ДонНТУ   Портал магістрів

Матрос Тетяна Сергіївна

Факультет менеджменту

Кафедра економічної кібернетики

Спеціальність Економічна кібернетика

Моделювання економічної безпеки в нестаціонарних умовах діяльності підприємств

Науковий керівник: д. е. н., доцент Касьянова Наталія Віталіївна

Резюме Біографія Реферат

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• Вступ
• 1. Актуальність теми
• 2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати
• 3. Огляд досліджень та розробок
• 4. Використання системно-динамічного підходу для оцінки економічної безпеки підприємства
• Висновки
• Перелік посилань

Вступ

Захисту економічних інтересів підприємства досі приділялося мало уваги, хоча ця проблема дуже актуальна. В умовах розвитку ринкових механізмів в економіці, зростання приватного підприємництва дуже важливим завданням економічної науки і практики господарської діяльності підприємств стає забезпечення економічної безпеки.

Особливість безпеки в туризмі полягає в великій глибині її проникнення в складність взаємозв’язків між його складовими елементами. Оскільки більша частина туристських підприємств має невеликі розміри, ризики типові для туристської індустрії і так чи інакше повинні вписуватися в єдину регіональну систему управління, де переслідується мета забезпечення тривалої дієздатності, підвищення безпеки і конкурентоспроможності туристичних організацій на ринку.

1. Актуальність теми

Гострими проблемами для функціонування підприємств в даний час стали криміналізація суспільства, що охоплює більшість мало ефективно працюючих підприємств у багатьох галузях економіки; корумпованість державних чиновників і правоохоронних органів, які не бажають боротися з організованою злочинністю. А якщо сюди додати ще й недостатню освітленість проблеми економічної безпеки підприємств в нормативно-законодавчих актах, то можна зробити висновок про те, сьогодні перед більшістю підприємств стоїть гостра проблема створення і застосування оцінки та забезпечення своєї економічної безпеки.

Підтвердженням великої актуальністі проблеми забезпечення економічної безпеки підприємств служить і той факт, що на багатьох великих підприємствах немає ефективно функціонуючої наукової оцінки економічної безпеки, теоретичної бази, що істотно знижує ефективність їх функціонування і обумовлює існуючий зараз великий попит на наукові розробки в області проблем забезпечення економічної безпеки.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що дана проблематика має дуже велику актуальність не тільки для економічної науки в умовах слабкої розробленості і вивченості питань економічної безпеки підприємств, а й для практики роботи підприємств.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Метою роботи є розробка системно-динамічної моделі оцінки економічної безпеки підприємства.

Основні задачі дослідження:

1. Вивчити використання системно-динамічного підходу для оцінки економічної безпеки підприємства.
2. Обґрунтувати системно-динамічне моделювання та його роль в сучасних аналітичних дослідженнях.
3. Проаналізувати поняття економічної безпеки і ризиків підприємства.
4. Розробити концептуальну модель оцінки економічної безпеки у логіко формальному описі на основі аналізу причинно-наслідкових зв’язків.
5. Описати системно-динамічну модель оцінки рівня економічної безпеки підприємств за допомогою математичних рівнянь.
6. Сформувати систему ухвалення рішень щодо визначення рівня економічної безпеки за результатами експериментального моделювання.

Об’єкт дослідження: економічна безпека підприємств туристичного бізнесу.

Предмет дослідження: розробка системно-динамічної моделі оцінки економічної безпеки підприємства.

В рамках магістерської роботи планується отримання актуальних наукових результатів по наступним напрямкам:

1. Розробка концептуальної моделі оцінки економічної безпеки у логіко;-формальному описі на основі аналізу причинно-наслідкових зв’язків.
2. Розробка системно-динамічної моделі оцінки рівня економічної безпеки підприємства за допомогою математичних рівнянь.
3. Формування системи ухвалення рішень щодо визначення рівня економічної безпеки за результатами експериментального моделювання.

3. Огляд досліджень та розробок

Сучасна економічна реальність така, що ОПР змушена приймати рішення, діючи в рамках складного і швидкоплинного навколишнього середовища. З кінця 1970-х рр. дослідниками був введений в обіг термін прийняття рішень у динамічному середовищі, який, як прийнято вважати, найбільш повно охарактеризував Б. Бремер. Згідно досліднику, для ситуації прийняття рішень в динамічно складному середовищі характерно наступне:

1. Необхідність прийняти кілька рішень для досягнення поставленої мети, кожне з яких має розглядатися в контексті інших рішень.
2. Прийняті рішення не є незалежними: кожне наступне рішення обмежена наслідками прийнятих раніше і в свою чергу накладає обмеження на подальші рішення.
3. Середа прийняття рішень змінюється як сама по собі, так і внаслідок прийнятих рішень.
4. Рішення приймаються в реальному часі (тобто безпосередньо в процесі зміни середовища прийняття рішень) [7].

Прийняття рішень в динамічному середовищі характерно для таких поширених явищ, як, наприклад, вибір маршруту при русі автомобіля, інвестування на фондовому ринку в умовах високої волатильності цін, командування армією в ході бою, диспетчерський контроль за авіаперевезеннями, управління поставками і логістикою тощо. Згідно Бремер, дослідження в цих областях і дали поштовх розвитку даній області. Основи досліджень щодо прийняття рішень в динамічному середовищі були закладені японським дослідником М. Тода. Далі специфіка прийняття рішень в динамічному середовищі вивчалася в різних областях: у поведінці інвесторів на ринку акцій; в галузі державного управління; управління транспортом; в охороні здоров’я; у виробництві та управлінні запасами (Джон Стерман, Беррі і Броадбент), в області пожежегасіння тощо. Досвід досліджень у цій області був послідовно узагальнений в працях Едвардса, Рапопорта, Функе, Стерман.

Найбільш важливим фактором прийняття правильного рішення є наявність у ОПР коректної інтелектуальної моделі ситуації навколишнього світу. Інтелектуальні (ментальні) моделі ОПР являють собою результат когнітивних процесів сприйняття навколишнього світу і особливостей мислення людини. Коли інтелектуальна модель ОПР відрізняється від реальної, то рішення, прийняті на основі подібної моделі, неминуче помилкові. Отримані результати досліджень дозволили зробити важливий висновок: в процесі виявлення і вирішення управлінської проблеми ОПР концептуалізує ситуацію, що склалася за допомогою своїх інтелектуальних моделей, а потім на цій основі робить висновки щодо стану середовища і приймає рішення щодо необхідних коригувальних дій з досягнення поставлених цілей.

У ситуації необхідності прийняття рішення ОПР часто не має іншого шляху, ніж скористатися стратегією спрощення реальності [6].

4. Використання системно-динамічного підходу для оцінки економічної безпеки підприємства

Почнемо з теорії економічної безпеки. Для будь-якої теорії питання визначень і термінології є досить важливим. Визначення термінів, покладені в основу будь-яких міркувань, логічних побудов, впливають на їх кінцевий результат. В основі визначень завжди знаходиться той чи інший підхід, ставлення автора до проблеми, його система поглядів, спосіб мислення, спосіб дії.

У літературі, дослідженнях на тему безпеки дано достатню кількість визначень, як безпеки, так і економічної безпеки підприємств. Кожне з цих визначень, безумовно, має право на існування і є, по суті, найбільш концентрованим вираженням поглядів кожного учасника на саме поняття безпеки, а також на діяльність по забезпеченню безпеки.

Два підходи до визначення безпеки.

Перший підхід заснований на використанні понять загрози і захищеності від загроз. Другий підхід, уникаючи вживання поняття загрози у визначенні безпеки, базується на управлінських або економічних поняттях: ефективність, досягнення мети, функціонування, розвиток. Існують також визначення, що об’єднують або змішуючі обидва підходи.

Визначення, що відноситься до першого підходу: Під економічною безпекою підприємницької структури будемо розуміти захищеність її життєво важливих інтересів від внутрішніх і зовнішніх загроз, тобто захист підприємницької структури, її кадрового та інтелектуального потенціалу, інформації, технологій, капіталу і прибутку, яка забезпечується системою заходів спеціального правового, економічного, організаційного, інформаційно-технічного і соціального характеру.

Визначення, що поєднують елементи першого і другого підходів: Економічна безпека підприємства – це стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загроз і для забезпечення стабільного функціонування підприємства в даний час і в майбутньому [2].

Економічна безпека підприємства (фірми) – це такий стан даного господарського суб’єкта, при якому життєво важливі компоненти структури та діяльності підприємства характеризуються високим ступенем захищеності від небажаних змін.

Визначення, що відносяться до другого підходу:

Безпека підприємства – це такий стан його правових економічних і виробничих відносин, а також матеріальних, інтелектуальних та інформаційних ресурсів, яке виражає здатність підприємства до стабільного функціонування [4].

Економічна безпека підприємства – це стан підприємства, що характеризується його здатністю нормально функціонувати для досягнення своїх цілей при існуючих зовнішніх умовах і їх зміну в певних межах. Під нормальним тут розуміється таке функціонування підприємства, яке в існуючих зовнішніх умовах забезпечує досягнення підприємством поставлених цілей оптимальним чином або достатньо близьким до нього.

Два підходи до визначення безпеки говорять про наявність двох відповідних їм точок зору на сутність поняття безпеки.

Перша. Існує об’єкт (підприємство), що характеризується серед інших наявністю якогось виділеного параметра (структури, нормального функціонування, життєво важливих інтересів, потреб, існування, прогресивного розвитку, тощо). Існують (a priori) загрози цим параметром – явища, здатні вплинути на нього небажаним чином. Якщо ж цей параметр захищений від загроз, то забезпечена і безпеку об’єкта. Іншими словами, спочатку передбачається наявність у об’єкта якогось основного, важливого параметра, і обов’язково існування загроз цим параметром. Потім робиться припущення (досить сміливе), що якщо цей параметр захищений від таких загроз, то це і є стан безпеки всього об’єкта. При цьому критерій захищеності параметра, часто відсутня, втім, як і обґрунтування вибору саме цих параметра і критерію.

Друга. Існує об’єкт (підприємство) і у нього є цілі, які він намагається досягти. Об’єкт має деяку внутрішню структуру (середовище) та існує в деякій зовнішньому середовищі. В силу певних властивостей внутрішньої структури (середовища) весь об’єкт може володіти деяким властивістю, (знаходитися в стані), званому безпека. Це означає, що якщо зовнішнє середовище і робить на нього негативний вплив в певних межах, то об’єкт все одно функціонує і досягає своїх цілей. Як втім, якщо середу і не чинить на нього таких впливів, тобто загроз. І якщо зміна зовнішніх умов не виходить за певні межі, то функціонування і досягнення ним своїх цілей гарантовано. Хотілося б підкреслити, що перший підхід розглядає економічну безпеку скоріше як необхідна умова досягнення підприємством своєї мети, а другий – скоріше як достатня умова.

З точки зору авторів, другий підхід є логічно більш правильним і практично більш ефективним. Відзначимо, що при його реалізації система безпеки підприємства може надавати управляючі на підприємство, підвищуючи надійність функціонування.

У світлі даних вище визначень ставлення управління і забезпечення економічної безпеки підприємства видається важливим і багатогранним теоретичним питанням [2].

Концепція безпеки підприємства висловлює систему поглядів на проблему безпеки підприємства на різних етапах і рівнях виробничої діяльності, а також основні принципи, напрями і етапи реалізації заходів безпеки. Зарубіжний і вітчизняний досвід забезпечення безпеки свідчить, що для боротьби з усією сукупністю злочинних та протиправних дій необхідна струнка і цілеспрямована організація процесу протидії. Причому в організації цього процесу повинні брати участь професійні фахівці, адміністрація фірми, співробітники і користувачі, що і визначає підвищену значимість організаційної сторони питання.

Головною метою економічної безпеки підприємства є забезпечення його стійкого і максимально ефективного функціонування в даний час і забезпечення високого потенціалу розвитку і зростання підприємства в майбутньому. Загалом, вигляді цілі і завдання економічної безпеки можна зобразити у вигляді схеми (рис. 1) [4].

Виконання кожної з цих цілей економічної безпеки підприємства є основою для нормального функціонування. Детальна розробка та контроль над виконанням цільової структури економічної безпеки підприємства є досить важливою складовою частиною процесу забезпечення його економічної безпеки.

Необхідність постійно підтримувати економічну безпеку, обумовлена об’єктивною наявністю для кожного суб’єкта господарювання завдань по забезпеченню стабільності функціонування і досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки залежить від того, наскільки ефективно керівництво підприємства уникатиме можливих гагроз і усуватиме негативні наслідки окремих негативних елементів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку підприємства можуть бути усвідомлені або неусвідомлені дії окремих суб’єктів господарювання (органи державної влади, конкуренти); збіг обставин об’єктивного характеру (стан фінансової кон’юнктури, наукові відкриття) [2].

Основні та функціональні цілі обумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки (рис. 2).

Відповідно до загальної методології пропонується оцінювати економічну безпеку на основі сукупного критерію через зважування і підсумовування окремих функціональних критеріїв, що розраховуються за допомогою порівняння можливої величини збитку підприємству й ефективності заходів щодо його запобігання [1].

Сукупний критерій економічної безпеки суб’єкта господарювання можна розрахувати за формулою:

де

ki – величина окремого критерію по i-функціональної складової;

di – питома вага значимості i-функціональної складової

Оцінка рівня економічної безпеки підприємства здійснюється шляхом порівняння розрахованих значень з реальними величинами цього показника по аналізованому підприємству та аналогічних суб’єктах господарювання [9].

Після розрахунку впливу функціональних складових здійснюється функціональний аналіз заходів для організації необхідного рівня економічної безпеки згідно з відповідним алгоритмом (рис. 3).

Особливе значення в наведеній системі елементів економічної безпеки надається двом факторам – визначення оптимального обсягу виробництва та аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Однак ефективний контроль за даними змінними може успішно здійснюватися тільки за умови відповідності параметрів оцінки економічної безпеки підприємства завданням антикризового регулювання [4].

Антикризове регулювання – це функція антикризового управління, що забезпечує рівноважний стан економічної системи [5].

Головні фактори, що визначають рівень ризику підприємницької діяльності – це зовнішні чинники та внутрішні фактори [11].

Специфіка підприємницьких ризиків в області туристських послуг і визначає її вплив на менеджмент туристської організації. Відповідно до неї слід визначити, як глибоко і в якому напрямку має розвиватися управлінський інструмент, щоб правильно вирішити специфічні проблеми, які притаманні тільки підприємницьким ризикам в туристській галузі [10].

Відповідно до поставленої мети стає необхідним визначити параметри економічної безпеки з використанням засобів імітаційного моделювання на ТОВ Акварелі, коли стане можливим розрахувати адекватні сценарії розвитку ситуації, що дозволить не допустити входження туристичної фірми в зону критичного ризику шляхом запобігання або ліквідації наслідків внутрішніх і зовнішніх погроз стабільності підприємства.

Але перш ніж перейти до етапу розробки математичного варіанту запропонованої моделі треба виконати ряд завдань:

1. Визначити перелік найбільш значущих зовнішніх і внутрішніх загроз економічної стабільності туристичної фірми.
2. Визначити вірогідність виникнення погроз із складеного переліку.
3. Визначити розміри збитку економічної стабільності туристичної фірми, нанесеного в результаті зовнішніх і внутрішніх загроз.
4. Визначити необхідні витрати на запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам або ліквідацію їх наслідків.
5. Визначити необхідні витрати на запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам або ліквідацію їх наслідків.

У таблиці 1 представлена інформація про те, на які види ресурсів туристичної фірми впливають зовнішні і внутрішні загрози.

Таблиця 1 – Вплив зовнішніх і внутрішніх загроз на ресурси туристичного підприємства

№ з/п	Погрози зовнішнього і внутрішнього середовища	Ресурси туристичного підприємства
		Фінансові	Матеріальні	Інформаційні	Кадрові
1	Зниження попиту на туристичні послуги	х	х
2	Зниження рівня і якості життя населення	х	х
3	Висока конкуренція	х
4	Розголошення конфіденційної інформації			х
5	Зниження рівня кваліфікації персоналу				х
6	Завдання шкоди безпеці клієнтам під час користування туристичною послугою	х

З усього вище переліченого можна скласти гіпотезу про взаємодію чинників (рис. 4).

На основі діаграми зворотного зв’язку можлива побудова імітаційної комп’ютерної моделі (комп’ютерної імітації) процесів, що відбуваються в системі.

Таким чином, на підставі вищезазначених факторів була побудована діаграма причинно-наслідкових зв’язків управління економічною безпекою підприємства (рис. 5).

Контури в знаковому орграфі відповідають зворотним зв’язкам, причому, контури, що підсилюють відхилення – контурам позитивного зворотного зв’язку, а контури, що протидіють відхиленню – контурам негативного зворотного зв’язку. Контур підсилює відхилення тоді і тільки тоді, коли він містить парне число негативних дуг або вони всі додатні. У противному випадку такий контур протидіє відхиленню [8].

Ефективність системи економічної безпеки оцінюватиметься за допомогою індикатора економічної стабільності підприємства (рис. 6) [1].

Як видно з рисунку 9 економічна стабільність підприємства визначається на основі даних про позитивний або негативний приріст середнього значення щоденного прибутку підприємства.

Якщо приріст прибутку позитивний, то індикатор рухається у бік економічної стабільності.

Якщо приріст прибутку негативний, то індикатор рухається у бік зони критичного ризику.

Концептуальну модель оцінки економічної безпеки підприємства було математично формалізовано в середовищі Powersim (рис. 7) [8].

Представимо дію системи економічної безпеки за допомогою моделі оцінки економічної безпеки підприємства в Powersim (рис. 8) [3].

Як видно з рисунку 8 прибуток підприємства з урахуванням витрат на економічну безпеку виходить менше, ніж максимальний прибуток, що досягається за відсутності зовнішніх і внутрішніх загроз. Проте витрати на систему економічної безпеки повністю окупаються, якщо порівняти прибуток з урахуванням витрат на економічну безпеку і прибуток з урахуванням заподіяного збитку туристичній фірмі погрозами зовнішнього і внутрішнього середовища.

Висновки

Проблема забезпечення економічної безпеки підприємств потребує вирішення, що стосується абсолютно всіх підприємств і організацій, що ведуть свою діяльність в ринкових умовах. Забезпечувати економічну безпеку необхідно від зовнішніх і внутрішніх впливів, що порушують нормальне функціонування господарської діяльності.

Концепція безпеки підприємства висловлює систему поглядів на проблему безпеки підприємства на різних етапах і рівнях виробничої діяльності, а також основні принципи, напрями і етапи реалізації заходів безпеки.

Головною метою економічної безпеки підприємства є забезпечення його стійкого і максимально ефективного функціонування в даний час і забезпечення високого потенціалу розвитку і зростання підприємства в майбутньому.

В рамках проведених досліджень виконано:

1. Вивчено використання системно-динамічного підходу для оцінки економічної безпеки підприємства, обґрунтувати системно-динамічне моделювання та його роль в сучасних аналітичних дослідженнях.
2. Проаналізовані поняття економічної безпеки і ризиків підприємства.
3. Визначені найбільш значущі зовнішні і внутрішні загрози економічної стабільності туристичної фірми.
4. Розроблена концептуальна модель оцінки економічної безпеки у логіко формальному описі на основі аналізу причинно-наслідкових зв’язків та реалізована в програмному середовищі Powersim .

Подальші дослідження направлені на наступні аспекти:

1. Вдосконалення математичного аппарату розробленої концептуальної моделі оцінки економічної безпеки підприємства.
2. Розроблення системи економічної безпеки на туристичній фірмі.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: грудень 2014 року. Повний текст роботи та матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після вказаної дати.

Перелік посилань

1. Моделирование экономической динамики: Учебное пособие / Клебанова Т. С., Дубовина Н. А., Полякова О. Ю., Раевнева Е. В., Милов А. В., Сергиенко Е. А. – 2-е изд., стереотип. – Х: Издательский дом ИНЖЭК, 2005. – 244 с.
2. Основы экономической безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность) – М.: ЗАО Бизнес-школа / Под ред. Е. А. Олейникова, 1997. – 288 с.
3. Системно-динамическое моделирование в среде POWERSIM: Справочник по интерфейсу и функциям / Сидоренко Н. В. – М.: МАКС–ПРЕСС, 2001. – 159 с.
4. Экономика предприятия: Учебник / Под общ. ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного. – Пер. с укр. 2-го перераб. и доп. изд. – К.: КНЭУ, 2002. – 314 c.
5. Основи антикризового управління: Навч.–метод. посіб. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – 208 с.
6. Предпринимательство / Под ред. проф. В. Я. Горфинкеля, проф. Г. Б. Поляка, проф. В. А. Швандара. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999.
7. Управленческие решения: теория и технология принятия / Балдин К. В., Воробьев С. И. – Учебник для вузов. – М.: Проект, 2008.
8. Концептуальная модель системы экономической безопасности предприятия: Научный журнал Экономика развития / С. В. Кавун – Х.: ХНЕУ., 2013. – С. 97–101.
9. Моделирование финансовых потоков предприятия в условиях неопределённости: Монография / Т. С. Клебанова, Л. С. Гурьянова, Н. Богониколос, О. Ю. Кононов, А. Я. Берсуцкий. – Х.: ИД ИНЖЭК, 2006. – 312 с.
10. Туризм как вид деятельности: Уч. Пособие / Квартальнова В. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 89 с.
11. Системный подход оценки риска. // Управление риском / Егорова Е. Е., 2008. – № 2