Російська

Англійська

d_morgun@mail.ru

Моргун Дмитро Васильович Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства Керівник дипломного проекту: Швець Ірина Борисівна

      Я народився на світ 10 грудня 1981 року в славетном місті Донецьку, що дає мені підставу вважати себе корінним дончанином. Моя мати, Моргун Ірина Ніколаївна – вчитель історії та права, до сих пір не зрадила своїй професії, та змінив кілька шкіл, зупинила свій вибір на ЗШ № 2, де викладає і сьогодні, підготувавши велику кількість переможців різноманітних конкурсів та олімпіад з історії та права. Мій батько – Моргун Василь Андрійович – теж історик, майже десять років проробив викладачем у ДПІ, захистив кандидатську дисартецію, але довгоочікувана незалежність змусила переглянути життєві приорітети, та підштовхнула до пошуку більш прадоподібного джерела отримування коштів. Тому він занявся бізнесом, де зміг повністю реалізувати всі свої таланти і досяг неабияких результатів. Таким чином, мій батько май же десять років був відірваний від наукового світу. Однак, природа дослідника та вченого в кінці кінців перемогла сумнівні меркантильні ідеали бізнесевого світу. Він повернувся в наукове середовище, розробивши свою особисту теорію врівноваженого біопсихосоціогенезу – циклічного розвитку особистості та суспільства в іх взаємозвязку, на основі якої успішно захистив докторську дисертацію та миттєво отримав місце на кафедрі всесвітньої історії ДонНУ. Я щиро дякую своїм батькам за все, що вони для мене зробили і за всю ту любов, якою вони мене оточили з самого дитинства.

      Я досить рано почав читати, і у п’ять років перечитав досить багато книжок. Спочатку це були казки, пізніше мене зацікавили книжки про тварин та природу, потім настала черга історії, пригодницьких та фантастичних романів. Також мене дуже цікавили історія та технологій будування літаків та кораблів. І до сих пір читання є моїм улюбленим заняттям у вільний від роботи час.

      Дуже скоро моє захоплення почало приносити перші результати. Ще у «середній» групі дитячого садка я розповідав казки на «сонній» годині. А у старшій групі вже освоїв Луї Буссенара, Майна Ріда та Жюля Верна. Опинившись під романтичним впливом останнього, я зібрав групу однодумців та організував навколосвітню експедицію, яку я планував завершити десь на п’ятнадцять діб раніше героїв Жюля Верна. Нас підвів прихований по всьому садку провіант, який завонявся так, що кілька днів дитячий садок не працював взагалі.

      Моя подальша біографія тісно пов’язана з донецькою загальноосвітньою школою №2, з поглибленим вивченням англійської мови. Навчався я на «відмінно», та старався не псувати стосунки зі вчителями через свою поведінку. Але ж як можна було скривдити таких надзвичайних жінок як Суслову Галину Миколаївну, нашу першу вчительку, та Маслову Валентину Юріївну, яка прийняла наш 5-А у далекому 1992-му році, та наставляла його на шлях істинний до самого випуску зі школи у 1999-му році. Користуючись нагодою, хотілось би передати їм, та всьому викладацькому складу ЗШ №2, привітання та побажання міцного здоров’я від нашого класу – феномену ЗШ № 2: бо ми, не зважаючи на час, не тільки не згубили одне одного з поля зору, а й регулярно – кілька разів на місяць, зустрічаємось та непогано проводимо разом час.

      За час навчання в школі, я був відмічений як переможець олімпіад по праву, зайняв у 10 класі перше, а у 11-му – друге місце у районі. Але першу чергу – це досягнення моєї матусі, у якої вистачило терпіння мене підготувати. Взагалі, вчитися мене не примушували – мені все якось легко давалося, і в особливому контролі не було ніякої необхідності. А по закінченні школи мене нагородили золотою медаллю.

      У 1999 році я без особливих проблем поступив до Донецького Національного технічного університету. І до сих пір ні разу не пожалкував о своєму виборі. І перш за все, завдяки дуже високій кваліфікації викладачів (за деяким винятками серед молоді), котрі, окрім цього, являють собою взірець високої моралі, з якого треба брати приклад. А спрага до знань в мене була ще з дитинства. Всі ці фактори обумовили якість отриманих мною знань, котра могла б бути і вищою, якби не моя лінь та додаткове навантаження, у ролі якого виступає організоване мною ще на 3 курсі фермерське господарство. Також я встиг закінчити воєнну кафедру при нашому ВУЗі.

      Із спортивних інтересів хочу відмітити футбол, якому я присвячую досить багато часу, а із хобі – це, перш за все, читання (зараз це класики та історичні дослідження), авіабудування та письменництво. Річ у тому, що я захоплююсь написанням фантастичного роману, але розглядую його скоріш як хобі.

      Із невисвітлених питань залишилося два: плани на майбутнє життя а мотиви вибору теми дипломної роботи. З приводу останнього: просто сподобалась тема і все. А щодо планів: після закінчення ВУЗу я планую уїхати в село, де буду вирощувати борошно, качок та поросят, і в абсолютній тиші писати свої книжки. А ще я планую здійснити свою дитячу мрію – купити літак.