ДонНТУ   Портал магістрів

Бих Анна Андріївна

Факультет менеджменту

Кафедра економічної кібернетики

Спеціальність Економічна кібернетика

Моделювання діяльності вугледобувного підприємства в умовах реструктуризації

Науковий керівник: д. т. н., проф. Дмитрієв Ольга Анатоліївна

Резюме Біографія Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Введення
• 1. Актуальність теми
• 2. Мета і завдання дослідження, плановані результати
• 3. Огляд досліджень і розробок
• 4. Характеристика сучасного стану розвитку вугледобувних підприємств України
• 5. Побудова контекстної діаграми процесу видобутку вугілля
• Висновки
• Список джерел

Введення

Україна володіє широким спектром джерел енергії: вугілля, ядерне паливо, гідроенергія, нафту і газ. Проте вугілля залишається найбільш доступним і стійким джерелом енергії в світі, і є одним з основних вкладників у світове енергопостачання.

Вугільна промисловість України є однією з найбільш важливих в народногосподарському комплексі. Саме вона відіграє ключову роль у металургійному та паливно-енергетичному балансі країни. У сучасних умовах функціонування економіки України вкрай важливим є питання підвищення конкурентоспроможності продукції металургії та забезпечення енергетичної безпеки України.

1. Актуальність теми

У сучасних умовах ринкової економіки дуже важливим є питання підвищення конкурентоспроможності продукції металургії та забезпечення енергетичної безпеки України. Обсяги виробництва в металургії дають близько 40% валютних надходжень на Україну і більше 10% надходжень до державного бюджету України [1]. У структурі виробництва металопродукції за січень – вересень місяці в 2013 році відбулося зростання обсягів виробництва таких видів продукції: чугуну – 21904 тис. тон, сталі – 24847 тис. тон, прокату – 22016 тис. тон, або, відповідно, 102,5%, 101% і 100,3% до фактичного виробництва в аналогічному періоді 2012 року. Разом з тим, спостерігається спад таких видів продукції, як: концентрат, кокс, труби, феросплави [7, 10].

У той же час аналіз тенденції розвитку енергетики свідчить, що в структурі світових запасів органічного палива на вугілля припадає 67%, на нафту – 18% і на природний газ – 15%. В Україні ці показники становлять відповідно 95,4%; 2% і 2,6%. Прогнозні запаси вугілля становлять 117,5 млрд тон, з них промислових запасів на діючих шахтах – 6,5 млрд тон, з яких 3,5 млрд тон (54%) – енергетичне вугілля. Тобто ці запаси дозволяють стабільно видобувати по 100 млн тон вугілля протягом 50 років, а при нинішніх темпах видобутку, тільки шахти Донбасу забезпечують видобуток протягом 100 років [7].

Енергетичною стратегією України прогнозується, що обсяги споживання вугілля двома найбільшими промисловими споживачами, ТЕС та коксохімічною промисловістю, до 2030 року становитимуть 63 млн тон і 39,8 млн тон відповідно [7]. Тому одним з найважливіших напрямів підвищення конкурентоспроможності металургії та енергетичної безпеки країни є збільшення обсягів видобутку вугілля, з урахуванням наявності відповідної ресурсної бази.

Проте динаміка основних показників стану вугільної промисловості свідчить про розвиток кризових явищ у цій галузі. Скорочення кількості діючих шахт (з 276 в 1991 р. до 153, з яких 106 – державні, в 2012 р. [10]) і, відповідно, потужностей вуглевидобутку призвело і до зниження обсягів постачання вугілля на внутрішній ринок державними вугільними підприємствами (з 57 млн тон в 1997 р. до 28 млн тон в 2007 р. [10]).

Причиною цього явища є те, що вуглевидобувні підприємства галузі втрачають своє основне значення, що вимагає їх реструктуризації. В останні 10–15 років реструктуризація є одним з основних інструментів реформування вугільної промисловості. Однак, її низька ефективність пояснюється відсутністю дієвої системи управління цим процесом і, зокрема, розроблених моделей, методів та інформаційних технологій.

2. Мета і завдання дослідження, плановані результати

Метою дослідження є розробка методів і моделей ефективного управління та аналізу показників вугледобувного підприємства в умовах реструктуризації.

Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

1. Провести аналіз діяльності вугледобувних підприємств у сучасних умовах.
2. Визначити завдання реструктуризації.
3. Визначити проблеми, що найчастіше зустрічаються в процесі реструктуризації.
4. Провести аналіз існуючих методів і моделей управління підприємствами в умовах реструктуризації.
5. Об'єднати різні напрямки реструктуризації в уніфікований підхід та формування рекомендацій з її проведення.
6. Розробка моделі оцінки ефективності роботи системи показників вугледобувного підприємства в умовах реструктуризації.

Об'єкт дослідження: економічні показники вуглевидобувних підприємств в умовах реструктуризації.

Предмет дослідження: моделі та методи аналізу і оптимізації показників вугледобувних підприємств в умовах реструктуризації.

У рамках магістерської роботи планується отримання актуальних наукових результатів за наступними напрямками:

1. Розробка моделі оцінки економічного стану вугледобувного підприємства.
2. Визначення причин виникнення кризових явищ.
3. Модифікація відомих методів оцінки стану підприємства в умовах реструктуризації.

3. Огляд досліджень і розробок

Проблемам управління та реструктуризації вугільної промисловості присвячені роботи зарубіжних і вітчизняних вчених: Н. А. Архипов, А. С. Астахов, А. Н. Дулін, А. П. Красавін, Г. Л. Краснянський, К. К. Кузнецов, С. С. Лихтерман, Н. Я. Лобанов, Ю. Н. Малишев, Є. В. Петренко, А. А. Петросов, М. А. Ревазов, В. А. Харченко, В. А. Шестаков, М. А. Ястребинський та ін.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є роботи економістів – А. Г. Аганбегяна, А. Р. Белоусова, Е. Е. Гавріленкова, Е. Т. Гайдар, В. Н. Лексіна, А. В. Мартинова, А. С. Некрасова, Р. М. Нуреева, С. Г. Сінельнікова, А. В. Улюкаева, Е. Г. Ясіна. Методологічною базою також є дослідження досвіду російських реформ – Б. М. Генкіна, Л. А. Гордона, Т. И. Заславскої, Р. І. Капелюшнікова, В. В. Комаровского, Т. М. Малеевої, І. М. Модель. Підходи, методи та моделі російських вчених, що працюють над проблемами реструктуризації вугільної галузі – А. Б. Ковальчука, Г. Л. Краснянского, А. А. Макарова, Ю. Н. Малишева, В. Н. Попова, А. Н. Рожкова, А. Б. Яновского.

Сучасні напрямки в реструктуризації вугледобувних підприємств вимагають розробки нових підходів, методів і моделей спрямованих на створення умов не тільки для зміни структури управління, активів і витрат підприємства, а й розширення виробництва.

4. Характеристика сучасного стану розвитку вугледобувних підприємств України

На території України знаходяться три вугільних басейни (Донецький, Львівсько-Волинський і Дніпровський ), найбільшим з яких є Донецький басейн (87% доведених резервів в Україні). З точки зору геології, більшість вугільних пластів є малопотужними (товщина приблизно 0,6–1,5 м.), які залягають порівняно глибоко (приблизно 1000–1300 м.) і характеризуються як вибухонебезпечні за високого вмісту газу у вугільних породах. Через вибухонебезпечність видобуток українського вугілля є складним завданням, як з технологічної, так і екологічної точок зору [4, 8].

Ускладнює становище на зовнішньому ринку наявність великих конкурентів, які володіють високоякісними запасами вугілля: Німеччина, Польща, США. З тих пір, як в 2012 році США активно почали добувати сланцевий газ, кількість вугілля на їх внутрішньому ринку стало надлишковим, що зумовило збільшення поставок на зовнішній ринок в 2012 році на 29%. Ще одним негативним фактором у загальній тенденції на зовнішньому ринку є світовий спад попиту на металопродукцію.

Що стосується позитивних факторів, що впливають на вугільну галузь України, то слід виділити: поступовий перехід на вугілля, як джерело енергії; прагнення до будівництва заводів з газифікації вугілля з китайськими підприємцями; спрямованість на зменшення залежності від російського газу [7].

Аналізуючи динаміку видобутку вугілля підприємствами України в січні – листопаді 2012 і 2013 рр., яка представлена малюнку 1 [7], слід зазначити, що видобуток вугілля в Україні за підсумками січня – листопада зменшився на 3,2%, до 76,1 млн тон. Видобуток коксівного вугілля зменшився на 4,8%, до 21,64 млн тон, енергетичного вугілля – на 2,6%, до 54,51 млн тон.

Вуглевидобувні підприємства, що входять до сфери управління Міненерговугілля, в січні–вересні поточного року скоротили видобуток вугілля на 7,4% до 17,49 млн тонн. Видобуток коксівного вугілля скоротився на 8,2% – до 4,9 млн тонн, енергетичного – на 7%, до 12,59 млн тонн.

Проаналізуємо динаміку видобутку і споживання вугілля в Україні за 2000–2013 рр.

5. Побудова контекстної діаграми процесу видобутку вугілля

Реструктуризація вугільної промисловості – це новий процес для України. У наукових виданнях можна відзначити наявність різноманітних визначень поняття реструктуризація. Трактується воно у вузькому розумінні – як зміна організаційної структури галузі, і саме таке визначення було покладено в основу існуючих підходів до реструктуризації вугільної промисловості України.

Але є й інше трактування – в широкому розумінні, як безперервний процес адаптації управління діяльністю підприємства (галузі) до ринкових умов, які постійно змінюються, з метою забезпечення виживання та підвищення конкурентоспроможності підприємства. Цей процес охоплює всі сфери діяльності (управлінської, виробничої, фінансової та ін.). І економічних відносин (у тому числі і відносин власності) [4].

Зокрема, М. Д. Аистова виділяє такі основні етапи проведення реструктуризації: повна діагностика підприємства, аналіз і розробка концепції, програма реструктуризації, реалізація програми реструктуризації [2]. В основному автори схематично зображують послідовність виконання етапів, але основним їх недоліком є відсутність узгодженості окремих етапів і напрямів реструктуризації між собою. Тому доцільно подати процес реструктуризації у вигляді наступних послідовних етапів:

Для того, щоб визначити передумови та підходи до реструктуризації вугільної галузі, необхідно розуміти специфіку та сутність процесу видобутку вугілля. Для цього була розроблена контекстна діаграма процесу видобутку вугілля за допомогою IDEF0 методології.

Нотація IDEF0 була розроблена на основі методології структурного аналізу і проектування SADT (Structured аналіз і проектування Техніка), затверджена в якості стандарту США і застосовується в багатьох проектах, пов'язаних з описом діяльності підприємств. Це робить можливим використовувати методологію IDEF0 як єдиної мови для обміну інформацією між організаціями, аудиторами, експертами. IDEF0 набула широкого поширення і є, зокрема, стандартом в таких міжнародних організаціях, як НАТО і МВФ [9].

У IDEF0 модель будується як сукупність взаємодіючих робіт і функцій. Функціональна орієнтація в даному випадку є принциповою. Функції системи аналізуються незалежно від об'єктів, якими вони оперують, що дозволяє точно змоделювати логіку і взаємодія процесів.

Кожна IDEF0 – діаграма містить блоки і дуги. Блоки зображують функції модельованої системи. Дуги пов'язують блоки разом і відображають взаємодії і взаємозв'язку між ними.

Стандарт IDEF0 вимагає, щоб у діаграмі було не менше трьох і не більше шести блоків. Ці обмеження підтримують складність діаграм і моделі на рівні, доступному для читання, розуміння і використання.

Кожна сторона блоку має особливе, цілком певне призначення. Ліва сторона блоку призначена для входів, верхня – для управління, права – для виходів, нижня – для механізмів. Таке позначення відображає певні системні принципи: входи перетворюються у виходи, управління обмежує або пропонує умови виконання перетворень, механізми показують, що і як виконує функція.

Стрілки являють собою якусь інформацію і називаються іменниками. У стандарті IDEF0 розрізняють п'ять типів стрілок.

Вхід – об'єкти, що використовуються і перетворені роботою для отримання результату (виходу). Допускається, що робота може не мати ніякої стрілки входу. Стрілка входу малюється як вхідна в ліву грань роботи.

Управління – керуюча інформація діями роботи. Зазвичай керуючі стрілки несуть інформацію, яка вказує, що повинна виконувати робота. Кожна робота повинна мати хоча б одну стрілку управління, зображується як вхідна у верхню грань роботи.

Вихід – об'єкти, в які перетворюються входу. Кожна робота повинна мати хоча б одну стрілку виходу, виходить з правої грані роботи.

Механізм – ресурси, які виконують роботу. Стрілка механізму малюється як вхідна в нижню грань роботи. На розсуд аналітика стрілки механізму можуть не зображуватися на моделі.

На першому етапі будується блок виду чорний ящик

Таким чином, весь процес видобутку вугілля представляється у вигляді чорного ящика. Зліва на блок надходять входи: замовлення, електроенергія, дерево, водооснащеніе. Виходами з блоку є: вугілля на продаж, а також порода.

В результаті декомпозиції виділено 4 процесу: підготовка пласта, розробка пласта, підйом вугілля на поверхню, а також обробка пласта.

Кожен з даних блоків також підлягає декомпозиції:

Розроблена функціональна модель надалі послужить основою розробки імітаційної моделі діяльності вугледобувного підприємства в умовах реструктуризації.

Висновки

Проведений аналіз відображає сучасні проблеми, накопичені у вугільній галузі, які значною мірою впливають на інші галузі.

Реструктуризація вугільних підприємств є дуже важливою для України, тому що від цієї галузі залежить енергетична безпека країни.

Ми бачимо, що процес моделювання діяльності вугледобувного підприємства є складним і багатогранним завданням, що пояснюється взаємодією безлічі процесів, що протікають в процесі функціонування підприємства.

Надалі планується розширення і вдосконалення моделі діяльності вугільного підприємства в умовах реструктуризації.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2015 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Список джерел

1. Материал из «Википедии» – свободной энциклопедии. Режим доступа: http://ru.wikipedia.org
2. Аистова М. Д. Реструктуризация предприятий: вопросы управления: Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям / М. Д. Аистова. – М.: Альпина, 2002. – 287 С.
3. Бром А. Е. Динамическая модель потоковых процессов промышленного предприятия / Экономика и управление в машиностроении – 2009. – Т. 1, No 1, – С. 3–11.
4. Бегичева Т. В., Скляренко А. А. Экономические проблемы реструктуризации угольной отрасли // Менеджер. – 2001, № 4 (16) – 16 С.
5. Дудко В. А. Динамическое моделирование ситуационного управления промышленным предприятием: Автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата экономических наук. – Тамбов, 2004. – 17 С.
6. Мухаметшина Л. Ф. Формирование стратегий повышения инвестиционной привлекательности предприятий // Вестник Казанского государственного финансово–экономического института – 2009. – 55 С.
7. Ежегодный отчет Baker Tilly International по угольной отрасли Украины. Режим доступа: http://www.bakertilly.ua/media/Baker%20Tilly%20–%20Report_coal_industry_rus.pdf
8. Петренко А. В., Кравченко В. С. О направлениях инвестирования реструктуризации угольных предприятий. Режим доступа: http://scilance.com/library/book/43277
9. Новоселова О.  В. Когнитивные технологии проектной деятельности. Методическое пособие для студентов. – 13 С.
10. Министерство энергетики и угольной промышленности Украины.Режим доступа: http://www.dpvu.com.ua/