Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

В сучасному світі людина стикається з безліччю різноманітних проблем. Однак існує цілий ряд проблем, які є спільними для всіх людей незалежно від расової, державної, національної чи соціальної приналежності: перенаселеність планети, дефіцит і якість питної води, забруднення повітря, глобальне потепління, поширення небезпечних захворювань, деградація ґрунтів і брак продовольчих ресурсів, кислотні дощі і руйнування озонового екрану, втрата цінних видів організмів і масове розмноження шкідників, скорочення площі лісів і наступ пустель, промислові аварії, радіація, загибель малих річок, втрати природи в зонах військових дій. У всьому цьому знаходять відображення проблеми екології. Екології – в її поширеній повсякденному розумінні. Більш суворе позначення наведеного переліку вимагає додати й інша назва – проблеми навколишнього середовища людини.

Власне екологія як наука сформувалася в рамках біології. Її предметом стали взаємовідносини живих організмів між собою та з навколишнім неживою природою, закономірності розміщення та організації співтовариств рослин і тварин, динаміка їх чисельності, фактори виживання і продуктивності, потоки енергії та кругообіг речовин, в яких беруть участь організми.

Сучасна еколого-економічна ситуація вказує на необхідність заміни сформованого техноцентрического образу економіки на стійкий екологічно збалансований тип господарського розвитку. Потрібен перегляд пріоритетів як у макро-, так і мікроекономіки. При цьому вся макроекономіка повинна бути включена в макроэкологию. Їх незалежність стає все більш примарною. До цього факту доведеться звикати не тільки економістам, але й екологам [1].

1. Актуальність теми

На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов’язаний з навколишнім світом. Але з тих пір як з’явилося високоіндустріальное суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко посилилося, розширився обсяг цього втручання, вона стала різноманітніше і зараз загрожує стати глобальною небезпекою для людства. Витрата відновлюваних видів сировини підвищується, все більше орних земель вибуває з економіки, так як на них будуються міста і заводи. Людині доводиться все більше втручатися в господарство біосфери – тієї частини нашої планети, у якій існує життя. Біосфера Землі в даний час піддається наростаючому антропогенному впливу.

При цьому можна виділити декілька найбільш істотних процесів, кожний з яких не поліпшує екологічну ситуацію на планеті. Найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими їй речовинами хімічної природи. Серед них – газоподібні і аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує і накопичення вуглекислого газу в атмосфері. Подальший розвиток цього процесу буде підсилювати небажану тенденцію у бік підвищення середньорічної температури на планеті. Викликає тривогу в екологів і триваюче забруднення Світового океану нафтою і нафтопродуктами, що досягло вже майже половину його загальної поверхні. Нафтове забруднення таких розмірів може викликати істотні порушення газо- і водообміну між гідросферою і атмосферою. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення грунту пестицидами і її підвищена кислотність, що веде до розпаду екосистеми. В цілому всі розглянуті фактори, яким можна приписати забруднюючий ефект, роблять помітний вплив на процеси, що відбуваються в біосфері. Розвиваючись, людство починає використовувати всі нові види ресурсів (атомну і геотермальну, сонячну, гідроенергію припливів і відливів, вітряну та інші нетрадиційні джерела). Однак це маловлиятельно для великих обсягів промислових виробництв. Тому питання екологізації промислових виробництв придбав надзвичайну актуальність [2].

2. Мета і задачі дослідження

Метою дослідження є аналіз і розробка пропозицій щодо удосконалення механізму екологізації промислових підприємств.

Основні завдання дослідження:

  1. Аналіз методів та особливостей екологізації промислових підприємств.
  2. Оцінка використання екологічних моделей виробничих процесів
  3. Розробка рішень проблем отходности виробництва

Об’єкт дослідження:управління процесом екологізації промислового виробництва і рівня техногенного навантаження на навколишнє середовище.

Предмет дослідження:комплекс теоретичних положень, методичних підходів та інструментів регулювання екологізації промислового виробництва.

3. Зміст роботи

3.1 Основи екологізації виробництва

Екологічна політика підприємства полягає в тому, щоб вирішити проблему перекладу екологічної служби підприємства з розряду неприбуткових в дохідні. Необхідно визначити шляхи отримання додаткового прибутку, залучення інвестицій та економії витрат підприємства на основі інтенсифікації екологічної діяльності.

Сучасна соціально-економічна ситуація ставить перед підприємствами проблеми виживання, одержання стійкого прибутку в довгостроковому періоді та ін. На цьому тлі проблеми охорони навколишнього середовища, хоча і розуміються як дуже важливі, відступають на останнє місце, сприймаються і керівництвом підприємстві та його працівниками як нав’язана зверху функція, витрати на яку є зайвими. Стратегія підприємства щодо охорони навколишнього середовища зводиться до економії витрат на систему управління екологічною діяльністю, відмови від впровадження прогресивних методів очищення, скорочення шкідливих відходів виробництва та новітніх розробок в області екологічних технологій. Фінансування цього роду діяльності на підприємстві проводиться за залишковим принципом. Проте екологічна ситуація в країні є досить напруженою. Це змушує шукати можливість поставити екологічну діяльність якщо не на рівень перших пріоритетів підприємства, то хоча б на рівень забезпечують служб.

Під екологізації виробництва розуміється обмеження і зниження природоемкости виробництва шляхом створення технологічно досконалого, високоефективного та чистого виробництва [3].

Основні напрямки екологізації виробництва націлені на одночасне підвищення ефективності та зниження її природоемкости. Вони передбачають формування прогресивної структури суспільного виробництва, орієнтованої на збільшення частки продукції кінцевого споживання при зниженні ресурсоємності і отходности вироблених процесів.

Існує кілька принципових напрямків досягнення цих цілей:

1. Зміна галузевої структури виробництва з зменшенням відносної та абсолютної кількості природоємких виробництв і винятком випуску антиэкологичной продукції.

2. Кооперування різних виробництв з метою максимального використання відходів у якості вторинних ресурсів; створення виробничих об’єднань з високою замкнутістю матеріальних потоків сировини, продукції і відходів.

3. Зміна виробничих технологій і застосування нових, більш досконалих ресурсозберігаючих і маловідходних технологій.

4. Створення та випуск нових видів продукції з тривалим терміном життя, придатних для повернення у виробничий цикл після фізичного і морального зносу.

5. Удосконалення очистки виробничих емісій від техногенних домішок з одночасним детоксикацією і іммобілізацією кінцевих відходів; розробка та впровадження ефективних систем уловлювання та утилізації відходів.

Кожне з цих напрямків окремо здатна вирішити лише локальну задачу. Для зниження природоемкости виробництва в цілому необхідно об’єднання всіх цих способів. При цьому центральне місце займають проблеми технологічного переозброєння, впровадження маловідходних технологій, економічного і технічного контролю екологізації [4].

Однією з важливих сторін запровадження природоохоронних і средозащитных функцій в економіку виробництва є облік экоущерба при оцінці показників ефективності. Узагальнюючим показником ефективності виробництва служить рівень загальної рентабельності того чи іншого підприємства. Але при цьому не враховуються витрати майбутніх років, в тому числі і витрати на запобігання наслідків від шкідливих викидів підприємств. Тому необхідний розрахунок чистого прибутку, що враховує не тільки позитивний результат, але і негативні ефекти від виробничої діяльності.

Чистий прибуток є функція від загальної балансового прибутку і збитку, наносимого природоемкостью виробництва. При нарощуванні основних фондів без урахування екологічних вимог балансова прибуток зростає, але одночасно зростає і збиток, так як із збільшенням обсягів виробництва, зростає і його природоемкость. Зростання чистого прибутку може припинитися.

Якщо із-за нераціонального використання ресурсів або забруднення середовища підприємство завдає шкоди і цей збиток враховується в системі економічних показників, то змінюються всі показники результатів та ефективності. Обсяг виробництва і прибутку зменшуються на величину встановленого збитку і пропорційно до цього зменшення знижуються фондовіддача, продуктивність і всі показники рентабельності, а норма витрат зростає.

Запобігти чи зменшити збитки при збереженні обсягу виробництва можна тільки шляхом збільшення витрат на виробничі фонди за рахунок фондів природоохоронного та средозащитного призначення. При цьому повинна дотримуватися умова високої рентабельності средозащитных фондів, коли вкладення в нову технологію або очисні пристрої давали б значно перевершує ці вкладення скорочення шкоди.

Найбільш відомим напрямом екологізації виробництва, що дозволяє отримати реальний економічний результат у вигляді зниження собівартості продукції є використання вторинних ресурсів. За рахунок цього можливо знизити витрати на придбання енергії, сировини, матеріалів; зменшити розмір платежів за викиди забруднень в атмосферу, розміщення відходів виробництва. Наприклад, Volkswagen – перша компанія, яка взяла на себе зобов’язання приймати назад вийшли з ужитку автомобілі. Заводами цієї компанії передбачена майже повна утилізація автомобілів моделі ГОЛЬФ, що дозволяє знизити витрати на випуск нового автомобіля майже на 30%. Для виплавки сталі з металобрухту потрібно електроенергії на 47–74% менше, ніж із залізної руди, а рівень забруднення природного середовища знижується більш, ніж на 75%.

Всі напрямки екологізації виробництва призводять до зниження забруднення навколишнього середовища і потребують певного обсягу інвестицій. У якості джерела інвестицій традиційно можуть виступати власні кошти підприємстві і кредити бака. Однак, оскільки спрямування інвестицій дозволяє вирішувати соціально-екологічні проблеми, відсоток за кредит буде знижений, що дає додаткову економію підприємства на засобах, одержуваних для розвитку виробництва. Крім того, оскільки вирішуються екологічні проблеми в регіоні, підприємство може розраховувати отримати фінансування з коштів місцевих бюджетів. Ще одне джерело інвестицій – екологічне страхування. Страхові компанії можуть виділити значні кошти для виконання заходів, що знижують техногенний ризик забруднення навколишнього середовища в результаті аварій на виробництві [5].

3.2 Особливості екологізації виробництва

Екологія і економіка довгий час розвивалися як дві практично відособлені галузі знань, однак на сучасному етапі в науці стало більш актуальним еколого-економічний напрямок. Сьогодні екологія підказує нові орієнтири та напрями розвитку виробництва, вона повинна стати імпульсом нових технологічних рішень і нових тенденцій у взаємодії виробництва і природи. Але це можливо лише в тому випадку, якщо буде побудована система і механізми управління екологічними процесами, якщо управління буде орієнтоване не на виробництво як таке, а на екологічне виробництво.

Екологізація як процес, як явище покликана подолати еколого-економічні протиріччя між потребами людини і навколишнім природним середовищем. Екологізація – це цілеспрямована зміна продуктивних сил, суспільних відносин і господарського механізму в бік їх більшої відповідності вимогам збереження природного середовища.

Особливість екологізації господарського механізму полягає у поступовій зміні об’єкта регулювання – економічної системи на єдину цілісну еколого-економічну систему, що взаємодіє з соціальної. Під екологізації виробництва розуміється обмеження і зниження природоемкости виробництва шляхом створення технологічно досконалого, високоефективного та чистого виробництва [6].

Основними рисами екологічного виробництва є:

1. Цільова установка на фактори інтеграції та гармонії взаємини людини і природи.

2. Диверсифіковане виробництво за критерієм безвідходності виробничих процесів.

3. Виробництво з розвиненою науковою компонентою, що дозволяє знаходити екологічно сприятливі технології.

4. Екологічне середовище цивілізованого ринку, головний фактор економічного успіху – екологічність продукції.

5. Екологічна культура персоналу, що базується на менталітеті, освіту і новий спосіб життя.

6. Екологічна якість – визначальний фактор економічного розвитку.

7. Екологічний менеджмент – управління, що відповідає потребам і особливостям екологічного виробництва (рис. 1) [7].

Основні риси екологічного виробництва

Рисунок 1 – Основні риси екологічного виробництва

Екологічно орієнтовану організаційну структуру підприємства, покликану забезпечувати необхідний контроль за природоохоронною діяльністю та станом навколишнього середовища можна схематично представити наступним чином (рис. 2).

Екологічно орієнтована структура підприємства

Рисунок 2 – Екологічно орієнтована структура підприємства

Оскільки в даний час основним принципом взаємодії підприємства з навколишнім середовищем виступає принцип платності, то виникають при цьому екологічні витрати, що складаються з природоресурсних витрат, екологічних платежів за негативний вплив на навколишнє середовище і природоохоронних витрат підприємства (рис. 3).

Елементи платного природокористування

Рисунок 3 – Елементи платного природокористування

В даний час багатьма вітчизняними і зарубіжними авторами підкреслюється необхідність створення ефективної системи управління економіко-екологічними процесами не тільки на макро-, але і на мікрорівні, а, отже, виявлення та актуалізації комплексу серйозних проблем в теорії і практиці його обліково-інформаційного забезпечення [8].

Висновки

В останнє десятиліття все більше визнання одержувало існування взаємного впливу здорового навколишнього середовища і сталого економічного розвитку. Саме тому варто актуальним питання екологізації промислових підприємств. Існує кілька напрямків екологізації, але всі вони мають ряд недоліків.

У магістерській роботі запропоновано ряд заходів щодо вдосконалення процесу екологізації на промислових підприємствах.

При написанні даного реферату магістерська робота ще не завершена. Остаточне завершення: січень 2016 року. Повний текст роботи і матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Список джерел

  1. Акимова Т. А., Кузьмин A. П., Хаскин В. В. Экология. Природа – Человек – Техника: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 343 с.
  2. Акимова Т. А., Хаскин В. В. Основы экоразвития. Учебное пособие. – М.: Издательство Российской экономической академии им. Г. В. Плеханова, 1994. – 312 с.
  3. Экологизация производства [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://biofile.ru/geo/13760.html.
  4. Экология и безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие для вузов / Д. А. Кривошеин, Л. А. Муравей, Н. Н. Роева и др.; Под ред. Л. А. Муравья. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 447 с.
  5. Быстраков Ю. И., Колосов А. В. Экономика и экология. – М.: Агро-промиздат, 1988. – 204 с.
  6. Вишняков Я. Д. Эффективность экологизации деятельности промышленного предприятия / Я. Д. Вишняков, А. Л. Новоселов, И. Ю. Новоселова // Консультант директора. 2001. №9(141). – С. 32–36.
  7. Коротков Э. М. Концепция экологического менеджмента: Учеб. пособие. – М.: Дека, 2007. – 304 с.
  8. Ерофеева В. А. Совершенствование организации информационного обеспечения в современных условиях хозяйствования // Совершенствование бухгалтерского учета в городском хозяйстве в условиях хозрасчета. Материалы краткосрочного семинара 15–16 февраля / под ред. А. Д. Ларионова. – Л.: ЛДНТП, 1990. – С.8–13.