| Автореферат | Посилання | Бібліотека | Звіт про пошук | Індивідуальне завдання |
Народився в місті Харцизьку Донецької області. Сталася ця знаменна для мене подія шостого листопада 1981 року.Мати, Артюх Міра Иллівна, все життя працювала в лабораторії Харцызького машинобудівного заводу; батько, Артюх Володимир Сергійович, змінив багато професій. Свідомих спогадів про перші періоди свого життя я не зберіг, знаю про них тільки по недостовірних розповідях родичів, тому і розказувати про це не хочеться.Звичайне дитинство в маленькому місті.
У школу (спочатку середня, потім загальноосвітня школа №2 міста Харцизька) пішов в 1988 році, і там відразу виявилися дві моїх особливості: любов до біології й "не дуже гарний", по відгуках вчителів, почерк. Все це не змінилося і до цього дня, і багато в чому визначило мою подальшу долю.Ясно, що біологія стала моїм улюбленим предметом, тем більше що вів її хороший вчитель - завуч Янкілевич Олена Викторівна. Класным керівником у нас з 5-го по 11-й клас була вчителька математики Байко Надія Аркад'ївна, а найкращою вчителькою для мене була Стебенькова Аїда Мугдатівна - викладач фізики.А в початкових класах безуспішно виправити мій почерк намагалась Александрова Євгенія Іванівна.
У школі інтерес до біології привів мене на олімпіади з цього предмету. Брав участь я в міських олімпіадах і з фізики, і з математики, і з інших предметів, входив, як правило, в першу десятку, але з біології вдалося тричі перемогти в міських змаганнях і один раз - в 9-ому класі посісти третє місце на обласній олімпіаді і потрапити на збори. У наступному році через хворобу я на обласну олімпіаду не зумів поїхати, і перерва погано відбилася на результатах обласної олімпіади в 11-ом класі. Але зате, абсолютно несподівано для себе, я переміг в міській олімпіаді з української мови, посів третє місце в області і знов-таки поїхав на збори, але знань на більше не вистачило.Школу я закінчив із золотою медаллю, хоч через почерк це виявилося важчим, ніж я сподівався: на те, щоб здати іспити, було витрачено багато сил, бо доводилося ретельно виводити кожну букву. Але це мене вже не могло сильно хвилювати: за результатами рейтинговых випробувань я вже був студентом Донецького національного технічного університету (ДонНТУ), тоді ще державного університету - ДонДТУ. Сталося це в 1998 році.
У виборі інституту я думав про медичний, технічний або просто університет (в останніх двох випадках мова йшла про спеціальність "екологія": мені здавалася, що вона більш відповідає "духу часу").Але вибрав я все ж таки технічний внз, бо мені не подобаються абстрактні роздуми. Отже, своєї дитячої пристрасті до живої природи я не змінив і до цього дня. По-моєму, охорона природи важлива справа, особливо у Донбасі.
На першому курсі мене вразило зменшення контролю з боку викладачів, але працювати все одно довелося більше, особливо перед першою сесією. До речі, це був єдиний раз, коли я зрадів навіть четвірці; було це на першому екзамені з математики. Пізніше звик: став членом Всеукраїнської екологічної ліги, майже в кожному семестрі був відмінником, займався науковою діяльністю (наукова робота по філософії, до великого мого здивування, стала першою на конкурсі студентських наукових робіт нашого університету; але темою цієї роботи було походження людини, так що дивуватися начебто й нема чому: на фоні філософій Сократа і Платона робота виглядала як мінімум оригінально).Потім було друге місце на Всеукраїнській олімпіаді з екології, яка проходила в ДонНТУ, поїздка на олімпіаду у Львів (результат - третє місце) і участь в конференції з екології в Українському державному лісотехнічному університеті цього дуже красивого і древнього міста. Взагалі-то олімпіади мені подобаються більше, ніж конференції, на яких доводиться виступати перед масою народу, старатися їх зацікавити, і кожний з них може спитати щось, до чого ти не готовий. Все одно, що здавати екзамен без підготовки. Сподіваюся, вдасться з'їздити ще куди- небудь, хотілося б, щоб і не один раз,але це навряд чи вийде.
Із запропонованих мені керівником - професором Краснянським Михайлом Юхимовичем - тем наукової роботи обрав тему "проблеми екологиї житла", яка цікавила мене вже давно. Поки їх вивчено не дуже добре, але те, що вони потребують докладного вивчення, не повинне викликати сумнівів ні в кого - дуже багато часу людина проводить в житлових приміщеннях, тому і знати про це треба побільше. Адже житло повинно виконувати свою основну функцію: захищати людину від шкідливих впливів зовнішнього середовища, забезпечувати його психічне й фізичне здоров'я, давати відчуття комфорту, а в ідеалі навіть компенсувати той негативний вплив, який здійснюється на організм людини поза житлом. Сучасне ж типове житло не тільки не виконує більшості з цих функцій, за своїми якостями наближаючись до печер древніх людей, що захищають своїх мешканців тільки від вітру, дощу і інших кліматичних чинників, але ще й посилює дію шкідливих чинників зовнішнього середовища. Так, наприклад, концентрації багатьох речовин в житлових приміщеннях вище, ніж в навколишньому повітрі, що доводить існування внутрішніх джерел забруднення. І про багато з цих джерел відомо ще дуже мало, тобто в цієї теми гарне майбутнє, хоча не дуже давно над нею ще ніхто не працював.
Що ж до планів на майбутнє, то про своє майбутнє я не дуже-то замислююся. Як говорив один з героїв, проблеми потрібно вирішувати по мірі їх надходження. Зараз ось навчаюся в магістратурі, а коли її закінчу, тоді й прийде час думати про подальше. Так що зараз в моїх планах на першому місці знаходиться наукова робота і успішне отримання звання магістра. Якщо ж говорити про мрії, то в майбутньому уявляю себе науковцем, краще за все в нашому ж університеті.
Хочеться також трохи розказати про свої захоплення. На першому місці серед них стоїть читання. Читати люблю фантастику, а також, звичайно, книги про живу природу. Останнім часом також захопився інтелектуальними іграми: "Що? Де? Коли?", "Своя гра" і інші. Граю в тих з них, які проводяться десь неподалік, похвалитися тут поки нема чим. Ось і все про себе. Успіхів!