Мась Сергій Олександрович

Я народився 13 серпня (нажаль, у четверг, а не в п'ятницю :) 1981р. у м. Донецьку, українець. Батько - Мась Олександр Петрович, 1958 р.н., українець, мати - Мась Надія Іванівна, 1955 р.н., росіянка.

У дитинстві чим тільки не захоплювався, тому що не було комп'ютера. Колекціонував марки, значки, холодну зброю. Полюбляв подорожувати по колишній СРСР, відпочинок на природі, читати.

Навчання пройшло в ОШ №135, про цю частину життя не шкодую зовсім. До надходження в інститут я думав, що наша школа не дасть мені достатнього навчання, який я радий, що помилявся, треба було б ще більше займатися :) Отут картина звичайна - участь у всіляких олімпіадах, найкраще вдавалося по хімії (тричі попадав на область), мда, даремно я хімію закидав... ну так добре, у даний момент мова не про це.

Закінчив школу в 1998 році з золотою медаллю, згадую про цю подію, так так завдяки цьому і потрапив на бюджетне навчання в ДонНТУ (донецький національний технічний університет), тоді він ще називався ДонДТУ. Що вплинуло на вибір інституту, цікаве питання, розглянемо його детальніше. У принципі було 3 варіанти: академія керування, державний університет і технічний. Академія якось відпала, просто відчув гостре небажання йти туди. Університет, отут би всі непогано, але подивився я на рейтингові завдання і зрозумів, що отут усі нереально, не те, щоб сильно складно, просто не до цього готувався. У наш технічний хотів було на факультет ВТ, приходив туди двічі і щораз одержував відповідь, що "от підійдете - довідаєтеся, от там написане і т.д.", так нічого і не удалося довідатися, на КИТА мені декан і зами з таким захопленням стали розповідати про програму навчання, дисциплінах і ін., що я був приємно здивований, ну і надійшов на АСУ (повезло 2-й раз у житті :).

Навчання пройшло стандартно, не можу нічого додати. На другому курсі з'являється вдома комп'ютер (мда, пригадую цей шматок заліза, 166 пень, 32 пам'яті, ні звуку, ні сидюка (жах те яка, у мене, виявляється, був процесор від Intel, я і забув, хоч би ніхто це не прочитав), це потім уже всі плавно апгрейдилось до AMD K6-2 350, Duron 650, Athlon 1600 Palomino, Athlon 1700 Thoroughbred ... чекаємо Opteron :). Після другого курсу усе більше часу став приділяти самоосвіті. Унаслідок слабкої здатності до розмовних мов захопився мовами програмування :), коли їхня кількість досягла 20 - вирішив зупиниться, одержав масу задоволення від копання у всіх цих кодах, документації і т.д. Саме тоді я зрозумів, чому люди, робота яких зв'язана з розумовою працею, живуть так довго - просте задоволення, коли в тебе вийшло щось дійсно гарне (іноді навіть по початкові казавшееся важко реалізованим), величезно і приносить масу радості і позитивних емоцій. Тому що Інтернету (утім, як і телефону) не було, те став займатися reverse engine, кращі результати - злом програми за 10 секунд (по-моєму, це була Alteros 3D), і написання генератора ключів для "Соло на клавіатурі" (от до чого приводить відсутність доступу до инету, усі самому приходиться робити :). Наприкінці 4-го курсу з'являється Інтернет і ритм життя переходить до режиму вдень - спимо, уночі - займаємося. Майже одночасно з цим збігається момент початку трудової діяльності, так що на навчання починає іти усе менше і менше часу, що, утім, і логічно, тому що базові знання були вже отримані, задача "навчити учитися" була викладачами виконана. На 5-м курсі я небагато відійшов від програмування і захопився мережами і їхнім адмініструванням, чим зараз з успіхом і займаюся, адже керувати інформаційними потоками підприємств і приємніше і, що важливіше, займає менше часу. В даний момент керму серваками приблизно на 15-20 підприємствах у місті і займаюся створенням мережі у своєму районі. У подальшому планую поглюблювати свої знання у галузі мережевих та інформаційних технологій, адміністрування мереж, поглибленно вивчити схемотехніку. Працювати планую у галузі високих технологій, що стосуется аспірантури, то свій вибір я ще не зробив, але зхиляюсь з цього приводу до позитивного рішення. Я сподіваюсь, що з часом Донецьк стане "перлиною" Україні.

Тема дипломної роботи - "Автоматизація сталеплавильного виробництва", у даний момент займаюся набором знань по даній темі. на вибір теми вплинув мій науковий керівник - Мокрий Георгій Васильович. Теми, якими займався я не задовольняли умовам магістерської роботи і тому я погодився на запропоновану. Варто помітити, що тема ця досить цікава і дозволить мені вивчити ті сторони автоматизації виробництва, що до цього залишалися недоторканими.

«Наш шлях тернистий, але перспективи світлі»
e-mail: nul@ua.fm
ICQ: 169296501