Біографія
Особистісне становлення
Мене звуть Култигіна Анастасія Юріївна. Я народилася літньої ночі, 23 серпня 1994 року, в місті мільйона троянд — Донецьку. Мій батько — Култигін Юрій Геннадійович — гірський інженер, мати — Култигін Тетяна Федорівна — бухгалтер. Так як я — єдина дитина в сім’ї, то вся увага батьків діставалося тільки мені. Мої тато і мама — люди дуже відповідальні, тому вони мене вчили бути відповідальною, об’єктивно оцінювати те, що відбувається, сформували потребу в самостійній творчій роботі.
У дитинстві я була дуже активною і не дуже слухняною дитиною. У 2,5 року мене віддали в дитячий садок, куди мені зовсім не хотілося ходити, хоча вихователі вважали мене дуже слухняним і зразковим дитиною, але, коли я приходила додому, то випліскувала свою енергію і, як то кажуть, перевертала будинок догори дном.
У 5 років я почала займатися народними танцями, потім плаванням, спортивними танцями і малюванням.
І ось прийшов час, йти в школу. Це було щось нове і дуже цікаве. У вересні 2000 року я пішла в перший клас, в красивому платті і з великими бантами. Наша перша вчителька, Людмила Сергіївна, зуміла перетворити навчальний процес на справжнє свято. Паралельно з навчанням ми брали участь в різних конкурсах, влаштовували концерти для батьків. У молодших класах мені подобалася математика. Я любила вирішувати нестандартні завдання, часто мені в цьому допомагали мої батьки. У школі я вчилася добре, справно відвідувала уроки, виконувала домашнє завдання. З першого класу вивчала інформатику, а з 10-го наш клас став с математично-інформаційним ухилом. Моїми улюбленими предметами в школі були математика, фізика та інформатика. Мабуть тому я вибрала професію інженера-технолога.
У 2004 році я поступила на художнє відділення школи мистецтв № 5. Багато нового і цікавого я пізнавала кожен день, навчаючись в школі мистецтв. Я малювала аквареллю, гуашшю, олією, пастеллю, а також дізналася багато нових технік малювання, таких як видряпування, малювання вугіллям, тушшю і інші. На щастя мої труди не пройшли безслідно. Я брала участь у багатьох конкурсах. Щороку у нас в школі проходили виставки, в яких я брала участь. У 2009 році отримала атестат про позашкільну мистецькій освіті.
Влітку, на канікулах, мене кілька разів відправляли в піонерський табір, де була дуже цікава розважальна програма: багато конкурсів, походів на море, свят і дискотеки. Додому я приїжджала з величезною кількістю позитивних емоцій.
Професійне становлення
У 2011 році, закінчивши школу і успішно здавши зовнішнє незалежне тестування, я поступила в самий кращий вищий навчальний заклад нашого міста — Донецький національний технічний університет, на факультет комп’ютерно-інтегрованих технологій і автоматики. 1 вересня 2011 року біля мене почалася справжня студентське життя. Спочатку було незвично їздити по різних корпусах, шукати потрібні аудиторії, але з часом все стало на свої місця.
Як і для всіх, перший курс виявився складним етапом. Але, не дивлячись на це, мене радував дружний колектив в якому я навчалася. З кожною новою сесією я отримувала все нові і нові знання, а також дорогоцінний досвід, у чому, безумовно, заслуга чудових викладачів нашого університету. Університет надав чудову можливість стати самостійною. У 2015 році отримала диплом бакалавра з відзнакою, середній бал склав 4.08. Цей факт надали мені можливість продовжити навчання в магістратурі. Моїм науковим керівником став кандидат технічних наук, доцент кафедри гірничої електротехніки і автоматики Неєжмаков Сергій Володимирович. Він, як досвідчений викладач, підказав мені напрям досліджень, і я почала займатися розробкою системи автоматизації процесу провітрювання шахти.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Звичайно ж, в майбутньому на першому плані стоїть написання магістерської роботи та її успішний захист. Наступний щабель - знайти високооплачувану цікаву роботу за фахом з можливістю кар'єрного росту.