Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Вступ
- 1. Зміст функцій управління рухом матеріального потоку промислового підприємства
- 2. Управління матеріальними ресурсами підприємств на основі концепції інтеграції логістики, реінжинірингу бізнес-процесів і контролінгу
- 3. Рекомендації по удосконаленню класифікації методик з управління матеріальними потоками.
- Висновок
- Перелік посилань
Вступ
Актуальність теми полягає в тому, що сьогодні всі підприємства стикаються з проблемами матеріального забезпечення, моделювання процесу управління запасами. Пошук шляхів ефективного управління матеріальним забезпеченням підприємств, що здійснюють виробничу діяльність, багато в чому пов'язане з інноваційним підходом до організації системи поставок. Проте в даний час в умовах насиченого ринку в діяльності господарюючих суб'єктів виникає об'єктивна необхідність в освоєнні високих технологій в системі організації матеріальних потоків у виробництві як способу переміщення матеріального потоку від рівня вихідної сировини до стану готової продукції. Ця проблема особливо актуальна в період глобалізації економіки, коли окремі ланки виробничого ланцюжка істотно рознесені в просторі. Таким чином, розвиток технологій організації матеріального забезпечення виробництва є об'єктивною вимогою сучасного ринку.
1. Зміст функцій управління рухом матеріального потоку промислового підприємства
У першому розділі «Зміст функцій управління рухом матеріального потоку промислового підприємства» , розглядається сутність функцій управління, їхня роль та задачі в системі матеріального забезпечення підприємства.[2].
Проблемами матеріального забезпечення займалося багато авторів, наприклад: Г.Л. Бродецький, який розглядає моделі управління запасами; Федорчук Б.К. , Безуглий Б.Д. , Мельникова А.С. запропонували свої методи визначення поточних норм запасів; Новицький Н.І; Річард Томас; Кондратюк О.І.; Пилипенко А.А., Макарівська Т.П.; Бондар М.М.; Туган-Барановський[2].
Можна виділити наступні основні функції управління, які найбільш властиві при організації просування матеріального потоку в межах логістичної системи:
- Планування, яке передбачає ухвалення рішення про напрямок дії для досягнення бажаного результату і зосередження уваги на цілях і стандартах, а також на програмах, що вимагаються для досягнення цих цілей;
- Організація, яка розкриває реалізацію відпрацьованих планів і програм, формування структури та системи управління фірми, забезпечення її діяльності необхідною документацією, тобто організація виробничого процесу;
- Мотивація, завданням якої полягає в тому, щоб члени організації виконували роботу відповідно до делегованих обов’язків а керівництво повинно мотивувати своїх працівників за допомогою створення внутрішнього стимулу до дій;
- Контроль, під яким розуміють вимір роботи і спостереження за нею, зіставлення отриманих результатів із запланованими і при необхідності вживання коригувальних заходів. Контроль необхідний для своєчасного визначення небезпеки, виявлення помилок, відхилень від існуючих стандартів і цим самим створення основи для процесу коригування діяльності фірми.[8]
Незважаючи на те, що провідні закордонні фахівці з теорії менеджменту, зокрема, М. Мескон пропонують виділяти лише чотири класичні функції управління, серед яких планування, організація, мотивація і контроль, але, поряд з цим, низка вітчизняних науковців в своїх працях, серед яких В.М. Хобта, наголошують на необхідності виділення регулювання як самостійної функції з огляду на сучасні умови господарювання та стан більшості промислових підприємств. Враховуючи все вище перелічене, схематично управління матеріальними потоками промислового підприємства представлено на рис. 1:
Управління матеріальним забезпеченням підприємства насамперед передбачає певні дії,які наведені на Рисунок 2.
2.Управління матеріальними ресурсами підприємств на основі концепції інтеграції логістики, реінжинірингу бізнес-процесів і контролінгу
Для ефективного управління матеріальними ресурсами на підприємстві та його вдосконалення важливим є комплексне застосування сучасних підходів. Виявлено, що до таких належить логістика, реінжиніринг і контролінг, які спираються на ряд однакових підходів і принципів, таких як процесний підхід, системний підхід, орієнтація на замовника, підвищення відповідальності працівників усіх рівнів, взаємовигідні відносини з постачальниками, інформаційне забезпечення в реальному режимі часу, постійне поліпшення системи управління та організаційної структури. Вони мають єдині цілі, які полягають у підвищенні гнучкості виробництва, поліпшенні якості продукції та зниженні витрат на виробництво, що відповідає міжнародним стандартам менеджменту якості ISO 9001:2000[4].
Інтеґрація логістики, реінжинірингу та контролінгу системи менеджменту якістю пояснюється тим, що поняття «поліпшення якості» у нових стандартах ISO 9001-2000 розглядається стосовно будь-якої сфери діяльності, оскільки якість продукції – це слідство якісного виконання всіх видів робіт. Інтеґрація нових систем управління та міжнародних стандартів менеджменту якості дозволяє уточнити планування, розподіл ресурсів, оцінку загальної результативності діяльності організації. Інтеґральна система управління матеріальними ресурсами не в змозі охопити увесь зміст логістики, реінжинірингу та контролінгу і розрахована на використання лише їх елементів, що найбільш важливі та придатні для поставленого завдання. Так, найбільш змістовним та продуктивним елементом реінжинірингу є впровадження в систему управління підприємства реінжинірингу бізнес-процесів (РБП).[1].
Складова логістики задовольняє потребу підприємства в управлінні безперервним рухом матеріальних ресурсів на підприємстві. Реінжиніринг бізнес-процесів створює організаційну основу для їх руху, а контролінг надає інформаційно-аналітичне забезпечення та дозволяє відстежувати результати впровадження логістики та реінжинірингу. Системне їх впровадження забезпечує комплексний підхід до управління матеріальними ресурсами. Це відображено на прикладі інтегральної системи управління рухом матеріальних ресурсів на підприємстві
Інтегральна система, що є основою поєднання даних підходів до управління матеріальними ресурсами підприємства, дозволяє виявити спільні сфери діяльності та налагодити взаємодію функцій управління на якісно новому рівні. Інтегральна система управління матеріальними ресурсами залучає найбільш важливі та придатні для вирішення поставленого завдання елементи логістики, реінжинірингу та контролінгу[5].
У дослідженні встановлено послідовність організаційних заходів впровадження інтегральної системи управління матеріальними ресурсами на підприємстві відповідно до життєвого циклу проекту: підготовка, розробка, впровадження та контроль за функціонуванням системи. Проектні роботи зі створення інтегральної системи управління матеріальними ресурсами починаються з формування проектної команди фахівців, до якої входять керівники вищого рівня, висококваліфіковані фахівці відділу постачання, складського й транспортного господарства та відділу кадрів, що швидко сприймають новаторські ідеї, а також зовнішні консультанти з логістики, реінжинірингу бізнес-процесів, контролінгу та інформаційних технологій. Окрім створення постійно діючих підрозділів, формуються команди фахівців, які підтримують комунікаційні технології та вносять корективи до логістичних бізнес-процесів при погіршенні показників їх успішності. Останнім етапом проекту є впровадження контролю якості функціонування інтегральної системи управління матеріальними ресурсами. На цьому етапі внесення змін здійснюються протягом усього життєвого циклу системи відповідно до міжнародних стандартів менеджменту якості ISO 9001:2000[7]. Такий підхід дозволяє виявити слабкі місця, встановити цілі та завдання, які доцільно вирішувати на кожному етапі.
3.Рекомендації по удосконаленню класифікації методик з управління матеріальними потоками.
Управління інформаційними потоками бізнес-діяльності діяльності промислових підприємств включає певні компоненти, а саме стратегічну, функціональну, організаційну, інформаційну і фінансову. Стратегічна компонента складається з цілей підприємства в цілому, а також цілей окремих підрозділів. Таким чином стратегічну компоненту промислових підприємств України можна представити у вигляді дерева цілей, досягнення яких необхідно для отримання оптимальних результатів[9]. Глобальна ціль підприємства (місія) є орієнтиром підприємства, запланованим результатом діяльності. В свою чергу, підприємство - це система, що складається із множини системних одиниць. Тому завдання застосування методу побудови дерева цілей - перетворення головної цілі організації у цілі окремих підрозділів, що працюють разом на один результат, таким чином загальна мета розкладається на окремі складові[10]. Стратегічна компонента управління інформаційними потоками промислових підприємств України є вихідною базою для складання функціональної компоненти, яка також має вигляд ієрархічного функціонального дерева. Наступною складовою управління інформаційними потоками серед зазначених на рисунку 6 є організаційна компонента. Для побудови організаційної компоненти проаналізовано взаємозв’язок між центрами відповідальності. Як відомо основною складовою системи управління (СУ) підприємствами є фінансове управління. Саме для забезпечення дієвого фінансового управління промислових підприємств на рисунку 6 зазначено фінансову компоненту. В основі фінансової компоненти лежить точний опис підприємства у розрізі джерел та структури формування його доходів і витрат з певним розподілом відповідальності. Фінансова компонента будується згідно загального принципу ієрархічності за методом побудови дерева[11]. Фінансова компонента враховує особливості фінансового становища підприємства, отже має розглядатися на кожному промисловому підприємстві окремо. Останньою компонентою управління інформаційними потоками інформаційну компоненту. Інформаційну компоненту можна розглянути через визначення її функцій. Таким чином вищенаведені компоненти мають достатньо високий рівень впливу, а значить правильно визначені і побудовані компоненти забезпечать оптимізацію управління інформаційними потоками промислових підприємств України.
Дані, отримані в результаті дії інформаційної системи управління повинні бути обґрунтовані, систематизовані і доступні. Реальним завданням інформаційної системи управління є перетворення даних в інформацію, що буде відповідати певним інформаційним потребам. Тому цілі перетворення даних в інформацію будуть наступні: визначення стану і тенденції потреб у використанні; обчислення навантаження системи; дослідження відповідності стандартам; ранні попередження і виявлення можливих небезпек. Для гарантії корисного майбутнього використання зібраних даних належним чином, необхідно зробити чотири кроки управління даними. Отже формування ІСУ внутрішніх процесів на промислових підприємствах України потребують певного контролю. З цією метою необхідно встановити певну систему контролю і звітності ще на ранній стадії формування ІСУ. Така система буде здійснюватися управлінцями і буде виконана як автономна прикладна програма для персонального комп'ютера. Таким чином система контролю надасть змогу управлінцям промислових підприємств України не лише проконтролювати формування ІСУ, а й краще зрозуміти її дію. Останнім напрямком визначення підходів до управління інформаційними потоками промислових підприємств України зазначено формалізацію процесу розвитку промислових підприємств. На сонові усього вищенаведеного можна сказати, що методом формалізації виступатиме сформована в процесі дії ІСУ звітність. Складена звітність виступає підсумковою сполучною ланкою між збором інформації і інформаційними користувачами. Для розподілу інформації, повідомлення мають готуватися на регулярній основі, частота і рівень деталізації яких залежать від потреб управлінців в використанні інформації.
Висновки
Сьогодні всі підприємства стикаються з проблемами матеріального забезпечення, моделювання процесу управління запасами. Пошук шляхів ефективного управління матеріальним забезпеченням підприємств, що здійснюють виробничу діяльність, багато в чому пов'язане з інноваційним підходом до організації системи поставок. Проте в даний час в умовах насиченого ринку в діяльності господарюючих суб'єктів виникає об'єктивна необхідність в освоєнні високих технологій в системі організації матеріальних потоків у виробництві як способу переміщення матеріального потоку від рівня вихідної сировини до стану готової продукції. Ця проблема особливо актуальна в період глобалізації економіки, коли окремі ланки виробничого ланцюжка істотно рознесені в просторі. Таким чином, розвиток технологій організації матеріального забезпечення виробництва є об'єктивною вимогою сучасного ринку.
Перелік посилань
- Коверга С.В. Проблеми управління матеріальними потоками промислового підприємства на основі логістичного підходу. С.36-37
- Бауэрсокс Дональд Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок / Бауэрсокс Дональд Дж., Клосс Дейвид Дж.; пер. с англ. – М. : Олимп-Бизнес, 2001. – 640 с.
- 3Резанов А.В. Організація системи управління матеріальними потоками промислового підприємства, 2009р.,№11 с.131-136
- Оревини И.Н. Оценка и выбор поставщика в системе управления материальными ресурсами промышленного предприятия, с.45-42
- Юрасов А.В. Адоптация логистических систем управления товародвижением к коньюктуре потребительского рынка, с.91-95
- Миротин Л.Б. Эффективная логистика / Л.Б. Миротин, Ы.Э. Ташбаев, О.Г. Порошина - М. : Экзамен, 2002 . - 160 с.
- Кальченко А. Г. основи з логістики, 2007. 303с.
- Учебники по логистике. Пособие для студентов экономических специальностей. 2009. 295с.
- Баканов М.И., Шеремет А. Д. Теория анализа хозяйственной деятельности, 1998. 328 с.
- Бандурка А.М. , Червяков И.М., Посылкина О.В. Финансово – экономический анализ, 1999. – 394с .
- Моисеева Н.К. Экономические основы логистики, 2011. 301с.
- Дмитрієв М.В. Бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності промислового підприємства. - М.: Економічна література, 2000. - 175 с.