Середа Микола Миколайович

Здрастуйте, це моя сторінка. Сподіваюсь, вам буде цікаво познайомитись зі мною ближче. Я магістр Донецького національного технічного університету. Ось яка довга і серйозна назва. Повірте, воно себе виправдовує…

До університету я, звісно, навчався в школі, та не в звичайній, а в школі міста Щастя. Мабуть, ви, навіть, не чули про таке місто. Є, повірте, тільки не в Донецькій, а в Луганській області. Звідти я і приїхав. Дуже таке невелике містечко наше Щастя. Курортне. Природу вибирай яку схочеш: чи то річки, озера, пляжі, чи то ліс, чи те і інше разом… Пікніковий рай просто. При нагоді загляніть якось влітку, не пожалкуєте. А восени такі гриби ростуть… Супер!

У багатьох з тих, кому я говорю, звідки я приїхав, виникає питання: "Чому ти так далеко від дому поїхав? Що у вашому Луганську своїх університетів немає?" Звичайно, є. Але ж Донецьк подобається мені набагато більше і вузи Донецькі також. Тому я ще у школі вирішив, що навчатись буду тільки тут. Так і вийшло. Одержую спеціальність з енергетики. Ви ж бажаєте, щоб ваш телевізор, комп'ютер, мобільний і далі працювали, а взимку було тепло і затишно? Ось цим я і буду займатись.

Навчався я, у більшості, непогано. Хоч, звичайно, усяке було: і екзамени нездані, і божевільна біготня за тиждень до сесії зі спробами допуститися… Одне слово, студент. Потім, на четвертому курсі я раптом вирішив піти у магістратуру – цікаво стало. І зараз не жалкую, навіть навпаки. Деякі наші викладачі негласно записали нас, магістрів, в майбутні вчені діячи: дисертації, кандидати, доктора... Якщо відверто, не знаю навіть, на скільки вони праві, тому що за себе можу сказати: я ще не вирішив, чи бажаю присвячувати своє життя науці. До речі, був я якось на захисті докторської дисертації з металургії чорних металів і зрозумів, як все це серйозно, що вимагає це практично повної самовіддачі, кропіткої, довгої праці. Отже, перш ніж вступати на цей шлях, треба дуже гарно поміркувати.