Удосконалення управління капіталом промислового підприємства
Зміст
- Вступ
- 1. Теоретические дослідження сутності управління капіталом підприємства
- 2. Характерістіка методологічних підходів до управління капіталом підприємства
- 3. Рекомендаціі щодо вдосконалення системи управління капіталом підприємства
- Висновки
- Перелік джерел
Вступ
Актуальність теми
В результаті своєї діяльності кожне підприємство має на кінцеву мету, яка представляє собою максимізацію прибутку. Для реалізації цієї мети необхідно використовувати комплексний підхід до фінансової політики підприємства, враховуючи всі аспекти управління засобами виробництва. Вивчення процесу формування і функціонування капіталу підприємства є актуальним питанням, так як забезпечення ефективного функціонування підприємницької діяльності включає в себе сукупність принципів і методів фінансового менеджменту, які передбачають розумне управління і розподіл капіталу підприємства.
Цілі і завдання дослідження
Метою даного дослідження є аналіз і управління капіталом підприємства та розробка методичних рекомендацій щодо вдосконалення управління капіталом промислового підприємства. Для досягнення мети в ході виконання магістерської роботи сформульовані і вирішені такі завдання:
- проведено аналіз теоретичних положень про сутність капіталу;
- проаналізовані теоретичні аспекти управління капіталом підприємства;
- охарактеризовано методи та моделі управління капіталом підприємства;
- розроблені рекомендації для вдосконалення управління капіталом промислових підприємств.
Об'єктом дослідження дипломної роботи є процес управління капіталом підприємства.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів системи управління капіталом промислового підприємства.
Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених актуальним проблемам управління капіталом підприємства. Під час дослідження застосовувалися такі методи: метод аналізу і синтезу, дедукції та індукції, порівняння, прогнозування, методи обробки статистичної інформації, системний підхід, порівняння.
Практичне значення отриманих результатів. Результатом проведеного дослідження є надання рекомендацій щодо вдосконалення системи управління капіталом промислового підприємства.
Основний зміст роботи
Введення висвітлює проблему актуальності теми магістерської роботи, розкриває мету і завдання дослідження, показує об'єкт, предмет, використовувані методи дослідження, а так само містить інформацію про практичну цінність дослідження.
1. Теоретичні дослідження сутності управління капіталом підприємства
Перший розділ магістерської роботи Теоретичні дослідження сутності управління капіталом підприємства
висвітлює сутність поняття капіталу, визначає завдання управління капіталом, розкриває його структуру.
У зарубіжній практиці фінансового менеджменту під капіталом також розуміють довгострокові пасиви, прирівнюючи довгострокові позикові кошти за своїм призначенням і функцій до власних коштів [1].
На думку І.А. Бланка, під капіталом можуть також розумітися довгострокові пасиви, оскільки в західній практиці обліку довгострокові позикові кошти за своїм призначенням і функцій прирівнюються до власних. [4] На основі вивчення генезису теорій капіталу капітал
можна визначити як цінне суспільне багатство, що перебуває в постійному русі і здатне приносити дохід його власникам, яке є носієм факторів ризику і ліквідності і виступає об'єктом економічного управління.
Рівень ефективності господарської діяльності фірми багато в чому визначається цілеспрямованим формуванням обсягу і структури капіталу. Метою управління капіталом фірми є задоволення потреб у придбанні необхідних активів і оптимізація структури капіталу для мінімізації його вартості і максимізації вартості фірми при допустимому рівні ризику.
Управління капіталом підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань
[2]:
- Формування достатнього обсягу капіталу, що забезпечує необхідні темпи економічного розвитку підприємства.
- Оптимізація розподілу сформованого капіталу за видами діяльності та напрямками використання.
- Забезпечення умов досягнення максимальної прибутковості капіталу з найменшим рівнем фінансового ризику.
- Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку.
- Забезпечення достатнього рівня фінансового контролю над підприємством з боку його засновників.
- Забезпечення достатньої фінансової гнучкості підприємства.
- Оптимізація обороту капіталу.
- Забезпечення своєчасного реінвестування капіталу.
Рисунокок 1 – Структура капіталу підприємства.
(7 кадрiв, кiлькiсть повторень 10, 92 килобайт)
Структура капіталу відіграє важливу роль при прийнятті інвестиційних рішень власниками і фінансовими менеджерами підприємства. З статутним капіталом підприємства пов'язано прийняття рішень щодо додаткової емісії акцій з метою його збільшення. Для резервного капіталу характерні рішення щодо його використання на покриття виникли збитків. З нерозподіленого прибутком пов'язані рішення по її інвестування на розширення основного капіталу. Для довгострокових зобов'язань характерні рішення по фінансуванню необоротних активів, а для короткострокових зобов'язань - по формуванню оборотних активів [6]. Таким чином, оптимізація структури капіталу служить необхідним інструментом для забезпечення ефективного функціонування діяльності підприємства.
2. Характеристика методологічних підходів до управління капіталом підприємства
У другому розділі Характеристика методологічних підходів до управління капіталом підприємства
представлені методи управління капіталом підприємства.
Оптимізація структури капіталу є однією з найбільш важливих і складних завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позикових коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимизируется його ринкова вартість.
Рисунок 2 – Основні відмінності власних і позикових джерел фінансування підприємства
Гранична частка позикового капіталу, що забезпечує максимальний рівень ефекту фінансового левериджу, буде характеризувати оптимізацію структури використовуваного капіталу за цим критерієм. [7]
Завдання оптимізації структури капіталу передбачають максимізацію вартості бізнесу і ціни підприємства при мінімізації ціни капіталу. Реально досягнення максимально (мінімально) можливих величин залежить від багатьох, часто формалізації і важко прогнозованих факторів.
Процес оптимізації структури капіталу підприємства здійснюється за кількома етапами.
На першому етапі проводиться аналіз величини і складу капіталу за ряд періодів, а також аналіз тенденцій зміни структури. Основною метою цього аналізу є виявлення тенденцій динаміки обсягу і складу капіталу в передплановому періоді та їх впливу на фінансову стійкість і ефективність використання капіталу. [8]
На другому етапі аналізу розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства, яка визначається структурою його капіталу. У процесі проведення такого аналізу розраховуються і вивчаються в динаміці наступні коефіцієнти:
- Коефіцієнт автономії. Він дозволяє визначити в якій мірі використовуються підприємством активи сформовані за рахунок власного капіталу.
- Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності. Він характеризує відношення суми власного і довгострокового позикового капіталу до загальної суми використовуваного підприємством капіталу і дозволяє виявити фінансовий потенціал майбутнього розвитку підприємства.
- Коефіцієнт співвідношення довгострокової і короткострокової заборгованості характеризує політику фінансування активів підприємства за рахунок позикових коштів.[9]
На третьому етапі проводиться здійснення різноманітних розрахунків по знаходженню оптимальної структури капіталу. Оцінюється ефективність використання капіталу в цілому і окремих його елементів. У процесі проведення такого аналізу розраховуються і розглядаються в динаміці такі основні показники:
- Термін обігу капіталу. Він характеризує число днів, протягом яких здійснюється один оборот власних і позикових коштів, а також капіталу в цілому.
- Коефіцієнт рентабельності всього використовуваного капіталу характеризує рівень економічної рентабельності.
- Коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Цей показник, що характеризує досягнутий рівень фінансової рентабельності підприємства, є одним з найбільш важливих, так як він служить одним з критеріїв формування оптимальної структури капіталу. [10]
- Капіталоотдача. Цей показник характеризує обсяг реалізації продукції, що припадає на одиницю капіталу.
- Капіталомісткість реалізації продукції показує, який обсяг капіталу задіяний для забезпечення випуску одиниці продукції і є базовим для моделювання потреби в капіталі в майбутньому періоді з урахуванням галузевих особливостей.
Завершальним етапом процесу оптимізації структури капіталу є оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його середньозваженої ціни. Оптимізація ґрунтується на попередній оцінці власних і позикових джерел при різних умовах їх залучення і розрахунках середньозваженої ціни капіталу. [11]
У зв'язку з цим можна сказати, що процес формування структури капіталу підприємства повинен бути підпорядкований певної політики. Політика формування структури капіталу полягає в забезпеченні такого поєднання власного і позикового капіталу, яке оптимізує співвідношення прийнятного ризику фінансової стійкості і високої рентабельності власних ресурсів.
Оптимізація структури капіталу підприємства здійснюється різними методами. Основними з цих методів є:
- Метод оптимізації структури капіталу за критерієм політики фінансування активів. Цей метод заснований на диференційованому виборі джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяються на такі три групи: необоротні активи; постійна частина оборотних активів (незмінна частина їх розміру, яка не залежить від сезонних та інших циклічних особливостей виробничо-комерційної діяльності); змінна частина оборотних активів (варьирующая їх частина, яка визначається сезонним або іншим циклічним зростанням обсягу виробничо-комерційної діяльності).
- Залежно від свого ставлення до рівня фінансових ризиків фінансові менеджери обирають різні принципові підходи до фінансування цих складових груп активів (агресивна, консервативна, помірна (компромісна) політика фінансування активів).
- Метод оптимізації структури капіталу за критерієм його вартості. Вартість капіталу диференціюється в залежності від джерел його формування. У процесі оптимізації структури капіталу за цим критерієм виходять з можливостей мінімізації середньозваженої вартості капіталу.
- Метод оптимізації структури капіталу за критерієм ефекту фінансового левериджу. Цей ефект полягає в підвищенні рентабельності власного капіталу при збільшенні питомої ваги позикового капіталу в загальній його сумі до певних меж. Гранична частка позикового капіталу, що забезпечує максимальний рівень ефекту фінансового левериджу, буде характеризувати оптимізацію структури використовуваного капіталу за цим критерієм.
З урахуванням розглянутих трьох критеріїв оптимізації формується остаточний варіант структури капіталу підприємства.
3. Рекомендації щодо вдосконалення системи управління капіталом підприємства
У третьому розділі Рекомендації щодо вдосконалення системи управління капіталом підприємства
на основі проведеного дослідження будуть запропоновані рекомендації щодо вдосконалення управління капіталом підприємства. Планується виявлення основних проблем управління капіталом підприємства та виявлення шляхів їх вирішення, що дозволить підвищити якість фінансової політики підприємства, функціональним напрямком якої є політика управління власним капіталом підприємства.
Висновки
В цілому дослідження спрямоване на вивчення сучасних концепцій управління капіталом і їх застосування для визначення оптимізації структури джерел фінансування підприємства.
У магістерській роботі були виявлені і обгрунтовані сутність і поняття капіталу, показані основні принципи і методи управління капіталом, так як при аналізі фінансового стану підприємства чітко визначається, що його успішна діяльність залежить від раціональної структури капіталу та ефективності його використання.
Примітка
При написанні даного реферату кваліфікаційна робота магістра ще не завершена. Остаточне завершення роботи заплановано на травень 2017 року. Повний текст роботи та матеріали по темі дослідження можуть бути отримані у автора або його наукового керівника після зазначеної дати.
Список літератури
- Гаврилова А. Н. Финансовый менеджмент: учеб. пособие для вузов / А. Н. Гаврилова. – 3-е изд. – М.: КноРус, 2006. – 336 с.
- Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник.– 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2009 – 416 с.
- Никулина Надежда Николаевна. Финансовый менеджмент организации. Теория и практика: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальностям
Финансы и кредит
,Бухгалтерский учет, анализ и аудит
,Менеджмент организации
/ Н.Н. Никулина, Д.В. Суходоев, Н.Д. Эриашвили. – М.:,2009. – 511 с. - Бланк И. А. Финансовый менеджмент / И. А. Бланк. - К.:
;Ника-Центр
, 2002. – 213 с. - Бондасов О.В. Исследование эффективности использования собственного капитала. // Научные труды аспирантов и докторантов. Выпуск 2004 (25) – М.: МосГУ. – 2004. – 156 с.
- Бланк, И.А. Основы финансового менеджмента: в 2 т. / И.А. Бланк. – Киев: Ника-центр Эльга, 2006. – 512 с.
- Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: В 2-Х т. / Пер. с англ. под ред. В. В. Ковалева. СПб.: Экономическая школа, 2010. – 497 с.
- Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика. Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. – 2-е изд., перераб и доп. – М.: Изд-во Перспектива, 2012. – 116 с.
- Ковалев В. В. Финансовый менеджмент. М.: Инфра – М, 2009. – 464 с.
- Федотова М. А. Как оценить финансовую устойчивость предприятия. // Финансы, 2010, № 6 – 149 с.
- Парушина Н. В. Анализ собственного и привлечённого капитала // Бухгалтерский учёт. – 2009. – № 3. – 278 c.