Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Вода – цінний природний ресурс, основа життєвих процесів на планеті. Ресурс використовується для задоволення особистих та побутових потреб людини: прибирання, прання, полив присадибної ділянки. Історично склалося, що біля природних водоймищ виникали міста, селища, оскільки моря та ріки обумовлювали розвиток торгівлі, були джерелами енергії.

Важко уявити сучасну промисловість та сільське господарство без води. На підприємствах її використовують в якості джерел отримання пару, для охолодження систем, промивання та інше. За статистикою, промисловість та сільське господарство використовують більше води, ніж забирають її з водних джерел, тому більшість розвинених країн використовують технологію багаторазового використання води після її чергового очищення. В світовій практиці неконтрольоване водоспоживання приводить до серйозних екологічних проблем.

На жаль, останнім часом простежується тенденція нестачі чистої питної води населенню. Це пов?язано з несприятливою екологічною ситуацією, яка потребує впровадження нових природоохоронних мір, серед яких – встановлення прибережної захисної смуги. Першочергова задача водоохоронних зон – зменшення антропогенного впливу на водні об'єкти [1].

1. Актуальність теми

Встановлення прибережної захисної смуги позитивно позначається на стані водного середовища. На території Донецької Народної Республіки знаходиться Азовське море. Відповідно ч.2 ст. 86 Конституції Донецької Народної Республіки, Закони та інші правові акти, що діяли на території Донецької Народної Республіки до набуття чинності цією Конституцією, застосовуються в частині, що не суперечить Конституції Донецької Народної Республіки [3]. Згідно Водного Кодекса України, діючого в частині, не суперечній Конституції ДНР, ширина прибережної захисної смуги становить не менше 2 км за межами населених пунктів, а в межах населених пунктів, виходячі с містобудівної документації.

Однак на сьогоднішній день основна проблема – екологічна. Забруднення морських вод пестицидами та відходами промисловості негативно впливає на стан навколишнього середовища.

В прибережній захисній смузі Азовського моря, яка знаходиться в межах населених пунктів, можна виділити такі проблеми:

Також одна з проблем – неконтрольована забудова території. Згідно Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, берегова смуга шириною 100 м у населених пунктах, розташованих в прибережній зоні Азовського моря, повинна використовуватися як зона відпочинку населення, всі види будівництва, які не мають безпосереднього відношення до реакреційної діяльності, забороняються [9]. Але, на жаль, найчастіше, будинки на узбережжі зводяться без будь-яких обмежень з боку законодавства, в обхід йому. Це явище можна усунути, якщо виважено підійти до встановлення зони прибережної захисної смуги.

Відповідно до Водного Кодексу України, прибережна захисна смуга – це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водоймищ, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. З визначення випливає, що в межах зони встановлюється спеціальний режим господарської діяльності, який накладає певні обмеження у використанні [2].

Положення прибережної захисної смуги до населених пунктів

Малюнок 1.1 – Положення прибережної захисної смуги до населених пунктів

З огляду на вищевикладене, актуальність теми магістерського дослідження полягає у внесенні поправок до чинного законодавства, які передбачатимуть раціональне використання земельних ресурсів і поліпшать екологічний стан в прибережній захисній зоні.

2. Цілі та передбачувані результати дослідження

В ході написання магістерської дисертації сформульовані такі цілі дослідження:

  1. Розробити на прикладі Азовського моря методи оптимізації виділення водоохоронних зон.
  2. Oцінити стан водоохоронних захисних заходів, які проводяться в зоні прибережної захисної смуги.
  3. Bивчити світовий досвід у встановленні ширини прибережної захисної смуги, для виявлення позитивних аспектів та впровадження їх на території Донецької Народної Республіки.

Об'єкт дослідження: прибережна захисна смуга Азовського моря.

Предмет дослідження: встановлення прибережної захисної смуги в межах Азовського моря.

Передбачувані результати дослідження: розробка поправок до водного законодавства з наступним впровадженням їх на практиці. Також за результатами роботи треба надати графічну частину з окресленими межами прибережної захисної смуги.

3. Законодавча база та аспекти встановлення прибережної захисної смуги

При написанні магістерської дисертації використовувалися такі нормативно-правові акти:

Останнім часом геологічна ситуація довкола берегової смуги Азовського моря погіршилась. З'явилися зсуви, обвали і розмивання берега. Недостатня охорона водних об'єктів сприяє погіршенню екологічних умов, виникненню катастроф і аварій, внаслідок чого з’являються заплавні землі. Згідно Постанові КМУ Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків, заплавні землі – це прибережна територія, яка може бути затоплена або підтоплена під час повені чи паводка. Сільськогосподарська діяльність на земелях затоплення має здійснюватися згідно проектів проектів землеустрою, які розроблені в установленому законодавством порядку.

Несприятлива екологічна ситуація вимагає впровадження нових природоохоронних заходів, серед яких – встановлення прибережної захисної смуги. Їх першочергове завдання – зменшення антропогенного впливу на водні об'єкти. Перш за все, необхідно винести і закріпити в натурі водоохоронні зони вздовж водойм, що запинить їх забруднення, засмічення. Межі таких зон мають визначатися спеціальними проектами землеустрою, де також має прописуватися режим господарської діяльності в них.

Для реалізації проекту потрібно передбачити заходи щодо встановлення прибережної захисної смуги з урахуванням охорони навколишнього середовища. Також повинен здійснюватися обов'язковий контроль за геоморфологічними змінами, щоб, в разі чого, запобігти несприятливі процеси. Також потрібен моніторинг стану навколишнього середовища і об'єктів водоохоронної зони.

4. Суть роботи

Запас води на землі величезний. Відомо, що вона покриває до 75% всієї земної поверхні. Однак більшість цих вод становлять солоні води Світового океану. Особливо гостро дефіцит питної води відчувається в пустельних і напівпустельних регіонах – Китай, Індія, Австралія, Бангладеш, Пакистан, Нігерія і Мексика, африканські країни. Примітно, що штати південній частині США також страждають від дефіциту води. Серед них – Каліфорнія, Флорида, Техас. Практично відсутні проблеми з водопостачанням в Центральній і Східній Європі, Канаді, Бразилії, в країнах Скандинавії.

Співвідношення площ водних об'єктів України

Малюнок 4.1 – Співвідношення площ водних об'єктів України

Вченими простежується логічний висновок: збільшення чисельності населення веде до збільшення потреб у воді. Згідно зі статистичними даними, на квітень 2015 року населення планети досягло 7 млрд. 289 млн. чоловік, при цьому щорічний приріст становить 83 млн. чоловік. Це означає, що для забезпечення всього населення водою буде потрібно близько 64 млн. м3 води. Вчені припускають, що через 20 років потреба в чистій воді зросте втричі [12].

Одним з головних чинників нестачі питної води є її забруднення. Цьому сприяє:

Гігієнічна оцінка водних ресурсів повинна грати ключову роль при виборі території для розміщення населеного пункта. При проектуванні та розміщенні промислових підприємств, слід використовувати маловідходні та безвідходні технології, щоб зменшити кількість шкідливих речовин у воді [13].

Крім встановлення прибережної захисної смуги, необхідно розглянути питання з визначення зон рекреації. Територія таких зон повинна мати під’їздні шляхи, безпечний рельєф дна, сприятливий гідрологічний режим. Зона рекреації має бути віддалена від портів, підприємств та місць, де відбувається скидання стічних вод та випас скота. Виконання цих вимог контролюється місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби [11].

Однією з цілей магістерської дисертації являється аналіз зарубіжного законодавства в частині встановлення прибережної захисної смуги. Розглянувши досвід встановлення прибережних країн, можна зробити висновок про більш суворому контролі за станом прибережної захисної смуги в Україні та Росії. Але, незважаючи на чинні обмеження і позначені норми водоохоронних зон, ситуація в морських акваторіях цих країн залишатиє бажати кращого. Разом з тим, в Англії і США межі прибережних зон чітко не визначені, але екологічна ситуація навколо водойм гораздо краще. Це пов'язано з системою жорстких санкцій щодо землевласника, який не виконує норми водного законодавства.

Що стосується предмета законодавчого регулювання, то в країнах СНД ним є тільки відносини, пов'язані з водою, що знаходиться у водних об'єктах (поверхневих і підземних).

У Великобританії головним питанням законодавчого регулювання є забезпечення питного водопостачання, очищення і скидання стічних вод. У Німеччині в основі законодавчого регулювання лежить проблема очищення і відведення стічних вод, в тому числі зливових.

Основу водного законодавства США становить законодавство окремих штатів, яким, головним чином, регулюються відносини в сфері використання талих і зливових вод. У ряді країн в посушливій зоні право володіти водою, що значно підвищує цінність землі, є майновим правом і розглядається як приналежність землі. Так в ряді штатів США діє принцип старшинства (за часом) права водокористування, в зв'язку з чим, навіть при власності штатів на воду, міста і промислові підприємства змушені викуповувати "водні права" у їх традиційних власників &ndash селян.

В даний час практично у всіх країнах відбувається посилення ролі держави в регулюванні водних відносин. Все більшого значення набуває дозвільний порядок надання водних об'єктів у користування з урахуванням пріоритетності водокористувачів.

У країнах з розвиненою економікою законодавчо встановлена необхідність розробки довгострокових програм комплексного використання і охорони водних об'єктів з метою зниження рівня їх забруднення та запобігання виснаженню водних ресурсів.

Водне законодавство більшості зарубіжних країн передбачає державне регулювання у сфері використання і охорони водних об'єктів. Практично у всіх країнах створені державні водогосподарські органи, на які покладено функції регулювання відносин у сфері водокористування виходячи з інтересів суспільства.[14]

Висновки

Проблема встановлення прибережної захисної смуги має актуальне значення для сьогоднішніх реалій. Незадовільний стан екології, нестача чистої води для населення, платне водокористування та неконтрольована забудова прибережних зон, вимагає негайного втручання держави на законодавчому рівні. Виходячи з цього, метою магістерської дисертації є удосконалення існуючого законодавства в питаннях встановлення прибережної захисної смуги для раціонального і ефективного використання прибережних зон. Основне призначення пропонованих поправок – включення земельних угідь в межах існуючої прибережної захисної смуги в господарський оборот з безумовним дотриманням обмежень в їх використанні, встановленних екологічним, земельним, містобудівним законодавством.

Далі необхідно розробити науково-методологічні підходи для створення поправок в законодавство, на чому і буде засновано подальший розвиток науково-дослідницької роботи.

При написанні реферату магістерська робота ще не закінчена. Остаточне завершення – липень 2018 року. Повний текст роботи і матеріали по темі можуть бути отримані у автора або його керівника після зазначеної дати.

Перелік посилань

  1. Вода и жизнь на земле. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.e-reading.club/
  2. Кодекс Украины от 06.06.95 № 214/95. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon3.rada.gov.ua
  3. Конституция Донецкой Народной Республики от 14.05.2014. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://dnr-online.ru
  4. Земельный Кодекс Украины от 25.10.2001 № 2905-III. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua
  5. Закон Украины О землеустройстве от 22.05.2003 № 858-IV. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon0.rada.gov.ua
  6. Закон Украины Об охране земель от 19.06.2003 №962-IV. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon3.rada.gov.ua
  7. Постановление КМУ Об утверждении Порядка определения размеров и границ водоохранных зон и режима ведения хозяйственной деятельности в них от 19.06.2003 №962-IV. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon0.rada.gov.ua
  8. Закон Донецкой Народной Республики Об особо охраняемых природных территориях 30.04.2015 № 43-IHC. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://dnrsovet.su
  9. Государственные санитарные правила планирования и застройки населенных пунктов от 19.06.1996 №173. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://dnaop.com/html
  10. Постановление КМУ О порядке использования земель в зонах их возможного затопления вследствие подтоплений от 31.01.2001 №87. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon3.rada.gov.ua
  11. Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов от 25.12.1980 №5976. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua
  12. География мирового хозяйства. Эрозионные процессы и борьба с ними. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.bibliotekar.ru
  13. Запасы питьевой воды на Земле. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.voprosy-kak-i-pochemu.ru
  14. Новая редакция Водного кодекса Российской Федерации: основные направления перемен. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://iam.duma.gov.ru