Біографія

Особистісне становлення

Я, Писарєва Анастасія Геннадіївна народилася 5 лютого 1995 в м.Єнакієве, Донецької області. Мої батьки мають технічну освіту і працюють в сфері приватного підприємництва.

Тi часи, коли я була дитиною, батькам доводилося постійно працювати, йти з дому рано вранці і приходити пізно вночі. Тому, найчастіше, за мною стежили мої бабусі. На щастя для моєї сім'ї, я була спокійною дитиною і не приносила незручностей батькам своєю поведінкою і вимогою уваги. Я намагалася для себе самостійно знаходити заняття, до яких можна було віднести вишивання, читання різної літератури і спілкування зі своїми однолітками та друзями. У місці де я жила, було багато дітей, ми весело проводили час разом і вигадували різні ігри. В основному, контингент моїх друзів складався з хлопчиків, напевно, саме з цієї причини у мене з дитинства є інтерес до автомобільних механізмiв, механічних верстатів.

Як я вже говорила, ми з хлопцями постійно грали і нас, бувало, батьки не могли загнати додому. Моя сім'я, коли побачила, що настільки маленька дівчинка має таку велику енергію, вирішила віддати мене до спорту. Таким чином, я пробувала себе у всьому. У спортивній гімнастиці, бойових єдиноборствах, тенісі, легкій атлетиці.

На щастя, заняття спортом не позначилися на моєму навчанні. І в школі, я була активною ученицею і відмінницею. Завжди і всюди встигала. І це стосується не тільки різних олімпіад і освітніх конкурсів. Я ще примудрялася отримувати головні ролі в нашому театральному гуртку. З цієї причини, я хочу висловити подяку своїм батькам, за те що сприяли моєму розумовому, культурному, спортивному, та гармонійному розвитку. Я маю глибоке переконання, цей один з головних фундаментів в успішній роботі і кар'єрі.

Професійне становлення

Останні роки навчання в школі вже вимагали від мене вибір своєї майбутньої професії. І, напевно, як і всім школярам, поради людей, які рекламують свої ВНЗ і тести з профорієнтації мені не дуже допомагали. Я звернулася за порадою до батьків. Так як в школі я найліпше знала математику и хімію батьки вирішили віддати мене на технічну спеціальність. Але куди? Адже їх так багато. Тут уже було два фактори. Перший – мої дитячі інтереси до автомобілів і механізмів, другий – професійна спеціалізація моїх батьків. Ми вибрали престижний ВНЗ, престижний факультет і кафедру, і почали готуватися до вступу.

На щастя, мій вступ до ВНЗ пройшов без ексцесів. Я на відмінно здала зовнішнє незалежне оцінювання. Почала вчитися на спеціальності Мехатроніка і робототехніка німецького технічного факультету. Там у мене з'явилися друзі, які продовжили навчатися разом зі мною, аж до закінчення магістратури.

Перші роки університету я проживала в гуртожитку, де, також познайомилася з великою кількістю цікавих людей. Але, на жаль, так як мені довелося виїхати з гуртожитку, контакти я з ними втратила. Перші курси навчання в університеті мені, також, далися легко. Я досить просто засвоювала свою спеціалізацію і готувалася стати повноцінним фахівцем. За період навчання в університеті, мені пощастило прийняти участь у великій кількості міжнародних конференцій і наукових конкурсах, за що мені хочеться висловити подяку своєму науковому керівнику і кафедрі, на якій я навчалася, за надану допомогу.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

Що ж стосується моїх планів, то вони не обмежуються написанням магістерської роботи і величезним чорним екраном невідомості, який за нею йде. Моя мета полягає в тому, що б мої технічні знання були корисні для розвитку нашого суспільства і нашого регіону. Саме з цієї причини у мене вже є плани щодо співпраці згідно з моєю спеціальністю.

Усім, хто дочитав мою біографію хочу сказати кілька речей. Я розумію, що моя історія не є унікальною. Можливо вона така ж як і десятки, сотні і тисячі інших. Але не важливо, чим починається історія, важливо чим вона закінчується. Тому, прагни, намагайся, вчися.