Дитинство
Я, Ємець Олександр Едуардович, народився 31 березня 1991 року в м. Білозерське Донецької області. Моя мама - Ємець Вікторія Миколаївна 1974 року народження, домогосподарка. Мій батько - Ємець Едуард Олегович 1973 року народження, гірничий майстер. У віці 3 років мене віддали в дитячий садок «Оленушка», виховувався я там до 7 років. Дитиною був слухняною, допитливим, брав участь у всіх проведених заходах. Дитячий садок залишив багато цікавих спогадів і дуже багато друзів з якими я продовжував навчання в школі, і навіть з деякими в університеті.
Школа
У 1998 році я пішов у перший клас Білозерської загальноосвітньої школи № 18. Мою першу вчительку звали Любов Миколаївна, я дуже вдячний їй за доброту, терпіння і турботу. Протягом усього періоду навчання в школі я не обмежувався отриманням знань, а брав активну участь у житті школи та класу. Так само займався важкою атлетикою, футболом, туризмом. Роки проведені в школі залишили неоціненний внесок у формуванні моєї особистості.
Університет
Після закінчення школи, у 2009 році я поступив у Донецький національний технічний університет на Гірничий факультет. При виборі спеціальності я практично не сумнівався, тому що побачив величезний потенціал і необхідність у фахівцях здатних вирішувати проблеми пов'язані з раціональним використанням вугільних ресурсів.
У перші чотири роки навчання я зустрів багато нових людей, як студентів і викладачів, так і просто в майбутньому хороших знайомих і друзів, які надали вагомий внесок у становлення моєї особистості.
У 2013 році склав державний іспит на відмінно, потім минувши низку вступних іспитів вступив на магістратуру. В даний момент працюю над магістерською роботою на тему «Підвищення ефективності вуглевидобувного підприємства за рахунок раціонального і комплексного використання надр».
Плани на майбутнє
У планах на майбутнє написати і захистити магістерської роботи на відмінно. Максімально реалізувати себе як особистість, отримавши перспективну роботу за фахом. Так само хотілося б відзначити прагнення до саморозвитку, тому що не вважаю можливвим максимально реалізувати себе працюючи за фахом при цьому не дізнаючись і не осягаючи чегото нового.