Я народилась 26 квітня 1982 року в м. Макіївці Донецької області.

Мені, як старшій дитині в сім'ї (моя сестра Ксенія молодше за мене на вісім років) у дитинстві дісталося дуже багато уваги з боку батьків, Ткаченко Євгена Анатольовича та Ткаченко Наталії Сергіївни, а також бабусь да дідусь. Велике значення надавалося моєму дошкільному розвитку - мене вчили читати та рахувати, розучували зі мною напам'ять вірші, проходили ігри для тренування логічного мислення та розвитку ерудиції. В п'ять років я стала читати самостійно, та з тих пір читання - моє найулюбленіше хобі. Тоді ж я почала відвідувати дитячу балетну студію у ДК ім. С.М. Кірова, балетом я займалася десять років.

У 1989 р. я пішла до першого класу загальноосвітньої школи № 29. Старалася вчитися добре, брала участь у різних концертах та конкурсах, їздила на олімпіади. У сьомому класі після призового місця на районній олімпіаді з української мови, яке я посіла, була нагороджена від школи поїздкою на екскурсію до Севастополя.

З шостого класу я почала займатися в Художній школі, показуючи при цьому непогані результати. Моя найвагоміша перемого - це друге місце на Міжнародному конкурсі дитячого малюнку в Делі, Індія, за результатами якого мене нагородили дипломом та срібною медаллю.

В дев'ятому класі я поступила до технічного класу ліцею № 1 нашого міста, перед ти склавши вступні іспити з алгебри та геометрії і тести на загальний розвиток. Вчитися було важко, але знання, що я отримувала, на декілька порідкі вищі ніж у звичайній школі, були того варті. Саме завдяки ліцею я навчилась не боятися труднощів, важко працювати для досягнення поставленої мети та досягати її. 

Чудові, талановиті педагоги, що викладали у ліцеї, значний час приділяли факультативним заняттям по своїх предметах, на які збиралося багато обдарованих учнів. Я серйозно захопилася хімією та фізикою, займалася історією. Після наполегливої роботи в цих напрямках я стала переможницею місцевих олімпіад по цих предметах та взяла участь в обласних. В 1999 році я закінчила ліцей з золотою медаллю.

Ще до закінчення школи я була зарахована до рядів студентів ДонДТУ на спеціальність "Автоматизоване керування технологічними процесами та виробництвом", успішно склавши рейтинги  з математики. При моєму виборі майбутньої професії видіграло роль багато факторів - я розуміла важність та перспективність автоматизації в наш час, до того ж мені завжди подобалися точні науки, а, отже, я могла розраховувати на успіх в обраній справі.

Після ліцею я не розгубилася, коли  почалося навчання в університеті, оскільки звикла багато працювати, та стала однією з найкращих студентів на потоці. Мені пощастило - вищу математику нам викладала професор Казакова Олена Іванівна, яка з перших же днів почала заохочувати наші наукові розробки, допомагати при написанні статей. Це вона перши привила на гордість за обрану спеціальність.

Під її керівництвом на перших курсах я брала участь в багатьох конференціях,  що проводилися в нашому університеті, СевГТУ, Московській державній академії інформатики та права та ін. По результатам багатьох конференцій я була нагороджена дипломами.

Завжди старалася займатися не лише спецпредметами, але й загальними дисциплінами. Так на першому курсі я посіла призові місця на внутрівузовських олімпіадах з нарисної геометрії та хімії. На другому курсі взяла участь в конкурсі студентських наукових робіт з філософії. На четвертому - в студентській конференції, присвяченій українській мові та літературі. На п'ятому курсі я взяла участь у конфренції з філософії "Творчий наслідок В.І. Вернадського", виступивши з докладом "Ноосфера - як символ цивілізаціїї нового типу".

Розуміючи необхідність володіння іноземною мовою в наш час, я факультативно вивчала англійську мову на базі нашого університету протягом чотирьох років. І можу сказати, що досягла добрих успіхів. Але наша державно мова - українська, тому шляхом довгої роботи над собою, написання усіх моїх останніх наукових праць на неї, я можу сказати, що абсолютно вільно володію цією мовою.

На третьому курсі прийшла пора обирати наукового керівника. Та знов удача посміхнулася мені. Знаючи про мої успіхи, один з найкращих  спеціалістів нашої кафедри ГЕА, Гавріленко Борис Володимирович, про якого я чула лише найкращі відгуки, запропонував мені дипломуватися в нього та продовжити свою науково-дослідну роботу в аспірантурі. Тоді я й зробила остаточний вибір на користь наукової кар'єри. І, природно, коли треба було вирішувати поступати до магістратури чи ні, я не коливалась.

Під керівництвом Бориса Володимировича я почала займатися новою, актуальною проблемою автоматизації шахтної системи теплопостачання, в якої вживаються топки низькотемпературного киплячого шару (НТКШ). До теперішнього часу я вже встигла досягти певних результатів у даному напрямку та випробувати їх на різних конференціях. Також я вже маю багато опублікованих робіт за даною тематикою.

До свого активу я можу зарахувати виступи на таких конференціях, що проводилися в ДонНТУ:

• ІІІ науково-технічна конференція аспірантів та студентів "Автоматизація технологічних об'єктів та процесів. Пошук молодих", за результатами якої я була нагороджена дипломом за кращій доклад;
• ІІ міжнародна науково-технічна студентська конференція "Механіка рідини та газу", присвячена 100-літтю зі дня народження В.Г. Гейєра;
• Міжнародна науково-технічна конференція "Гірнича енергомеханіка та автоматика";
• ІV науково-технічна конференція аспірантів та студентів "Автоматизація технологічних об'єктів та процесів. Пошук молодих";

Також в 2002 році я брала участь в студентській науковій конференції ДонДУЕТ, де представляла  роботу англійською мовою та була нагороджена грамотою за актуальність за змістовність докладу. У березні 2004 року брала участь у роботі секції V ювілейної Міжнародної наукової конфренції Ухтинського державного технічного університета "Севергеоекотех", по результатам якої я була нагороджена дипломом І ступеня.

В переліку моїх друкованих робіт є як статті в наукових збірниках, за результатами діяльності вищеназваних конференцій, так і тези, видані в "Вістях вузів" Північнокавказького регіону.

В 2003 році взяла участь в двох конкурсах студентських наукових робіт - нашого вузу за розділом "Гірнича справа" з роботою "Розробка системи автоматизованного керування шахтними котельними установками в умовах змінних витрат теплоносія", за результатами якого була удостоєна диплома переможця, та Всеукраїнськом конкурсі на здобуття премії НАН України з роботою "Розробка системи автоматичного керування роботою системи теплопостачання шахти в умовах змінних витрат теплоносія". По результатах останнього я була нагороджена грамотою Президії Національної Академії Наук за кращу студентську наукову роботу.

В цьому ж році я стала найкращою студенткою факультету та була запрошена на зустріч з ректором, а також нагороджена Подякою ректора.

На літню практику після четвертого курсу мене направили до ВАТ Автоматгірмаш ім. В.А. Антіпова, після якої я залишилась там працювати у відділі систем автоматизації.

Найголовнішою моєю задачею на сьогоднішній день є написання відмінної магістерської роботи, яку я розглядаю як чергову, найбільш важливу сходинку на шляху до захисту кандидатської дисертації.

Своє майбутнє  я пов'язую з наукою та нашим вузом. Стати добрим вченим, викладачем, справжнім спеціалістом своєї справи - ось основні орієнтири моєї сьогоденної діяльності. Але, поряд з науковою творчістю, я би бажала не відриватися і від виробництва. Адже, лише втілення моїх розробок на практиці доведе їх доречність та користь, а це й повинно, на мою думку, бути кінцевою метою кожного вченого. Диплом магістра, який я отримаю, відкриває для мене можливість роботи співробітництва в інших державах, яку я не маю впустити. Я вірю у свої сили та можливості, і мій девіз такий: Ніколи не здаватися!