Біографія
Особистісне становлення
Я народилася в місті Донецьку, у травні 1995 року. В дитинстві завжди мріяла стати висококваліфікованим менеджером і системним керівником великої компанії, основна мрія полягала в пристрасному для сучасного суспільства бажанні реалізувати свою кар'єру за кордоном, а саме — в Німеччині.
У віці 6 років батьки привели мене на навчання до загальноосвітньої школи № 69. Моє навчання проходило легко тільки з гуманітарними дисциплінами, оскільки з точними науками виникали проблеми. Після чого мені найняли репетитора, і мої успіхи в галузі знань математики здобули високі результати.
У життєдіяльності школи брала активну участь: виступала в театральних сценках, брала участь у виїзних конкурсах, по закінченні 9 класу входила в шкільну президію школи і керувала культмассовым сектором. Улюбленими предметами були: література, культурологія, право, російську та українську мови. Проходила навчання включно до 11 класу.
Після успішного закінчення 11-го класу, здала зовнішнє тестування, виникло питання про вступ до університету. Так як у мене в школі була дуже активне і досить соціалізоване життя доводилося працювати в області творчості: організація шкільних свят, складання сценаріїв для різних заходів у стінах школи. Збереження дисципліни в процесі роботи з однокашниками, я зрозуміла, що хотіла б „ловити злочинців і відновлювати справедливість”, — виникло бажання поступити в Донецький юридичний інститут МВС України, факультет „Судової експертизи”. Однак, більшість оточуючих мене людей: знайомі батьків, мої знайомі, які працюють безпосередньо в області права, стверджували, що це психологічно складна робота, яка займає багато часу, сил, енергії. Мені перед вступом вдалося поспілкуватися з досвідченим криміналістом і дізнатися всі тонкощі цієї роботи.
Незважаючи на мій твердий характер і небажання змінювати свої рішення, я намагалася тверезо проаналізувати дану ситуацію і прислухатися до професіоналів, які працюють у галузі права багато років, розставити життєві пріоритети й зрозуміти, ким би я хотіла бачити себе через 10-15 років. Після чого, моя тітка активно агітувала мене йти в медичний університет, оскільки сама є кандидатом економічних наук, працює більше 7 років в санавіації, але тут я була непохитна, т. к. фанатично боялася крові. Проходила багато тестувань на профорієнтацію, які показали, що з мене вийде хороший менеджер. Через суєту і довгі поневіряння по ВУЗам, я знайшла золоту середину, свій вибір я зупинила на Донецькому національному технічному університеті, спеціальність „Організаційно-економічне та правове забезпечення у підприємницькій сфері”, кафедра „Менеджменту і господарського права”.
Професійне становлення
Перші роки навчання були для мене чимось незвичайним і викликали глибоке почуття інтересу. Мені дуже подобалися предмети, викладачі, рівень спілкування, нові знання, які зі шкільними навіть не порівняти. Все моє навчання пройшло настільки швидко, що інколи здається, ніби це було вчора.
За довгі роки навчання наша група стала „сім'єю”. Ми відрізнялися особливою згуртованістю, що найцікавіше між нами ніколи не виникало суперництво, завжди допомагали і допомагаємо один одному. З моменту вступу в 2016 році на спеціальність „Антикризовий менеджмент” і по сьогоднішній день, насолоджуюся останніми місяцями навчання в університеті, останньою сесією, вимогливістю викладачів, колективом.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Зараз мої цілі значно змінилися і для мене в пріоритеті сім'я, розвиток і насолоду кожним моментом життя, я більше не біжу за „титулами”, похвалою „бути кращою”. Важливо отримувати задоволення від всього, що ми робимо: робота, навчання, сім'я, творчість та інше.