Біографія
Особистісне становлення
Я, Юліна Юлія Олексіївна, народилася 30 жовтня 1994 року в місті Красногорівка Мар'їнського району Донецької області у великій і дружній родині. З самого раннього дитинства я була дуже активною і допитливою дитиною. У моїй родині два педагога – моя мама вчитель математики і бабуся вчитель початкових класів ще з пелюшок почали вчити мене. І були успішні, я почала рано говорити, потім декламувати величезні вірші напам'ять, і ще до школи вміла читати і рахувати. Настільки мені все це дуже легко давалося, наскільки важко моїм батькам було важко в дошкільному віці посадити мене за заняття і заспокоїти від різних примх і дитячого пустощів. У зв'язку з переїздами мені довелося змінити кілька дитячих садочків, проведення часу в яких мені було не дуже до душі. Мені, як і всім дітям, хотілося скоріше стати дорослою і потрапити в школу, про яку я вже так багато знала. Адже я бувала на заходах у старшокласників, де вони так гарно співали, танцювали і просто веселилися, і навіть на нарадах у вчителів.
І ось настало 1 вересня 2001 року, і, нарешті, моя мрія збулась – я стала школяркою.
Я дуже цим пишалася і намагалася не підвести маму, яка так хвилювалась за свою непосидючу
дочку. На загальний подив, школа мене змінила. Мені дуже подобалося все що там відбувалося,
все що зачаровуючим тоном розповідала нам наша перша вчителька, і звичайно мені подобалося
бути лідером в навчанні: краще всіх читати, швидше за всіх вирішувати приклади і схоплювати
все на льоту. Після школи я сама сідала за уроки, без всякого нагадування батьків, а після
цього йшла в танцювальну студію. На танці я ходила бо так вирішили батьки, але мені самій
завжди хотілося малювати. І в п'ятому класі я поступила в школу мистецтв № 5 м. Донецька
на відділення Образотворче мистецтво
. З тих пір все моє життя так чи інакше пов'язане
з малюванням, творчістю, дизайном. Продовжуючи бути активісткою шкільного життя я була
активною учасницею предметних олімпіад і конкурсів, а також різних заходів, творчих
конкурсів, КВК. У старших класах очолювала шкільне самоврядування. Участь в олімпіадах
давало певний багаж знань, а призові місця на рівні району – певну впевненість в своїх силах,
запрошення на обласний етап – нове бачення майбутньої професії, нові плани і мрії. Ставши
учасником обласного етапу олімпіади з інформатики, я зрозуміла, що інформаційні технології
мені цікаві. Потрапивши на день відкритих дверей в Донецький Національний Технічний Університет
я вибрала для себе спеціальність, яка вдало поєднувала в собі основні мої захоплення –
Програмування та комп'ютерний дизайн
(пізніше Комп'ютерне моделювання та дизайн
).
Професійне становлення
Перший рік навчання у ВНЗ був найскладнішим – перехід до нової системи освіти і багато
предметів, які здавалися зайвими, не цікавими і абсолютно не потрібними. Було багато різних
математик, історія, мова і так мало того, чого чули в назві спеціальності – програмування
і дизайну. Далі стало легше, зрозуміліше і цікавіше. Адже у нас викладало дуже багато людей
які знають свою справу і люблять свою професію, які вміють викликати жвавий інтерес до свого
предмету, саме такі люди і їх дисципліни викликали бажання продовжити навчання в магістратурі.
Один з таких викладачів завідувач кафедрою Комп'ютерного моделювання та дизайну
Карабчевский
Віталій Владиславович, який зумів викликати інтерес до викладаємих предметів – Комп'ютерна графіка
,
Графічне та геометричне моделювання
, Комп'ютерна графіка та реклама
. Тому тему диплома
я пов'язала з візуалізацією, засобами підвищення наочності при викладанні графічних дисциплін.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Цілями та планами на майбутнє для мене є захист диплом магістра ДонНТУ. Також планую весь цей час удосконалювати себе як професіонал, застосовуючи отримані знання на практиці і отримуючи нові. Після отримання диплома магістра хотілося б отримати роботу в сфері IT-технологій.