Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

1. Актуальність теми

В умовах ринкової економіки зростає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про діяльність господарюючих суб'єктів. Капітал стає однією із стратегічних цілей управління та найважливішим об'єктом бухгалтерського обліку. Ефективне управління капіталом неможливе без вивчення та подальшого вдосконалення методології і організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності..

Найважливішим компонентом інформаційної системи управління капіталом є бухгалтерський облік, дані якого є не тільки інформацією про стан та зміни стану об'єктів управління, але й базою аудиту.

Необхідність удосконалення методології обліку і аналізу власного капіталу організації виникає при переході до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). У результаті в даний час постає питання про стандартизацію та методологічне забезпечення обліку елементів власного капіталу організації.

2. Мета і задачі дослідження та заплановані результати

Мета дослідження полягає у виявленні недоліків та суперечностей у бухгалтерському обліку власного капіталу і розробці конкретних рекомендацій з удосконалення обліку і аудиту власного капіталу.

Реалізація поставленої мети передбачає розкриття наступних завдань:

  1. Дослідження концептуальних основ і середовища стандартизації обліку власного капіталу;
  2. Розкриття та узагальнення теоретичних аспектів та практичного досвіду бухгалтерського обліку власного капіталу в умовах стандартизованого середовища ДНР;
  3. Розкриття основних особливостей аудиту власного капіталу;
  4. Виявлення основних напрямів вдосконалення бухгалтерського обліку і аудиту власного капіталу.

Об'єкт дослідження: господарські операції, пов'язані з формуванням і змінами власного капіталу на підприємствах різних форм власності.

Предмет дослідження: сукупність теоретичних, методичних і практичних питань бухгалтерського обліку та аудиту операцій з власним капіталом.

Рекомендації по вдосконаленню бухгалтерського обліку власного капіталу, запропоновані в даній магістерській дисертації, можуть бути використані при розробці стандартів бухгалтерського обліку Донецької Народної Республіки з метою недопущення деяких суперечностей і недоліків, які призводять до спотворення фінансової звітності підприємств.

3. Огляд досліджень та розробок

Капітал по праву є однією з ключових економічних та облікових категорій, сутність якої досліджується вченими вже багато століть. Термін «капітал» походить від латинського слова «capitalis», що означає – головний, основний. Вперше даний термін був введений філософом Стародавньої Греції Аристотелем в IV столітті до н. е. З розвитком економічної думки зміст поняття капіталу зазнавав суттєвих змін, внаслідок чого мали місце різні трактування капіталу.

3.1 Огляд міжнародних джерел

Першим, хто розділив капітал власника і капітал підприємства був італійський вчений Ді Пієтро, який назвав рахунок, призначений для обліку капіталу, наріжним каменем всієї облікової системи, вважаючи, що рахунок капіталу відображає кредиторську заборгованість підприємства перед власником.

Прихильники політичної економії А. Сміт і Д. Рікардо прирівняли капітал до накопиченому праці. Вони вважали, що нагромадження капіталу є основною умовою зростання виробництва. А. Сміт до капіталу відносив частину запасів, що призначена для подальшого виробництва і приносить дохід. На його думку, в умовах простого товарного виробництва праця є єдиним джерелом вартості.З точки зору Д. Рікардо, «капітал — це накопичена працю, або все, що бере участь у виробництві», а на думку основоположника школи фізіократів Франсуа Кене, «капітал — це не гроші, а ті засоби виробництва, які можна придбати за гроші» [1].

На думку Нассау Вільяма Сениора, капітал — це поєднання трьох факторів: землі, праці та утримання. Природні ресурси — це матеріальне його наповнення, а утримання — це відмова від його виробничого використання, праця ж — спосіб його зберігання і формування [2].

Джон Стюарт Мілль під капіталом розумів попередньо накопичений запас продуктів минулої праці. Він забезпечує необхідні для виробничої діяльності будівлі, охорону, знаряддя і матеріали, а також засоби існування для робітників на час виробничого процесу. Мілль вважав капіталом ту частину власності підприємця (фабриканта), яка утворює фонд для здійснення нового виробництва. У своїх працях він писав: «Капітал — це раніше нагромаджений матеріалізований продукт праці, що авансується на придбання засобів виробництва і робочої сили» [2].

На думку Жана Батіста Сея, Капітал є одним з факторів виробництва, який утворюється в процесі нагромадження, тобто через залучення до виробництва більшої кількості створених продуктів, ніж було спожито в процесі їх виробництва» [3]. Французький економіст П'єр Жозеф Прудон розглядав капітал як гроші, вважаючи провідною його формою тільки капітал позичковий.

Саме поняття капіталу, на думку відомого дослідника, історика бухгалтерського обліку Раймонда де Рувера, було введено в рахівництво необхідністю відокремлення обліку коштів, внесених кількома учасниками. Він вважав, що саме поява рахунку капіталу одночасно викликало появу методу подвійного запису [4].

Всебічний аналіз змісту капіталу провів у своїх наукових працях К. Маркс, який, на відміну від своїх попередників, розглядав капітал не як суму накопичених вартостей, на його думку, капітал – це не річ, а відносини, самовідтворювана вартість [5]. На думку К. Маркса джерелом утворення капіталу є додаткова вартість, яка формується надлишки праці найманих працівників виробничої сфери. К. Маркс також вважав, що «капітал – це не просто сума матеріальних і вироблених засобів виробництва, Капітал – це перетворені в капітал засоби виробництва, які самі по собі настільки не є капіталом, як золото або срібло самі по собі-грішми» [6]. К. Маркс бачить джерело приросту багатства (і в першу чергу капіталу) в робочій силі. Тому капітал, хоча і представлений речами, висловлює певні суспільні відносини.

Видатний неоклассик, відомий англійський економіст XX ст. Альфред Маршалл основною рисою капіталу вважав його здатність створювати прибуток. Ця здатність обумовлена продуктивністю капіталу як фактора виробництва [7]. Кемпбелл Макконелл та Стенлі Брю поняття «капітал» ототожнюють з інвестиційними ресурсами, представленими виробленими засобами виробництва усіма видами інструментів, машин, устаткування [8].

Очевидно, всі думки про економічну природу капіталу мають право на існування і в основному збігаються. Тому, розглядаючи сутність капіталу, західні економісти переважно відзначали, що матеріально-речовий зміст капіталу представляє його як фактор виробництва, а суспільна форма капіталу — це його здатність створювати прибуток.

3.2 Огляд національних джерел

Ключовим моментом у розвитку поняття «власний капітал» стало його об'єднання з зобов'язаннями в одну загальну категорію «джерело» в теорії вітчизняного вченого Н.С. Лунського [9]. Він розробив розширену інтерпретацію пасиву, у відповідності з якою актив являє кошти організації, а пасив – джерела формування цих коштів, такі як позикові і власні:

Пасиви = Капітал + Кредиторська заборгованість
Активи = Пасиви

Також Н.С. Лунський зазначав: «Вірніше слід назвати його власним капіталом, так як капітал в бухгалтерії є поняття загальне і їм позначається всяка, виражена в грошах, сукупність майнових засобів, що служить для певних господарських цілей» [9].

Сучасні вітчизняні вчені досі не можуть прийти до єдиного трактування поняття «власний капітал».

В. М. Родіонова підходить до визначення поняття «капітал» наступним чином: «Капітал підприємства — це грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат з розширеного відтворення економічного стимулювання працівників» [10].

Сучасний економіст І. А. Бланк визначає капітал, як «накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ у формі грошових коштів та реальних капітальних товарів, що залучається його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічній системі базується на ринкових принципах і пов'язане з факторами часу, ризику та ліквідності» [11].

Б. П. Кудряшов вважає, що «капітал підприємства — це вартість матеріальних цінностей, фінансових вкладень і грошових коштів, необхідних для забезпечення господарської діяльності підприємства» [12]. B. М. Шелудько розглядає капітал підприємства як «суму власного та боргового капіталу» і вважає, що визначається він «тією частиною фінансових ресурсів, яка спеціально сформована і призначена для використання в фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку» [13].

Фактично підводить узагальнений підсумок усіх визначень поняття «капітал підприємства» В. В. Зятковский: «Як свідчить ретроспективний аналіз визначень фінансових ресурсів (капіталу підприємства), дослідники кваліфікують їх як сукупність фондів грошових коштів, доходів, відрахувань або надходжень, що надходять у розпорядження підприємств» [14].

С. В. Мочерний визначає капітал як виробниче відношення, при якому знаряддя праці, певні матеріальні блага, мінові вартості є засобом експлуатації, привласнення частини чужої неоплаченого праці» [15]. В. Р. Белолипецкий вважає, що капітал є для фінансиста-практика реальним об'єктом, на який він може постійно впливати з метою отримання нових доходів фірми [16].

В. В. Сопко розглядає капітал як власність, яка визначена у вартості (грошах) [17]. Е. В. Муругов вважає що капітал, по суті, є фінансовим поняттям, що відбиває тільки наявні фінансові ресурси або фактичну суму коштів, вкладених у підприємство. У зазначеному сенсі капітал представляється грошовим еквівалентом чистих активів на початок звітного періоду [18].

Численні трактування капіталу свідчать про багатогранність, складність і суперечливість даної категорії. Її економічний зміст, конкретні форми змінюються разом з якісними змінами, що відбуваються і в продуктивних силах, і у виробничих відносинах. Сучасне суспільство народжує нові теорії вартості і капіталу.

3.3 Огляд локальних джерел

У Донецькому національному технічному університеті (кафедра бухгалтерського обліку і аудиту) також досліджуються сутність та особливості обліку власного капіталу.

У книгах В. А. Гавриленко наведено аналіз структури використання капіталу, розкрито його сутність та ефективність використання. Узагальнюючи поняття, які представники різних економічних шкіл пов'язували з капіталом, автор приходить до висновку, що під капіталом вони розуміли сукупність ресурсів, які можуть приносити економічні вигоди [19].

У своїх статтях В. А. Гавриленко розглядає вплив бухгалтерського обліку основних засобів, а також відстрочених податкових активів і зобов'язань на формування власного капіталу. У роботах наведено конкретні рекомендації щодо усунення виявлених суперечностей та неузгодженостей у бухгалтерському обліку [20].

Стаття Л. А. Леонової «Удосконалення бухгалтерського обліку вилученого капіталу в акціонерних товариствах» присвячена розробці цілісної наукової концепції ведення бухгалтерського обліку вилученого капіталу на основі аналізу альтернативних методів оцінки та можливої кореспонденції рахунків [21].

В. Ю. Задорожнюк у своїй роботі розглядає відображення в бухгалтерському обліку власного капіталу цільового фінансування і цільових надходжень, виявляючи суперечності в обліку даних показників [22].

Таким чином, можна зазначити, що в наукових роботах співробітників Донецького національного технічного університету розглянуті різні аспекти обліку власного капіталу.

4. Концептуальні основи обліку власного капіталу

Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгованості, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому. Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

  1. самостійності і влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;;
  2. відповідальності і захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;
  3. довгострокового кредитування - перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час;
  4. кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;
  5. компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатися за рахунок власного капіталу;
  6. розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Власний капітал утворюється двома шляхами: внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів, а також накопиченням суми прибутку, що залишається на підприємстві [23].

Власний капітал налічує 8 складових. (рис.1).

Структура власного капіталу

Рисунок 1 – Структура власного капіталу
(анімація: 15 кадрів, 10 циклів повторення, 137 кілобайт)

В якості методологічної основи для розрахунку розміру поточного капіталу підприємства необхідно застосовувати основне балансове рівняння, а також капітальне рівняння балансу (рис.2):

Активи = Капітал + Зобов'язання
Основне балансове рівняння

Рисунок 2 – Основне балансове рівняння

При організації бухгалтерського обліку операцій з власним капіталом необхідно дотримуватися існуючих нормативно-правових документів. На законодавчому рівні порядок відображення власного капіталу у звітності закріплений в НП(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [24]. Організація обліку власного капіталу - це процес безперервного, цілеспрямованого вибору і застосування найбільш раціональних засобів і технологічних прийомів збору та обробки облікової інформації й упорядкування звітності про наявність, формування і використання фондів, резервів і фінансових результатів.

Принципи бухгалтерського обліку операцій з власним капіталом базуються як на загальних принципах бухгалтерського обліку, зокрема на принципі визнання активів і зобов'язань, доходів і витрат, так і на вимогах корпоративного права і законодавства про цінні папери.

Висновки

На сучасному етапі розвитку економіки капітал є однією з ключових економічних та облікових категорій. Величина власного капіталу будь-якого підприємства часто є визначальною для встановлення того, наскільки підприємство може здійснювати безперервну діяльність, а також наскільки ця діяльність забезпечена власними, а не запозиченими джерелами фінансування. Розкриття інформації про стан та зміни власного капіталу у звітності дозволяє управлінському персоналу оцінювати фінансову незалежність підприємства і напрямки подальших управлінських рішень, а користувачам – робити висновок про рівень майстерності менеджерів розпоряджатися ввіреними їм ресурсами і довірі інших суб'єктів господарювання.

Власний капітал відіграє першочергову роль у фінансовому забезпеченні підприємства. Підприємству необхідно здійснювати аналіз власного капіталу, оскільки це допомагає виявити основні його складові та визначити наслідки їх змін для фінансової стійкості.

Різні помилки у веденні бухгалтерського обліку власного капіталу призводять до спотворень у фінансової звітності, що, в свою чергу, тягне за собою прийняття неправильних економічних рішень. Щоб уникнути подібних ситуацій на підприємствах проводяться аудиторські перевірки.

Перелік посилань

  1. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / пер. А. В. Горбунова, Ф. Р Каплан, Л. А. Фейгиной. М.: Соцэкгиз, 1960. - 487 с.
  2. Кириленко В. В. История экономических учений: учеб. пособие / под ред. В. В. Кириленко. Тернополь: Экономическая мысль, 2007. - 233 с.
  3. Сэй Ж. Б. Трактат по политической экономии. М.: Дело; Академия народного хозяйства при Правительстве РФ, 2000. - 232 с.
  4. Рувер, де Р. Как возникла двойная бухгалтерия / де Р. Рувер: под ред. Н. Вейцмана.; пер. с англ. А. Мухина – М.:Госфиниздат, 1958. – 67 с.
  5. Маркс, К. Капитал: в 3 т. – Т. 3 / К. Маркс. – М.: Политиздат, 1988. – 750 с.
  6. Маркс, К. Капитал: в 3 т. – Т. 1 / К. Маркс. – М.: Политиздат, 1988. – 750 с.
  7. Маршалл А. Принципы экономической науки: в 5 т. // пер. с англ. М.: Прогресс, 1993. Т. 1. - 416 с.
  8. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. 11-е изд. / пер. с англ. М.: Республика, 1992. - 400 с.
  9. Лунский, Н.С. Краткий учебник коммерческой бухгалтерии / Н.С. Лунский. – 3-е издание – М., 1913. – 316 с.
  10. Родионова В. М. Финансы: учебник. М.: Финансы и статистика, 1995. - 432 с.
  11. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: учеб. курс // Киев: Ника-Центр, 2001. - 528 с.
  12. Кудряшов В.П. Финансы: учеб. пособие // Херсон: Олди-плюс, 2002. - 352 с.
  13. Шелудько В. М. Финансовый менеджмент: учебник // Киев: Знание, 2006. - 439 с.
  14. Зятковский И. В. Теоретические основы финансов предприятий // Финансы Украины. 2000. № 4. 25—31.
  15. Мочерный С. В. Экономическая теория: учеб. пособие // Киев: Академия, 1999. - 592 с.
  16. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы // под ред. И. П. Мерзлякова. М.: ИНФРА-М, 1999. - 220 с.
  17. Сопко В. В. Бухгалтерский учет капитала предприятия (собственности, пассивов): монография // Киев: Центр учебной литературы, 2006. - 310 с.
  18. Муругов Е. И. Учетно-аналитическое обеспечение управления платежеспособностью, собственностью и резервной системой предприятия. М.: Финансы и статистика, 2006. - 92 с.
  19. Гавриленко В.А. Экономический анализ деятельности промышленных предприятий. - Донецк: ГВУЗ, ДонНТУ, 2009. - 353 с.
  20. Гавриленко В.А. Бухгалтерский учет основных средств и его влияние на формирование собственного капитала/ В.А. Гавриленко // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: Экономическая. Выпуск 42. - Донецк: ДонНТУ, 2012. 1-13.
  21. Леонова Л.А. Совершенствование бухгалтерского учета изъятого капитала в акционерных обществах/ Л.А. Леонова // Научные труды Донецкого национального технического университета. - Донецк: ДонНТУ, 2012.
  22. Звенячкина В.Ю., Гавриленко В.В. Целевое финансирование и его отражение в учете собственного капитала/ В.Ю. Звенячкина, В.В. Гавриленко – Экономическое пространство. Выпуск 12/1, 65-74 - 2008.
  23. Славьюка Р.А. Финансы предприятий: Учеб. пособие. - Киев: ЦУЛ, 2002. - 460с.
  24. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене МФУ від 07.02.2013 р. № 73.-[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua...