Біографія
Особистісне становлення
Я, Солохін Дмитро Михайлович, народився 10 квітня 1994 року в місті Ровеньки Луганської області в сім'ї робітників: батько, Михайло Юрійович Солохін — шахтар, мати, Лариса Анатоліївна Солохіна — бухгалтер. Я єдина дитина в сім'ї, тому вся увага рідних дісталася мені одному. З дитинства був дуже енергійною, допитливою і кмітливою дитиною. Вже в ранньому віці сформував свою моральність, бажання справедливості, з яким йду по життю донині. Тоді ж став захоплюватися спортом: грав з хлопцями на місцевому футбольному майданчику, багато бігав, подобалося лазити по деревах, а після того, як навчився їздити на велосипеді, мене вже було з нього не зняти.
Моє безтурботне дитинство закінчилося, коли почалося навчання в домашніх умовах. Мама взяла самовчитель для дітей та почала виховання мого розуму. Освоївши читання, рахунок і основи правопису, пішов у Пролетарську ЗОШ (у 2001 році). Уже з молодших класів я перехопив пальму першості і був найкращим у всьому, чим неабияк дратував інших. Але потім вони побачили в мені спосіб підвищення своїх оцінок і з тих пір я вирішував по два-три а то й більше варіантів контрольних, що взагалі мені було тільки на руку. Згодом це позначилося на погіршенні мого почерку, тому що мені стало набридати "гарувати" понад норму. До певної міри це допомогло, але в цілому проблеми не вирішило, а тільки створило нову.
Відучившись на відмінно шість років поспіль (до 2007 року), прийняв рішення перевестися в Лобівську гімназію. Це було обумовлено як і рівнем освіти, так і настроями в класі. Тоді вже я познайомився з сутністю лукавих, жадібних людей, які товарищують з тобою собі на користь, а коли кудись збираються компанією, то я опиняюся поза нею. Після дев'ятого класу був вибір йти на філологічний ухил або на фізико-математичний. Довго вибирати не прийшлося, так як в фіз-мат пішли однокласники, які мені ближче за духом.
Я любив фізичні вправи і вмію грати майже в усе, що пропонувала шкільна програма, відповідно, я часто брав участь в спортивних заходах селища і міста. Також я був активним і в суспільному житті школи, брав участь в громадських заходах, святах. Будучи круглим відмінником я, починаючи з 6 класу, брав участь в декількох олімпіадах щороку і займав там призові місця. Одного разу дійшло до того, що за один семестр я відвідав 9 олімпіад, чого офіційно бути не повинно.
Над вибором ВНЗ я розмірковував не один раз і не розумів, як і більшість моїх однолітків, чого я хочу, адже я молодий, сповнений сил і хочу тільки подорожувати і завести якомога більше хороших друзів і навчитися всьому, що тільки можна. Так уже склалося, що я добре знав хімію і не проти був дізнатися більше про машинобудування, тому вирішив подати документи в ДПІ і пройшов з першої ж хвилі. Це не дивно, адже ЗНО я здав дуже добре. Закінчив гімназію в 2012 році. На випускному всім вручили атестати, а мені всього-лиш грамоту за зайняті призові місця в трьох міських олімпіадах за останній рік навчання. Як виявилося, відмінникам атестати роблять довше.
Професійне становлення
У 2012 році я став студентом Донецького національного технічного університету за спеціальністю "Машинобудування". Ще зі школи у мене виявлялися керівницькі якості, тому незабаром мене переобрали старостою групи, яким я залишався до останнього дня навчання. Вчитися мені дуже подобалося, більшість предметів були близькі і легко сприймалися. Вже з другого семестру я отримував підвищену стипендію і намагався її заполучити на кожній сесії. За весь період навчання у мене була тільки одна трійка — з української мови.
Брав участь у багатьох внутривузових і республіканських олімпіадах, зокрема, з хімії, теорії машин і механізмів, опору матеріалів, а також в конференціях з електротехніки, теорії машин і механізмів, НТТМ МАН — 2017. У 2016 році закінчив бакалавріат, поступив на магістратуру за фахом "Машини хімічних виробництв". Намагався весь період навчання, аж до випуску (2018 рік), бути на хорошому рахунку у всіх викладачів і бути чудовим старостою і товаришем для однокурсників. У підсумку, найкраще, за час навчання, я навчився користуватися персональним комп'ютером і забезпеченням, яке було потрібно освоїти на різних етапах навчання.
Цілі, плани і бачення майбутнього
Хотів би знайти своїм знанням і навичкам гідне застосування та примножувати їх. Також хотілося б побувати в якомога більших куточках світу, побачити цікаві місця, завести знайомства, професійні зв'язки. Як молодий спеціаліст, звичайно ж, пройду через пекло, поки назбираю хоч якийсь досвід для більш-менш престижної посади. ДНР не найкраще місце для життя і створення сім'ї, принаймні в даний період, тому однозначно буду прагнути переїхати в більш мирне місце. Буду продовжувати займатися англійською мовою, хотів би отримати більше практики, спілкуючись з людьми, що розмовляють цією мовою. Як і будь-якому сучасній людині, хотілося б мало працювати і багато заробляти, така людська сутність.