Русский   English
 

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

1. Актуальність теми

В сучасних умовах господарювання підприємства знаходяться в постійному пошуку забезпечення оптимального руху матеріальних потоків, який вимагає обґрунтування його економічної складової. При цьому насиченість ринку змушує суб'єктів господарювання освоювати високі технології в системі організації матеріальних потоків в ланцюгах поставок від первинної сировини до стану готової продукції. Актуальність даного питання посилюється в зв'язку з глобалізацією економіки, коли окремі частини виробничого циклу територіально відокремлені в просторі. Як наслідок, необхідність вдосконалення підходів до організації матеріального забезпечення виробництва є умовою, що забезпечує конкурентоспроможність підприємства на сучасному ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблема дослідження теоретичних особливостей руху матеріальних потоків, зокрема дослідження економічної сутності поняття «матеріальний потік» виконувалося в роботах вчених-економістів: Бауерсокс Д.Дж., Вагнера Т., Клосса Д., Силвера EA, Уайтіна Т., Анікіна Б.А. ., Гаджинский А.М., Дудоріна В.І., Миротин Л.Б., Неруша Ю.М., Рижикова Ю.І., Сергєєва В.І. Вивчення та аналіз літератури показують, що розробка зазначеної проблеми здійснюється за рахунок вдосконалення різних елементів єдиної логістичної системи.

Мета і завдання дослідження.

Метою магістерської дисертації є розвиток теоретичних положень і розробка науково-практичних рекомендацій з економічного обґрунтування руху матеріальних потоків.

Досягнення поставленої мети предполагает вирішенню Наступний завдання:

1. Розкрити економічну сутність і особливості управління матеріальними потоками в сучасних кризових умовах функціонування виробництв.

2. Вивчити особливості застосування логістичного підходу до управління матеріальними потоками на виробництві та сфері обігу.

3. Дослідити проблеми руху матеріальних потоків і запропонувати шляхи вдосконалення методичного підходу до їх економічного обґрунтування.

Об'єкт дослідження

процес руху матеріальних потоків в логістичній системі управління підприємством.

Предмет дослідження

принципи і методи економічного обгрунтування руху матеріальних потоків в логістичній системі промислового підприємства.

Зміст роботи.

1. Теоретичні основи руху матеріальних потоків.

Найчастіше підприємство стикається з великими втратами грошових коштів від неефективного використання виробничих потужностей і робочого часу співробітників, коли не відслідковуються і не регулюється рух матеріальних потоків. Сучасне промислове виробництво - це складний механізм, що включає в себе як власне виробничо-технологічні підрозділи, які здійснюють виробництво напівфабрикатів, деталей, компонентів, складальних одиниць з вихідної сировини і матеріалів, а потім складання готової продукції з цих елементів, так і велика кількість допоміжних підрозділів, які часто об'єднують єдиною назвою «інфраструктура» виробництва. Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, зберігання і виконання різних матеріальних операцій із сировиною, незавершеною і готовою продукцією.

Управління рухом матеріальних потоків допомагає підприємству впорядкувати цей процес, дає можливість визначити ряд чинників, які призводять до збоїв і виявити причини цих збоїв. Управління матеріальними потоками в логістичній системі дає можливість цілеспрямованого впливу на виробничі підрозділи, зайняті просуванням матеріальних та інформаційних потоків з пункту виробництва в пункт споживання продукції[1].

Системний підхід дозволяє розглядати виробниче підприємство як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні і зовнішні зв'язки. Використання логістичної концепції дозволить забезпечити єдність і узгодженість дій всіх функціональних підрозділів виробничого підприємства. Вона вказує напрямок, в якому слід розвивати логістичну систему підприємства[5].

Логістичний ланцюг являє собою всю послідовність операцій, реалізація яких забезпечує можливість управління рухом матеріальних потоків і станом матеріальних запасів при логістичному підході.

Логістичний ланцюг потребує злагодженості процесів переміщення та збереження продукції. При цьому особисту увагу питанню злагодженості між сферами збиту, виробнитство, зберегання та транспонтування[3].

2. Методологічні основи системного підходу до оцінки руху матеріальних потоків.

Управління матеріальними потоками в рамках внутрішньовиробничих логістичних систем може здійснюватися різними способами, у тому числі виділяють два основних, які принципово відрізняються один від одного. Перший варіант носить назву «штовхаюча система» і являє собою систему організації виробництва, в якій предмети праці, що надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою у попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік "виштовхується" одержувачу за командою, що надходить на передавальну ланку з центральної системи управління виробництвом[3].

Штовхаюча система управління потоками характерна для традиційних методів організації виробництва. Можливість їх застосування для логістичної організації виробництва з'явилася у зв'язку з масовим поширенням обчислювальної техніки. Ці системи, перші розробки яких відносять до 60-х років, дозволили погоджувати і оперативно коригувати плани і дії всіх підрозділів підприємства постачальних, виробничих і збутових, з урахуванням постійних змін в реальному масштабі часу[2].

Штовхаючі системи, здатні за допомогою мікроелектроніки пов'язати складний виробничий механізм в єдине ціле, тим не менш, мають природні межі своїх можливостей. Параметри «виштовхують» на ділянку матеріального потоку оптимальні настільки, наскільки керуюча система в змозі врахувати і оцінити всі фактори, що впливають на виробничу ситуацію на цій ділянці. Однак чим більше факторів по кожному з численних ділянок підприємства повинна враховувати керуюча система, тим більш досконале і дорожче повинно бути її програмне, інформаційне та технічне забезпечення. Штовхаючі системи мають один спільний недолік - недостатньо суворе відстеження попиту з обов'язковою наявністю страхових запасів[2].

В даний час широке застосування отримала «тягнуча система управління», в основу якої покладено такі підходи, як МРП-1 (Material Reguirement Planning, MRP) і МРП-2 (Manufacturing Resources Planning, MRP), (KANBAN).

Тягнуча система являє собою систему організації виробництва, в якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої за мірою необхідності. Центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки. Центральна система управління ставить завдання лише перед кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга, що і дозволяє працювати в режимі Just in time - «точно в строк». Це загальний організаційний підхід, за допомогою якого на підставі попиту, точного управління різко скорочуються запаси і тривалість виробничого циклу, забезпечується оперативне регулювання кількості виробленої продукції на кожній стадії потокового виробництва[3].

На практиці реалізовані різні варіанти «штовхаючої» і «тягнучої» систем.

Штовхаючі системи управління матеріальними потоками відомі під назвою «системи МРП» і характерні для традиційних способів організації виробництва. Вони характеризуються високим рівнем автоматизації управління, що дозволяє реалізувати наступні основні функції:

- забезпечувати поточне регулювання і контроль виробничих запасів;

- в реальному масштабі часу узгоджувати і оперативно коригувати плани і дії різних служб підприємства - постачальницьких, виробничих, збутових.

У сучасних, розвинених варіантах систем МРП вирішуються також різні задачі прогнозування. В якості методу вирішення завдань широко застосовуються імітаційне моделювання та інші методи дослідження операцій[5].

Найвідомішою серед «тягнучих» концепцій є концепція «точно в строк» (just-in-time, JIT). З логістичних позицій концепція «точно в строк» заснована на досить простій бінарній логіці управління запасами без будь-якого обмеження до вимоги мінімуму запасів, в якій потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізовані з потребою в них, що задається виробничим розкладом випуску готової продукції. Подібна синхронізація є не що інше, як координація двох базисних логістичних функцій: постачання і виробничого менеджменту. Надалі ця концепція була успішно застосована і в дистрибуції, системах збуту готової продукції, а в даний час - і в макрологістичних системах.

В ідеальному випадку матеріальні ресурси або готова продукція повинні бути доставлені в певну точку логістичного ланцюга саме в той момент, коли в них є потреба (не раніше, що не пізніше), що виключає зайві запаси, як у виробництві, так і в дистрибуції. Багато сучасних логістичних систем що засновані на даному підході, орієнтовані на короткі складові логістичних циклів, що вимагає швидкої реакції ланок логістичної системи на зміни попиту і відповідно виробничої програми.

Ще одна система, що відноситься до класу «тягнучих» мікрологістичних систем, інтегруючих процеси постачання і виробництва - це система ORT. Основним принципом роботи цієї системи є виявлення у виробничому процесі так званих «вузьких» місць або критичних ресурсів. По суті ORT є комп'ютеризованою версією KANBAN з тією різницею, що система ORT перешкоджає виникненню вузьких місць в логістичній мережі «постачання-виробництво», а система KANBAN дозволяє ефективно усувати вже виниклі вузькі місця. У якості критичних ресурсів, що впливають на ефективність логістичної системи, можуть виступати запаси сировини і матеріалів, розмір незавершеного виробництва, технологія виготовлення, персонал та ін. Підприємства, що використовують систему ОРТ, не прагнуть максимально завантажити персонал, який виконує некритичні операції, так як це викликає небажане зростання запасів незавершеного виробництва. Ефективність системи ОРТ з логістичних позицій полягає в збільшенні випуску продукції, зниженні виробничих і транспортних витрат, зменшенні запасів незавершеного виробництва[3].

В даний час більшість систем управління виробництвом належать до «штовхаючих». Як правило, чим більше система, тим більш характерні для неї наступні твердження:

1. При змінах попиту або затримки в постачаннях практично неможливо перепланувати виробництво для кожної його стадії, внаслідок чого з'являються надлишкові запаси.

2. Необхідне створення надлишкових страхових запасів через складність у визначенні норм вироблення і параметрів матеріальних запасів.

3. Будь-які оперативні, термінові зміни викликають великі ускладнення, так як детально розрахувати оптимальні виробничі плани дуже важко.

Таким чином, застосування логістичного підходу в організації виробництва, для управління матеріальними потоками в перехідному періоді доцільно використовувати комплексний підхід управління потоками, як «тягнучий», так і традиційний, «штовхаючий», що в свою чергу, дозволить підприємству адаптуватися до ринку збуту.

3. Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню руху матеріальних потоків.

В умовах стабільно розвитої ринкової економіки підвищення ефективності руху товарних потоків досягається, головним чином, за рахунок поліпшення їх фінансового обслуговування. Узгодження руху матеріальних потоків, визначення об'ємних, вартісних і часових параметрів ресурсів, необхідно здійснювати на основі гнучкої зміни параметрів потоків, виходячи з ефективності фінансових операцій, цілей управління, з урахуванням зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. При цьому управління інформаційними і матеріальними потоками повинно здійснюватися в тісному взаємозв'язку з управлінням фінансами, на стадіях планування, організації та контролю за здійсненням технічних процесів. Залежно від умов постачання, параметрів систем складування та обраних каналів розповсюдження продукції будуть змінюватися вартість, обсяги і час матеріальних потоків [8].

Управління запасами на підприємстві представляє складний комплекс заходів, в якому завдання логістичної системи, тісним чином пов'язані з завданням забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції при мінімізації поточних витрат по обслуговуванню запасів. Ефективне управління запасами дозволяє знизити тривалість виробничого і всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їх зберігання, вивільнити з поточного господарського обороту частину фінансових засобів, реінвестуя їх в інші активи. Високі темпи розвитку логістики в значній мірі пояснюється необхідністю оптимізація рівня запасів матеріальних ресурсів.

Популярний метод управління запасами - метод економічного розміру замовлення (метод EOQ). Модель EOQ може бути використана для оптимізації розміру як виробничих запасів, так і запасів готової продукції, даючи відповідь на питання, який обсяг запасу даного виду підприємство повинно отримувати одноразово. Оптимальний розмір замовлення розуміється як обсяг регулярних поставок, при якому забезпечується необхідне підприємству кількість запасів і мінімізуються сукупні витрати із закупівлі та зберігання запасів на складі. Модель EOQ дозволяє оптимізувати розмір партії замовлення таким чином, щоб сукупна сума витрат була мінімальною [ 4 ].

На даний момент існує 8 модифікації класичної моделі EOQ: модель виробничого замовлення (EpQ) - має на увазі немгновенную розвантаження з одночасним витратою запасу; модель економічного розміру партії (EBQ) - має на увазі поступове поповнення запасу (без витрат) і подальший рівномірну витрату; модель поточного запасу з втратою вимог при дефіциті; модель поточного запасу з відкладеним дефіцитом; комбіновані моделі [2].

При використанні тієї чи іншої форми моделі, необхідно враховувати всілякі обмеження, пов'язані з внутрішніми і зовнішніми факторами, а також ідентифікувати усі витрати і проводити детальний їх аналіз.

Для контролю многономенклатурних поточних запасів застосовується метод АВС-ХУZ-аналізу, що дозволяє не тільки проконтролювати кількість запасів, а й проаналізувати їх вплив на кінцевий результат діяльності підприємства, як в загальному обсязі, так і по кожній номенклатурній групі. За допомогою методу АВС відбувається ранжування запасів за різними параметрами на кілька груп, що відрізняються за своєю значимістю і вкладу в прибуток фірми. Як правило, виділяють запаси групи А - основні запаси, які дають понад 50% прибутку, запаси групи В - приносять близько 30%, а запаси групи С - приносять інші 20% прибутку.

За допомогою методу XYZ відбувається ранжування і угруповання запасів за ступенем прогнозованості обсягу попиту або їх оборотності [9].

На момент написання реферату дипломна робота ще не завершена. Остаточне завершення:

Червень 2018 року. Після зазначеної дати повний текст роботи може бути отриманий у автора або його наукового керівника

Висновки

Застосування систем управління матеріальними потоками в практиці господарської діяльності пояснюється необхідністю скорочення тимчасових інтервалів між придбанням сировини та постачанням товарів кінцевому споживачеві. Економічне обгрунтування руху матеріальних потоків на підприємстві представляє складний комплекс заходів, в якому на практиці завдання з управління матеріальними потоками і запасами тісно переплітаються з виробничими, фінансовими і збутовими завданнями, спрямованими на забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції при мінімізації поточних витрат.

Список джерел

  1. 1. Афанасенко Д.И. Управление логистической цепью как сетью // Вестн. Том.гос. ун-та. 2009. №319.
  2. 2. Гажинский А.М. Логистика: учебник. М.: Дашков и К, 2012. 484 с.
  3. 3. Гусев С.А., Красникова Д.А., Лозовая В.В. Логистические подходы к организации производства // Вестник СГТУ. 2010. №1.
  4. 4. Голиков Е. А. Управление логистикой. - М.: Высшая школа, 2009.
  5. 5. Моисеева Н.К. Экономические основы логистики. М.: Инфра-М, 2008.
  6. 6. Модели и методы теории логистики / Под ред. В.С. Лукинского. СПб: Питер, 2008.
  7. 7. Родников А.Н. Логистика: Терминологический словарь. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2002.
  8. 8. Турлакова С. С., Руднева М.В. Математическое моделирование системы поддержки принятия решений по оптимизации потоков ресурсов машиностроительного предприятия // Научный вестник Донбасской государственной машиностроительной академии. - 2015. - № 2. - С. 357-363
  9. 9. Широченко Н.В., Буланкин А.Ю. Особенности использования экономико-математических методов в расчете многономенклатурных текущих запасов // Актуальные проблемы авиации и космонавтики. 2016. №12.