Особистісне становлення
Народився 14 січня 1992 року в сім’ї інженерів. З самого народження був вельми неспокійною дитиною. У ясельну групу дитячого садочку не ходив, оскільки дуже часто хворів. З цієї ж причини, пізніше, побував у всіх садочках міста, так як більше 2 тижнів не вдавалося затриматися ні в одному з них – знову хворів. Лише в садочку Ластівка
мені посміхнулася вдача, де я припинив хворіти і залишився в ньому до початку школи. Читати навчився вдома, з батьками. Читати полюбляв, але тільки казки та вірші, які з великим задоволенням завчав і знав велику купу. Технічною літературою, якої було в будинку більш ніж предостатньо (особливо з комп'ютерів), взагалі не цікавився.
У садку я дуже любив малювати, а з появою у мене першої розмальовки
– став їх затятим шанувальником. Грати полюбляв переважно у різні конструктори. Особливо хочу відзначити конструктор LEGO
, який довгий час служив для мене допоміжним засобом для різних корисних дрібничок.
Моє навчання в школі почалося з 1 вересня 1999 року – тоді я пішов в 1 -В клас ЗОШ № 2 м. Красноармійськ. Навчання давалося досить складно, оскільки більшість часу навчання я проводив вдома на лікарняному. Не зважаючи на складнощі, я навчався добре. З самого першого класу, дуже полюбляв математику, і це, мабуть, єдиний предмет, який давався мені легко, за винятком старших класів – тоді вже необхідно було більше приділяти цьому часу, ніж раніше.
Десь у 7 класі у мене з’явився комп’ютер – це була вельми примітивна машина, на якій я тільки й робив, що грав і, часом, вивчав азбуку Морзе. До появи комп’ютера вдома, я часто відвідував ігрові клуби, де я спостерігав за граючими, а часом і за діями людей, які добре знайомі з комп’ютером, і приходили до клубу не тільки з метою пограти. Вперше, спостерігаючи за знаючими людьми
, мене стало цікаве щось більше, ніж ігри, і мені захотілося більше дізнатися про комп’ютер та його можливості.
У середині 8 класу у мене з’явився більш сучасний, на той час, комп’ютер. Він вже підтримував щось більше, ніж DOS. За допомогою нього я почав пильно вивчати можливості ОС Windows, через що не раз доводилося перевстановлювати систему. Минув деякий час, і я себе почав відчувати, як риба у воді
, але я як і раніше приділяв більше часу іграм, ніж навчанню.
Переломний момент мого життя – кінець 9 класу. Одна з причин була трагічна втрата мого близького друга. Багато чого в моїй голові, в той час, перекинулося. З тих пір я почав по-іншому ставитися до навчання, до життя, та й взагалі до всього що мене оточує.
Професійне становлення
Пристрасть до однієї з комп’ютерних ігор, породила в мені бажання створити щось корисне для неї. В результаті, я самостійно почав вивчати HTML, який, надалі потягнув за собою вивчення CSS, JavaScript, PHP та MySQL. Останні два давалися мені вкрай складно, оскільки я практично нічого не розумів, а все через відсутність базису в цій сфері, але моє бажання від цього анітрохи не згасало.
На початку 10-го класу я вирішив відвідувати факультатив інформатики, під керівництвом Грім Ірина Юріївни – чудового вчителя та чуйної людини. Саме цей факультатив дав, так необхідні мені, основи програмування. Мова, на якій я почав програмувати усвідомлено був Pascal. Незабаром, отримавши необхідні ази, я почав самостійно глибше вивчати Pascal і все більше часу проводив за читанням, і написанням різного роду програм (олімпіадно-орієнтованих). Від Ірини Юріївни я багато дізнався про Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) і, зокрема, про спеціальність Системне програмування
і про те, що вчиться на цій спеціальності досить складно, але мене це не лякало, бо вступ до цього ВНЗ відкривав переді мною великі перспективи і давало можливість більше заглибитися у чудовий світ комп’ютерних технологій. У той же момент я визначився і з ВНЗ, і зі спеціальністю, на яку хотів вступити. Так само, за ініціативою Ірини Юріївни, я брав участь в олімпіадах з інформатики.
У 2009 році почав навчання в ДонНТУ, за фахом Комп’ютерні системи діагностики
. Після закінчення 1-го курсу перевівся на спеціальність Системне програмування
і потрапив у німецьку групу. Перехід до німецької групи означав можливість стажування в одному з університетів Німеччини.
У квітні 2013 році в складі команди ДонНТУ брав участь в олімпіаді з системного програмування в м. Харків. Завдяки ретельній підготовці під керівництвом викладачів Шевченко Ольги Георгіївни та Іванова Олександра Юрійовича, команда ДонНТУ посіла перше місце в командному заліку, а в особистому – третє.
Наприкінці четвертого курсу вперше з’явився набір в німецьку магістратуру з моєї спеціальності – Системне програмування
, яку я вибрав без сумніву і вступив без проблем.
У липні 2013 року був запрошений на двомісячну академію в компанію Binary Studio, де не тільки познайомився з сучасними технологіями, але також дізнався, що таке командна робота. Так само академія була часом чудового спілкування з цікавими людьми.
У серпні 2013 року, з ініціативи викладача німецької мови, Лукінової Вікторії Юріївни, був на курсах німецької мови в університеті Ганновера, Німеччина. Місяць, проведений у Німеччині, дозволив мені не тільки підняти рівень знання мови, а й насолодитися спілкуванням з цікавими людьми з різних куточків нашої планети, з деякими з яких, я спілкуюся і донині.
На початку п’ятого курсу я дізнався, що завдяки моєму керівнику професору Володимиру Андрійовичу Святного, я став одним із щасливчиків, хто потрапив на стипендію Ейлера. У березні 2014 я і ще п’ятеро моїх однокурсників поїхали на місяць до університету Штутгарта до Німеччини на переддипломну практику. Там, в інституті динамічних систем, я займався розробкою невеликої частини системи для покращення позиціонування GPS, а також трохи попрацював з великим 3D-принтером, що друкує бетоном. Наприкінці практики я отримав запрошення від професора Заводного (директор інституту) писати магістерську в Штутгарті. Після обговорення з німецькою стороною і Володимиром Андрійовичем, ми вибрали таку тему для магістерської роботи: Алгоритми планування траєкторій руху з урахуванням перешкод та використання похідних вищого порядку
.
За роки, проведені в університеті, познайомився з безліччю цікавих людей, у яких є чому повчитися, а також зрозумів, що таке справжня самоосвіта та до чого потрібно прагнути.
Плани на майбутнє
Продовжувати подальше самовдосконалення, як в особистому, так і в професійному плані. Хочу побувати в якомога більших куточках нашої планети, а також зробити цей світ хоч трішечки кращим. :)