну кількість знань, пов’язаних зі своєю спеціальністю.
При виборі теми магістерської роботи я керувався двома критеріями: вона повинна приносити економічну користь, інакше така розробка ніколи не буде впроваджена, і приносити користь екології. Виходячи з цих критеріїв, я вибрав тему: Обгрунтування і розробка структурної схеми вимірювального приладу концентрації кисню в димових газах котлів
В якості керівника я вибрав доцента кафедри ЕТ Олександра Володимировича Вовну, тому що він займається розробкою газоаналізаторів і його досвід дуже мені допомагає.
Плани на майбутнє.
У найближчі плани входить, природно, успішне закінчення магістратури. Працевлаштування з можливістю кар’єрного росту і, головне, необхідністю вирішення складних і цікавих завдань.