Біографія
Особисте становлення
Мене звати Серьоженко Ольга Олександрівна. Я народилася 2 червня 1994 року в місті шахтарів Горлівка. Моя родина складається з 4-х осіб: батька, старшого брата, мене та молодшої сестри. Батько — Серьоженко Олександр Анатолійович — 1965 року народження, закінчив Донецький медичний інститут імені Горького у 1991 році. Він професіональний нейрохірург . Улюблене висловлювання мого батька саркастичне: Це мені не мозок довбати
. Мій батько — фахівець, людина, яка обожнює своє діло, для нього робота — найголовніша цінність життя. Брат — Серьоженко Олександр Олександрович, 1988 року народження, інженер-програміст, закінчив Донецький національний технічний університет у 2011 році за спеціальністю Комп’ютерні системи та мережі
. Сестра — Серьоженко Анна Олександрівна — 1999 року народження, студентка 2-го курсу Донецького національного технічного університету за спеціальністю Програмна інженерія
. Наша родина дружна й щаслива. Ми завжди разом.
Коли я згадую про своє дитинство, мимоволі згадуються моменти, коли мене вчили буквам та цифрам, таким чином у 3 роки я вже напам’ять знала алфавіт, а у 5–6 років я добре читала та виконувала найпростіші математичні операції.
Професійне становлення
У 2001 році у віці 7 років я пішла у 1-й клас початкової школи №2 м. Горлівка. Допитливість та, що для дитини незвичне, посидючість допомогли мені вчитися старанно й швидко засвоювати нову інформацію. Вже тоді мені добре давалися точні науки, любов до яких я проношу через усе моє життя.
Після початкової школи я півтора роки провчилася у середній загальнонавчальної школі I–II ступенів №36, потім я навчалася в українському класі середньозагальної школи I–III ступенів №73. 10-й та 11-й класи в мене були з поглибленим вивченням української мови та літератури.
Також кожне літо протягом усієї початкової та частково середньої школи я провела, граючи у футбол, гра котрого є досить незвичною як для дівчинки. Так як я ніколи не вміла вести м’яч, тому я увесь час стояла на воротах, що й допомогло мені виробити хорошу реакцію для моментального прийняття рішення.
Улюбленими предметами для мене завжди були алгебра, геометрія та історія. Навіть зараз, коли є вільний час, я намагаюся допомогти своїм близьким з цими предметами.
Перше знайомство з персональнім комп’ютером у мене сталося досить рано, у 5 років, тоді усе, що відбувається, здавалося чудом, я навіть боялася зайвий раз сісти за нього чи натиснути на будь-які кнопки. Тому я сиділа та просто спостерігала, як батько працює за комп’ютером та грає брат. Поступово я сама почала грати в комп’ютерні ігри. З часом, для навчання у школі мені знадобилося освоїти найпростіші офісні програми Microsoft Office (Word, Excel, PowerPoint).
Уже в 10-му класі в мене виникло питання про майбутню професію, відповідно й університету. Після недовгих роздумів я одразу вирішала, що не буду своє життя зв’язувати з гуманітарними науками, тому що я маю аналітичний склад ума, про що й говорили мої викладачі. Далі я проаналізувала свої інтереси і вирішала, що буду поступати на програміста. Так як мої близькі схвалили мій вибір, тому не склало труднощів вибрати потрібний університет. Вибір відразу впав на Донецький національний технічний університет, так як він був, є і буде одним з найкращих ВНЗ.
На початку вересня 2011 року я записалася на підготовчі курси по математиці при Донецьком національному технічному університеті, після котрих я успішно здала підсумковий екзамен та отримала додаткові 20 балів до загальної сумі балів результату Зовнішнього незалежного тестування. Хочеться висловити окрему подяку професійного викладачеві з вищої математики і просто чудовій людині Грамотіній Ользі Вікторівні. Саме завдяки їй мені було не лінь щосуботи вставати о 6 ранку та їхати в Донецьк, щоб прослухати 4-х годинну лекцію.
Після того, як я успішно здала Зовнішнє незалежне тестування, я поступила куди хотіла. Навчання на 1-му курсі давалася дуже тяжко. По-перше, тяжко було звикнути до іншого ладу навчання. По-друге, програмування у мене у школі було дуже мало. Ми вчили Pascal та, в основному, стандартні програми будь-якого персонального комп’ютера. По-третє, проживаючи у гуртожитку, я дуже сумувала за своїми рідними, хоча вони й жили відносно недалеко від Донецька. Але поступово я звикла до всього.
У червні 2016 року я успішно захистила дипломну роботу бакалавра за темою Мобільна програма для читання текстових файлів для ОС Android
під керівництвом старшого викладача Коломойцевої Ірини Олександрівни.
Бажання поглибити знання і здобути повну вищу освіту привели мене в магістратуру на ту ж спеціальність. Ще на самому початку навчання, коли сказали вибирати дипломних керівників, я, не роздумуючи, вибрала Коломойцеву Ірину Олександрівну. Після недовгого обговорення, тема була обрана така: Проектування і реалізація інтелектуальної мета-пошукової системи знаходження цитат
.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Мої плани на майбутнє є успішне завершення навчання в університеті, захист магістерської роботи, а також пошук роботи за фахом, де є можливість кар'єрного і професійного зростання. Крім цього, у мене велике бажання обзавестися сім'єю. У моєму житті є прекрасні люди, які допомагають мені в досягненні моїх цілей. Це моя сім'я, викладачі, товариші. Я їм дуже вдячна.
