Біографія
Особистісне становлення
Я народився 27 жовтня 1994 року в Донецьку. Ростили і виховували мене батьки і старший брат. Раннє дитинство пам'ятаю дуже смутно. Пам'ятаю, що тоді ми всією сім'єю часто їздили на Азовське море. Також тоді у нас була дачна ділянка, де я любив ловити ящірок. Щороку протягом декількох місяців провідував дідуся з бабусею в Самарі, звідки родом моя мама. Ще до дитячого садка брат навчив мене рахувати, вже тоді я почав проявляти інтерес до математики. Папа займався моїм фізичним вихованням, яке виражалося щоденними зарядками. Дитячий садок не пам'ятаю зовсім.
У 2000 році почав ходити в загальноосвітню школу №135, яка була перейменована в Донецький профільний ліцей. Школа знаходилася всього в 5 хвилинах ходьби від будинку. У школі я був не особливо контактним, більшу
частину часу приділяв навчанню. Був відмінником на протязі 9 класів. З 5 класу брав участь в найрізноманітніших олімпіадах, з 6 почав потрапляти на районні олімпіади.
У 8 класі познайомився з програмуванням і взяв участь в олімпіаді з інформатики. У 9 класі вперше зайняв призове місце на обласному етапі. Тоді я дізнався про ліцей Ерудит
.
Професійне становлення
Закінчивши 9 класів, я вже визначився з напрямком, в якому хотів розвиватися. У 2009 році вступив до ліцею Ерудит
на физико-математический профиль. Там я познайомився з безліччю учнів зі схожими інтересами. У ліцеї я нарешті зміг приділяти більше уваги своїй спеціалізації, що мені сильно допомогло в подальшому розвитку. З метою підготовки учнів до олімпіад, регулярно проводилися додаткові заняття в рамках обраної спеціальності. Після перемоги на обласному етапі кількість таких занять значно збільшилася. Деякі заняття проводилися викладачами з університетів або студентами, що мали
багатий досвід в олімпіадах. Одним з таких студентів був студент ДонНТУ Янушкевич Вадим Олександрович, призер міжнародної олімпіади з інформатики, який справив значний вплив на мій подальший розвиток. На подібних заняттях я познайомився з безліччю людей, з якими активно проводив наступні роки свого життя: від спільної участі в змаганнях до спільного відпочинку на гірськолижному курорті.
На жаль, в 10 класі з республіканського етапу я не повернувся призером. Пам'ятаю, як сильно був тоді засмучений. Але довго сумувати було не можна, і невдовзі після повернення я взяв участь в Малій академії наук. Під керівництвом Янушкевича Вадима Олександровича, я написав роботу, посященную боротьбі з ARP-spoofing'ом. Захистив свою роботу я тоді погано, але отримав дуже цінний досвід виступів. В останньому році свого навчання я був набагато краще підготовлений і з республіканського етапу повернувся вже з третім дипломом.
Після закінчення останньої олімпіади діяльність в ліцеї була цілком спрямована на вступ. Іспити були здані на дуже високий бал і залишилося лише вибрати ВНЗ. Тоді надійшло безліч різних пропозицій від ВНЗ, наприклад, від Санкт-Петербурзького державного університету інформаційних технологій, механіки і оптики (зараз, Університет ІТМО). Але, під впливом розповідей свого колишнього наукового керівника, через близькість до будинку і з фінансових міркувань, було прийнято рішення вступити в ДонНТУ на спеіальность "Системне програмування" з подальшим навчанням в німецькій групі.
Навчання в університеті
Перший рік навчання в ДонНТУ я знаходив досить нудним: велика кількість загальних предметів, які я ніколи не любив. Щоб не сумувати, навчання розбавлялося тоді самими різними засобами, наприклад, стрибком з парашутом. Крім того, ні в якому разі не можна було втрачати то що було отримано в роки навчання в ліцеї, і була зібрана команда для участі в змаганнях зі спортивного програмування. Крім мене, в цю команду входили Тодер Святослав і Гранковського Володимир. Команда принимала участие в таких соревнованиях, как ACM ICPC и Зимняя школа по программированию при ХНУРЭ.
На другий рік навчання я поступив на Німецький технічний факультет і почав вчити німецьку мову. З цього моменту вчитися стало дещо цікавіше, але мені хотілося більше практики. На початку другого курсу я і Янушкевич Вадим взяли участь в Хакатоні, одному з найцікавіших заходів, в яких я коли-небудь брав участь. Третій рік навчання я поєднував з підробітком програмістом С++. У тому ж році вирішив спробувати себе в новій сфері і взяв участь в олімпіаді з Системного програмування. Після третього курсу спільно з сім'єю було прийнято рішення призупинити навчання і переїхати до родичів в Самару. Це був не найприємніший фрагмент життя, коли не було ніякого розвитку. Через два роки, я повернувся додому і відновив навчання. Старої команди вже не було і ні в яких змаганнях я більше не брав участь. Первинною метою стало повернутися в колію і закінчити навчання.
Закінчивши бакалаврат, я вирішив спробувати сили в новому для себе напрямку - програмуванні мікроконтролерів. З перших кроків цей напрямок мені сильно сподобалося і я вирішив далі розвиватися в ньому. Це вплинуло на вибір наукового керівника в магістратурі.
Плани на майбутнє і можливі шляхи їх реалізації
Зараз моїм головним завданням є закінчення навчання і отримання диплома магістра. Після цього я буду приймати остаточне рішення, як буду будувати своє подальше життя. Головним фактором при виборі роботи для мене буде отримання задоволення від неї.