Біографія
Особистісне становлення
Я, Михальчук Христина Ярославівна, народилася 4 лютого 1994 року в місті Донецьку. Я народилася в післяперебудовний період в родині з династії шахтарів. Мої батьки працювали на державних підприємствах і тільки зараз я розумію, як важко їм тоді доводилося створювати безтурботну атмосферу в нашому домі. Своє дитинство я згадую, як найщасливіші безтурботні роки, я дуже любила відвідувати культурні заходи цирк, ляльковий і драматичний театри, музеї зі своєю сім'єю. Мені намагалися прищепити любов до прекрасного, навчити цінувати мистецтво, співчувати і співпереживати разом з оточуючими людьми, допомагати нужденним. Дитячий садок №166 „Джерельце“– це була моя перша сходинка в освіті, але тоді я сприймала її як захоплюючу гру. У ньому я познайомилася зі своїми улюбленими вихователями і чудовим персоналом який допоміг розвинути в мені театральні, музичні, художньо-естетичні сторони. У нас була дуже дружна група, я зі своїми товаришами брала участь в районних і міських конкурсах, займали ми там призові місця і разом раділи нашим перемогам. Ранки приносили нам і батька масу радісних емоцій, виконання головних ролей для мене було справою відповідальним я дуже старалася не підвести колектив. Почуття товариськості, яке заклали нам в дошкільному дитинстві допомагає мені в повсякденному житті. Але дитинство закінчується і починається новий етап мого життя – це шкільні роки. У 2001 році починалася нова реформа в освіті перехід на 12-річну систему освіти і я зі своїми однолітками потрапила під експеримент. Пройшовши вхідне тестування знань, я була зарахована відразу до другого класу минаючи перший. Перегляд шкільних фотографій і відео записів викликає у мене тільки райдужні спогади завдяки нашій першій вчительці, яка вклала в нас свою душу, згуртувала нас до останнього дзвоника на випускному вечорі (включаючи і сьогоднішні дні). Скільки ж було перемог у конкурсах та спортивних змаганнях. Я відвідувала танцювальний гурток, брала участь в святкових концертах, займалася додатково англійською мовою і в гуртку в'язання. Коли я була в 10 класі в нашій школі проходили вибори президента школи. Я подала свою кандидатуру і виграла – це був цінний досвід в роботі з колективом учнів і вчителів, в організації позашкільної роботи.
Професійне становлення
Те, що я буду вчитися в Донецькому національному технічному університеті – я знала відразу. Тому проблем з вибором ВНЗ і спеціальності у мене практично не було. Якраз в рік мого вступу відкрилася нова спеціальність „економіка паливно-енергетичного комплексу“ та я відразу їй зацікавилася. Довго не роздумуючи, я вирішила піти, в якійсь мірі, по стопах своєї сім'ї – династії шахтарів і поступила на неї. За всі п'ять років навчання я можу сміливо сказати, що саме на цій спеціальності дуже цікаві дисципліни і висококваліфікований викладацький склад, який безсумнівно вплинув на становлення мене, як особистості. За час навчання я придбала справжніх друзів, які пліч-о-пліч йшли зі мною все 5 років. За весь період навчання була величезна кількість дисциплін, які відкривали все нові і нові горизонти моїх знань. Так само я брала участь в науково-практичних конференціях. По закінченню чотирьох років навчання я отримала свій диплом бакалавра за своєю спеціальністю. А завдяки своєму достойному середнім балом я змогла вступити на бюджетній основі в магістратуру на свою улюблену спеціальність „економіка паливно-енергетичного комплексу“. На даний момент я працюю над написанням магістерської дипломної роботи на тему „Розробка механізму управління інвестиційними проектами розвитку вугледобувного підприємства“, під керівництвом Кравченко Андрія Анатолійовича.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
На найближчий час, моєю головною метою є захист магістерської роботи. А вже після цього, хотілося б бачити себе успішною людиною з гідною роботою, за своєю спеціальністю, а також володарем великої і міцної родини. Ну і найголовніше – не забувати черпати нову інформацію для себе, вдосконалювати свої навички та вміння..