Реферат за темою випускної роботи
Зміст
- Вступ
- Основний зміст роботи
- 1. Теоретичні основи мотивації персоналу до інноваційної діяльності
- 2. Розвиток науково-методичних основ мотивації інноваційної діяльності
- 3. Рекомендації з вдосконалення системи мотивації інноваційної діяльності
- Висновки
- Перелік посилань
Вступ
Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах господарювання успішне функціонування підприємств базується на постійному підвищенні ефективності виробництва за рахунок інноваційного розвитку та модернізації. Питання активізації інноваційних процесів на даному етапі розвитку економіки України є дуже важливим та суперечливим. З одного боку, існує дієвий механізм державного стимулювання інноваційної діяльності підприємств, присутній ряд альтернативних джерел фінансування та зацікавленість підприємців у втіленні інноваційних процесів [1]. Проте, у той самий час кількість підприємств, що займаються інноваційною діяльністю знизилася з 1758 до 1312 за 2012–2013 роки [2]. Існуюча невідповідність обумовлена тим, що успіх роботи в цьому напрямку залежить не тільки від різноманіття використовуваних форм активізації інноваційної діяльності підприємства, але й від зацікавленості персоналу в розвитку інноваційних процесів.
Мотивація діяльності персоналу є однією з найважливіших функцій менеджменту. Ефективність управлінських рішень зумовлюється тим, наскільки в них враховані спонукальні сили до того чи іншого виду діяльності, де інноваційна діяльність підприємств не є винятком. Ефективний менеджмент в інноваційній сфері також неможливий без знання, розуміння і використання мотивів (спонукальних сил), що підштовхують як окремих працівників, так і трудові колективи до підвищення інноваційної активності та інтенсивності інноваційних перетворень.
Все це говорить про необхідність дослідження мотивації інноваційної діяльності персоналу, тим більше, що вихід вітчизняної економіки із затяжної кризи неможливий без інтенсифікації інноваційної активності підприємств. У цьому зв'язку далеко невипадково підвищення інтересу дослідників до проблем управління інноваційною діяльністю, що знаходить своє відображення в збільшуваному потоці публікацій, присвячених проблемам інноватики.
Виділення інноваційної діяльності, як особливого роду свідомої цілеспрямованої праці людей по створенню нововведень і поширенню їх у господарській системі, призвело до появи інтересу до діяльності інноваторів, їх мотиваційної сфери. В тій чи іншій мірі проблем мотивації в інноваційній діяльності торкалися у своїх роботах такі зарубіжні фахівці як П. Абардійн, Дж. Дамблотон, П. Друкер [12], Д. Канеман, Дж. Нейсбіт, Т. Пітер, Дж. Ронен, А. Тверски, Р. Уотермен, К. де Фриз та інші.
У вітчизняній науці ролі інноваційній діяльності стали приділяти увагу порівняно недавно. Ю. А. Васільчук, Е. Д. Віхлісенко, Н. Д. Гаузнер, М. В. Грачев, Г. К. Іпполітова, Н. А. Клімов, С.І. Кравченко, Н.І. Лапін, А.Г. Поршнева, А. І. Пригожин, П. І. Ратанина, А. О. Румянцева, С. О. Тульчинська [9], А. Г. Фонотова, зробили неоціненний вклад в розвиток вітчизняного дослідження проблем інноваційної діяльності. Проте в основному в цих роботах розглядався зарубіжний досвід, а проблеми мотивації аналізувалися досить фрагментарно.
Проблемам мотивації трудової діяльності особистості присвячено багато робіт фахівців з управління людськими ресурсами, особливо в зарубіжній літературі. Д. Аткінсон, Б. Вайнер, В. Врум, Е. Дісі, Р. Лікерт, Е. Лоулер, Д. Макклелланд, А. Маслоу, Л. Портер Д. Хан [1], Х. Хекхаузен, Ф. Херцберг та інші внесли значний внесок у розробку теорії мотивації праці. У вітчизняній науці різні аспекти мотивації, в тому числі творчої праці, розглядали в своїх роботах Ф. С. Веселков, Л. С. Виготський, Б. М. Генкін [7], Н. А. Горел, Г. Г. Зайцев, А. Г. Здравомислов, С. А. Кугель, Е. С. Кузьмин, А. Н. Леонтьєв, В. М. Маневіч, В.В. Морив, Н.Ф. Наумова, Г. М. Романенкова, В. А. Ядов та інші.
У той самий час, в існуючій економічній літературі не в повній мірі пророблені питання, що стосуються дослідження специфіки мотивації саме інноваційної діяльності. Таким чином, з урахуванням особливого значення мотиваційних процесів в творчій діяльності, вивчення мотивації інноваційної діяльності набуває першочергового значення для практичної роботи з управління людськими ресурсами в новаційній сфері.
Метою магістерської роботи є дослідження теоретичних аспектів та розвиток науково‑методичних основ мотивації персоналу до інноваційної діяльності. Виходячи з мети дослідження, для її досягнення необхідно вирішитинаступні завдання:
- визначити специфіку мотивації інноваційної діяльності персоналу;
- обґрунтувати роль та місце мотивації в управлінні інноваційною діяльністю;
- уточнити сутність системи мотивації персоналу до інноваційної діяльності через характеристику її основних елементів;
- виявити та проаналізувати особистісні мотиви до активізації творчості;
- надати класифікацію форм та методів заохочення працівників до участі в процесі втілення новацій;
- дослідити мотиваційний профіль як інструмент вдосконалення системи мотивації;
- розробити рекомендації щодо вдосконалення системи мотивації персоналу, її впровадження та оцінки ефективності.
Об’єктом дослідження є процес мотивації персоналу до інноваційної діяльності як заохочення робітників до участі в розробці, освоєнню, використанню та комерціалізації новацій шляхом аналізу та задоволення потреб персоналу.
Предметом дослідження виступають елементи системи мотивації персоналу до інноваційної діяльності, їх зв’язок та специфіка функціонування.
Методологічна основа роботи. В роботі використовуються методи системного аналізу та синтезу, методи абстракції та порівнянь, що дозволяють комплексно дослідити багатогранне явище мотивації персоналу з урахуванням специфіки інноваційної діяльності. Теоретичною основою виступають фундаментальні дослідження з теорії менеджменту персоналу, управління інноваційною діяльністю, Законодавство України з питань трудової діяльності, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в розвитку науково‑практичних основ мотивації інноваційної діяльності персоналу та розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення системи мотивації персоналу до інноваційної діяльності. Розроблені рекомендації являють собою інтерес для підприємств, що займаються розробкою та впровадженням новацій, зацікавлені в підвищенні ефективності праці (шляхом мотивації) залученого до інноваційного процесу персоналу.
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження були опубліковані та представлені на наступних конференціях:
- Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Сучасні проблеми управління інвестиційною та інноваційною діяльністю» (м. Донецьк, 2013 р. та 2014 р.)
- V Міжнародна науково-теоретична конференція «Творчий пошук молоді – курс на ефективність» (м. Хмельницький, 2014 р.)
- ІІ Молодіжна міждисциплінарна науково-практична конференція «Актуальні проблеми зайнятості населення України» (м. Донецьк, 2014 р.)
Основний зміст роботи
У Вступі обґрунтовано актуальність теми магістерської роботи, сформульовані мета і завдання роботи, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, показано науково-практичне значення отриманих результатів
У першому розділі роботи Теоретичні основи мотивації персоналу до інноваційної діяльності
планується виявити роль та значення мотивації в управлінні інноваційною діяльністю, обґрунтувати необхідність застосування системи мотивації з метою активізації творчих процесів та подолання інертності персоналу, задіяного в інноваційній діяльності. Також в розділі визначено специфіку мотивації інноваційної діяльності, що полягає в складності та багатогранності її об’єкту, а також уточнено сутність системи мотивації персоналу через характеристику її елементів.
Результати дослідження, свідчать про те, що заходи з мотивації персоналу можуть бути ефективними лише у випадку, коли вони враховують особливості об’єкту мотивації. Інноваційна діяльність є не поодиноким актом впровадження якого-небудь нововведення, а багатогранним процесом (Рис.1).
Комплексність процесу додає особливу складність методів і прийомів управління інноваційною діяльністю. Інновації як об’єкт управління характеризуються невизначеністю та багатоваріантністю, у свою чергу, це визначає особливості методології та організації інноваційного менеджменту [5].
Завдання мотивації інноваційної праці, як однієї з функцій управління, має вирішуватися з урахуванням специфіки та внутрішньої суперечливості цього виду діяльності. По-перше, необхідно домогтися підвищення творчої активності, стимулювати пошук нестандартних рішень, створити і підтримувати атмосферу новаторства і винахідництва. По-друге, в умовах ринкової економіки необхідно забезпечити комерційний результат інноваційної праці, що виражається в конкретних показниках ефективності: зростанні прибутку, зниженні витрат, підвищенні якості продукції [3]. Тож, розглядаючи інноваційну діяльність як об’єкт мотивації доцільним є аналіз мотивації до інноваційної активності та мотивації до комерціалізації інновацій.
Узагальнюючи підходи вчених та враховуючи загальновідому специфіку інноваційної діяльності, можна зазначити, що інноваційна діяльність персоналу як об’єкт мотивації - це здатність та прагнення працівників до розробки і впровадження нововведень шляхом застосування творчих, професійних та інтелектуальних здібностей за умов формування керівництвом потреби персоналу у пізнанні та продукуванні нових знань. На відміну від загальновідомих, запропонований підхід враховує особливий характер інноваційної діяльності та сприяє підвищенню ефективності практичного використання інструментів мотивації з метою спонукання персоналу до підвищення активності в реалізації інноваційних проектів.
Розділ другий Розвиток науково‑методичних основ мотивації інноваційної діяльності
присвячений дослідженню особливостей застосування інструментів мотивації, враховуючи специфіку інноваційної діяльності. Проаналізовано особистісні мотивотворчі фактори заохочення персоналу до інноваційного процесу, а також розглянуто теоретичні аспекти практичного інструменту як мотиваційний профіль персоналу, що є запорукою якісної системи мотивації до інноваційної діяльності. Крім того, в розділі запропоновано класифікацію існуючого різноманіття форм і методів мотивації інноваційної діяльності.
Дослідження форм і методів мотивації праці являє собою одну з найбільш важливих і складних завдань економічної науки. Особливо це стосується тих сфер трудової діяльності, які є не тривіальними і вимагають творчого підходу. Саме до такого роду діяльності можна віднести інноваційну [4].
Методи впливу на персонал з метою активізації інноваційної діяльності залежать від багатьох факторів, що можуть у той чи інші мірі формувати мотиваційне середовище [6]. Складність та різноманіття існуючих засобів мотивації персоналу перешкоджають вибору найбільш доцільних з них та їх практичному застосуванню, що обумовлює необхідність проведення класифікації існуючих форм та методів мотивації.
Виходячи зі систематизації досліджень мотивації інноваційної діяльності та запропонованих різними авторами класифікаційних підходів, доцільно виділити вісім наступних ознак, за якими проведено узагальнену класифікацію форм та методів мотивації персоналу до інноваційної діяльності (Табл. 1.)
Класифікаційна ознака | Форми та методи мотивації |
В залежності від методів впливу | - Адміністративні - Економічні - Соціальні - Психологічні |
В залежності від мотивотворчих факторів, стимулювання з використанням: | - Інтересів до реалізації здібностей, схильностей - Інтересів до розвитку якостей, знань навиків, вмінь - Підвищення іміджу та моральних цінностей |
В залежності від форми економічних відносин: | - Нетрудові майнові - Майново-трудові - Трудові-немайнові |
В залежності від факторів впливу на діяльність підприємства | - Внутрішні - Зовнішні - Короткострокові - Середнєстрокові - Довгострокові |
В залежності від суб’єкту мотивації | - Власники - Менеджери - Окремі колективи - Проектні групи - Персонал |
В залежності від напрямку результатів діяльності персоналу | - Творча діяльність - Підвищення якості робіт - Дотримання строків і обсягів робіт - Підвищення продуктивності праці - Зниження витрат - Підвищення рентабельності діяльності |
В залежності від напрямку інноваційної діяльності | - Ініціація інновацій - Створення новацій - Освоєння нововведень - Використання інновацій - Комерціалізація інновацій |
В залежності від методу винагороди: | - Матеріальна грошова - Матеріальна не грошова - Нематеріальна |
Запропонована класифікація дозволяє судити про складність і різноманітність форм та методів стимулювання персоналу, які можна використовувати для розвитку інноваційної діяльності підприємства. Вона має практичне значення для вибору стратегії управління персоналом та є корисною при впроваджені системи мотивації персоналу на підприємстві.
У третьому розділі роботи Рекомендації з побудови систем мотивації інноваційної діяльності
буде надано практичні рекомендації з мотивування інноваційної діяльності, що мають універсальний характер, тобто їх можна буде застосовувати на будь‑якому підприємстві, яке займається розробкою і впровадженням нововведень. Зокрема, представлено комплекс заходів щодо вдосконалення системи мотивації на основі побудови мотиваційного профілю персоналу, що враховує специфічні потреби робітників, задіяних у інноваційній діяльності.
Крім того, обґрунтовуються принципи та критерії, яким доцільно користуватися при виборі методів мотивації персоналу до інноваційної діяльності та методів подолання анти інноваційних бар’єрів в залежності від стадії сприйняття робітником нововведення та стадії інноваційного процесу. Зроблено розвиток методичних основ та рекомендацій щодо оцінювання діючої або впровадженої системи мотивації персоналу до інноваційної діяльності. Дані рекомендації сприятимуть підвищенню якості діючих систем заохочення персоналу за рахунок вдосконалення системи мотивації до інноваційної діяльності, що призведе до зростання ефективності інноваційної діяльності на підприємстві.
Розділ Охорона праці на підприємстві
являє собою дослідження особливостей забезпечення охорони праці на підприємстві. У роботі проаналізовані умови праці на робочому місці, виявлені причини травматизму і захворюваності, можливі шкідливі виробничі фактори, яки присутні на досліджуваному підприємстві. Також у розділі запропоновано рекомендації з поліпшення умов, охорони праці й пожежної безпеки, соціального та морального мікроклімату працюючих, а також виявлена соціальна та економічна ефективність рекомендацій з поліпшення умов праці.
Висновки
На підставі проведеного дослідження в області мотивації персоналу, у даній роботі здійснено розвиток теоретико-методичних основ управління інноваційною діяльністю, а саме поглиблення знань в області мотивації персоналу до інноваційної діяльності. Основні висновки і результати магістерської роботи зводяться до наступного:
1. Мотивацію і стимулювання у сфері інноваційної діяльності слід розглядати як необхідний елемент системи управління прогресивними змінами на підприємстві, як джерело інтенсифікації інноваційної активності різних суб’єктів [11], як дієвий засіб подолання інертності їх мислення.
2. Для активізації інноваційної діяльності на підприємстві необхідна відповідна система мотивації працівників. У роботі надані пропозиції щодо стимулювання працівників до інноваційної діяльності. Для цього визначені мотиваційні фактори, які впливають на працівників і керівництво підприємства, проаналізовані особливості застосування методів мотивацій та виявлені найбільш дієві з них, виходячи зі специфіки інноваційної праці. Проведені дослідження при практичному їх використанні у формуванні стратегії управління персоналом, а саме побудові системи мотивації, дозволяють зробити висновки про підвищення її ефективності та дієвості.
3. Вдосконалення системи мотивації працівників в напрямку заохочення їх до інноваційної активності можливе за рахунок використання дієвих інструментів системи, застосування провідних методів стимулювання персоналу та обов’язкової всебічної оцінки ефективності проведених заходів [8].
Примітка. Остаточне завершення написання кваліфікаційної роботи магістра та її захист заплановано на грудень 2014 року. На момент публікації автореферату робота магістра знаходиться на стадії розробки. Повний текст роботи та матеріали по темі роботи можуть бути отримані у автора або його наукового керівника після зазначеної дати.
Перелік посилань
1. Кравченко С. І., Корнєва О. В. Активізація інноваційних процесів в Україні в контексті розвитку світової економіки // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики
. – Львів: Видавництво Національного університету Львівська політехніка
, 2010. – 236‑237 с.
2. Статистичний щорічник України за 2013 рік. – К.: Державний комітет статистики України, 2013.
3. Семикіна М. В. Інноваційна праця в конкурентному середовищі: загальна методологія, мотиваційні основи регулювання: монографія / М. В. Семикіна, Л. А. Коваль. – Кіровоград: Степ, 2002. – 212 с.
4. McAllister R. B., Vandlen C. E. Motivating employees in R&D. Cornell HR Review, October 2010.
5. Кравченко С. І., Парвіна Т. Г. Теоретичні основи формування механізму управління інноваційною діяльністю // Економіка пром-сті. – 2008. – № 4. – С. 146‑160.
6. Шагалова Т. В. Развитие форм и методов стимулирования инновационной деятельности на предприятиях Нижегородской области / А. Л. Мазин, Т. В. Шагалова // Промышленное развитие России: проблемы, перспективы: тр. VIII междунар. науч.-практ. конф. преподавателей, ученых, специалистов, аспирантов, студентов: в 4 т. / Всерос. гос. инженер. -пед. ун-т. – Н. Новгород, 2010. – Т. 2. – С. 26‑31.
7. Генкин Б. М. Экономика и социология труда: [учебник для вузов] / Б. М. Генкин. – М.: Издат. группа НОРМА-ИНФРА. М, 1999. – 384 с.
8. Кравченко С. І., Недбаєва В. М. Формування системи мотивації інноваційної діяльності працівників підприємства Наукові праці ДонНТУ, 2005.
9. Тульчинська С. О. Функціонування організаційно-економічного механізму інноваційного процесу // Стратегічні пріоритети – 2008. – №1 (6) – 89‑95 с.
10. Дитгер Хан "ПиК: Планирование и контроль: концепция контроллинга"/ Под ред. А. А.Турчака, Л. Г. Головача, М. Л. Лукашевича – М.: ФИНАНСЫ И СТАТИСТИКА, 1997.
11. Богиня Д. П. Інноваційна праця в умовах трансформації економіки // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії – 2008. – №2 (12) – С. 40‑43.
12. Друкер П. Ф. Управление, нацеленное на результаті: Пер. с англ. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1992.