Біографія

Особистісне становлення

Я, Худякова Надія Андріївна, народилася 22 січня 1997 року в невеликому, але дуже красивому місті Харцизьк, Донецької області. Батьки: мама Худякова Наталя вчитель молодших класів, тато Худяков Андрій будівельник. Є другою дитиною в сім'ї, старший брат Худяков Владислав.

У дитинстві була енергійною і неспокійною дитиною, тому часто брала участь в різних історіях. Мене не можна було залишити без нагляду ні на хвилину, через вродженої гіперактивності і допитливості. Завдяки цим якостям часто потрапляла в небезпечні ситуації.

У вересні 2003 року мене призначили в Харцизький різнопрофільний ліцей №2. З першого класу брала активну участь в житті класу і школи. Головним досягненням вважаю те, що брала участь у множинних заходах таких як: конкурси, концерти і навчилася приймати з гідністю як перемогу, так і програш. Для такої емоційної дівчинки, як я, це по-справжньому досягнення. Адже раніше при будь-якій невдачі, я брала все близько до серця і могла довго переживати. Зараз все зовсім інакше. Завжди з посмішкою приймаю будь-який вихід із ситуації. У молодших класах навчання давалося мені легко, не дивлячись на часті пропуски через хвороби без будь-яких зусиль уловлювала весь цей матеріал. У старших класах через мою активність, товариськість і малу дурість мамі часто доводилося бувати в кабінеті класного керівника.

Мені було недостатньо ходити в звичайну школу і в 2005 році вступила в міську музичну школу. Там я вчилася грати на фортепіано, також був курс музичної літератури і сольфеджіо. Спочатку у мене був шалений інтерес до вивчення музичного мистецтва, мені подобалося слухати викладачів, дізнаватися щось нове, виступати на концертах, брати участь в музичних конкурсах. Згодом інтерес згас, а незабаром і зовсім зник, я почала прогулювати уроки, спеціально спізнюватися, робити все нехотя і абияк. Незважаючи на те що мені не хотілося вчитися я закінчила музичну школу в 2011 році. Крім музичної школи ходила на танці, так як я росла активною дитиною там мені подобалося набагато більше.

Професійне становлення

Закінчивши 9 класів у 2012 році у мене постало питання подальшого шляху навчання. Як і більшість людей я не знала ким хочу бути в майбутньому. Вибір був переходити в 10 клас і залишатися ще на 2 роки в школі, піти по маминих стопах в

педагогічне училище а потім в педагогічний інститут або в харцизький металургійний технікум. Мені більше сподобався останній варіант. Успішно склавши вступні іспити я опинилася в сфері діловодства та документознавства.

Я не пошкодувала що зробила саме цей вибір так як він привів мене до дверей Донецького національного технічного університету. Перед закінченням навчання в технікумі знову постав вибір між тим куди рухатися далі, в сторону роботи або в сторону знань. Моїм вибором стали знання і так як нас в технікумі агітували вступати в ряди студентів ДонНТУ я поступила в даний вищий навчальний заклад.

Переді мною відкрилися двері безлічі спеціальностей і свою я вибрала на підставі вигідної пропозиції прискореної програми. Так в 2015 році я потрапила на факультет інженерної механіки та машинобудування на кафедру управління якістю. Спочатку я не знала і не розуміла в чому суть моєї спеціальності але кваліфіковані викладачі допомогли розібратися з усіма питаннями. В університеті нам викладали велику кількість різних дисциплін, які розвивали професійні навички і знання, а також сприяли загальному інтелектуальному розвитку. Величезне враження справила хімія з великою кількістю дослідів. Одними з улюблених предметів стали контроль якості та основи метрологічного забезпечення. В ході курсу ми набули навичок роботи з багатьма стандартами. Так непомітно пролетіли два роки в бакалавраті, після успішного захисту дипломної роботи у мене з'явився диплом бакалавра. Мені хотілося і хочеться максимально вивчити свою спеціальність, тому я пішла в магістратуру.

Успішно склавши вступні іспити в вересні 2017 роки я стала студенткою магістратури. Напрямок спеціальності залишила: якість, стандартизація, метрологія та сертифікація.

Професійне становлення відбувається до сих пір. Я вже уявляю себе інженером-метрологом.

Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації

В першу чергу написання і здача дипломної роботи. Надалі я планую продовжувати працювати за фахом. Реалізуватися як специаліст в своїй області, постійно підвищувати професійний рівень, відвідувати курси та семінари. Метрологія розвивалася, розвивається і буде розвиватися. Наука не стоїть на місці, і для того, щоб бути справжнім професіоналом своєї справи потрібно не відставати, а продовжувати навчання, навіть після завершення магістратури.

Майбутній розвиток своєї професії і галузі знань залежить від розвитку виробництва та економіки в цілому. Чим більше працюючих підприємств і виробництв, тим більше буде затребувана і тим швидше буде розвиватися моя професія.