Біографія

Особистісне становлення

Я, Пініч Олександр Олександрович, народився 12 липня 1994 року, в місті Макіївка Донецької області, де і проживаю до теперішнього часу. Дали мені життя і виховали мене люди, таким, як я зараз є, мої батьки: Пініч Олена Валеріївна, і Пініч Олександр Миколайович. У сім'ї я був першою дитиною. Через одинадцять років восьмого серпня у мене народилася сестра Пініч Людмила Олександрівна. Вона вчиться в тій же школі що і я..

У дитинстві я був дуже сором'язливим хлопчиком. Я любив грати наборами lego. Першого вересня 2001 роки мені було 6 років, і ранець на спині був трохи більше за мене, мама з татом привели мене в перший клас загальноосвітньої Макіївську школу №15, де я і навчався 11 років свого життя, накопичуючи знання. У шкільні роки я побував на багатьох секціях таких як; дзюдо, кікбоксінг, карате але найбільше мені сподобалося капуейро і кунг-фу. На сподобалися мені секціях я прозаймався п'ять років. З 10 класу я почав ходити на додаткові заняття по фізики, для підготовки до ЗНО. У 2012 році я закінчив школу. Всі шкільні роки пролетіли як один. Багато що словами не передати!

Ще в школі я познайомився Поберезська Ганною Віталіївною. Ми Прозустрічалися з нею п'ять років. У 2014 року 20 серпня ми вирішили узаконити наші стосунки і розписалися, а вже через рік 19 серпня в нашій родині стало на одну людину більше, народився наш син Дмитро.

Професійне становлення

Закінчивши школу і склавши ЗНО, необхідно було задуматися про майбутнє, про серйозний етапі дорослому житті - вступу до вищого навчального закладу. У виборі університету я дуже довго сумнівався, але в підсумку почав боротьбу за місце в Донецькому національному технічному університеті. За підсумками вступної кампанії я потрапив в списку бюджетників на факультеті інженерної механіки та машинобудуванні, так і почалася моя навчання.

Звичайно вчиться було не легко, минув певний час щоб звикнути до новим місцем і викладачами, виявилося що перехід у доросле життя не такий вже і легкий, як по початку здавалося. З новим колективом ми швидко здружилися, у мене з'явилися нові друзі і підтримка.

До кінця четвертого курсу прийшла пора подумати, як продовжити життєвий шлях, і після успішної здачі іспитів в 2016 році я вступив до магістратури. У магістратурі я вибрав своїм куратором Михайлов Олександр Миколайович, з січня 1998 року - завідувач кафедрою «Технологія машинобудування» ДонНТУ, і має більше 500 науково-технічних і методичних праць, в тому числі понад 100 авторських свідоцтв і патентів. На самому початку навчання в магістратурі нам потрібно було вибрати тему магістерської роботи. Перебравши безліч тим, ми з моїм керівником зупинилися на темі "Синтез технологічного забезпечення обробно-зміцнюючої обробки ножів технолочіского обладнання".

також під керівництвом Олександра Миколайовича, я успішно написав статтю «Технологічне забезпечення підвищення працездатності ножів виробничого обладнання на основі функціонально-орієнтованих покриттів», яка була опублікована в журналі «Інженер».

За час навчання в магістратурі мені довелося взяти участь на XVIII міжнародній студентській науковій-технічної конференції, яка проходила з 24 по 26 жовтня 2017 року, під назвою "Автоматизація, технологія і якість машинобудуванні". За мій виступ, я був нагороджений граммат за високий науковий і технічний рівень розробки, представленим доповіддю.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

Надалі я планую успішно закінчити і захистити магістерську роботу. Сильно забігати вперед я думаю не варто, час покаже як все буде.