Мазур Кирилло Володимирович

"Обґрунтування шляхів та способів запобігання або різкого зменшення видавлювання порід ґрунту в дільничних (підготовчих) виробленнях при відробітку вугільних пластів потужністю більше одного метра"

Науковий керівник: проф. док. тех. наук М.П. Зборщик

 

Біографія

Дитинство

   Народився в місті Донецьку 14 жовтня 1980 року. Мати фахівець із закрою і пошиття верхнього чоловічого одягу. Батько, працював в Донецькому аеропорту, до мого народження, пізніше батьки одержали квартиру в Петровському районі м. Донецька і мій батько перевівся на місцеву шахту, де й працював до пенсії.
   У більш менш свідомому віці, тобто в дитячому саду, батьки помітили у мене здібність до малювання. Ця здатність проявила себе в розмальовуванні стін, полови, шпалер, тобто всіх поверхонь на яких міг написати олівець або фломастер. Матері набридло постійно вимивати розмальовані мною різні поверхні і вона, щоб направити мої старання в потрібне русло, відправила мене до художньої школи.

Шкільні роки

   Почалися з середньої школи №107. Де я вчився аж до 4-го класу. У п'ятий перейти не вдалось, оскільки в нашому районі побудували нову школу. І за ініціативою батьків, нова школа була набагато ближчою до будинку, ніж стара, був переведений в нову школу. Пізніше в школі був розподіл, про який я зараз смутно пам'ятаю, і я, переходячи у сьомий клас, потрапив в гімназію.
   У дев'ятому класі у міру наближення випускного я все більше був впевнений, що піду далі у десятий та одинадцятий клас, а після школи пробувати вступити до університета. Проте після здачі іспитів в школі моя тітка запропонувала мені поступити у Вище професійне училище №107, де навчали програмуванню. Я вирішив спробувати скласти іспит та поступив в училищє на спеціалізацію комп'ютерні науки.
   У училищі пройшли мої якнайкращі навчальні роки, група була дружна, навчання не такої вже складне, як здавалося на початку. Проте оскільки з училища нас випускали «молодшими фахівцями» то таке утворення мене не влаштовувало. І я став міркувати про вступ до університету. У той час я навчався на третьому курсі і майстер нашої групи запропонував спробувати поступити в університет на заочний факультет. Таким чином, я не втрачав рік, тобто закінчивши училище, я був би вже на другому курсі в університеті.
   Проте ця розмова так і не утілилася в життя. Не пам'ятаю, чому, але я не зважився вступати до університету так відразу. Перейшовши на четвертий курс в училищі, я дізнався про можливість написати вступний іспит в інститут достроково, інакше кажучи, я дізнався про рейтингові випробування. Для отримання бажаної вищої освіти вибір ліг на тоді ще Донецький політехнічний інститут. Повний оптимізму, пішов на перший рейтинговий іспит, проте з тріском його провалив. Моя мати для підтримки і опори спровадила мене на підготовчі курси, які проводилися в тому ж інституті. Проходів на курси декілька місяців, я потрапив на останній рейтинговий іспит, після здачі якого став студентом вузу.

Студентське життя

   Навчання в університеті давалося легко, іноді подобалася. Бували, звичайно й не дуже вже хороші діньки, наприклад під час сесії. Проте, небагато попрацювавши під час семестру, сесія не була така вже складна, і все здавалося вчасно. Закінчивши другий курс навчання, наткнувся на оголошення "Про набір студентів для отримання другої вищої освіти". Не довго думаючи, вирішив спробувати, і вибрав спеціальність "Програмне забезпечення автоматизованих систем".
   І так потягнулися студентські діньки. З ранку ходив на основну спеціальність, а після трьох годин починалися пари на другій спеціальності. Хоча й навчання на двох спеціальностях зовсім віднімало час, вільного часу було дуже-дуже мало, але я все одно не жалію. Я люблю програмування і роботу на комп'ютері. Проте не все дається легко, доводитися багато займатися і вчиться.
   У магістрат поступив для того що б довести собі що можу зробити більше, а не просто зробити нашвидкуруч за дві години курсову, по своєму варіанту з методічці (практично всі курсові роботи за час навчання були шаблонними, тобто узявши в бібліотеці методічку можна було спокійно зробити курсову роботу або другу работу, оскільки в них практично всі положення розглядалися).

Плани на майбутнє

   Планами на майбутнє не визначився, оскільки смутно уявляю, чим хочу займатися після закінчення університету. Спершу хотілося б знайти добре оплачувану роботу бажано пов'язану з комп'ютером. Далі є мрія відкрити свій дизайнерський салон, для чого після університету планую закінчити дизайнерські курси. Але для цього спочатку треба сколотити початковий капітал, який потрібно заробити своєю працею.
   От так, взагалі і все, що хотів розповісти про себе і свої плани.