Реферат за темою випускної роботи

Зміст

• 1. Актуальність теми
• 2. Мета і задачі
• 3. Дослідження можливості автоматизації експертної грошової оцінки земельних ділянок за допомогою Quantum GIS
• 3.1 Логічна структура бази даних
• 3.2 Виконання вибірки
• 3.3 Створення розширення користувача
• Висновки
• Перелік посилань

1. Актуальність теми

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі [1, ст. 13]:

• відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої цієї статті;
• застави земельної ділянки відповідно до закону;
• визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення;
• визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства;
• визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки;
• виділення або визначення частки держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності;
• овідображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України;
• визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором;
• рішення суду.

У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України [1, ст. 13].

Якість оцінки залежить від ефективності застосовуваних методик, коректності їх використання і забезпечення необхідною інформацією всіх етапів виконання оцінки [2].

У зв’язку з вищевикладеним, стає актуальною задача розробки інформаційного забезпечення для виконання оцінки, однією із складових якого є автоматизація процедури виконання оцінки.

2. Мета і задачі

Метою є дослідження можливості автоматизації експертної грошової оцінки земельних ділянок за допомогою Quantum GIS.

Задачі дослідження:

• аналіз існуючого інформаційного забезпечення експертної грошової оцінки земельних ділянок та методик його використання;
• дослідження недоліків існуючого інформаційного забезпечення експертної грошової оцінки земельних ділянок;
• створення засобів інформаційного забезпечення експертної грошової оцінки земельних ділянок.

3. Дослідження можливості автоматизації експертної грошової оцінки земельних ділянок за допомогою Quantum GIS

Для автоматизації процедури оцінки доцільно застосовувати географічну інформаційну систему. На даний момент на ринку геоінформаційних систем існує багато програм, більша частина з яких продаються за великі кошти. Для дослідження можливості автоматизації експертної грошової оцінки земельних ділянок була обрана вільна геоінформаційна система з відкритим кодом Quantum GIS (QGIS), яка дозволяє створення та редагування векторних і растрових даних, створення зовнішніх модулів на мовах програмування Python або C++ [4].

Для дослідження був обраний методичний підхід експертної грошової оцінки, який заснований на зіставленні цін продажу подібних земельних ділянок. Відповідно до цього підходу вартість земельної ділянки визначається шляхом внесення поправок до цін продажу подібних земельних ділянок, що враховують відмінності в умовах угод та характеристиках, які впливають на вартість [3]. Скоригована ціна продажу земельної ділянки, що оцінюється, визначається за формулою:

Ц_за – скоригована ціна продажу а‑ї подібної земельної ділянки (у гривнях);

Ц_а – фактична ціна продажу а‑ї подібної земельної ділянки (у гривнях);

m – кількість факторів порівняння;

дельтаЦ_аj – різниця (поправка) в ціні продажу а‑ї подібної земельної ділянки відносно оцінюваної земельної ділянки, по j‑тому фактору порівняння.

Вартість земельної ділянки визначається як медіанне або модальне значення отриманих результатів [3].

3.1 Логічна структура бази даних

Виходячи з наведеного, для проведення експертної грошової оцінки різних земельних ділянок можна створити базу даних, яка б зберігала інформацію про земельні ділянки, з якої можна робити вибірку земельних ділянок з характеристиками, близькими до оцінюваного земельній ділянці.

Для цього пропонується наступна структура бази даних (рисунок 1).

Далі необхідно виконати вибірку і для зручності користування – відображення положення земельної ділянки на карті. Для цього була обрана вільна геоінформаційна система з відкритим кодом Quantum GIS.

3.2 Виконання вибірки

Для дослідження можливості підключення та роботи бази даних до програми Quantum GIS (QGIS) були створені таблиці Земельні ділянки та Оцінювана ділянка за допомогою SQLite Database Browser [5]. SQLite Database Browser – це вбудована кроссплатформенна база даних, яка підтримує досить повний набір команд SQL і доступна у вихідних кодах [6]. Ці таблиці були підключені до QGIS за допомогою інструменту Quantum GIS менеджера баз даних (Менеджер БД) (рисунок 2), який дозволяє переглядати структуру та зміст таблиць.

Для знаходження вартості земельної ділянки необхідно виконувати вибірку об’єктів‑аналогів, подібних за характеристиками з оцінюваним земельною ділянкою. Вибірку можна здійснити за допомогою SQL‑запиту. Менеджер БД у своєму діалоговому вікні має кнопку SQL, при натисканні на яку відкривається вікно створення запитів SQL. Була здійснена вибірка земельних ділянок, розташованих на відстані не більше 3 км від оцінюваного земельної ділянки (рисунок 3).

3.3 Створення розширення користувача

Quantum GIS – вільна призначена для користувача ГІС, що володіє розвиненим API і просунутою системою розширень (модулів). Модулі створюються для розширення функціональності програми. У QGIS вбудовані прив’язки (bindings), які реалізують практично весь функціонал QGIS на мові програмування Python. Графічний інтерфейс користувача QGIS базується на бібліотеках Qt. Розробка для QGIS може вестися на двох мовах, Python і C++. Для розробки мовою Python необхідні прив’язки PyQt, що забезпечують взаємодії Python з Qt.

Створення розширення складається з кількох етапів:

• ідея;
• створення каркасу;
• розробка необхідної функціональності;
• тестування.

Створені розширення додадуть нову кнопку на панель інструментів для виведення тексту на екран, а також додадуть пункт в меню Вектор для запуску калькулятора.

Для розробки розширення необхідний будь‑який текстовий редактор, Python, краще версії 2.5–2.7.х, QGIS версії 2.0 і вище.

У папці з плагінами необхідно створити нову, назвавши її так, щоб за назвою можна було легко визначити, що саме робить розширення (testplugin). Цю назву слід запам’ятати, тому що вона буде фігурувати в різних компонентах коду.

Перед розробкою, необхідно створити в цій папці кілька нових, поки порожніх текстових файлів:

1) __init__.py – початкова точка, створює екземпляр основного класу, який передається в QGIS;

2) testplugin.py – основний код розширення, містить всю інформацію про всі дії розширення.

3) resources.qrc – xml файл, створюваний Qt Designer [6]; або вручну і містить відносні шляхи до ресурсів розширення, формам, іконка і т. п., компілюється в py перед створенням пакета плагіна;

4) metadata.txt – опис модуля, містить інформацію про розширення, версію, ім’я розробника.

Крім цих файлів, якщо розширення використовує форми, можуть також бути присутнім файли:

1) form.ui – форма, створена за допомогою Qt Designer [6];

2) form.py – вона ж, скомпільована у вигляді програми на мові програмування Python.

Перед розробкою необхідно відредагувати файл metadata.txt. Цей файл містить інформацію про розширення, таку як його назва name, тобто то, як він буде показуватися в Менеджерові модулів, його опис description, показується там же. Потрібно також вказати мінімальну версію QGIS, для якої розроблено це розширення (при спробі завантаження в QGIS меншою версії плагін буде відключений) та інші параметри.

Розробка починається з файлу __ init__.py. Головним фрагментом коду є імпорт виконуваної частини розширення, що міститься у файлі plugin.py і містить всю змістовну частину коду.

Название главного импортируемого класса TestPlugin должно быть равно названию класса в коде testplugin.py, название – регистрозависимое, если вызывается TestPlugin, а класс носит название testplugin, будет выдано сообщение об ошибке.

Як і у всіх програмах на мові Python, все починається з імпорту необхідних для роботи класів, в нашому випадку це будуть класи PyQt – обгортки для Qt на мові Python: PyQt4.QtCore і PyQt4.QtGui, активно використовувані QGIS і самі класи QGIS: qgis. core.

Після імпорту йде розділ головного класу, імпортованого в __ init__.py і містить всі потрібні функції. Назва класу має бути таке ж, як і назва, що використовується для його виклику в __init__.py . Визначення функції починається з ключового слова def, за яким слідує ім’я функції та її аргументи.

Необхідно оголосити основний клас і функцію ініціалізації:

Одна з найважливіших функцій – створення елементів інтерфейсу розширення initGui. При завантаженні розширення до інтерфейсу користувача iface.self можуть додаватися кнопки addToolBarIcon або рядки в меню Модулі, addPluginToMenu.

Наступна важлива функція розширення описує те, що відбувається під час його розвантаження, виключенні через Менеджер модулів – unload (self) і функція, що виконує єдина дія в розширенні – run (). Функція створює рядок повідомлення і показує її в QMessageBox в головному вікні програми.

Для розробки розширення знадобиться створити спеціальний файл, який буде містити покажчики на використовувані розширенням ресурси, такі як наприклад іконки. Приклад такого файлу:

<RCC>

<qresource prefix="" >

<file>icons/icon.png</file>

</qresource>

</RCC>

Рекомендується використовувати унікальний qresource prefix, який не буде конфліктувати з іншими розширеннями.

Після створення цього файлу, необхідно його скомпілювати за допомогою pyrcc4 у формат, який можна імпортувати за допомогою Python:

pyrcc4 -o resources.py resources.qrc

Також необхідно імпортувати отримані ресурси в основному коді.

Розробка каркаса розширення завершена. Необхідно запустити програму QGIS і в меню Модулі вибрати пункт Управління модулями. Далі необхідно активувати створені розширення (рисунок 4) [4].

На рисунках 5 и 6 показана робота створених розширень.

Висновки

Дослідження показало наступні результати:

1. Quantum GIS можна використовувати для розробки інформаційного забезпечення експертної грошової оцінки земельних ділянок;

2. Quantum GIS дозволяє створення модулів для розширення функціональних можливостей програми.

Надалі планується створення комплексу модулів для підключення, обробки бази даних, розрахунку вартості земельних ділянок, що дозволить користувачу, який не володіє навичками обробки баз даних або створення SQL‑запитів здійснювати експертну грошову оцінку земельних ділянок.

Перелік посилань

1. Закон України Про оцінку земель від 11.12.2003 № 1378//Відомості Верховної Ради, 2004 №15.
2. А. Н. Осипов Разработка информационного обеспечения для оценки земли и недвижимого имущества – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://masters.donntu.ru/publ2002/ggeo/osipov.pdf.
3. Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1531 – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1531-2002-%D0%BF.
4. Quantum GIS свободная географическая информационная система с открытым кодом – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.qgis.org/ru/site/.
5. SQLite DataBase Browser – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sourceforge.net/projects/sqlitebrowser/.
6. Qt Project – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://qt-project.org/doc/qt-4.8/designer-manual.html .
7. SQlite – Встраиваемая БД – [Електронний ресурс] – Режим доступу: habrahabr.ru/post/149356/.