Русский   English
ДонНТУ   Портал магістрів

Реферат за темою випускної роботи

Зміст

Вступ

Об'єкти нерухомості займають особливе місце в системі суспільних відносин, оскільки з ними прямо або побічно пов'язані господарська діяльність і пріоритетні відносини людей у всіх сферах їхньої діяльності. Об'єктами нерухомості можуть вважатися будь-які ділянки, пов'язані з землею (будівлі, споруди, ліси, водойми), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Вони класифікуються, можуть виступати предметом застави, при іпотечному кредитуванні, а в цій якості повинні пройти державну реєстрацію.

Реєстрація об'єктів нерухомості є невід'ємною частиною земельного кадастру. Державна реєстрація – завершальний етап придбання прав на нерухомість, права якого виникають і припиняються з моменту її настання. Нерухомість є однією з найбільш розташованих об'єктів цивільних прав. Громадяни та юридичні особи зацікавлені в отриманні прав на нерухоме майно. Власники отримують можливість володіти, розпоряджатися і користуватися нерухомістю самостійно. Оформляючи документи, кожен власник повинен володіти необхідними знаннями в області процедури державної реєстрації [1].

1. Актуальність роботи

В даний час система державної реєстрації прав на нерухоме майно в Донецькій Народній Республіці знаходиться на початковому шляху свого становлення. Актуальність обраної теми даного дослідження полягає в тому, що переважна більшість людей стикається з питаннями правовідносин щодо таких об'єктів цивільних прав, як нерухоме майно: продає, дарує, орендує квартиру, дачу, земельну ділянку тощо Тому важливо знати законодавче регулювання цих питань.

Також важливо знати те, що об'єкт нерухомості вимагає певного обліку, контролю, особливого механізму з попередження зловживань учасниками, тобто забезпечення законності операцій. Органам державного управління, як і всім їх гілкам, відводиться важлива роль у відносинах майнового обороту, де вони виступають своєрідним гарантом правового регулювання в ринкових відносинах [2].

Все вищевикладене в цілому підтверджує значущість цього дослідження, опосередковуючи його своєчасність і новизну.

2. Цілі і завдання дослідження

Метою наукової роботи є: обґрунтування і дослідження моделей реєстрації об'єктів нерухомості, їх обмежень та обтяжень, а також процедура реєстрації об'єктів нерухомості, структура реєстру та пропозиція вдосконаленої моделі реєстрації об'єктів нерухомості.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

3. Короткий аналіз поточного стану реєстрації об'єктів нерухомості, обмежень і обтяжень у зарубіжних країнах

Загальноприйнятими в світі системами реєстрації нерухомості є: системи, які базуються на реєстрації документів і системи реєстрації прав або титулів.

В системі реєстрації документів в реєстр вписується запис про передачу прав на нерухомість, як приватна угода. Держава не несе ніякої відповідальності за ці угоди. Така система характерна для аграрних країн і можна вважати, що в деякій мірі аналог такої системи, в дуже скороченому і вигляді, діє в Україні в питаннях, пов'язаних з квартирами і будинками.

В системі реєстрації прав або титулів реєструється факт угоди, права та обмеження, оформлені відповідним чином. Нерухомість відображається на великомасштабних картах. У разі виникнення порушень прав власників держава несе відповідальність, і всі дії відбуваються відповідно до процедури, встановленої законодавством [3].

В цілому світові кадастрові системи можна розділити на чотири групи по країнам їх застосування.

Країни з наполеонівською адміністративною системою (країни південної, південно-західної і західної Європи): Франція, Іспанія, Італія та ін.

У цій системі характерно поділ і тісний контакт реєстру нерухомості і земельного кадастру. В реєстрах нерухомості, призначених для реєстрації та захисту прав власності шляхом їх публікації перед третіми особами, реєструються (по власниках, а не по земельних ділянках) реальні права власника нерухомості, юридичні акти, інтереси третіх осіб і т.п. У земельному кадастрі збирається тільки необхідна для цілей оподаткування інформація, згрупована по земельних ділянках. Спеціальні відомості, такі як інформація про природні ресурси, ґрунтах і ін. Збираються в інформаційних системах Міністерства сільського господарства або Міністерству економіки.

Країни з німецькою системою (країни центральної Європи): Німеччина, Австрія, Швейцарія.

Для цієї групи країн характерно виділення взаємопов'язаних і взаємо контролюючих підсистем: кадастрової, топографо-геодезичної і реєстраційної. Наприклад, в Німеччині існує реєстр власності, який складається з кадастрових карт, документів і записів про власність. Існує банк кадастрових карт і документації по топографо-геодезичних робіт, які зачіпають землекористування та землевпорядкування. Також є реєстр документів, в якому зберігаються угоди та інші правові акти, що стосуються права власності, обмежень і обтяжень.

Скандинавські країни (країни Північної Європи): Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія.

Характерно прагнення до створення єдиного, створеного на основі точних великомасштабних топографічних карт, багатоцільового кадастру з централізованим реєстром власності, створеним переважно за німецьким зразком. Реєстри власності містяться центральними державними офісами, тоді як картографування ділянок нерухомості ведеться на рівні провінцій. Норвезький кадастр об'єднаний в інформаційну систему, яка міститиме відомості про володіннях, власників, адреси та типах будівель. У Норвегії, а також в Швеції, стандарти опису об'єктів та інформаційні зв'язки між ними встановлені законодавством, а самі системи є державними, і їх розробку і впровадження фінансує уряд.

Англомовні країни: Великобританія, США, більшість провінцій Канади, частина штатів Австралії та інших країн світу.

Характерно більше розвиток не земельного кадастру, а системи реєстрації прав (регістри справ), і в цьому сенсі, в Великобританії земельного кадастру не існує взагалі. В Англії ніколи не було кадастру в європейському сенсі. Фактично можна сказати, що в Великобританії кадастр містить тільки картографічну інформацію про межі ділянки і складі нерухомості. Топографічна карта є офіційним джерелом інформації про нерухомість і постійно оновлюється. Управління Землевпорядкування Ordnance взаємодіє з Земельним регістром (органом системи реєстрації прав на нерухомість), що дозволяє швидко вносити зміни в карти в разі необхідності в кожному окремому випадку при здійсненні операцій [4].

Розглянемо становлення, формування та зміну систем реєстрації прав на нерухомість в розвинених країнах. На основі проведеного аналізу основних напрямків і тенденцій реєстрації в Німеччині, Франції, Швеції і Англії, була складена загальна схема основних факторів реєстрації нерухомості (мал. 3.1):

Діаграмма основних факторів реєстрації нерухомості в Німеччині, Франції, Швеції та Англії

Малюнок 3.1 – Діаграмма основних факторів реєстрації нерухомості в Німеччині, Франції, Швеції та Англії
(анімація:8 кадрів, нескінченне число повторень, 78 кілобайт)

3.1 Аналіз розвитку проектів міжнародних стандартів Core Cadastral Domain Model (CCDM) і Land Administration Domain Model (LADM)

Основним інструментом для розвитку і сумісності інформаційних систем є моделювання. Воно створює основу для взаємодії між системами на глобальному, регіональному та місцевому рівні. Отже, на конгресі FIG в Мюнхені в жовтні 2006 року була представлена версія моделі ядра кадастрового домену Core Cadastral Domain Model для кращого моделювання органічної природного середовища.

Важливими умовами для створення моделі були і є такі цілі: розгляд основних аспектів кадастрової реєстрації по всьому світу, базування на концептуальній структурі концепції Кадастр 2014, відповідність ISO стандартам і в той же самий час модель повинна бути простою, настільки наскільки це можливо для більш зручного використання на практиці. Логічним розвитком CCDM є модель домену адміністрування землі Land Administration Domain Model.

LADM – це проект міжнародного стандарту, який частково базується на концепції Кадастр 2014. З LADM інформаційні компоненти управління землі можуть реєструватися в усьому світі стандартним способом. 1 листопада 2012 року базова модель земельного адміністрування LADM отримала статус міжнародного стандарту ISO 19152. Очікується, що до 2025 року доступ до інформації, пов'язаної із землею, буде доступний всім користувачам через мережу Інтернет.

Основні завдання LADM:

Виходячи з розглянутого поточного стану, основних напрямків і тенденцій реєстрації прав на нерухомість в розвинених країнах, можна зробити такі висновки:

4. Короткий огляд розвитку і стану реєстрації об'єктів нерухомості, обмежень і обтяжень у Російської Федерації, України і ДНР

У Російській Федерації реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється за законом, що вступив в силу з 2 січня 2017 року – Федеральний закон від 13.07.2015 Про державну реєстрацію нерухомості [7].

До нерухомого майна належать земельні ділянки, ділянки надр, а також споруди, будівлі, об'єкти незавершеного будівництва, житлові та нежитлові приміщення, і всі об'єкти, які перемістити без шкоди їх призначенню неможливо (згідно зі ст. 130 Цивільного кодексу РФ). Основні види реєстрованого майна: виникнення права власності, перехід права власності, припинення права власності на нерухоме майно, реєстрація іпотеки, реєстрація арешту нерухомості, реєстрація заборони.

З 2017 року з'являється нова електронна система прав на нерухомість – Єдиний державний реєстр нерухомості (ЄДРН), в який об'єднані Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод з ним (ЄДРП) і Кадастр нерухомості. Також реєстраційні дії можливо виконати в електронній формі – заявники не пропонують жодного паперового документа, або подають документи, відправляючи їх поштовим відправленням [7].

Змін в новому законі про реєстрацію нерухомості з 2017 року багато, і вони суттєві. Розглянувши новий процес реєстрації в Російській Федерації, виходячи з викладених статей можна підвести підсумок про те, що прийняття рішень щодо запропонованих проблем позитивно позначиться на якості державних послуг, що надаються Росреестру державним органам, органам місцевого самоврядування, організаціям і громадянам. Більш того сприятиме належному розвитку обороту нерухомого майна, збільшення інвестиційної привабливості ринку нерухомості, забезпечить необхідний рівень державного управління нерухомістю.

На території республік колишнього Радянського Союзу відбувалися зміни напрямків в землеустрій країни. З 1992 року в Україні розпочалася реалізація земельної реформи та з'явилися три власності на землю: державна, комунальна та приватна. Особливої актуальності в період проведення земельної реформи набуває правовий аспект реєстрації прав на землю та їх обмежень, оскільки він відповідає інтересам держави у сфері вдосконалення здійснення функцій державного управління, подальшого розвитку відносин власності на землю та ринку землі [8].

Основний принцип державної реєстрації прав на нерухомість (ДРПН) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це його обов'язковість.

Нова процедура ДРПН почала діяти в Україні з 1 січня 2016 року. Власник підтверджує своє право власності на нерухомість в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без наявності паперового документа, що підтверджує право власності. Щоб зареєструвати нерухомість або здійснити інші процедури, необхідно відвідати нотаріуса або державного реєстратора. Власникам, які не володіють правовстановлюючими документами на нерухомість, потрібно буде перевіряти особисті дані в реєстрі. Інформація знаходиться на сайті Міністерства юстиції України [9].

На підставі аналізу стану, вивчення реєстрації нерухомості, їх обмежень та обтяжень в Україні можна зробити наступні висновки:

У Донецькій Народній Республіці (ДНР) державна реєстрація прав на нерухомість (ДРПН) здійснюється відповідно до Закону ДНР Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (обтяжень) від 24 червня 2016 року [10].

Законом закріплено такі норми і правила:

Питання, пов'язані з вищевказаним Законом описані і в інших нормативних документах. Наприклад, Накази Міністерства юстиції ДНР від 09.09.2015 р № 588 (регулюють питання, пов'язані з платою за реєстрацію різних прав на нерухоме майно) і № 591 (стосуються форм і оформлення рішень державного реєстратора щодо об'єктів нерухомості) [11].

Можна підвести підсумок, що законодавство ДНР регулює основні моменти реєстраційної процедури, визначаючи загальний порядок і вимоги, в тому числі щодо документів. Реалізація реєстраційних заходів, які зачіпають об'єкти нерухомості, відбувається за рахунок значних зусиль і тимчасових витрат.

Висновки

Виходячи з наведеного вище аналізу в зарубіжних країнах, а також в Російській Федерації, Україні та ДНР, можна зробити висновок, що питання, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухомість в ДНР на законодавчому рівні вирішені. Але з огляду на досвід і прогрес процедури реєстрації в інших країнах, варто зробити спробу запропонувати вдосконалену процедуру реєстрації об'єктів нерухомості для оптимальності і використання її на території республіки.

Список джерел

  1. Короткова Ю.С. Жизненный цикл объектов недвижимости. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.scienceforum.ru
  2. Губарева А.В. Регистрация в сфере недвижимости. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: bibliofond.ru
  3. Черемшинський Г. Обзор опыта зарубежных стран в создании земельных регистрационных систем. / Г. Черемшинський // Укргеодезкартография.
  4. Филиппова А.П. Зарубежный опыт функционирования кадастровых информационных систем // Земельный вестник России, № 1-2, 2005 – с.63-68.
  5. Снежко И.И. Методика расчёта точности построения моделей объектов недвижимости в 3D кадастре [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.dslib.net
  6. P. van Oosterom. Land Administration Domain Model (LADM, ISO 19152) Spatial Unit Package and Spatial Profiles. Quebec, Canada, – 4 November 2009.
  7. Федеральный закон О государственной регистрации недвижимости № 218-ФЗ от 13.07.2015. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: kodeks.systecs.ru
  8. Андоленко С.С., Захаренко М.О., Андрійчук О.М. Щодо державної реєстрації прав на землю та їх обмежень. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: ea.donntu.ru
  9. Гутгарц Е. Регистрация прав на недвижимость в 2016 году. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.prostopravo.com.ua
  10. Закон ДНР О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их ограничений (обременений) от 24 июня 2016 года. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: dnrsovet.su
  11. Основные моменты регистрации в ДНР права собственности на объекты недвижимости. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.registraciya.dn.ua